П’ятий президент України Петро Порошенко днями побував на Прикарпатті. Відвідав громади, які потерпіли від повені. В Івано-Франківську Порошенко дав інтерв’ю місцевим телеканалам. Публікуємо найцікавіші фрагменти розмови.
– Петре Олексійовичу, які у вас враження і думки після відвідин потерпілих від повені сіл Прикарпаття? З чим звертаються люди?
Ми сьогодні відвідали Галицький і Надвірнянський райони, а наші депутати їздили у Верховину і в Косів. У Надвірнянському районі ми доїхали до села Чорний Потік. Там зруйновано сім мостів, половина села поки без світла, а десь люди самі лінію відновили, ставили стовпи… Ця повінь – страшна біда. До мене підходили родини, чиї оселі просто змило великою водою. І коли їм тепер радять: а ви спочатку зафільмуйте, потім складіть заявку на відшкодування, зверніться з нею до органів влади, а ми подумаєм, як вам допомогти, то навіщо така влада, яка досі думає, як помогти?
Але я сюди приїхав не критикувати нинішню владу. Люди самі вже бачать їй ціну. Експеримент з новими обличчями виявився, на жаль, експериментом з некомпетентністю і з жахливою байдужістю. І люди про це сьогодні говорять.
Ми тут для того, щоби, навпаки, стати пліч-о-пліч, об’єднати зусилля і якомога швидше вирішити проблеми людей. Тому ми наперед дізналися від волонтерів, що в першу чергу потребують. Виявилося, потребують дизель-генераторів, бо люди багато де залишилися без світла. І ми привезли дизель-генератори в ті села, де світло поки не відновили, і люди були вдячні. Привезли також мотопомпи, бо навіть якщо, наприклад, в Галичі вода відійшла, то з підвалів треба викачувати. Ефективно працюємо з головами територіальних громад, з місцевими депутатами від «Європейської солідарності». І поки влада формує, ми вже виділили з мого фонду кошти, видали чеки на оренду техніки: на грейдер, екскаватор, на сипучі матеріали, на вантажівки. І терміново почати відновлювати цю позицію. При цьому ми обов’язково очікуємо і від влади конкретних дій.
– Як загалом влада реагує, що може і повинна зробити влада для цих людей?
Мені невідомо, що влада зробила. В тих селах, де я був, не зроблено нічого. Пройшло вже декілька днів, а представників влади там досі не було. А за масштабом руйнувань ця повінь страшніша, ніж та, що була у 2008-му. Але тоді представники влади відреагували швидше, ефективніше – кошти почали надходити одразу ж після повені. Така поведінка влади, як сьогодні, – неприйнятна. І крапка!
Ми бачимо, що ситуація дуже важка. Приїхали не з порожніми руками. Не буду казати, скільки коштів виділено нами на допомогу, це немало, але ми це робимо не для піару, а щоб дати певний час, 3-4 дні, поки влада нарешті добереться сюди. Наші нардепи будуть на погоджувальній нараді Верховної Ради України, там також будуть представники уряду, і по кожному району з тих, що я згадував, будемо вимагати фінансування. Тим більше, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль мав певне відношення до Прикарпаття.
– Під час візиту в Надвірну ви відвідали батьків нашого колишнього полоненого моряка Андрія Ейдера, чия домівка також постраждала від повені. Як живуть нині батьки нашого героя і чим саме ви допомогли їм?
Знаєте, вони навіть соромилися мене запросити в домівку, бо вона дуже постраждала, там не можна жити… Я хочу звернутися до місцевої влади і попросити за родину, за батьків українського героя Андрія Ейдера. Прохання – виділіть ділянку землі цій родині, яка вже четвертий рік живе в Надвірній. Женя, мати, вона сама з Надвірної, проживає тут постійно, батько приїхав уже четвертий рік як з Одеси. Надайте, будь ласка, ділянку землі, а ми спільними зусиллями – волонтерами, добровольцями, моїм фондом – купимо будівельні матеріали і побудуємо оселю.
І друге. Ми сьогодні завершили дуже цікавий проєкт. Батько Андрія сам зброяр, і він виготовив для кожного українського моряка, який знаходився в російському полоні після захоплення в Керченській протоці, спеціальні іменні кортики з булатної дамаської сталі. Це просто витвори мистецтва. Кошти на них зібрали волонтери, ми додали з благодійного фонду. І сподіваємося, що в Києві або в Одесі зробимо гарну акцію на честь українських героїв і від усього українського народу передамо їм ці символи героїзму.
– Ви згадали Керченську протоку. Саме через події у протоці проти вас відкрита одна з кримінальних справ. Слідчі подають все так, наче це Україна сама винна, бо спровокувала Росію.
Для мене такі кримінальні справи від цієї влади – як державна нагорода. Я хочу наголосити: я в усьому зізнаюся. В тому, що я відправляв українські кораблі, – це робилося наказом командувача Військово-Морських Сил, але я повністю несу за це відповідальність, – боронити українські українські міста Бердянськ і Маріуполь та українське узбережжя Азовського моря. І йшли вони через українські води Керченської протоки.
