Івано-Франківськ звик до компліментів та всіляких відзнак і сприймає їх як належне, бо місто справді має чим похвалитися.
Туристи залишають захоплені відгуки про затишне місто з історичною архітектурою, доглянутими брукованими вуличками й скверами, цікавими рестораціями з помірними цінами. Народжені у Франківську громадські ініціативи стають зразком для наслідування. Експерти говорять про відкритість і активність, поєднання новацій і традиціоналізму, безпеку, екологічність, самозарадність – здатність франківців об’єднуватися й самотужки вирішувати проблеми, змінюючи місто на краще.
Місто, співмірне з людиною
Івано-Франківськ живе за власним, розміреним, ритмом. Це особливо відчувають гості, які приїжджають зі столиці. У Франківську на людину не тисне мегаполіс із його шаленим темпом і потоками мас, в яких людина наче губиться і розчиняється.
Неквапливістю Франківськ нагадує курортне містечко з багатьма зеленими зонами, пішохідними просторами та витонченою австрійською архітектурою. Цю «курортність» міста добре вловив письменник Тарас Прохасько:
«У місті, особливо влітку, впадає в око специфічна атмосфера. Атмосфера фальшивої близькості до моря пронизує весь міський уклад. Це вона визначає ту відкритість і ту неквапливість, якими живе місто».
Франківськ – місто не мале, але компактне. Тут зручно пересуватися пішки, на самокаті чи велосипеді. Велосипедна культура й інфраструктура останні кілька років розвивалися швидкими темпами. На сьогодні мережа велодоріжок вже складає близько 12 кілометрів. У Франківську традиційними стали велодні, масові велопробіги, велопарад дівчат. На жаль, у 2019 році через брак коштів у міському бюджеті темп розвитку велоінфраструктури втримати не вдалося, але можна сподіватися, що це тимчасова проблема.
Помітно комфортнішим став громадський транспорт. Місто закупило десятки нових автобусів і тролейбусів, обладнаних кондиціонерами, запустило шість комунальних маршрутів із сучасними інклюзивними автобусами.
«Зручний і доступний транспорт нині – не розкіш, а необхідність. Нам важливо розвивати мережу комунального транспорту. Це є одним із пріоритетів міської ради», – Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська.
Поява зручного громадського транспорту робить місто доступнішим для людей з інвалідністю, відзначили експерти проєкту «Доступно UA» під час літньої інспекції міста. Їх також приємно вразили антипаркувальні кишені на пішохідних переходах у середмісті та доступність супермаркетів, частини аптек та ресторанів, де є лише одна сходинка і які легко зробити безбар’єрними для всіх.
Місто вже півтора десятка років активно розбудовується, тримаючись у лідерах за обсягами зданого житла на мешканця. Пояснення просте – тут хочуть жити.
«За приростом населення Франківськ є першим в Україні. До міста перебираються не тільки жителі області, а й Тернопільщини, Львівщини, Хмельницького та Києва», – міський голова Руслан Марцінків.
Були роки, коли за обсягами будівництва на одного мешканця Івано-Франківськ обганяв навіть столицю. На сьогодні у різних частинах міста звели і продовжують зводити десятки житлових комплексів із зеленими зонами, крамницями та навіть із навчальними закладами.
Оновлюються й стають комфортнішими внутрішні двори у кварталах старої забудови. Тільки 2019 року на впорядкування прибудинкових територій і подвір’їв з бюджету виділили 50 мільйонів гривень.
Місто повертає притомний вигляд, – щоправда, повільніше, ніж хотілося б, – позбуваючись крикливих громіздких вивісок і рекламних конструкцій в історичному середмісті. Тішить, що чимало бізнесменів до цього дозрівають самі. Іншим «допомагають» муніципальні інспектори, які демонтують незаконну рекламу.
Місто можливостей
У 2019 році Івано-Франківськ увійшов до трійки українських міст за рівнем можливостей та свобод. Загалом, місто вже звикло до високих міць у різних списках і рейтингах успішності. З останніх – компанія KPMG визнала місто одним із найпривабливіших в Україні для аутсорсингу. Франківськ став лідером рейтингу нарівні зі Львовом завдяки кваліфікованим спеціалістам, розвиненій інфраструктурі, доступній оренді та зручному розташуванню.
