Школу Kaizen в Івано-Франківську 4 роки тому відкрила Оксана Архипчук для власної дитини, яка саме йшла у перший клас, бо звичайні міські школи жінку не влаштовували. За цей час у Kaizen сформувалися свої сталі цінності навчання дітей та візія освітнього процесу.
Тут не звертаються на “ви” до вчителів, а центром освітнього процесу є дитина. Для неї створюють усі можливі умови розвитку, зважають на її інтереси та потенціал, наголошує директорка Kaizen Анна Довженко.
Від початку навчального року середня школа Kaizen працює на території Promprylad.Renovation. Тут навчаються 15 дітей. Молодша школа Kaizen розташована у Микитинцях – там 35 учнів. Освітній процес у них суттєво відрізняється від звичайної загальноосвітньої школи завдяки тому, що вчителі Kaizen постійно його змінюють, вивчаючи та запозичуючи досвіди шкільного навчання різних країн світу.
“Kaizen – це школа, яка постійно змінюється. Хоча урок в школі триває 45 хвилин, його структура – план уроку – повністю залежить від творчої фантазії вчителя. У нас немає підручників, тому викладачі самі готують уроки згідно з річною програмою та щотижневим плануванням. Через те що Kaizen не ліцензована школа, її учні є екстернами у київській дистанційній школі, де в кінці року здають атестацію. Оскільки київська школа працює за програмами НУШ та ЗОШ, то діти в Kaizen повинні знати мінімальні вимоги цих навчальних програм для проходження атестацій.
Для Kaizen дитина – центр освіти, інтереси та зацікавлення якої стоять на першому місці. Учні такі ж учасники навчального процесу, як і вчителі. Те, що вони молодші, не означає, що вони дурніші і нічого не знають. Тому ми переглянули, чОму і як ми вчимо дітей, наскільки все те, що прописано у стандартній шкільній програмі, є критично важливим для дітей у житті”, – розповідає Анна Довженко.
Початкова школа Kaizen
В молодшому Kaizen є 4 класи школи та група-підготовка для дітей віком від 5 років – pre-school. У pre-school дітей готують саме до альтернативного навчального процесу у Kaizen. Навчання проходить за вимогами Нової Української Школи (НУШ) та доповнюється американськими державними стандартами навчання (Common Core Standards (USA). Засновники школи вірять, що найкращий метод вивчити дітям чужу для них мову – це зануритись у неї, як у рідну, постійно говорити та чути її. Так, діти, котрі навчались у Kaizen з preschool, а зараз перейшли у 5 клас, вільно спілкуються англійською мовою.
“За кожним з 5 класів молодшої школи закріплений вчитель, а також з дітьми працює двоє native speakers, які принципово для школи не знають української мови та спілкуються з дітьми лише англійською. Ми не хочемо, щоб діти з молодшої школи зазубрювали англійські слова та численні правила. Граматики англійської мови ми навчаємо більш поглиблено вже у середній школі, де пояснюємо, чому саме так правильно говорити. Бо, наприклад, у 8 класі у нас були діти, котрі знали багато слів, граматику, але боялись говорити, використовуючи їх. Вони боялись того, що скажуть щось неправильно”, – пояснює Анна.
У молодшій школі вчитель сам вирішує, який предмет за яким вивчатиметься протягом дня. При цьому діти отримують на уроках закладену у навчальному плані необхідну інформацію, яку вчитель подає згідно зі своїми творчими уявленнями. Оскільки школа працює до 18 години, двоє вчителів молодшої школи – охоронці вільної гри – працюють з дітьми після обіду. Вони допомагають учням робити домашнє завдання.
“Робота з молодшою шкільною групою вимагає від вчителя гнучкості, терпіння та вміння заохотити дітей до навчання. Тому цих вчителів ми відбираємо прискіпливо, і зазвичай ними стають люди, які ніколи не працювали в українській системі освіти і навіть не мають педагогічної освіти, але які прагнуть вчитися самі та творчо працювати з дітьми.
Оскільки наш підхід до навчання в молодшій школі суттєво відрізняється від українських стандартів, ми всіх батьків налаштовуємо на те, щоб дитина відвідувала Kaizen preschool з 5 років. Адже для нас кожна дитина індивідуально готова до школи чи до навчання читанню і письму. Це не проблема, що дитина не читає у першому класі, бо за досвідом у другому вона повністю наздоганяє своїх однокласників”, – каже директорка Kaizen.
Щосереди для учнів молодшої школи Kaizen ГО “Гойра” організовує “лісовий день”. Такі єднання з природою дозволяють та спонукають дітей активно досліджувати навколишнє середовище за будь-якої погоди. Крім того, учні стають більш загартованими та пристосованими до життя, а вчителі заохочують дітей до самостійності, закладаючи основні навички виживання.
Середня школа
Оскільки до середньої Kaizen переходять діти зі звичайних франківських класів, альтернативні освітяни ділять дітей на групи відповідно до їхнього рівня знань.