Бо ми не давали агресору жодного спуску.
І після всього я пишаюся, що саме наша команда виграла в Росії Гамбурзький трибунал, не Гаазький поки що – але Гамбурзький, і притягнула росіян до відповідальності із запровадженням додаткових санкцій.
Є й інша кримінальна справа, по якій я теж визнаю: так, як Верховний Головнокомандувач я віддав наказ на контрнаступ в червні 2014 року. І в результаті виконання цього наказу героїчними добровольцями, волонтерами, Збройними Силами України було звільнено дві третини окупованого на той час Донбасу.
Всі ці кримінальні справи робляться за вказівкою Офісу Президента на виконання вимог ФСБ, бо Андрій Портнов, який формально за ними стоїть, – це лише ширма.
Є ще третя справа – це підписання Мінських домовленостей разом із Меркель, разом із президентом Франції. На цих домовленостях базуються санкції світу проти Російської Федерації. Так, я свідомо боронив державу і формував міжнародну коаліцію.
І вишенька на торті – справа проти Порошенка «за розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом завезення томосу» і створення шляхом об’єднання Православної церкви України. І п’ята справа – за призначення керівництва військових формувань, хоча це є не просто правом, а конституційним обов’язком Верховного Головнокомандувача. Схоже, вони збожеволіли. Хочу їм сказати: поверніть назад всі ці інструкції до Кремля, вони вас більше не врятують.
– Чому президент Зеленський не може завершити війну? Яке ваше ставлення взагалі до стану армії?
Пан Зеленський не може і не зможе завершити війну, тому що ключі від миру знаходяться не там, де собі уявляв пан Зеленський, думаючи, що для цього достатньо просто припинити стріляти. Якщо Україна припинить стріляти, то скоро росіяни будуть у Франківську. Якщо ми припинимо боронити власну землю, то її захоплять вороги. Але українці не дадуть цього зробити і будуть захищати її зі зброєю в руках самі, як це робили сотні років, як це робили покоління українських героїв. А ті слова… це була просто некомпетентність і легковажність.
Щодо Збройних Сил – питання набагато серйозніше. Я хочу нагадати, що в 2014-му році в нас не було нічого. Ми не кажемо про безпілотники, ми не кажемо про ракети, ми не кажемо про ударні засоби чи засоби радіотехнічного захисту, розвідки і боротьби… Та навіть бронежилети не стояли на озброєнні, шоломи, снайперські гвинтівки – не було нічогісінько. І це все дуже добре знають ті, хто в першій хвилі мобілізації або добровольцями стали на захист країни. В танках не було акумуляторів, в бронеавтомобілях не було станцій радіозв’язку… – не було нічого.
Я це пропустив все через власне серце. Я пишаюся тим, що за 5 років у нас з’явилися і новітні високої дальності ракети «Вільха» для систем залпового вогню, і нові крилаті ракети «Нептун». Ми купили в Туреччини ударні безпілотники, причому коли росіяни санкції вводили проти кожної країни, яка нам продавала це. Купили засоби радіоелектронної боротьби у Франції, купили “Джевеліни” у Сполучених Штатів Америки. А зараз це все зупинилося… Зараз у нас скорочується армія. Вони намагаються це приховати, але скорочуються бойові підрозділи, скорочуються винищувальна авіація, підрозділи десантно-штурмових військ і морської піхоти. Вони припинили фінансування значної кількості програм в рамках державного оборонзамовлення – армія руйнується. І мені це дуже нагадує 13-й рік, міністрами оборони були Лєбєдєв і Саламатін, громадяни Росії. І коли у владі зараз відкривають рота про якесь зовнішнє управління, то нагадую, друзі, у нас до Революції Гідності керівник МВС, міністр оборони, керівник служби безпеки президента були російськими громадянами, і зараз вони сидять в Росії. Там було управління… І ми це розрубали.
Ми відродили мову, ми відродили книговидавництво. Я жахаюся, але коли я побачив цифри… Ви знаєте, на скільки в 20-му році скорочені наклади українського книговидавництва? На 90%. Жах… Українські книги не випускаються. По накладах скорочення на 90%, по кількості позицій – на 70%. Фільми зупинені, вони вже ставлять питання про перегляд мовних квот, які ми запровадили, на радіо, на телебаченні. Слухайте, що ви робите?
– Зараз є спроба переглянути норми мовного закону. Які можливі наслідки?
Вони спробують… Я хочу наголосити шановним прикарпатцям, що ви нас обирали як парламентський спецназ, і ми будемо все робити для того, щоб цього не допустити. Бо закон про мову прийняли ми. Бо наш курс на НАТО обрали ми. Наш курс на ЄС обрали ми. Необхідні зміни до Конституції внесли ми.
І сьогодні, коли я зустрічався з мешканцями Прикарпаття, – у Надвірній, і в селах, і у Франківську, – всі все дуже добре знають, всі розібрались. Українцям обіцяли, що буде диво, буде чудо, мир, багатство без зусиль, вже і одразу. Людей одурили. Головне – не допустити помилки другого разу.
