fbpx

Корови не дояться, бульба не родить: де і чому на Прикарпатті перемогли радіофоби

Суспільство 19:10, 15.11, 2021

Люди хворіють раком, корови не дають молока, картопля не росте. Такі страшилки поширюють у деяких містечках на Прикарпатті, закликаючи чинити спротив встановленню базових станцій мобільного зв’язку.

НА ФОТО: На Прикарпатті в деяких громадах люди виступають проти станцій мобільного зв'язку - вважають їх шкідливими для здоров'я. Ілюстрація - Depositphotos

Наміри покращити мобільний зв’язок у багатьох громадах досі зустрічають з недовірою та протестами. Деякі спільноти вдається переконати, що мобільний зв’язок не шкідливий, а окремі й досі не підпускають і близько представників телекомунікаційної галузі.

«Пам’ятаю, у Старуні Богородчанського району був особливий інцидент – люди озброїлися ломами, вийшли і позбивали анкери. Тоді там тільки почали будувати станцію, залили фундамент. Так і не збудували, забрали звідти все», пригадує начальник відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ» Юрій Здоровий.

Завзято бунтували проти встановлення базових станцій і у Маняві.

«Коли ми туди приїхали з контролем, люди зібралися на протест. Казали: от у нас картопля не вродила. Кричали: корови перестали доїтися. Я їм кажу: люди, та ж вишку ще не поставили, тільки основу будують» розповідає Здоровий.

Базову станцію мобільного зв’язку у Маняві таки встановили. А от у селищі Делятин, що розкинулося вздовж національної траси Н-09 Івано-Франківськ – Мукачеве, зловити зв’язок важко. Місцеві сім років затято воюють з мобільними операторами. КУРС поїхав до Делятина, аби зрозуміти, що рухає людьми.

Делятин без зв’язку

Мобільний зв’язок зникає на під’їзді до Делятина – на розвилці, де поворот на Коломию, у телефоні щезають всі поділки Водафону. Дві з чотирьох відновлюються, коли долаємо спуск, минаємо міст і дістаємося до центру містечка. У колеги телефон також поводиться дивно – висне і шукає свій Київстар. Уздовж центральної дороги через Делятин, а це національна автотраса Н-09 Івано-Франківськ – Мукачеве, якою потік туристів прямує на Буковель, знаходимо ще кілька місць, де зовсім глухо – покриття немає взагалі. 

Біля селищної ради голова Делятинської об’єднаної громади Богдан Клим’юк широкими кроками міряє тротуар з телефоном у руках – пояснює, що треба по вайберу вирішити кілька робочих питань. А у приміщенні адміністрації «не тягне».

«Хотілося би кращого зв’язку», – каже він. Але, іронічно зітхає голова, 5G Делятину точно не світить. 

Богдан Клим’юк -голова Делятинської громади
Голова Делятинської територіальної громади Богдан Клим’юк

Містечко штормить з приводу мобільного зв’язку більш ніж сім років. Частина його мешканців категорично проти вишок – базових станцій. Тому в Делятині їх тільки дві. Населений пункт гірський, будинки розкидані на різній висоті. Частина – на пагорбах, частина – біля їхнього підніжжя і в долині вздовж річки Любіжня. Сигнал зникає у так званих «ямах», пояснює Богдан Клим’юк, а частина вулиці Кобилянської узагалі не має мобільного покриття. 

Читайте головні новини Івано-Франківська і області у Google News

Найгучніший виступ делятинців проти веж мобільного зв’язку стався в 2017 році. Для області то був прецедент – громада домоглася, щоби оператор демонтував базову станцію на території колишньої меблевої фабрики «Ялинка». Зараз це приватна територія, промзона за Народним домом. З центральної вулиці 16 Липня якихось 200 м до труби колишньої котельні. Коли підприємство закрили, її використали як основу для базової станції. На іржавому боці труби виблискують східці, нагорі – рештки скоб та планок. 

«В тому мікрорайоні після встановлення вишки люди почали хворіти на рак. Після двох смертельних випадків почали писати, звертатися, щоби її забрали. І врешті добилися – станцію демонтували», – розповідає мешканка Делятина, підприємиця Мирослава Пригродська.

У Делятині місцеві мешканці-радіофоби проти веж мобільного зв'язку
Трубу недіючої котельні планували використати для станції мобільного зв’язку, але місцеві мешканці не дозволили.

Те, що люди хворіють раком від мобільних вишок, лише один із міфів, в які вірять делятинці.

