Меланома – злоякісна пухлина, яка у 85% випадків стає причиною смерті від онконедуг шкіри, хоча в структурі пухлин шкіри вона займає всього 5%. Меланома дуже швидко прогресує. Ця страшна недуга може при мінімальних розмірах давати метастази.
"Меланома характеризується низкою ознак, які треба оцінювати в комплексі, – пояснює Володимир Голотюк. – Якщо родимка стає асиметричною, має нерівні й нечіткі межі, неоднорідне забарвлення, діаметром більша 6 міліметрів, варто насторожитися. Окрім цього, якщо родимки часто з’являються і зникають, також є тривожним сигналом. Якщо на родимці росли волосинки, то при меланомі вони випадають. Ще одною важливою небезпечною ознакою можливого розвитку меланоми є те, що родимка без причини починає мокнути".
Однією із найпоширеніших причин утворення меланоми є різні види травмування: хімічне (наприклад, під час випікання бородавок, яке виконується без нагляду лікаря), механічне (під час гоління, удару тощо, а у жінок зоною ризику є ділянка навколо грудей – там, де легко травмувати родимку бретельками від купальника чи бюстгальтера). Меланома частіше виникає у жінок і в багатьох випадках – у ділянці гомілок, тоді як у чоловіків – на тулубі. Загалом меланома в 50% усіх випадків як у чоловіків, так і у жінок, локалізується на нижніх кінцівках.
Іншою частою причиною розвитку недуги є сонячне опромінення. Тут особливо важливий стресовий чинник: якщо для утворення решти раків шкіри потрібний тривалий вплив ультрафіолету, то для провокування меланоми можливий одноразовий, але потужний вплив. Наприклад, працюючи в офісі протягом дев’яти місяців, людина вирішила позасмагати під яскравим сонцем.
Також розвиток меланоми можуть призвести сонячні опіки шкіри в дитячому та юнацькому віці.
Якщо на тілі спостерігається більше 50 родимок (розміром до кількох міліметрів), то вони належать до груп середнього і високого ризику утворення меланоми. Існують і диспластичні родимки, які характеризуються більшими розмірами і нечіткими межами. Людям із такими родимками взагалі протипоказано засмагати, хіба що під парасолею у тіні.
Окрім цього, потрібно брати до уваги фототипи шкіри. Перший фототип притаманний людям із рудим волоссям, зеленими чи блакитними очима, молочно-білою шкірою. Таким людям ніколи не вдається засмагнути, вони одразу "згорають", адже шкіра майже не містить меланоцитів, а відтак має поганий фізіологічний захист від впливу ультрафіолету. Другий фототип характерний для блідошкірих людей з карими чи сірими очима та русявим волоссям. Таким особам вдається досягнути лише незначної засмаги. Люди із першим і другим фототипами перебувають у найбільшій зоні ризику розвитку меланоми. Враховуючи ці особливості, потрібно відповідально поставитися до тривалості засмагання та вибору засобів захисту від ультрафіолету.