Ганна Ощепкова виїхала з Краматорська, коли російська ракета рознесла її дитячий центр. Підприємиця перевезла бізнес на Прикарпаття, переформатувала і розвинула: відкрила дитсадки у Коломиї та Калуші, а у Франківську стартувала з початковою школою – минулого року у вересні набрала перший клас.
Її освітні заклади підтримує бренд розвивальних іграшок та посібників “Планета знань”. Це сімейний бізнес, який Ощепкови також перевезли до Франківська. На новому місці підприємству вдалося втілити нові розробки й наростити виробництво.
Підприємиця розповіла КУРСу, як релокувалася і адаптувалася на новому місці та що робить її справу успішною.
“Планета знань” у Краматорську
У житті Ганни Ощепкової було кілька кризових ситуацій, які стали можливостями. У 2013 році успішна фінансистка, завідувачка філії банку звільнилася після його реорганізації. “Не хотіла там більше працювати. Задумувалася, що би відкрити своє”, – каже Ганна. А через рік у Краматорську вже працювала її “Планета знань”.
Ганна розповідає, що взялася за освітній проєкт через дочку. Дівчинка йшла в перший клас і відвідувала підготовку до школи. Писати букви й уміти читати виявилося замало. “В Краматорську у 2014 році не було такого рівня дошкільної чи позашкільної освіти, який би мене задовольнив. Я шукала потужну методику, яка давала би те, чого потребує сучасний світ: вчила швидко реагувати, думати, аналізувати. Мені хотілося розвивати свою дитину і щоби інші діти в Краматорську теж мали до цього доступ”, – каже Ганна.
Разом із товаришкою Іриною Москалець взялися створювати розвиваючий дитячий центр. На початку 2014 року орендували приміщення, почали ремонт. Далі – війна, чотири місяці окупації, бої за Краматорськ, звільнення міста. “І тоді вже, у серпні, ми відкрилися”, – пригадує Ганна.
Вони не мали сумнівів у тому, що місто залишиться українським. Тому не зупинялися: завершили ремонт, знайшли методики, набрали педагогів і звозили їх на навчання до Києва. Спільні інвестиції склали близько 700 тис. грн. “Планета знань” стартувала як приватний заклад позашкільної освіти. У вересні в центр ходили вже 150 дітей, абонемент на місяць коштував від 500 грн.
До підготовки до школи та вивчення англійської додали авторські методики. “Орієнтувалася на розвиток своєї дитини”, – акцентує підприємиця. За головну взяли методику Макото Шичидо. Японський професор, що її запропонував, пів століття вивчав роботу людського мозку. Він довів, що розвиток правої півкулі, яка відповідає за образне мислення, у віці до трьох років розкриває вроджені здібності та здатність вчитися. Методикою з вау-ефектом для батьків називає її Ганна Ощепкова. Системні заняття з дітьми дають розвиток фотографічної пам’яті, математичних та музичних здібностей, блискучі результати у вивченні мов.
Бізнес Ганни Ощепкової підтримав чоловік Леонід. Створив майстерню по дереву, де виготовляв меблі, розвивальне приладдя, іграшки для центру. Робив посібники під авторські курси та методики.
На початку 2022 року у Краматорську працювала вже мережа “Планета знань” – чотири філії плюс ще одна у Покровську. Майстерня виросла в магазин з асортиментом у кількасот посібників.
Щороку в центрі навчалося по 400 дітей. Займалися з малечею від рочку, запустили курси для школярів і дорослих. Тестили мінісадок на 25 місць. Готувалися відкрити дитсадок для 60 дітей – орендували приміщення на 500 кв. м, купили обладнання. Тут же планували через рік-другий зробити початкову школу. Повномасштабне вторгнення росії зупинило все.
“Зранку 24 лютого ми вже не працювали. Дітей люди вивезли настільки швидко, що в садочок не приїхали за їхніми речами. Більше ми не відкрилися”, – каже підприємиця.
Релокація на Франківщину
Це вже тепер, коли вдалося релокувати бізнес, Ганна Ощепкова говорить, що “велика війна” також відкрила можливості. “Я, звичайно, мріяла масштабувати бізнес, хотіла отримати досвід роботи в інших містах України – але ж не такою ціною”, – зазначає вона.
