“Майже кожна моя консультація закінчується однаково: основні аналізи обговорені, призначення виписане — а жінка майже на виході з кабінету зупиняється і тихо каже: “Можна ще одне запитання…”. Це “ще одне” зазвичай не про таблетки і не про діагнози. Воно про тіло, сексуальність, інтимну сферу та страх бути в ній “не такою”. Саме ці питання жінки найчастіше носять у собі роками, не наважуючись поставити навіть спеціалісту”, — розповідає акушерка-гінекологиня Мар’яна Петрина, лікарка клініки “Мед-Атлант”.
Мар’яна Петрина зібрала такі запитання і відповідає на них простими словами. “Моя мета — щоби кожна жінка зрозуміла: питати не соромно, а потрібно. Більшість проблем вирішується, коли їх озвучити”, – знає гінекологиня.
Про вигляд: “Чи я там нормальна?”
Питання про зовнішній вигляд інтимної зони — абсолютний лідер. І водночас — найменш проговорене у суспільстві. Жінки порівнюють себе з фото в інтернеті, з уявленнями “як має бути” — у результаті зʼявляється відчуття дефекту там, де його немає.
З медичної точки зору норма має широкий діапазон. Статеві губи можуть бути різного розміру, асиметричні, малі губи можуть виступати за межі великих — це анатомічні варіанти, а не відхилення. Після пологів, з віком, на фоні гормональних змін зовнішній вигляд може змінюватися — і це також фізіологічно.
У клінічних анатомічних дослідженнях не існує “ідеальної вульви”. Але у реальному житті існує сильний психологічний тиск, який змушує жінку сумніватися у “правильності” власного тіла.
На прийомах я неодноразово бачила, як ці сумніви впливають на інтимність: жінка уникає світла, близькості, роздягання, бо їй соромно. Після спокійної лікарської розмови і пояснення анатомії напруга зазвичай зникає — жінки перестають сприймати себе з “дефектами”.
Приклад з практики: 28-річна пацієнтка десятиліття відчувала сором через форму малих губ. На огляді жодних патологій — лише індивідуальна форма. Після розмови та пояснення вона відчула полегшення, емоційна напруга зникла без хірургічного втручання.
Коли думати про хірургію? Якщо є постійний фізичний дискомфорт (тертя, болючість при статевому акті або при заняттях спортом), тоді обговорюють варіанти корекції. Але це медичне рішення, а не естетичне, щоби “бути як в інтернеті”.
Про колір і пігментацію: коли фізіологія здається проблемою
Темніша пігментація інтимної зони — одна з причин частих запитань, що із цим робити. Її сприймають як ознаку гормональних збоїв або “занедбаності”, хоча насправді це фізіологічно – результат роботи гормонів, генетики, тертя, вікових змін, вагітності.
З медичної точки зору пігментація не потребує корекції, якщо вона не супроводжується свербежем, болем чи висипаннями.
Спроби “відбілити” інтимну зону — це вже втручання, яке часто має наслідки. Після таких експериментів жінки приходять із контактними дерматитами, хронічним подразненням, порушенням мікрофлори, болем під час сексу. І тоді мова йде вже не про естетику, а про лікування. Краще обговорити цю тему з лікарем, перш ніж робити косметичну процедуру.
Запах: тема, про яку говорять пошепки
У здорової жінки інтимна зона має власний запах. Він не різкий, часто кислуватий, може змінюватися протягом менструального циклу, після сексу, фізичного навантаження або стресу. Сам факт запаху — не ознака хвороби. Це не те, що треба “перемивати” до стерильності; піхва — самоочищується.
Тривожними є ситуації, коли запах стає різким, нетиповим, неприємно “рибним”, поєднується зі свербежем, печінням, болем або змінами виділень. Саме тоді потрібен огляд і аналізи.
Часто проблему створює надмірна гігієна. Агресивні мийні засоби, спринцювання, інтимні дезодоранти порушують баланс мікрофлори і провокують бактеріальний вагіноз чи кандидоз. У результаті зʼявляється саме той запах, якого жінка намагалася уникнути.
Приклад з практики: жінка 34 років щодня використовувала ароматизовані гелі. Після місяця — сильний свербіж і змінені виділення. Після припинення “гель-ритуалу” мікрофлора відновилася, але довелося проходити курс лікування.
Про задоволення і відсутність правил
Багато жінок роками живуть із думкою, що з ними щось не так, бо вони не відчувають оргазму певним способом. Особливо часто це стосується вагінального оргазму.
З клінічної точки зору важливо сказати прямо: більшість жінок досягають оргазму через стимуляцію клітора. Це не варіант норми — це норма. Відсутність оргазму під час проникнення не є діагнозом і не означає сексуальної дисфункції, якщо жінка загалом відчуває задоволення.
