Назва книги читається двояко – Олександр Сич “В уряді камікадзе”. Текст також складається з двох частин – есеїв Олександра Сича про час роботи на посаді гуманітарного віце-прем’єра (з лютого до листопада 2014 року) та його інтерв’ю.
“Це не просто книжка есеїв, роздумів, це те, що наболіло автора. І це важлива книжка з точки зору новітньої історії”, – презентував видання колега автора по науковому цеху, однопартієць Сергій Адамович.
“Це без перебільшення черговий творчий здобуток. Олександр Максимович є блискучим публіцистом, його книги читаються захопливо, легко, невимушено. В цій він відкриває внутрішні пружини неефективного державного управління, яке і досі присутнє в Україні”, – відгукнувся один з перших читачів книги кандидат наук з держуправління, доктор наук Дмитро Дзвінчук.
Він розповів, що читання Олександра Сича “В уряді камікадзе” було настільки захопливим, – а читали вони вечорами разом із дружиною, – що подружжя ледь не вривало книжку один в одного з рук, щоби дочитати епізоди.
“Книга – цікава і буде корисною з точки зору розуміння внутрішніх процесів в уряді”, – виступив ще один депутат обласної ради від “Свободи”, якого представили як “учня Сича” Ігор Дебенко.
У свої есеях автор досить відверто розповідає, як він потрапив у високе крісло, в яких умовах жив, на які компроміси йшов, як працювалося у команді, в якій націоналістична сила складала меншість; які неформальні впливи тяжіють над чиновниками та чому його вразила “рентабельність” перебування на посаді.
“Загалом після прочитання книжки “В уряді камікадзе”, як називали уряд Яценюка з його ж легкої руки, стає зрозумілішим, як крутяться “ґвинтики” і “коліщатка” механізму влади і чому в нього такий низький ККД”, – пише в передмові до збірки журналіст Тарас Ткачук.
Автор погоджується з читачами, що книга є своєрідним способом врятуватися від амнезії часу, її можна умовно назвати і “синдромом післявладдя” – так назвав Олександр Сич один зі своїх есеїв у книзі.
“Ми все ще живемо синдромом чужої влади. Пора на 25-му році України навчитися формувати і шанувати свою українську владу”, – підсумував автор.