Спочатку Ощепкови не хотіли виїздити з Краматорська. Ганна, очільниця громадської організації “Краматорські чарівниці”, з головою поринула у волонтерську роботу. Замислитися змусив масштабний обстріл міста 18 березня. Тоді російська ракета “Іскандер” зруйнувала п’ятиповерхівку, де була найбільша філія “Планети знань”.
Розтрощений дитячий центр горів. Вибухом винесло вікна, двері, стіни, пригадує жінка: “То був жах. Я закам’яніла. А чоловік мені: ну ти ж хотіла open space! Дійсно, хотіла – все думала, як перепланувати тісну радянську забудову”. Несподіваний жарт допоміг видихнути, і Ощепкови почали рятувати, що залишилося. Вціліло небагато – трохи посібників і ліжечка у кутку. “Стіна так вдало впала, що зламалося тільки верхнє. Решту ми полагодили – сьогодні ці ліжка працюють у дитсадку в Коломиї”, – Ганна показує фото з того страшного дня.
На початку квітня фронт присунувся так близько до Краматорська, що безперервно чулися вибухи з трьох сторін. “Були вже негарні думки про окупацію, – ділиться жінка. – Ще й пішла інформація про розстріли і масові поховання в Ірпіні та Бучі. Чоловік наполягав, що я людина публічна, залишатися небезпечно”. Ганна Ощепкова виїхала у Дніпро. Ракетний удару по залізничному вокзалу Краматорська, де загинуло більше як 60 людей і понад 120 отримали поранення, стався наступного дня. Після цього до неї приєднався чоловік.
“Я завжди кажу, що допомога приходить, коли вона потрібна”, – Ганна пригадує, як тоді їй подзвонила колега з міста Коломиї Наталія Михайлецька і покликала до себе. Наталя і Ганна потоваришували в Асоціації керівників приватних дитячих закладів, яка об’єднала жінок-бізнесменок з 25 міст України. Михайлецька запропонувала житло, і Ощепкови поїхали в Коломию.
Місто було знайомим. Ганна з родиною часто приїздила в Карпати відпочивати, бувала в Коломиї. “Перший місяць ми просто приходили до тями”, – каже жінка. Тоді вони з чоловіком багато гуляли коломийськими вуличками, відновлювали відчуття безпеки. Продовжували волонтерити – Ганна дистанційно організовувала евакуацію з Краматорська.
До різниці у темпі життя звикли швидко. “Коломия пізніше прокидається, живе більш розмірено і спокійно. Тут я довше спала, – усміхається жінка. – Звикали зважати на довгий перелік релігійних свят, бо в ці дні зачинені магазини й установи. Сьогодні Михайла, завтра Івана, три вихідні на Пасху – як можна стільки не працювати? Але це побутові дрібниці, до яких призвичаїлися”.
Коли прийшло усвідомлення, що війна тривала і додому в Краматорськ завтра повернутися не вийде, почали розглядати варіанти, як заробляти на життя: “Фінансової подушки в нас не було. Мій бізнес і бізнес чоловіка не працювали. Нас підтримувала Наталя, з нею обговорювали, що робити. Вона і запропонувала відкрити дитсадок у Коломиї”.
Наталія Михайлецька – директорка коломийського дитячого центру “Радість”, засновниця приватної початкової школи. Підприємиці домовилися: разом відкривають приватний дитсадок повного дня. Бізнес уклали так: Наталя закриває моменти, де потрібні фінанси, Ганна вкладається обладнанням, посібниками і методиками. “Фінансових вкладень на той час я зробити не могла, але в Краматорську залишилося обладнання для садочка. Вирішили везти його у Коломию”, – говорить Ганна.
Дорогою, просто на коліні, Ганна Ощепкова заповнила заявку державної Програми релокації бізнесу. “Не особливо сподівалася, що вона буде задоволена. Ми – не завод, не стратегічний об’єкт. Та того ж дня зателефонували з Івано-Франківської обласної військової адміністрації, розпитали, чим допомогти”, – пригадує вона.