Сексуальність не універсальна. Вона змінюється з віком, після пологів, на фоні стресу, в різні періоди життя. Порівняння з іншими — найгірший орієнтир у цій темі.
Приклад з практики: Пацієнтка, 36 років, соромилась сказати партнеру, що потребує зовнішньої стимуляції. Після консультацій про те, як працює жіноча анатомія і що це нормально, пара почала відкритіше говорити — і стосунки стали гармонійними.
Коли секс болить: те, що не варто терпіти
Біль під час або після сексу — одна з найбільш замовчуваних проблем. Часто жінки сприймають його як особливість або “плату” за близькість. Біль — сигнал, а не особливість, яку треба терпіти.
Біль може бути симптомом вагінізму, ендометріозу, сухості слизової, гормональних змін, післяпологових чи післяопераційних рубців, інфекційних чи запальних процесів.
Що довше жінка терпить, то сильніше формується напруження і страх болю. Це замкнене коло, яке з часом лише посилюється. У більшості випадків ці стани піддаються корекції, але тільки за умови, що про них говорять.
Приклад з практики: жінка, 31 рік, терпіла біль при статевому акті 4 роки. Після детальної діагностики було виявлено ендометріоз глибокого залягання. Комбінація лапароскопічного лікування та реабілітації тазового дна повернула їй комфорт і нормальне інтимне життя.
Біль або цистит після сексу
Іноді після першого статевого контакту або після тривалої перерви у жінок виникає симптоматика сечової інфекції: печіння під час сечовипускання, часті позиви, біль унизу живота.
“Цистит медового місяця” — реальний клінічний стан. Він повʼязаний з анатомічними особливостями і потраплянням бактерій у сечові шляхи після статевого акту. Якщо такі епізоди повторюються, це вже не випадковість, а привід для обстеження. Самостійно лікувати не рекомендується.
Повітря у піхві і сором, якого не мало би бути
Звуки, схожі на вихід повітря, які можуть виникати під час сексу або фізичних вправ, часто викликають у жінки сильний психологічний дискомфорт. З медичної точки зору це результат анатомії і руху повітря. Медично це не про широку чи звужену піхву і не про патологію. І це не є небезпечно.
Виділення: уважно, але без паніки
Уважність до виділень — важлива частина самоспостереження. Але варто памʼятати: фізіологічні та патологічні виділення можуть виглядати схоже. Саме тому потрібна діагностика.
Виділення змінюються по ходу циклу: прозорі й тягучі стають при овуляції. Більш густі й зміненого кольору — інколи при інфекції. Але діагноз не ставиться по фото у месенджері. Лікар робить висновок після огляду і лабораторних аналізів.
Секс, війна і життя на відстані
Хронічний стрес, тривожність, виснаження, довгі розлуки безпосередньо впливають на лібідо. Ситуація, коли партнер повернувся, а бажання не зʼявилося, не є рідкістю. Це не означає відсутність любові або проблеми з гормонами. Це реакція нервової системи.
Чи потрібен секс для здоровʼя?
Регулярна сексуальна активність позитивно впливає на настрій, сон і рівень стресу. Але організм не потребує обовʼязкового сексу для нормального функціонування. Відсутність сексу не ламає гормонального балансу сама по собі.
Втім, самозадоволення (мастурбація) — це здоровий і безпечний спосіб зняти сексуальну напругу. А віртуальний секс або секстинг (обмін фото/відео) з партнером допомагає підтримувати інтимну близькість і емоційний зв’язок, що вкрай важливо для пар, розділених війною.
Безпека після тривалих розлук
Спільний чек-ап після довгої розлуки — розумний і відповідальний крок. Не соромтеся попросити чоловіка пройти базовий огляд або разом здати аналізи після повернення. Це не про недовіру, а про турботу.
Перевірка на інфекції — це прості тести: ПЛР на хламідії/гонорею, тести на сифіліс/ВІЛ/гепатити, інші аналізи за показаннями. Ідеальна стратегія — зробити базові тести обом партнерам перед початком нових статевих стосунків або після тривалої розлуки. Обговорення і прозорість — краще, ніж підозри.
При появі у партнера висипів, свербежу або нетипових виділень правильна тактика — відкласти сексуальні контакти до огляду лікаря. Навіть секс у презервативі не завжди гарантує повний захист.
Оральний і анальний секс: питання анатомії та безпеки
Інфекції можуть передаватися і під час орального сексу та інших типах сексуальних практик. Анальний секс вимагає особливої обережності: кишкова мікрофлора не повинна потрапляти у піхву або у сечовивідні шляхи — це базове правило профілактики запальних процесів. Тому:
- використовуйте бар’єрні методи (презервативи/зубні дамби),
- уникайте переходу від анального до вагінального контакту без зміни презерватива,
- дотримуйтесь гігієни й обговорюйте ризики з партнером.
