Франківка Мар’яна Процька з лютого 2015 року живе з думкою про чоловіка на фронті. У цьому довгому чеканні вона знайшла свою силу: подолала самотність, тривогу, стала частиною спільноти “Дружина Воїна”. Мар’яна волонтерить для захисників та допомагає іншим жінкам знайти внутрішню опору.
Її історія – це історія незламної віри, любові та сили духу. Вона доводить, що чекати з війни – це активна позиція, що вимагає величезної внутрішньої роботи та щоденного рішення не плакати, а діяти. Жінка розповіла КУРСу, що значить бути дружиною військового і що допомагає не опускати руки.
“Ми на відстані, але завжди разом”
“Він пішов на війну 26 лютого 2015 року – саме в мій день народження, тому для нас це особлива дата”. Коли ж 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, обоє зрозуміли, що його вірність захисту України і її чекання мають вищий сенс. “Ми, наша любов гартуємося випробуваннями”, – каже Мар’яна.
Вона пригадує, як було важко. Думала, чоловік підписав контракт лише на рік. Але невдовзі зрозуміла, що все змінилося і їхня війна надовго: “Звісно, я дуже хотіла, щоби він повернувся, був поруч. Мене зачіпало, що інші чоловіки ходили вулицями, бавилися з дітьми, усміхалися до дружин – тоді взагалі мало хто йшов воювати. Але коли побачила вогонь в його очах і почула: ”Я там потрібний”, то змовчала про свої очікування”.
Мар’яна каже, що прийняла бажання чоловіка захищати Батьківщину як своє. Відтоді плекає віру, що з ним і з ними обома все буде добре: “Андрій завжди говорить мені, що все гаразд. Але я бачу, як сильно йому потрібна моя підтримка. Страшно навіть подумати, що було би, якби я зламалася”.
Коли мова заходить про найважче – думки про втрату, жінка демонструє дивовижну стійкість. “Такі думки неминучі, – визнає вона. – Але я не фокусуюся на них. Колись бабуся казала: не думай – не будеш притягувати. І я дотримуюся цього принципу”. Мар’яна каже, що саме тому ніколи не плаче, коли чоловік їде на війну. “Коли проводжаю, то щоби не думати про погане, не заплакати – стискаю руки. Знаю, що він має поїхати спокійним. Знаю, що не мої сльози, а моя усмішка буде тримає його в дорозі”, – відверта жінка.
Її Андрій боронить Україну в лавах коломийської “десятки”. 10 гірсько-штурмова бригада “Едельвейс” від початку створення в 2015 році стримувала ворога на Донеччині, у 2022-му стояла на Бахмутському напрямку і зараз воює на одному з найгарячіших напрямків – Покровському.
“На відстані важко, але ми відчуваємо, що завжди разом. Кожна розмова – це як ковток повітря. Знаю, що мій настрій впливає на нього, тому завжди намагаюся триматися, хоч інколи складно. Він це помічає і повторює: ”Ми не дарма тут стоїмо, якщо ви, наш тил, нас підтримуєте. Без вас нам ніяк”. Ці його слова – моя мотивація”.
Жіноча сила
У слові “триматися” для Мар’яни Процької – досвід усіх років чекання. Перший рік був найважчим: відчуття самотності, постійна тривога за чоловіка, навала побутових проблем і цілий міх обов’язків. “Я зрозуміла, що в слові “чекати” багато складових. Це означає мати сили, щоб не показувати чоловікові поганий настрій. Чекати – це бути і мамою, і татом для доньки: дбати, допомагати долати всілякі підліткові й не тільки турбулентності. Чекати – це бути опорою для чоловікових батьків, поки він на війні”, – говорить Мар’яна.
Найважчим для жінки було пояснювати маленькій дочці, що тато поїхав надовго. Поступово навчилася дисциплінувати й себе, почала писати список справ на день. Вона опанувала авто, в останні роки бере участь у жіночих змаганнях з автослалому, які за донати для фронту проводять у Франківську. Активно волонтерить: спочатку сама допомагала чоловікові і його побратимам – робила збори, відправляла необхідне, потім об’єдналася з іншими жінками.
“Спочатку я спілкувалася лише з кількома дівчатами, чиї чоловіки пішли на війну одночасно з моїм. Потім чоловік передав контакти дружин своїх побратимів. Ми зустрічалися, пили чай, ділилися почуттями, обговорювали проблеми. Згодом зрозуміли, що варто не лише розмовляти, а й діяти – допомагати самим собі”, – описує, як шукала ресурси, Мар’яна. Разом з іншими жінками вона організовувала виїзди для дітей, ходила на фітнес, брала участь у благодійних ярмарках, приєдналася до зустрічей дружин військових із отцем Ярославом Рохманом. З цих зустрічей постала громадська організація “Дружина Воїна”, Мар’яна в ній від початку створення у 2018 році.
“Зараз “Дружина воїна” – це моя справжня друга родина”, – ділиться жінка. Ті, хто не стикнувся з війною безпосередньо, не зовсім розуміють, що таке чекати, говорить Мар’яна. Звісно, вони можуть вислухати, покивати, сказати добрі слова, але відчуття розділеного досвіду та розради немає. “Свої ж чують і розуміють з півслова, а іноді і без слів”, – зазначає дружина воїна.
“Волонтерство – це продовження чекання”
Волонтерство для Мар’яни Процької стало природним продовженням її ролі дружини військового та нерозривно пов’язане з очікуванням чоловіка з фронту. Це щоденна праця, яка охоплює все – від психологічної підтримки та проведення груп взаємодопомоги до кропіткого виготовлення маскувальних сіток. Мар’яна – в команді, яка готує маскування для підрозділів на передовій. Разом з товаришками намагаються якнайшвидше закривати запити. Їх дуже багато і з різних напрямків. Тому збір на тканину для виготовлення сіток – безперервний, додає дружина воїна.
Допомога фронту та армії – один з ключових напрямків волонтерства. Постійні збори на підтримку військових з різних підрозділів – Нацгвардії, ЗСУ, Центру спецоперацій, ППО та інших. Минулого року “Дружина Воїна” провела масштабний аукціон, і Мар’яна Процька була однією з головних організаторок. Вона розповідає: “Були величезні запити, зокрема від мого чоловіка – на Мавік-Т3. Хоч ми й не мали досвіду, але спільними зусиллями, за підтримки партнерів, компанії blago зокрема, організували все на високому рівні. Вдалося зібрати понад 900 тисяч гривень!” Всі запити закрили. “Це також свідчення довіри до нашої організації!” – з гордістю зазначає Мар’яна.
Острівець спокою та підтримки для дружин воїнів
Жінка підкреслює, що допомога потрібна не лише її чоловікові, його побратимам, бійцям з інших бригад, а й учасницям їхньої волонтерської спільноти. “Кожен день ти щось робиш: сьогодні групу проводиш, завтра – на сітках, післязавтра зустрічаєшся на каві з тим, хто просив поговорити. Це теж свого роду допомога”, – описує вона.
Тож ще одним важливим волонтерським напрямком організації “Дружина Воїна”, в якому активно бере участь Мар’яна Процька, є допомога сім’ям військових. На щотижневих групах підтримки “Простір відновлення” для дружин та рідних воїнів, які вдалося відновити завдяки все тій же компанії blago, жінки діляться досвідом, знаходять допомогу та долають труднощі війни. Їх підтримують психологиня Наталія Мельникова, реабілітолог Ігор Дільний, кризовий коуч Богдана Шамотайло, лікар-психотерапевт Радислав Петрів та арттерапевти. Дружина воїна із захопленням відгукується про ці зустрічі: “Кожна тема, кожен ведучий, експерт – це щось нове і цікаве. Ми знаходимо відповіді на питання, що хвилюють, стаємо сильнішими”.
Теми, що стосуються життя поруч з військовими, розбирають у форматах тренінгів, майстер-класів та практикумів. Особлива увага – інструментам подолання складних ситуацій та дбайливому переживанню різних емоційних станів. Жінка акцентує: “Це конфіденційне, безпечне та розуміюче середовище, я не боюся тут відкриватися, можу бути вразливою і слабкою, коли цього потребую”.
Мар’яна Процька допомагає організовувати і проводити ці групи. Досвід дозволяє їй не тільки підтримувати інших, а й поповнювати власний ресурс. Одного разу, щоб зробити зустріч особливою, Мар’яна вигадала подарувати дівчатам маленькі букетики лаванди – відтворити настрій лавандового поля. “Бачили би ви, як очі дівчат сяяли!” – задоволено сміється вона. Пригадує, як тоді одна дружина ветерана сказала: “Оце я прийду додому з букетиком і чоловік скаже: яка ти щаслива! А я своїм щастям з ним поділюся!”. Радістю від вдалого задуму Мар’яна поділилася і зі своїм чоловіком Андрієм. Для нього це також було приємністю. Саме Андрій, якось відмовляючи Мар’яну йти на фронт, пояснював, що її роль у тилу є надзвичайно важливою: “Ти там потрібніша! Удома ти зробиш значно більше, ніж поруч зі мною. Ти зможеш підтримати тих, хто зараз цього дуже потребує: жінок, чиї чоловіки нещодавно пішли на війну”.
Тому вона радить й іншим жінкам, які чекають з війни, не зациклюватися на негативних думках, а натомість звернути увагу на себе: “Подумайте, що приготувати саме собі на вечерю. Знайдіть трохи часу для себе, потіште себе. Це важливо, щоби поповнити той ресурс, який допомагає чекати, і мати ще трохи, щоби ділитися з іншими.”
Спільними зусиллями до перемоги
Громадську організацію “Дружина Воїна” будівельна компанія blago підтримує другий рік поспіль, цьогоріч вони підписали Меморандум про співпрацю. Представниця компанії Діана Великочий, зазначає, що допомога ЗСУ та підтримка військових – це їхній безумовний пріоритет від початку повномасштабного вторгнення.
“Але водночас, – наголошує Діана, – ми чудово розуміємо, наскільки важливо підтримувати родини, особливо дружин військових, які чекають і є опорою для всієї сім’ї. Ці жінки щодня перебувають у шаленому стресі, тому їм вкрай потрібна якісна психологічна підтримка. Зустрічі у “Просторі відновлення”, організовані “Дружиною Воїна”, надзвичайно важливі – для багатьох це просто рятівне коло! Вони допомагають триматися психологічно та емоційно, дають безпечне місце, де можна виговоритися, отримати допомогу і просто рости над собою, попри всі труднощі війни”.
Надалі – ще більше проєктів і планів. Але це вже буде інша історія…
Партнерська публікація