Укрзалізниця дала вантажний вагон. “Нам подарували вагон – 37 тис. грн оплатила держава. Вирішили забрати також і верстати, щоби зберегти, – тоді ще не планували відновлювати виробництво. Зібрали, що врятували з центрів, завантажили те, що купили для дитсадка, – вагон приїхав просто в Коломию”, – розповідає підприємиця.
За цей час партнерка знайшла приміщення – одноповерхову віллу в центрі міста. “Ми залюбилися в цей дім – дуже гарне місце, ошатний будинок на сто “квадратів”, великі світлі кімнати, затишне закрите подвір’я. Те, що треба для садочка. Орендували, дещо доробили – і через місяць, у червні 2022-го, відкрилися”, – розповідає Ганна.
Перша група, 12 дітей, перейшла в садок з дитячого центру Наталі – разом із вихователями. Зараз частина вихованців – вимушені переселенці, частина – коломияни. Молодша група, дві середні і старша. Заклад – на 45 місць, постійно відвідують садок близько 40 дітей.
Фішки “Радості”: садок у Коломиї
У Коломиї – 14 дитсадків. Приватний – один, це садок “Радість” Ганни Ощепкової і Наталії Михайлецької. “Невелика була конкуренція на той момент, що ми відкрилися, і не того рівня”, – каже Ганна.
Дошкільний заклад – розвивальний. “Навчання – на першому місці. Наша фішка – авторські курси та розробки. Все, що ми раніше робили у дитячому центрі “Планета знань”, тепер працює в садку”, – пояснює засновниця. Якісний догляд, за її словами, також вписаний в авторську концепцію дисадка: п’ятиразове харчування, післяобідній відпочинок, три години надворі щодня, подовжений день для дітей, чиї батьки працюють, чергові групи на свята, послуга садка по суботах.
Дітей беруть з двох років, але межі гнучкі. “Якщо дитині більше року і вона вміє тримати ложку – може ходити в садок”, – зазначає Ганна Ощепкова. Групи невеликі – до 12 дітей. Заняття починаються після прогулянки. “Навчання – щодня, програма – насичена”, – акцентує директорка. День починає ритуал, укладений з психологом, – “ранкове коло”. “Коли дітки приходять, їм треба розказати про вчора, поділитися враженнями. Якщо цього не зробити, вони потім відволікаються на уроках”, – пояснює Ганна.
Менша і середня групи займаються за методикою Макото Шичидо – короткі ігрові блоки розвивають мозок та органи чуття. В середній групі додається англійська мова – тричі на тиждень. Менші діти набирають словниковий запас – граються, співають, малюють і говорять англійською, у старшій групі вже читають.
З середньої групи починаються заняття на розвиток інтелекту, як-от нейрофітнес. У старшій додаються ейдетика, економіка, суперматематика, швидкочитання. Незалежно від віку – хореографія і театр. “Авторський курс театральної діяльності ведуть вихователі – даємо дихальні і розмовні вправи, практики наслідування. В комплексі ставимо мову і вимову, вчимо відчувати своє тіло і тримати поставу. Наші діти відкриті, контактні, вміють висловитися”, – описує Ганна Ощепкова.
Авторські курси супроводжують авторські посібники. Ганна демонструє міжпівкульні дошки, що їх використовують на нейрофітнесі. Дитина працює двома руками одночасно, виконуючи кожною рукою іншу вправу. “У нас на розвиток мозку і міжпівкульну взаємодію дуже багато вправ, – зазначає Ганна. – Крім посібників, є зошити, де діти – переважно старша група – теж працюють двома руками одночасно”.
Посібники на дихальні вправи, що розвивають мовлення, схожі на звичайні іграшки. Ганна ставить на стіл макети футбольного поля і дає дітям коктейльні соломинки. Ті дмухають в трубочки і змагаються, хто швидше заведе кульку у ворота суперника. Руками допомагати не можна – азарт через край. “Іграшка стає навчальним посібником тоді, коли педагог знає, як із нею вправлятися”, – каже Ганна.
Авторські курси розроблені методистами, які працюють з Ганною Ощепковою з 2016 року. Одна створює курси для найменших дітей, інша веде середню групу і дошкілля. “Планета знань” оперувала російською. Для Коломиї авторські методики переклали українською. “У школах Краматорська російськомовні класи набирали до 2019-го. У нас були російськомовні групи з підготовки до школи і кілька україномовних”, – говорить Ганна. Вона і всі в її родині – білінгви.
