Інсульт загрожує кожному. Він є головною причиною інвалідності і другою головною причиною смерті людей після 40 років – така світова тенденція. В останні роки інсульт істотно помолодшав – спіткає навіть 20-літніх.
Про причини та фактори, які ведуть до інсульту, симптоми захворювання, а також як звести ризик отримати хворобу до мінімуму, розповіла КУРСу завідувачка кафедри неврології та нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету, професорка, лікарка-невролог Вікторія Гриб.
професорка, лікарка-невролог Вікторія Гриб
Який такий інсульт?
Інсульт розвивається внаслідок гострого, тобто раптового, порушення мозкового кровообігу. Кров приносить в мозок, як і до решти органів, кисень і поживні речовини. Якщо постачання крові обмежити, клітини в мозку починають відмирати. Без кровопостачання мозок гине дуже швидко – щохвилини незворотно втрачає близько 20 тисяч нервових клітин.
Розрізняють два основні типи інсульту: ішемічний та геморагічний.
Ішемічний інсульт, а це близько 80% всіх випадків, виникає, коли звужуються чи закупорюються головна артерія та судини головного мозку. Причинами можуть бути відповідно спазм або тромб. Якщо спростити, то це той самий інфаркт – завмерлі клітини, – тільки в головному мозку.
Геморагічний інсульт – це крововилив в мозок. Виникає внаслідок розриву судини під дією високого артеріального тиску.
Інсульт – це наслідок хвороб та порушень в організмі людини. Найбільше поширені захворювання, які ведуть до інсульту, – гіпертонічна хвороба та атеросклероз.
Третина пацієнтів з інсультом вмирають.
Перші ознаки інсульту
Ознаки інсульту, що насувається:
- раптове перекошування обличчя, зміщення вниз кутика рота чи ока – асиметрія лиця;
- слабкість або заніміння руки чи ноги, чи коли разом німіють обидві кінцівки – верхня і нижня;
- раптове погіршення зору;
- раптове запаморочення;
- порушення вимови чи загалом мовлення;
- порушення функції ковтання;
- сильний головний біль, що супроводжується одним із перерахованих симптомів.
Часто люди не звертають уваги на короткочасні зміни у самопочутті, особливо коли зміни настають на кілька хвилин і потім наче самі по собі минають, зауважує Вікторія Гриб. Люди думають, що їм здалося, що це нічого страшного – а насправді вже треба звертатися до лікаря. Особливо не можна легковажити, якщо залишається виразна асиметрія обличчя, якщо «тягне» кінцівку або виникає порушення її рухливості, якщо почав «заплітатися» язик. «Медичною мовою, це відбулася транзиторна ішемічна атака. Продзвенів дзвіночок, що людина дорогою до інсульту. І буде він дуже скоро – як правило, в перші три місяці після таких змін», – пояснює професорка.
Щоби швидко розпізнати симптоми, потрібно попросити людину показати зуби чи посміхнутися, роздивитися предмет по черзі кожним оком, підняти і утримати руку чи ногу впродовж 5-7 секунд, попросити повторити просту фразу «як вас звати?» чи кілька складних слів з шиплячими. Якщо виразно помітно хоча б один із симптомів – слід викликати «швидку». В такому випадку не втратиться шанс на швидке лікування і уникнення інвалідності.
Групи ризику та несприятливі фактори
Близько 90% інсультів зумовлені факторами, на які можна впливати.
Артеріальна гіпертензія. В народі – «тИски». Йдеться про гіпертоніків з високим артеріальним тиском. Особливо ризикують люди, які не відчувають свій підвищений тиск – буває, що голова не болить і не крутиться, а високий тиск все одно впливає на організм, знищуючи судини.
Інші фактори ризику, що сприяють виникненню інсульту:
- порушення ритму серця (миготлива аритмія);
- цукровий діабет;
- куріння;
- зловживання алкоголем, особливо міцним;
- ожиріння, зайва вага – сприяє підвищенню артеріального тиску та рівня цукру в крові;
- хронічний стрес;
- недостатня фізична активність – менше 150 хвилин на тиждень.
Є фактори ризику, які ми не можемо змінити. Віковий – у віці понад 65 років ризик інсульту зростає в рази. Статевий – в групі ризику чоловіки. Це зумовлюють їхні фізіологічні особливості, пов’язані з гормональною системою. Генетична схильність – коли інсульти ставалися в родині впродовж двох-трьох поколінь. «Коли говоримо про генетичну схильність, беремо до уваги не так те, що вже стався інсульт, як наявність артеріальної гіпертензії, ожиріння, діабету, аритмії тощо. Враховуємо, що генетично передаються фактори, які впливають на схильність до інсульту», – пояснює Вікторія Гриб.
Фактори, на які можна впливати: артеріальний тиск, захворювання серця, харчування, спосіб життя. Все, що формує умови для утворення тромбів та звуження артерій і судин. Тож слід контролювати вагу тіла. Недбале, нераціональне харчування призводить до порушення обміну речовин в організмі і багатьох захворювань, у тому числі провокує інсульт.
Тож медик радить, плануючи раціон, утриматися від таких продуктів:
- жири – вершкове масло, баранячий жир, свинячий смалець, пальмова та кокосова олії, тверді маргарини;
- жирні сорти м’яса – м’ясо з видимим жиром, ковбаси, сосиски, паштети, шкіра домашньої птиці;
- молочні продукти з високим відсотком жирності – вершки, сметана, жирний кисломолочний сир, згущене молоко, твердий сир з жирністю більш як 30%, морозиво;
- злаки та випічка – здобні булки, тістечка, бісквіти тощо;
- майонез чи інші жирні соуси;
- кава з вершками;
- сіль;
- алкоголь.
До переліку нерекомендованих зараховують чіпси, хот-доги, бургери, картоплю фрі та інший фаст-фуд.
Якщо збігаються кілька основних факторів ризику: підвищений кров’яний тиск, високий рівень холестерину, аритмія, недостатня фізична активність, куріння та зловживання спиртним, – можна прогнозувати ймовірність інсульту впродовж найближчих 5-10 років.
Інсульт у двадцятилітніх
В останні роки інсульт значно помолодшав.
«Зустрічаємося з такими випадками, коли інсульти вражають 20-річних. Значно почастішали інсульти у віці від 25 до 35 років. Бачимо, що може не бути очікуваних порушень, немає факторів ризику, а інсульт все одно стається, – розповідає Вікторія Гриб. – Ми можемо взагалі не знайти конкретної причини – тоді інсульт називається криптогенним, невизначної природи, і таких є до 25%. Причина, звісно, є, мусить бути, але на цей час медицина не має підручних засобів, щоби її визначити».
У зв’язку з цим лікарі розширили спектр обстежень, щоби визначити приховані хвороби, які впливають на судини пацієнтів. Як-от ревмозахворювання. Або порушення згортання крові – переважно генетичні. «В діагностичних лабораторіях міста роблять тромбофілію – обстеження постфактум часто дають позитивні результати, і тоді ми розуміємо, чому стався геморагічний інсульт. Зазвичай людина живе з цією патологією і та не дається взнаки до пори до часу», – зазначає лікарка.
Якщо спіткав інсульт
Хворого з інсультом потрібно якомога швидше доставити до лікарні – це невідкладний стан, наголошує Вікторія Гриб. Важливо, щоби допомогу надали впродовж перших 4 годин і в спеціалізованому медичному закладі. Що швидше людина отримає допомогу, то вищі шанси вона матиме на повноцінне одужання і нормальне життя після інсульту.
«Кожного дня пацієнт з інсультом, якого можна було б врятувати, помирає або незворотно втрачає працездатність тільки через те, що перебуває у непристосованій для лікування інсультів лікарні», – наголошує професорка. Неврологічні відділення з інсультними центрами є в Обласній клінічній лікарні та у Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська. Тут допомогу надають цілодобово пацієнтам з різними типами інсультів.
«Світова медична практика на цьому етапі показує, що пріоритетним є лікування інсульту шляхом проведення тромболізису, – пояснює завідувачка кафедри неврології ІФНМУ. – Своєчасне звернення – до 4-5 годин – та введення препарату «Актилізе», який розчиняє тромб, забезпечує можливість повного одужання та уникнення інвалідності. Оскільки дозволяє швидко відновити кровообіг в ураженій ділянці головного мозку. В іншому разі на хворого та його близьких чекає затратне лікування й реабілітація, і все це може затягнутися на 10-12 років. А люди у віці після інсульту без сучасного лікування повністю не відновлюються взагалі».
Тромболізис проводять під контролем ангіографії, яка дозволяє коригувати дозування лікарських засобів, тим самим зменшуючи ризик розвитку побічних реакцій і ускладнень терапії.
Ще одна інноваційна методика – тромбоекстракція. Полягає у видаленні тромбу з артерії за допомогою спеціального обладнання. Тромбоекстракція дозволяє повністю відновити кровообіг ураженої ділянки головного мозку. Її проведення малоінвазивне і відносно безпечне для пацієнта. На жаль, у Франківську немає обладнання для таких маніпуляцій.
І такий нюанс: тромболітик не завжди є на державному забезпеченні – препарат дорогий, виділення його регламентоване. Якщо кількість пацієнтів більша, ніж передбачена кількість препарату, рідним хворих доводиться дбати про терапію своїм коштом.
Здорова голова у «золотому віці»
Після 60-65 років ризик інсульту зростає в рази не тільки через захворювання, малорухливий спосіб життя і зайву вагу. А ще й через зниження інтелектуальної діяльності. Мозок, так як і м’яз, треба постійно прокачувати – давати йому навантаження для підтримки дієздатності, наголошує Вікторія Гриб. Активна інтелектуальна діяльність також знижує ризик розвитку інсульту.
Найпростіше – вирішувати кросворди, рекомендує лікарка. Не тільки дивитися телевізор, а ще й читати і переказувати, вивчати щось напам’ять, взятися за іноземні мови, зробити своїм хобі віртуальні подорожі. Варто опанувати комп’ютер і ґаджети, дізнатися побільше про візуальні програми для них, зануритися в творчість, наприклад, почати знімати відео. «Важливий не так результат, як сам процес», – додає професорка.
«Вікові зміни – це нормально, – говорить Вікторія Гриб. – Але щоби довше зберегти загальне здоров’я, потрібна саме інтелектуальна діяльність. Для дорослих дітей, які доглядають своїх старших батьків, хочу особливо наголосити: важливо звертати увагу на найменші порушення, не списувати це на вік. Будьте уважні, щоби не пропустити інсульт! Побільше розмов – поменше негативу, не кричіть, не сваріться з батьками. Постійний нервовий фон, стреси сприяють розвитку артеріальної гіпертензії – причому і в молодих, і в літніх, а інсульт є в прямій залежності від стрибків тиску».
Гарантії, що інсульту не станеться, немає ні в кого, визнає професорка. Але дослідження показують: якщо ми будемо уважні до себе, то на 50% знизимо ризик.