Я на Прикарпатті надзвичайно приємно здивований високим рівнем самоорганізації людей. Люди приходять одне одному на допомогу, чітко знають, що, коли і як зробити. Вони вже і толоки влаштовують. Ви найкращі, я дуже люблю вас, і сьогодні це надихає мене на дуже високий оптимізм.
– Ви згадували Російську Федерацію і її вплив. А в Росії зараз велика кампанія змін до Конституції. Чим загрожують ці зміни Україні?
Дивіться, Росія просто демонструє всьому світові брутальні фальсифікації і порушення виборчого права. І зараз їхні п’яті колони, які проникли у нашу владу, хочуть через закон про референдуми притягнути сюди путінський досвід і забезпечити таке саме електронне голосування. Не бавтеся! Україна не Росія. Це я вам точно кажу. І ми ніколи цього не пропустимо.
По-друге, позиція в Росії одна: там кажуть, що голосують за 220 змін до Конституції, але насправді зміна одна – вона називається “обнулєніє”. Її суть – дозволити Путіну правити вічно. Монарх. І чому нас це так турбує: тому що Путін особисто віддав наказ як верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації про агресію проти нашої держави. Він особисто подав у Раду Федерації папір про право застосування російських військ за кордоном під час анексії Криму. Він особисто надав наказ вбивати українців.
Безумовно, ми боролися і будемо боротися, щоби звільнити нашу територію від окупаційних військ. І я вірю в те, що на сьогоднішній день наша боротьба призвела до вагомих результатів. Це не так, як каже діюча влада: треба просто припинити стріляти, – це чітко вивірена позиція. В справі в Гаазі по терористичному акту проти МН-17 зараз буде вирок, за яким будуть притягнуті до відповідальності керівництво Російської Федерації. Ми не знаємо, хто саме, бо суд є об’єктивний і незалежний, але це буде.
Коли Путін починав війну, нафта коштувала 100 доларів, зараз вона коштує дешевше 40. Путін тоді добував набагато більше нафти, ніж зараз, коли він знаходиться під обмеженнями ОПЕК. Газ тоді коштував 350 доларів, сьогодні він коштує 60-80 доларів. В Росії на її авантюри просто не залишиться грошей. Вони вже заплатили падінням рівня життя, і вже Кримом нікого ти не розігрієш. Якщо в 14-му році росіяни плескали, то тепер прийшло протверезіння. І тільки потужна міжнародна солідарність, яку створила моя команда і яку Україна продовжує, поки вона ще не зруйнована, використовувати, змусить Путіна прибрати свої війська, дозволить виконати виконати Мінські домовленості, ввести миротворців, які стануть на неконтрольовані ділянки україно-російського кордону, роззброїти незаконні збройні формування і відновити мир. Мир через міжнародне право, мир через сильну українську армію, мир через сильне українське суспільство, не розколоте, об’єднане, яке любить Україну, – таке, як я сьогодні побачив у Прикарпатті.
– Наразі в Україні відбувається реванш. Як не допустити цього і який вихід з ситуації?
Єдиний вихід – це тверда підтримка України українським народом. Я ще раз кажу: кожен має право на помилку. Але під солодкі обіцянки нових облич до нас повернулися на керівництво в правоохоронні органи адвокати Януковича, до Кабінету Міністрів – представники уряду Януковича. Маємо атаку на мову, атаку на армію, атаку на церкву, атаку на децентралізацію, атаку на унітарний принцип організації української держави, атаку на медичну реформу, атаку на Нову українську школу, атаку на українську культуру – руйнацію Українського культурного фонду.
Ви візьміть будь-який проєкт, будь-яку програму, яку ми почали, – їх починають знищувати. Подивіться будівництво гуртожитків для українських воїнів-контрактників, які конфіскованими у влади Януковича грошима профінансували, – воно зупинене. Вони чим вам заважали? А спроби перегляду нашої євроатлантичної інтеграції, бо зараз це нібито не дуже актуально. Вам НАТО не дуже актуально? А як ви боронити державу будете без міжнародної солідарності? Ми домовилися про те, що треба негайно переглянути в бік преференції України поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Ми вижили, коли Росія спробувала нас поставити на коліна. Вони нас тягнуть – давайте знову вести переговори з Росією. Вам мало було того? Ми виграли у Росії більш як 4.5 млрд доларів штрафу. Суд Стокгольмський сказав правоту нашої позиції. Вони ж зараз знову біжите з Москвою домовлятися. І нічого іншого тут немає, крім слова “реванш”.
Уже рожеві окуляри скинуті, нам треба об’єднатися. Слово «солідарність» і «європейська солідарність» означає, що ми разом, і ми разом точно зможемо перемогти. Я твердо переконаний, що об’єднання потрібне і на місцевих виборах. Я бачу, що уряд і парламентська монобільшість знаходяться в глибокій кризі. Вони третій раз не можуть затвердити програму дій уряду, вони не можуть затвердити міністрів. Нам потрібне об’єднання всіх здорових сил. Я наголошую на тому, що навіть і в самій «Слузі народу», і в інших фракціях парламенту є ті, з ким «Європейська солідарність» готова боронити українську державу, українську державність.