В коломийському садку – україномовне середовище, хоч ходять діти з російськомовних родин. “Діти опановують мову і підтягують батьків. Ті вже вибачаються за російські фрази – це приємно”, – говорить Ганна. У садочку не було випадків мовних конфліктів. Ганна Ощепкова каже, що після переїзду особисто теж не стикалася з мовною дискримінацією, коли в громадських місцях говорила російською, наприклад зі своєю мамою. Та підприємиця давно визначилася, що на роботі і в побуті спілкується українською, це – принципово.
У садку побут організований так, щоби було якнайменше візуальних подразників. “Діти зараз переобтяжені емоціями, перевантажені зорово. Ми намагаємося мінімізувати візуальне навантаження, коли немає навчання. На уроці дівчата розгортають тематичну зону, потім її прибирають. У кімнатах мінімум меблів і чисті стіни”, – каже Ганна.
Меблі – трансформери. Приватний садок, пояснює підприємиця, не може, як державний, утримувати окрему спальню. Діти займаються, граються і сплять в одній кімнаті.
Ліжечка – винахід Ощепкових, з майстерні “Планета знань”. Схожі на гамачки – невеликі, легкі, конструкція дозволяє тримати їх акуратними стосами під стінами. В кожне вшитий матрац. “Розробляли так, щоби дітки могли самі розстелити-застелити, лягти, щоби їм не потрібна була допомога дорослих. У наших садках діти все роблять самі – такий наш підхід, малюкам подобається”, – Ганна показує, як розкладається спальня. В її руках ліжечко, відремонтоване після ракетного обстрілу в Краматорську. Для жінки це символічний момент. “Так просто нас не зламати”, – каже вона.
Нюанси бізнесу: поширення на Калуш та Франківськ
Зараз Ощепкови живуть у Франківську. Тут розпочала роботу приватна початкова школа Ганни, відновила роботу майстерня Олексія. А ще звідси зручніше їздити в Калуш, де підприємиця відкрила ще один дитсадок – «Kid’s uni».
Майстерня “Планета знань” орендує приміщення у гаражному кооперативі. Збут відновився у липні 2022-го – спочатку розпродали все, що було на складі, потім почали відновлювати виробництво. Цьому сприяло, говорить Ганна Ощепкова, повернення до роботи її товаришок-підприємиць.
“Влітку минулого року була хвиля відкриття приватних садочків на деокупованих територіях. З-за кордону приїхала частина людей, додому поверталися з заходу України. Державні садки були зачинені, а батькам треба було прилаштувати дітей. Наші дівчата на базі дитячих центрів відкривали дитсадки повного дня. Майстерня знову почала з ліжок – це було перше велике замовлення на новому місці”, – описує процес підприємиця.
Ганна Ощепкова допомагає чоловікові на виробництві з замовленнями і збутом, тестує розробки: “З’являється новинка – вона одразу розходиться по закладах асоціації. Отримуємо фідбек, коригуємо, тоді вже приладдя йде на ринок і працює”. Недавно в цех придбали лазерний верстат – Івано-Франківська торгово-промислова палата (ТПП) допомогла оформити грант Міжнародної організації з міграції. Зараз пишуть заявку на інше промислове обладнання.
В асортименті онлайн-магазину, що працює на базі цеху, понад три сотні виробів 10 категорій: розвивальні іграшки, нейротренажери, спортивне та реабілітаційне обладнання, меблі та ін. Ганна Ощепкова демонструє одну з останніх розробок – розвивальна гра допомагає вивчати кольори, тренуючи пам’ять, концентрацію та увагу. Підриємиця зауважує, що хотіла би передати свої виробничі обов’язки і сконцентруватися на дітях.
Зараз вона готує до переїзду дитсадок у Калуші – змінює локацію на запит батьків. Садок «Kid’s uni» працює з лютого 2023-го. Цю можливість Ганна Ощепкова реалізувала завдяки Івано-Франківській торгово-промисловій палаті та Калуській мерії.
На одній з інтеграційних зустрічей для релокованого бізнесу, що їх влаштовує ТПП, у Коломиї Ганна Ощепкова презентувала дитсадок “Радість”. На екскурсії в садочку координаторка економічного розвитку Калуша Тетяна Сеньків поцікавилася, чи хотіла би підприємиця працювати в їхньому місті. “Мені хотілося мати кілька закладів, щоби почуватися більш фінансово стабільно. Коломийський проєкт гарно пішов, і це дало натхнення погодитися на калуську пропозицію”, – говорить Ганна.
У Калуші з пошуком приміщення та персоналу допомогла мерія. Тутешній дитсадок на 35 місць – аналог коломийського. З 20 дітьми у трьох різновікових групах працюють чотири вихователі і три їхні помічники. У дитсадку в Коломиї з дітьми задіяні 10 педагогів. Зарплата вихователів конкурентна, вважає Ганна Ощепкова, – 10-12 тис. грн на місяць.
Інвестиції у відновлення бізнесу на Франківщині для Ганни Ощепкової були меншими, ніж на старті у Краматорську. “З відкриттям дитсадка можна вкластися приблизно в 200 тис. грн, якщо не заморочуватися з кухнею, а обрати найбільш простий варіант – кейтеринг”, – зазначає підприємиця.
Вартість відвідування дитсадків Ганни Ощепкової – близько 7000 грн на місяць. У Коломиї і Калуші ціни абонементів різняться, залежать від великих видатків, як-от оренда приміщення. У Коломиї – 6300 грн плюс харчування. У Калуші – 6900 грн, харчування включене. Також батьки платять одноразово вступний внесок – 1000 грн – на канцтовари, організацію свят, фотозони. “Не всі діти залишаються на повний день. У нас є абонементи на різні потреби батьків, різні гаманці, – зазначає директорка. – Можна ходити в садок до обіду чи кілька разів на тиждень, можна приходити на заняття – є абонементи з власне навчальним наповненням”.
Садки знайшли своє продовження у приватній школі “Kid’s uni”. Її у Франківську Ганна Ощепкова відкрила теж разом із колегою – на базі Клубу дитячого щастя Мері Поппінс. “Спрацював той самий посил: спробуймо разом, бо сама я не наважуся”, – ділиться вона успішним алгоритмом нового старту. Зараз школа працює в мініформаті: один клас, першачки – діти з клубу. “Напрацьовуємо репутацію. З наступного року наберемо більше дітей”, – впевнена Ганна.
Підприємиця пояснює, що такий розвиток бізнесу – від дитячого центру до дитсадка і школи – є наслідком супроводу дітей в навчальному процесі. “Коли маєш підготовлених дітей, їх шкода віддавати в звичайну школу. Їм уже в першому класі потрібно більше, ніж там дають: ці діти мають розвинуте мислення, класно запам’ятовують, вміють працювати з інформацією, вміють вчитися. Вони виходять від нас готовими до поглибленої англійської і математики”, – каже Ганна. Власне це і дають у приватній школі, назва якої перекладається як “дитячий універ”. Плюс швидкочитання, нейрофітнес, логіка, економіка. Зранку у дітей – звичайні уроки, після обіду – дві години додаткових курсів.
Підприємиця зауважує, що зараз плани умовні, натомість треба бути гнучкою – готовою до різних ситуацій: “Якщо у війні станеться загострення і батьки з дітьми знову поїдуть за кордон, доведеться скорочуватися. Якщо ж люди повертатимуться з ЄС, можливо, будемо розширятися. Розглядаємо такий варіант”.
Розглядає Ганна Ощепкова і можливість відновити дитячий центр із садком в рідному Краматорську: “2019-й із локдауном навчив нас працювати онлайн. 2022-й із повномасштабним вторгненням рф навчив нас управляти онлайн. Зараз ми живемо на кілька міст, дистанційно керуємо бізнесами та сім’ями. Я не знаю, де ми будемо через рік. Але будемо працювати, це точно”.
Читайте також:
- Листівка під бронежилет: як волонтерки з Франківська і Запоріжжя гуртують світ на підтримку ЗСУ
- Випробування на людяність: як на Прикарпатті приймають “неперспективних” ВПО
- Скарби в “Крамничці доброти”: як волонтери-переселенці допомагають франківцям
- Релокація бізнесу: Запорізький завод експортує з Франківська мідний кабель до ЄС