З дитинства прикута до візка, Оксана Жекало з села Голинь Калуського району навчилася не помічати цього.
Дівчина народилася з важкою патологією хребта. "Ми тривалий час лікували доньку, мали надію. Але тепер лікарі сказали відверто, що все намарно, щоби ми трималися…" – каже мама дівчини Марія Жекало.
Коли дівчині виповнилося 18, їй дуже погіршало, вона майже не піднімалася з ліжка і втратила надію жити далі. Але зуміла зібрати волю в кулак і вийшла з хвороби.
"Руки не можна опускати в жодному випадку", – каже Оксана.
З 2011 року на візку вона почала займатися спортом. Перші медалі – нагороди у перегонах на візках. Пізніші – за перемогу у баскетбольних турнірах. Оксана Жекало стала учасницею збірної України з баскетболу на візках. Її команда торік виграла чемпіонат України.
"Це всі мої медалі", – демонструє сув'язь нагород Оксана Жекало.
В сільській школі села Голинь Оксана заснувала секцію з баскетболу. Допоміг тренер відомої баскетбольної команди з Івано-Франківська Юрій Процюк, головний тренер жіночої збірної України з баскетболу 3х3. Саме зараз він готує збірну до чемпіонату світу, який цьогоріч пройде у Франції.
До програми "Добрий ЗІК" звернулася подруга Оксани Тетяна Прасол, щоби здійснити її мрію.
Дівчина з дитинства мріяла професійно займатися візажем. Але в селі, де вона мешкає, це було неможливо. Як втілилася мрія сильної духом прикарпатської спортсменки Оксани Жекало.