Секс під час вагітності: можна чи ні?
Сексуальність під час вагітності — тема, обросла міфами. У більшості неускладнених вагітностей секс дозволений. Він не шкодить плоду, не провокує передчасних пологів і може полегшувати емоційний стан матері. Обмеження існують лише за наявності конкретних медичних показань і визначаються індивідуально. Варто обговорювати це зі своїм акушером-гінекологом.
Що стосується лібідо вагітної, то воно може знижуватися або змінюватися хвилями. У когось зникає бажання через втому, страх нашкодити дитині, дискомфорт у тілі. У когось навпаки — з’являється більше чутливості. Наукові дані показують, що сексуальна активність і задоволення часто змінюються по триместрах, і зниження інтересу до сексу, особливо наприкінці вагітності, є поширеним явищем. Це не проблема, якщо в парі є діалог і розуміння.
Секс після пологів: неформальний підхід
Сексуальне життя після пологів — ще одна зона тиші. Формальна фраза “можна через шість тижнів” часто сприймається як обов’язок. Але бажання не з’являється за календарем. На нього впливають втома, недосипання, гормональні зміни, страх болю, зміни в тілі. У багатьох жінок виникає сухість слизової, особливо при грудному вигодовуванні, що робить близькість неприємною або болісною. Це фізіологічно, а не “психологічний бар’єр”. І це можна коригувати — якщо про це говорити.
Окрема тема — тазове дно. Про нього майже не говорять до пологів і дуже мало — після. Але саме м’язи тазового дна утримують органи, контролюють сечовипускання, впливають на відчуття під час сексу. Після вагінальних пологів вони практично завжди ослаблені. У частини жінок це проявляється нетриманням сечі при сміху, кашлі або фізичному навантаженні. У когось — відчуттям тиску, “чогось зайвого” внизу живота.
Дуже часто жінки думають, що це назавжди. Насправді ні. Сучасні дослідження показують, що рання реабілітація тазового дна — вправи, робота з фізіотерапевтом, біофідбек — значно зменшує симптоми і запобігає їх прогресуванню. Але проблема в тому, що більшість жінок просто не знають, що така допомога існує.
Вікові зміни: з чим не потрібно миритися
Нетримання сечі, сухість у менопаузі, зниження чутливості, опущення стінок піхви або матки — це не “норма віку”. Що раніше жінка звертається по допомогу, то простіші й ефективніші методи лікування.
Нетримання — узагалі не вирок. Часті причини — ослаблення мʼязів тазового дна після пологів, надмірна вага, хронічний кашель, генетична слабкість сполучної тканини. Багато випадків успішно коригуються консервативними методами: вправи Кегеля під наглядом фізіотерапевта, біозворотний звʼязок, іноді — пристосовані апаратні методики чи хірургічне лікування. Що раніше почати, то більше шансів на відновлення.
Що стосується сексуальнаого комфорту в менопаузі, то сухість, печіння та біль під час сексу часто повʼязані зі зниженням гормонів естрогенів. Локальна естрогенна терапія (креми, супозиторії, кілька форм ліків), змазки і зволожувачі, а також робота з психологом, розмови з партнером — дають значне полегшення і відновлюють комфортне інтимне життя. Це клінічно підтверджено.
Чому важливо запитувати без страху і сорому?
Лікар не оцінює і не засуджує. Він працює з симптомами і станами. Якщо складно сказати — можна написати, показати, сформулювати своїми словами.
Сором не захищає здоровʼя. А ті питання, які жінки найчастіше тримають у собі, часто виявляються ключовими для якості їхнього життя.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- “Дзвонять татусям в окопи показати серцебиття крихітки”, – лікарка УЗД про ранню діагностику вагітності
- Рак горла та шийки матки: як вберегтися від ВПЛ чоловікам і жінкам
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Лазерна епіляція для жінок і чоловіків: розвінчуємо поширені міфи
- Чому прадіди важливі: генетичне обстеження при плануванні вагітності
- Інтимна гігієна: чому надмірний догляд та реклама можуть зашкодити жіночому здоров’ю
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Чи є життя після пологів? Гінекологиня Мар’яна Петрина радить, як відновитися без “бейбі-блюзу”
- Можливості та інновації: хірург Павло Долик про лапароскопію у гінекології
- Гормональний дисбаланс після відпустки: як повернутися в норму
- Гормональна контрацепція: вся правда про набір ваги, онкоризики та вплив на клімакс.