“Більшість предметів навчання студіюються окремо по класах. Але, наприклад, для навчання математики чи англійської вчителі об’єднують дітей з різних класів у групи відповідно до рівня їхніх знань. Тому що для нас важливим є не просто закрити навчальну програму (відчитати необхідний матеріал для засвоєння за певний час), а переконатись у тому, що дитина дійсно розуміє, з чим працює. У нас є випадки, коли діти зі звичайних шкіл приходять у 8 клас, але математику знають за програмою 5 чи 6 класу. Рухатися далі з такою дитиною немає сенсу – дитина вивчає математику у групі з дітьми її рівня знань”, – пояснює директор школи.
Предмети в середній школі викладаються окремо та поєднуються в академічні блоки. Так, наприклад, блок культура – це об’єднані предмети української мови, української літератури та зарубіжної літератури. Освітяни переконані у тому, що вивчати українську мову діти повинні через читання. Спочатку читають та обговорюють книжку, а потім пишуть есе чи інтерв’ю, на основі яких вчать граматичні правила та виправляють помилки. Так відбувається живе вивчення мови, що дає дітям навички, які вони зможуть застосувати на практиці у майбутньому.
Крім цього, освітній процес середньої школи тісно пов’язаний з проєктним навчанням за методикою школи SF Brightworks (США) і триває від 5 до 7 тижнів. Кожного дня на проєктне навчання виділено одну годину, а в п’ятницю – три години шкільного часу.
“Уроки максимально прив’язуються до проєктів, над якими діти працюють навчальний семестр. Наприклад, зараз шкільним проєктом є різдвяний ярмарок, тому на математиці діти розраховують необхідний бюджет витрат та доходів ярмарку, включаючи непередбачувані витрати та ризики, що можуть виникнути. Бо часто буває так, що дитина знає ту чи іншу математичну чи фізичну формулу, але як застосувати її у реальному житті – не уявляє. Теоретичне шкільне навчання відриває дітей від практичного застосування цих знань, тому ми прагнемо це змінити. Наше завдання полягає у тому, щоб школа та життя не йшли паралельно, а щоб накладались одне на одне, взаємодіяли”.
Проєктне навчання також допомогає дітям визначити своє покликання, майбутню професію. Діти пробують себе у мистецькому, технічному, фінансовому та інших напрямках. За 4 роки учні створювали ігри, шили сумки, писали детективи, будували різні механізми. “У старшій школі діти б вже мали поглиблено рухатись у тому напрямку, який їм найбільше припадає до душі”, – каже Анна.
Кожне проєктне навчання для дітей завершується дослідженням чи проєктом, індивідуальним чи груповим. Для цього учні обов’язково створюють проєктну декларацію: заповнюють календар планування роботи над проєктом, домовляються з навчальним гідом про допомогу, а серед вчителів обирають собі ментора проєкту. В кінці учні презентують свій проєкт перед всією школою, часом залучаючи й батьків, а вчителі оцінюють його за шкільними критеріями оцінювання. Інколи діти теж беруть участь в оцінюванні проєктів своїх однокласників анонімно.
“Працюючи над груповим проєктом, діти вчаться взаємодіяти в команді, ділити свої обов’язки та сфери відповідальності, довіряти одне одному. А навчальний гід, який завжди присутній у шкільному просторі, відповідає за проєктне навчання та допомагає дітям з домашнім завданням. Ми даємо дітям домашні завдання, щоб діти розуміли та несли свою відповідальність за освітній процес. Водночас ми розуміємо, що домашнє завдання не має займати весь вільний час дитини, тому учні виконують його в школі в індивідуальний час”, – каже директорка.
Робота в час війни
Після 24 лютого школа Kaizen перейшла на онлайн-навчання до кінця навчального року. Та вже з вересня 2022 року відновила очне навчання.
Багато вчителів випали зі шкільного процесу та переключились на волонтерство – молодша школа втратила 80% вчительок, які переїхали за кордон. Через це освітяни шукають нових вчителів, залучаючи й переселенців з інших міст України. Так, в школі вже працює вчитель з Херсона. Чимало дітей також виїхали з країни.
“Я повернулась до шкільних справ ближче до липня. Тоді мені було дуже важко працювати з дітьми – через невпевненість у завтрашньому дні, через постійний наплив страшних новин. Зрештою, завдяки Оксані Архипчук ми вирішили, що наш основний фронт роботи – це продовжувати ефективно працювати, навчати та заспокоювати дітей, давати їм стабільність у навчанні.
Школа Кaizen створена для того, щоб діти були вільні, щоб вони мали свою власну думку, щоб вміли критично мислити (розрізняти добро і зло), щоб були відповідальні, щоб вміли вчитися. Якщо дітям бракуватиме якихось знань, щоб вони мали наполегливість та бажання їх здобути, а не казали: “я цього не знаю, тому не буду це робити”.
У Kaizen прагнуть навчити дітей бути відповідальними громадянами своєї держави, небайдужими до того, що відбувається в країні, місті, дворі чи будинку.
“Наші цінності мають поділяти й батьки учнів. Адже успіх дитини у навчанні залежить від трьох учасників процесу: дитини, батьків та вчителів, – наголошує Анна Довженко. – Kaizen – це більше про цінності, ніж про навчання. Якщо батьки бачать освітній процес таким, як його бачимо ми, – вони наші клієнти, якщо ні – нам не по дорозі”.