Однак згодом проти вишки виступили і мешканці сусіднього села Заріччя, куди намагалися перенести демонтовану базову станцію. «В Заріччі уже підготовка йшла, було навіть викопано і забетоновано, але не погоджено з людьми. Люди також повстали і не дали встановити», – пригадує голова Делятинської громади. При об’єднанні село примкнуло до Делятина. 

«Відколи я тут, а я головою з 2018 року, були три такі хвилі, що люди піднімалися проти вишок. Вони кажуть, що хворіють, що онко, і це прив’язують до випромінювання мобільного зв’язку», – говорить очільник громади.

Хвиля 2019 року знесла оператора мобільного зв’язку lifecell, який мав намір встановити в Делятині свою базову станцію. На розгляд громаді пропонували три місця, але на громадських слуханнях зарубали всі. Відтак сесія також проголосувала проти. Депутати прийняли рішення відмовити у встановленні обладнання мобільного зв’язку на території селища

Серед тих, хто тоді протестував, знову була Мирослава Пригродська. Вона каже, що з чотирма дітьми живе поруч з універмагом, на даху якого встановлений передавач мобільного зв’язку. Вікна двох дитячих спалень її помешкання виходять на дах із передавачем. Сусідство з пристроєм, що підтримує мобільний зв’язок, непокоїть пані Мирославу. Жінка припускає, що станція встановлена з порушеннями – щодо висоти і охоронної зони. «В межах житлової зони не має бути вишок. Не має вишка дивитися у вікна спальні дітей», – переконана жінка.

Чоловік підтримує дружину: «Я інженер-електрик і знаю, що це хвильове випромінювання, а вплив вишок до кінця не вивчений. Хто дасть гарантію, що вони не шкодять здоров’ю? Поки я живий, тут живу і мої діти живуть, нової вишки не буде! Ми не скандалимо, ми вимагаємо дотримання норм. Ніяка людина не захоче жити в мікрохвильовці!». 

Тоді мешканцям Делятина навіть влаштували експеримент з мікрохвильовкою, щоби довести, що базові станції не несуть загрози, пригадує голова ОТГ.

До об’єднаної громади звертався Водафон, аби встановити підсилювачі на станціях – в центрі і біля заправки, що в районі лісокомбінату. Приїхали з приладом, який вимірює рівень випромінювання. Спочатку поміряли біля вишки, що поруч з АЗС, – в межах норми. Зайшли на заправку – попросили включити мікрохвильовку. Піч показала перевищення норми в 50 разів. Потім міряли в центрі – було нижче норми. Попросили когось з мобілкою подзвонити – в момент дзвінка випромінювання телефону перевищувало норму в декілька разів, пам’ятає Богдан Клим’юк.

Його слова підтверджує і Юрій Здоровий.

«Я виїздив у Делятин в 2016 і 2018 роках, коли там були ті скарги. Ми робили заміри – було все нормально. Люди були і бачили. Порушень не було, – зазначає Здоровий. – Електромагнітне випромінювання від мікрохвильовки більше, ніж від базової станції, це я вам відповідально кажу – ми заміряли».

Досліди на місцевості делятинців усе одно не переконали. За словами делятинського голови, саме старші люди скаржаться на вишки і протестують проти встановлення нових.

Базова станція мобільного звязку в Делятині
Базова станція мобільного зв’язку на ринку в Делятині. Мешканці не дозволили встановити для неї підсилювач.

«Особисто я позитивно ставлюся до розширення мережі. Зараз XXI століття. Половина роботи може йти через телефон. Месенджери, соціальні мережі стали частиною щоденних справ. Звичайно, що хотілося би кращого зв’язку», – визнає він. Але додає, що, коли люди звертаються, жаліються, протестують, мусить враховувати їхню позицію.

«Я мушу їх розуміти, підтримувати, бо вони мене вибирали, я не можу йти проти думки людей», – зазначає голова Делятина. 

Мобільний зв’язок без міфів

За словами керівника напряму розвитку мобільного інтернету Міністерства цифрової трансформації Станіслава Прибитька, конфлікти навколо встановлення базових станцій мобільного зв’язку є чи не в кожній області.

При цьому в Україні діють одні з найжорсткіших у світі норм безпеки рівня електромагнітного випромінювання для елементів мережі мобільного зв’язку. Гранично допустимі норми електромагнітного випромінювання (ЕМВ) для радіо- і телекомунікаційного обладнання в Україні становлять 100 мкВт/м2.

