Місто поставило за мету зробити громадський транспорт не тільки доступним, але й комфортним – щоб людина робила вибір на користь автобусів і тролейбусів, а не автомобілів. Головним драйвером транспортної реформи стало комунальне підприємство «Електроавтотранс», кошти на цю справу залучили в європейських фінансових структурах.
Розвивати КП «Електроавтотранс» (ЕАТ) мерія взялася після кількох невдалих спроб домовитися про покращення якості перевезень з приватними перевізниками.
«Приватники» в обмін на підняття тарифу обіцяли встановити gps-трекери, дотримуватися графіків руху. Водії мали носити спеціальну форму з бейджем, видавати квитки, а також поступово збільшувати кількість великогабаритних автобусів.
У 2015 році тариф підняли до 4 грн. У результаті водії лише кілька місяців поїздили у зелених футболках з бейджами, квитки видавали одиниці, графіків руху теж не всі дотримувались. Щодо gps-трекерів, то їх встановили, але обладнання часто не працювало.
З того часу тариф у приватних маршрутках підняли до 6 грн, але жодних якісних змін не сталося.
Пересадити франківців з машин на комунальний транспорт
На початку 2018 міськрада затвердила Програму розвитку комунального транспорту.
Програма розрахована на 5 років і передбачає купівлю 50 великогабаритних автобусів, 40 нових та 35 вживаних тролейбусів. Також у ній заплановано будівництво кількох тролейбусних ліній.
«Якісь пункти програми виконуються краще, якісь – гірше. Все залежить від реального фінансування», – говорить розробник Програми, директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк.
За програмою ЕАТ уже придбав 42 великогабаритні автобуси, управління транспорту і зв’язку передало «Електроавтотрансу» 3 вживані тролейбуси. До кінця жовтня підприємство отримає ще 29 нових тролейбусів.
Зараз в автопарку КП «Електроавтотранс» 42 нові великі автобуси. Найстаршим 1,5 року.
16 тролейбусів “МАН”, 2 тролейбуси “Вольво”, 5 тролейбусів “ЛАЗ”, яким по 10-13 років – це наймолодші тролейбуси підприємства, 2 тролейбуси “ЮМЗ” і 22 тролейбуси “Шкода”, з яких на маршрути виїжджають 14-15.
Коли підприємство отримає 29 нових білоруських тролейбусів, 14-16 тролейбусів “Шкода” і 1 “ЮМЗ” спишуть. Дві “Шкоди” залишить для навчання нових водіїв, одну зроблять музейною і ще одну дообладнають для Дня вуличної музики. Один старий “ЮМЗ” залишать для прочищення ліній взимку.
Кінцева мета програми – КП «Електроавтотранс» має стати основним гравцем на ринку перевезень. Поки не вистачатиме власних транспортних засобів, аби закрити усі маршрути, підприємство може працювати за договором з приватними перевізниками. «Приватник» виконуватиме транспортну роботу і отримуватиме за це кошти від оператора.
«Їх не цікавитиме збір коштів, графік, скільки людей в автобусі – тільки відпрацювати кілометри і отримати фінансування на умовах і правилах, встановлених міською радою. Це ідеальна європейська система, яку хотілося б мати».
За розрахунками Віталія Голутяка, Івано-Франківську достатньо 200 одиниць великогабаритного транспорту: тролейбуси, автобуси, можливо, електробуси. Співвідношення – 120/80 на користь автобусів.
Якщо більшість людей у межах міста відмовляться від машин та пересядуть на громадський транспорт, вдасться розвантажити вулиці та покращити екологічний стан.
Формувати тариф на проїзд у громадському транспорті за європейською моделлю в Івано-Франківську не вийде. У більшості країн Європи вартість однієї поїздки у будь-якому виді громадського транспорту приблизно дорівнює вартості 1 літра пального.
У Варшаві вартість літра пального складає 5 злотих, проїзд у громадському транспорті – 4,4 злотих. У Зальцбургу пальне – 1,3 євро, проїзд – 2,2 євро. При цьому у Варшаві муніципалітет дотує громадський транспорт на 67%.
Якщо у Франківську встановити тариф у 20 гривень, пасажиропотік у громадському транспорті значно знизиться. Втім, ціна проїзду не може бути й низькою.
«Мешканцям потрібно розуміти, що що нижчий тариф, то більше фінансує місто – забираючи у всіх. А міськрада повинна бути готова дотувати громадський транспорт».
Європейські кредити на розвиток
Закуповувати нові тролейбуси, автобуси, будувати нові тролейбусні лінії Івано-Франківську допомагає співпраця з Європейським банком реконструкції і розвитку та Європейським інвестиційним банком.
Співпрацю з ЄБРР місто розпочало 2016 року. Франківськ отримав від кредитора 5,5 млн євро на нові тролейбуси: 4,5 млн євро в кредит, 1 млн євро – грант, який не потрібно повертати. Також ЄБРР дає в кредит 2,5 млн євро на будівництво тролейбусної лінії.
«З ЄБРР працювати складно – це міжнародна інституція, яка має жорсткий, великий перелік вимог до своїх позичальників. «Електроавтотранс» щорічно проходить аудит у фірмі, яку затверджує ЄБРР. Також у нас працює їхній консультант, без якого не погоджують жоден тендер. Проте український банк не надасть нижчих відсотків, а ЄБРР дає грант і три роки пільгового періоду», – говорить Голутяк.
Лише після трьох років від старту проєкту місто отримало тролейбуси. За цей час змінилися не лише ціни, але й вимоги міста до громадського транспорту.
2016 року планували за кредитні кошти купити 40 тролейбусів, потім змінили вимоги до тролейбусів: корпуси з нержавійки і автоматична система роботи дверей, оскільки люди звикли, що двері самі відкриваються.
В результаті у тендерній документації зупинилися на 30 тролейбусах, а по факту грошей вистачило на 29 білоруських тролейбусів. 22 тролейбуси придбали за кредитні кошти, а 7 – за грантові, які ЄБРР надав разом із кредитом.
Нові тролейбуси перевозять до сотні пасажирів, мають автономний запас ходу в один кілометр. 22 тролейбуси обладнані кондиціонерами.
Придбали тролейбуси білоруського, а не українського виробництва не лише через ціну, запропоновану у тендері. За словами Голутяка, українські виробники програють у багатьох аспектах тій техніці, яку випускали в Європі 20 років тому. Зокрема, наші виробники не пропонують ту систему дверей, яку зробили білоруси.
Наступного року в Івано-Франківську за кредитні кошти ЄБРР планують розпочати будівництво тролейбусної лінії. Розглядають два варіанти будівництва: з Європейської площі до АС 3 та з АС 3 до Пасічної.
На думку Голутяка, доцільніше будувати тролейбусну лінію від АС 3 по Мазепи, Гурика, через з’єднані Південний і Північний бульвари на Галицьку.
Він наводить три аргументи на користь лінії БАМ – Пасічна.
Перший: коли приймали рішення про будівництво тролейбусної лінії Європейська площа – АС 3, на маршруті ще не було комунального транспорту. Зараз прямують 55 і 40-к автобуси.
Другий: на думку Віталія Голутяка, пасажиропотік Європейська площа – АС 3 не настільки великий, як потік, що дозволить швидко добратися з Пасічної до БАМу без заїзду в центр і вокзал.
«Прямий рейс: поворот біля «Панорама плаза» через Бульвари – і вже на Мазепи. Умовно, з’єднання обласна лікарня – міська лікарня і АС 3 розворот. Я думаю, цей маршрут буде кращий з точки зору пасажиропотоку».
Третій. Доцільність інвестиції. Проєкт будівництва ліній на БАМ з Європейської площі з підстанцією оцінюють у 64 млн грн. Проєкт Автостанція 3 через Бульвар обійдеться дорожче, але у Голутяка менше сумнівів у доцільності інвестицій у цій лінії.
Зараз питання будівництва ліній Європейська площа – АС 3 трохи зависло. Цієї зими планують пройти всі процедури з ЄБРР, провести тендер, зробити документацію, щоб з весни починати бувати лінію АС 3 – Пасічна.
З Європейським інвестиційним банком місто працює в рамках урядової програми. Співпраця складніша і рухається повільніше – оскільки усі дії потребують погодження Мінфіну і Мінінфраструктури. Водночас вона вигідніша з точки зору кредитування – відсоткова ставка за кредитом складає 1%.
Зараз ЄІБ готовий надати місту 3 мільйони євро під 1% на закупівлю електробусів. Це орієнтовно 6 електробусів та зарядна станція.
Найбільший виробник громадського транспорту у Європі компанія «Соляріс» виготовляє електробуси по 400 тисяч євро, білоруси роблять електробуси на суперконденсаторах за 340 тисяч євро, український «Електрон» зробив електробус ціною в межах 12 мільйонів грн.
Потенційно електробуси можуть стати альтернативою будівництва тролейбусних ліній з Європейської площі на БАМ.
«Побудувати якісну тролейбусну лінію дуже дорого, її треба обслуговувати. Це стосується і підстанцій, а фахівців дуже мало, – говорить Голутяк. – З електробусами візуально виглядає простіше. Є транспорт, який треба обслуговувати, міняти батареї, слідкувати за зарядом, і є зарядна станція. Європа чомусь відмовляється від будівництва ліній і переходить на електробуси. Я не думаю, що європейці дурні, – вони рахують свої гроші».
Електробуси мають дві очевидні переваги: зменшення викидів у навколишнє середовище і вартість електроенергії значно нижча вартості палива.
Найбільша пересторога – немає досвіду тривалої експлуатації електробусів.
«На сьогодні все постійно вдосконалюється. Три роки тому у Франківську не було “Нісанів Ліф”, “Шевроле Вольт” і “Тесли”, а зараз їх із кожним роком стає більше. Схожа ситуація з електробусами в Європі. Але є питання замін батарей, тривалої експлуатації, тому поки що придивляємося».
Про зацікавленість міста у купівлі електробусів 22 серпня під час презентації першого білоруського тролейбуса заявив міський голова Руслан Марцінків.
“Ми будемо просити Європейський інвестиційний банк погодити нам купівлю електробусів. Ми порахували, що буде економніше і дешевше купити шість електробусів і пустити по вулиці Петлюри до БАМу, ніж будувати тролейбусну лінію. Ми будемо одним із перших міст України, яке матиме маршрут виключно з електробусів”, – заявив Марцінків.
Платити готівкою стане невигідно
Третім пріоритетом в роботі ЕАТ після будівництва нової тролейбусної лінії та можливості купівлі електробусів є впровадження електронного квитка.
«Для функціонування електронного квитка повинен бути окремий оператор, який займатиметься виключно продажем проїзних документів: картки, смс-ки, QR-коди, паперові квитки. Перевізник не має бути оператором, але ми працюємо з технологіями, які є. Тому на сьогодні «Електроавтотранс» є і перевізником, і оператором».
Розмови про електронний квиток у франківському транспорті ведуться з 2012 року. Раніше уже називались конкретні дати запуску: 1 липня 2016, 1 червня 2019, але досі е-квиток не працює.
За словами Віталія Голутяка, запустити електронний квиток на комунальних автобусах і тролейбусах можна до кінця року. Для цього потрібне фінансування і злагоджена робота департаментів міськради.
На сьогодні у користуванні КП є 55 валідаторів. Ще 20 виготовили на заводі, але є затримка з фінансуванням.
Друга проблема – це виготовлення карток. «ЕАТ» провів тендер, на якому визначили фірму, яка надрукує 50 000 карток: 25 тисяч пільгових і 25 тисяч учнівських. Компанія-переможець може надрукувати тираж за три тижні, але поки що ЕАТ не отримав від департаментів соцполітики і освіти бази пільговиків та учнів.
На впровадження е-квитка в Івано-Франківську витратили уже 2 мільйони гривень. Загальна вартість проєкту складе 10-12 мільйонів гривень.
«Це невелика сума, тому що частину ми зробили завдяки спонсорам: Віза безкоштовно поставила банківські рідери, Майстеркард закрив питання додатку Ізіголд в автобусах. Зараз за грантові кошти пробуємо робити мобільний додаток. Вінниця на впровадження е-квитка отримала 8 мільйонів євро кредиту, Львів бере 10 мільйонів євро кредиту».
Перш за все від впровадження е-квитка в ЕАТ очікують вилучення готівки. Там, де є готівка, завжди знайдеться можливість зловживання. Коли система запрацює, ЕАТ пропонуватиме виконкому підняти тариф готівкової оплати. Умовно кажучи, якщо карткою вартість проїзду залишиться 4 грн, то готівкою – 6.
«Немає готівки – немає зловживань чи з боку водіїв, чи кондукторів. Для мене це пріоритет №1», – каже Голутяк.
Другий позитивний аспект – впровадження електронного обліку пасажирів. Зараз місто платить за перевезення пільговиків за коефіцієнтом, який у підприємстві час від часу підтверджують власними розрахунками.
«Місто цим не мало б бути задоволеним, як і ЕАТ. Ми вважаємо, що перевозимо більше, а вони думають, що менше. Тому треба чітко знати кількість пасажирів, і в цьому допоможе електронний квиток».
Третій пункт – зручність пасажирів. Зникне типове «Передайте за проїзд», як і питання, через які двері заходити. Можна буде швидше здійснити висадку і посадку.
Четверте – водій не відволікатиметься на продаж квитків.
«Водій продаватиме дуже мало квитків, бо оплата готівкою стане дорожчою. Відбудеться підвищення безпеки руху, розвантаження водія, швидша посадка і висадка пасажирів. А це означає більше рейсів та швидше добирання з точки А в точку Б».
Щоб громадський транспорт працював як слід, нових ТЗ, ввічливих професійних водіїв і електронного квитка не достатньо. Потрібна якісна інфраструктура для громадського транспорту.
За словами Голутяка, якщо теперішня ситуація не зміниться, бажаного результату не отримаємо. Потрібні окремі смуги, правильні зупинки, швидкісні стрілки для тролейбусів тощо.
«Є дуже багато новацій, але для України це поки що космос. Дуже багато речей треба змінити, а є речі в дорожній інфраструктурі, які, на жаль, вже змінити неможливо».
