На початку листопада товариство "Карпатські стежки" почало приймати фотографії в календар на 2016 рік. Одну зі світлин, яка "заслуговує на увагу", показали у Фейсбук. Це Білий слон, обсерваторія на горі Піп Іван. Прийом фото завершився 25 листопада.
"Будуть відібрані 12 фотографій (по одній на кожен місяць). Від одного автора в календар потрапить одне фото. Фотографи, чиї знімки будуть надруковані в календарі, отримають авторські примірники", – повідомляється на сайті товариства.
У календарі фотографії супроводять історіями про ті об'єкти, які на них будуть зображені. Як-от до цього фото.
"Історія обсерваторії "Білий Слон":
На вершині гори Піп-Іван (2028 м) знаходяться руїни польської обсерваторії початку століття, яку сьогодні влада має намір відновити, адже, незважаючи на більш ніж 60 років руйнацій, стіни і фундамент збереглися у задовільному стані. Ми можемо стати свідками другого народження дивовижної споруди на Чорній горі.
Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп-Іван, також звана умовною назвою Бі́лий Слон – колишня обсерваторія на горі Піп-Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938 – 1941.
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.
У 1935 інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М. Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К. Марчевського та Й. Погоського. Будівництво розпочалося влітку 1936 року.
Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу – каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.
Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із вапнякових блоків і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м – на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам'яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 – із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.
Урочисте відкриття "Астрономічно-метеорологіч
Керівником обсерваторії був виходець із села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.