«Те, що зробив Франківськ для посилення ефективності міста за останні 5 років, – фантастика. Це з розряду запуску людини в космос», – Євген Глібовицький, консультант зі стратегій.
Івано-Франківськ є містом економічно відповідальних людей, що реалізовують проєкти, про які говорять далеко за межами України. Тут ви легко можете знайти однодумців та втілювати власні ідеї.
Знаковим став «Промприлад.Реновація» – інноваційний центр на базі закинутого заводу, який працює на перетині нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Проєкт ревіталізації промзони визнано одним із п’яти найсильніших «магнітів» України, тобто таким успішним регіональним проєктом, що він здатний притягувати успіх до країни на глобальному рівні.
Промприлад.Реновація:
– $5 022 074 інвестицій
– 409 інвесторів
– 25 організацій і компаній-резидентів
– Загальна площа проєкту – 37 871 м²
– Відремонтували – 5800 м²
– Створили 300 робочих місць
– Провели 600 подій протягом року
*інформація станом на грудень 2019
За ідеєю «Промприлад.Реновація» став своєрідним продовженням іншого успішного проєкту «Теплого міста» – першого в Україні громадського ресторану Urban Space 100.
«Не недооцінюйте себе, бо ви створюєте цінності, які вже варті уваги всього світу!» – звернувся до франківців Роман Ващук, Посол Канади в Україні.
Окрім інноваційних можливостей, в Івано-Франківську дає поле для розвитку малого та середнього підприємництва. За результатами «Regional Doing Business. 2018», Франківщина опинилася на другій сходинці найкомфортніших регіонів для ведення бізнесу в Україні.
«Франківськ – ідеальне місто для створення продукту. Розцінки на оренду та оплату праці досить комфортні. Часом виникають складнощі з кваліфікованими кадрами, але це питання вирішується – завжди можна запросити потрібного спеціаліста на час або отримати онлайн консультації… Чого мені не вистачає? Хорошого летовища з пасажиропотоком та маршрутною мережею як мінімум в 32 напрямки», – Наталка Найда, засновниця брендів Shuflia, «Буквиця» та Framiore.
Молодь та прогресивних батьків Івано-Франківськ приваблює зручною інфраструктурою та освітніми можливостями. У місті працюють три державні та один приватний університети, у яких здобувають освіту понад 30 тисяч молодих людей. Виші активно співпрацюють із закордонними закладами, завдяки чому франківські студенти можуть здобувати подвійні дипломи, стажуватися за межами країни та навіть отримувати стипендії від іноземних університетів.
Ще з 90-х років минулого століття до Франківська здобувати освіту приїздять тисячі іноземців. Вони вступають на інженерні спеціальності в Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНУНГ) чи вчаться на медиків у місцевому Національному медичному університеті (ІФНМУ). Сьогодні у місті вже чималі діаспори індусів, африканців та арабів. Обирають вони Івано-Франківськ здебільшого за рекомендаціями попередніх поколінь своїх земляків. Кажуть, що освіта тут на досить високому рівні, та при цьому значно дешевша та доступніша, ніж у Європі.
«Наступного дня, коли я приїхав до Франківська з Донецька, був дощ. Я не мав парасолі. Я просто йшов вулицею. І раптом якийсь український хлопець, якого я ніколи раніше не зустрічав, підійшов до мене з парасолею і запитав англійською: «Куди ти йдеш? Я, схоже, йду у тому ж напрямку. Я можу провести тебе під парасолею хоча б до зупинки». І це було просто вау! Він провів мене трохи, ми попрощались і побажали один одному гарного дня. Я був у шоці! Такого раніше ніколи не траплялося зі мною», – Ісидор Опара з Ніґерії, закінчив ІФНМУ.
Для найменших франківців у місті діє чимало прогресивних проєктів: як-от STEM, який залучає дівчат до точних наук, чи наукове містечко «Нова енергія», яке відкриває магію науки. На літній період для малечі організовують численні наукові, мовні, handmade та навіть фантастично-містичні табори.
«Тут є все необхідне для комфортного життя. Місто будується, отже, купити житло молодій сім’ї буде нескладно, варіантів достатньо. А велика кількість майданчиків, розвивальних клубів для дітей, магазинів з дитячим одягом та іграшками дають зрозуміти, що діти в цьому місті мають свою нішу, і дуже важливу», – каже Дар’я Кара, яка разом із чоловіком та сином п’ять місяців тому переїхала з містечка на Черкащині до Франківська.