Для прикладу, у Франції, Великобританії, Німеччині та ще 13 європейських країнах цей показник становить від 450 мкВт/см2, у США та Канаді – 1000 мкВт/см2.

Допустимі рівні електромагнітних полів (ЕМП) регулюються Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. За цими правилами допускається розміщення та експлуатація радіотехнічних об’єктів на дахах та у приміщеннях житлових, громадських та інших будівель за умови дотримання вимог гранично допустимих рівнів ЕМП для населення.

Міжнародна комісія захисту від неіонізуючого випромінювання (ICNIRP) з  1973 року вивчає питання щодо впливу електромагнітного випромінювання від технологій бездротового зв’язку на навколишнє середовище і, зокрема здоров’я людини. За результатами досліджень комісія розробила у 1998 році рекомендації щодо встановлення граничних норм впливу електромагнітного поля, які оновлені у 2020 році. Відповідно до висновків: негативний вплив на здоров’я людини від усіх технологій мобільного зв’язку при дотриманні граничних норм випромінювання відсутній. Дослідження показали, що радіотехнології безпечні для електричної активності мозку, нейроендокринної, серцево-судинної, нервової систем, терморегуляції, імунної системи, гематології та не спричиняють ракових захворювань.

«Ми використовуємо результати міжнародних досліджень, які проводяться з 1973 року. Постійно відбувається вивчення впливу на здоров’я людей, і маємо результат, що це не шкодить людям», – наголошує Станіслав Прибитько.

До речі, і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявляє, що після багатьох досліджень не було виявлено шкідливого впливу на здоров’я внаслідок впливу бездротових радіотехнологій, у тому числі від 2G, як і 3G, 4G та 5G.

Головні новини Івано-Франківська та області у Telegram

Дозволи на встановлення базових станцій видає Український державний центр радіочастот (УДЦР). Його фахівці регулярно моніторять випромінювання всіх радіоелектронних засобів в Україні.

«Щонайменше раз у місяць ми перевіряємо параметри базової станції на порушення умов дозволу, які вона отримала. Якщо ми виявляємо якісь порушення, то ми їх усуваємо, – розповідає генеральний директор УДЦР Володимир Корсун. – Але базову станцію і неможливо поставити на таке випромінювання, що перевищувало б гранично допустимі норми».

Так, минулого року фахівці Мінцифри та УДЦР перевірили, чи не перевищує випромінювання від базових станцій 2G, 4G та 5G норми, яке випромінювання від мобільного телефону в момент розмови та від мікрохвильової печі під час робити на максимальній потужності. У жодному з випадків електромагнітне випромінювання не перевищило 10 мкВт/м2 при допустимих 100 мкВт/м2.

При цьому виходить, що у Делятині, де через спротив громади майже немає базових станцій, електровипромінювання може бути більшим, ніж, наприклад, в Івано-Франківську. Бо що густіше розміщені базові станції – то рідше вони працюють на максимальній потужності.

«Базові станції передають одна на одну направлені промені. А телефони в активному пошуку генерують стовп потужного випромінювання і шукають базову станцію. Тому небезпідставно радять вимикати телефон на ніч, в потязі, не класти увімкненим під подушку. Покриття нема – і телефон шаленіє – піднімає випромінення до максимуму», – зазначає начальник відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ Івано-Франківський обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ Юрій Здоровий.

За словами Станіслава Прибитька, зазвичай не вся громада в тому чи іншому населеному пункті відмовляється від встановлення базових станцій, насправді лише кілька людей, як правило, поширюють фейки.

«Коли йде більш загальне обговорення і більшості людей пояснюється якась наукова інформація, то вдається їх переконати, що базові станції потрібні. Оскільки відсутність мобільного зв’язку – це некомфортна ситуація для мешканців будь-якого села, бо людина не має змоги зв’язатися зі своїми рідними, дізнатися про їх стан здоров’я, а зараз і віддалено навчатися. Більшість людей прислухається до пояснень і вважає за необхідне дозволити розгортання мобільної мережі на території цієї громади, оскільки без зв’язку зараз складно у нас», – каже Прибитько.

На його переконання, треба знаходити компроміс у громадах та розвивати мережу мобільного зв’язку. Тому Мінцифри планує об’єднуватися з науковцями, лікарями та іншими експертами, щоб і надалі розвіювати міфи, якими налаштовують людей проти розгортання мобільних мереж та нових технологій.

Наталя Кушніренко, Марія Гаврилюк


*Цей матеріал виготовлено в рамках проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю видання КУРС та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: