Після нападу Німеччини на СРСР радянська цивільна і військова адміністрації спішно покинули Коломию, і вже 2 липня 1941 р. місто було вільне від більшовиків, які перед своїм відступом вивезли з коломийської тюрми всіх в'язнів, підірвали вокзал і майстерні колишньої фабрики Біскупського. Члени місцевої ОУН одразу сформували Українську окружну управу на чолі з професором гімназії А. Княжинським та поліцію. На ратуші та інших будівлях вивішено синьо-жовті прапори.
На початку липня місто зайняли війська 8-го угорського корпусу. Знову змінено адміністративно-територіальний устрій – відновлено ґміни, повіти й округи.
Від 1 серпня 1941 р. Коломия оголошена центром Коломийської округи, яка охоплювала досить велику територію – сюди входило декілька встановлених радянською окупаційною владою районів.
Вже 10 серпня влада в Коломиї перейшла до рук німецької окупаційної адміністрації, яка за час свого порядкування в місті знищила чимало українських патріотів і майже все єврейське населення. Наймасовіші розстріли коломиян відбувалися у лісі біля села Шепарівці. Загалом за період німецької окупації гестапо розстріляло 17 465 жителів міста, 2682 – були вивезені на роботи до Німеччини.
Відео – Magyar hadsereg a Kárpátokban, Video History.