Місто (про)активних людей
«Ми іноді забуваємо, що місто – це передусім не будівлі, не старі фортеці, не вулиці. Це люди», – каже письменник Володимир Єшкілєв.
Співіснування у Франківську впродовж десятиліть консервативних та новаторських середовищ творить абсолютно нетиповий образ містянина. Вдень франківці можуть покрокувати на марші за сімейні цінності, а ввечері – відірватися під Жадана/Хамерманів/Перкалабу.
Та передусім це місто людей мистецтва. Тут можна зустріти «патріарха» сучасної української літератури Андруховича, який гуляє з собакою, Тараса Прохаська з сином чи Юрка Іздрика. Вперше Івано-Франківськ гучно заявив про себе у 90-х саме появою прогресивного мистецького середовища, яке увійшло в історію під назвою «Станіславський феномен».
Івано-Франківськ і сьогодні залишається містом креативних індустрій, які запускають позитивні зміни й у соціальній сфері. Тут з’явлються унікальні міждисциплінарні культурні проєкти: мистецький центр «Ваґабундо», міжнародний фестиваль Porto Franko, діють три театри.
Феноменом національного і міжнародного рівня став франківський драмтеатр «епохи Держипільського». В час серіалів та розважального контенту квитки на постановки театру нерідко розкуповують за лічені години. За вистави «Енеїда», «Вона – Земля», «НАМLЕТ», «Оскар і Рожева Пані» керівник театру та режисер Ростислав Держипільський 2019 року отримав Шевченківську премію. А його постановка «Солодкої Дарусі» впродовж десяти років збирає аншлаги не тільки в Україні, а й у Європі та за океаном. І франківці стають першими глядачами прогресивних, часом епатажних вистав театру.
«Ми не тільки можемо конкурувати з європейськими театрами, але й перемагати їх. Часто говорять, що український театр переживає важкі часи. Я противник цього висловлювання. Театр складається з особистостей, тому не потрібно говорити про український театр в загальному», – Олексій Гнатковський, актор Франківського драмтеатру.
У місті чимало людей, які своїми проєктами, ідеями, конкретними діями допомагають Івано-Франківську рости і бути на крок попереду.
Знаковою є платформа «Тепле місто», яку створила команда ініціативних людей (зокрема, це Юрко Филюк, Галина Гривнак, Аліна Токмиленко, Марта Гладка, Анна Доброва). Платформа розвиває ідею «теплого» бізнесу, втілює інноваційні ідеї та підтримує громадські проєкти, спрямовані на розвиток міста. Інноваційний центр «Промприлад.Реновація», перший громадський ресторан «Urban Space 100» та урбаністичне медіа «Urban Space Radio» стали візитівкою Івано-Франківська. Долучитися до проєктів може кожен.
«Дивовижною є не лише ідея проєкту, але й те, як команда «відчуває» місто та як вони ставляться до свого міста. І їхня ідея поширюється Україною! Це – неймовірно. Такі люди справді надихають», – Влад Троїцький, театральний режисер, засновник ЦСМ «ДАХ», засновник фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest.
Потужним рушієм змін є громадські ініціативи. 2016 року активістка Марія Козакевич створила «Франківськ, який треба берегти», мета якого – зберегти автентичне обличчя міста. Ідея перетворилася у громадський рух, завдяки якому уже відновили кількадесят дверей епохи Станиславова та «казкову вежу» обласної бібліотеки для дітей.
Інший важливий для міста історичний об’єкт – Палац Потоцьких – повертає до життя архітектор Володимир Гайдар із командою. Після років руйнації за зачиненою брамою у корпусах палацу організовують виставки, перформанси, виступи, планують відкриття Музею зброї та філіалу Української академії лідерства.
«Хочемо ми того чи ні, та місто впливає на містян, а містяни – на місто. І це велика рушійна сила для розвитку, коли житель міста свідомий в своїй причетності до нього, розуміє відповідальність, не перекладаючи її на інших: сусідів, владу, наступні покоління», – Марія Козакевич, співзасновниця ініціативи «Франківськ, який треба берегти».
Партнер публікації – «Опришівська слобода»