«Друзі, ми продовжуємо шукати справжніх лідерів змін», «Оновлення влади триває у безпрецедентних масштабах», «На конкурси ідуть круті і амбітні професіонали» – такі заголовки замайоріли в інтернеті в останні два тижні. «Турборежим» з Верховної Ради явно підхопили в Уряді, отримавши прийняті зміни до закону «Про державну службу».
Чи все так красиво насправді, розкажу на прикладі одного конкурсу, що триває і учасником якого я є й сам.
Серед семи вакансій оголошено конкурс і на посаду голови Агентства лісових ресурсів. На подачу інформації, тобто документів, відведено 15 днів. Документи приймали до 15 жовтня і завершили прийом достроково о 12 годині. Замість паперів приймають інформацію через сайт, що саме по собі добре, але як працює сайт і які є розбіжності між інструкціями про його заповненні і реальними опціями сайту, можна зрозуміти тільки коли подаєш документи. Впевнений, що подивитись до цього сайту має міністр КМУ, бо «держава у смартфоні» і такі рукожопі сайти навряд чи сумісні.
Після закликів і оголошень КМУ на своєму засіданні 16 жовтня ні з того ні з сього продовжує терміни подачі документів на конкурси. Не знаю, які були справжні мотиви, але на посаду голови лісового агентства за цей додатковий час подані документи трьох кандидатів: колишнього митника, депутата ВРУ попереднього скликання, а також одного з співробітників офісу BRDO, в якому, як пам’ятаєте, працював теперішній прем’єр-міністр.
Можна до ворожки не ходити, щоб здогадатися, для кого продовжували прийом документів. Лісові сайти з цього приводу іронізують, що ґрантівський офіс дерегуляції – така ж кузня кадрів, як ціла Донецька чи Дніпропетровська області в попередні історичні епохи. Але це не найважливіше.
Широкий загал навряд чи знає або зовсім не переймається тим, що з цього року на певні посади, а це категорія «А» державної служби, діє вимога володіння однією з офіційних мов Ради Європи – англійською або французькою.
Скажу відразу, я за те, щоб наші посадовці знали мови, незнання принижує і людину, і країну. Але вимога володіння мовою появилася як перша та обов’язкова (!), і якщо претендент на посаду не відповів правильно на 75% завдань десятисторінкового тесту, то до наступних етапів конкурсу він не допускається. Як на мене, то це сумнівна юридично і дуже шкідлива практично норма.
Судіть самі: у критеріях відбору кандидатів (буду казати про Лісове агентство) немає вимоги про лісову освіту, немає вимоги про досвід роботи в цій сфері, нема вимог володіння станом справ в цій галузі, знання її недоліків і позитивів. Зате є іноземна мова.
Як працюватимуть «лідери змін», які не відрізняють сосну від ялини, не розуміють ні лісівничих, ні екологічних, ні організаційних чи економічних проблем галузі?
Хочете вірте, хочете ні, але в лісовій справі знання і розуміння не даються швидко та лишень з інтернету. Треба своїми ногами походити лісами Карпат, Полісся і Поділля, треба бачити і розуміти їхню природу і динаміку, щоб приймати зважені управлінські рішення. Усі вже бачили в останні роки керівників із «загальною освітою» («общее образование» за Чеховим), які привели галузь на грань розвалу, а професію лісівника звели до синоніма лісокрад і корупціонер. Черговий переможець «конкурсу з англійської мови» має більше шансів перевести галузь за грань розвалу, ніж вивести на сталий розвиток.
Прості запитання до тих, хто приймає рішення:
- Чому умовами конкурсу люди, які знають лісове господарство, його недоліки і шляхи реформування, але не дуже добре знають англійську (бо у школі та інституті вчили німецьку), поставлені в гірше положення, ніж знавці англійської, які повні профани в лісовій справі?
- Хто відповідатиме за знищення залишків професійної лісової служби, подальшу деградацію лісів і обезліснення, які ходять поруч?
Підкреслюю, я за те, щоб вищі чиновники знали іноземні мови. Ті, хто знають, при інших рівних якостях (знають лісову справу, знають, що і як реформувати, знають, як в інших державах, знають, що в Україні добре і що треба обов’язково зберегти) мають мати перевагу (бонус) в певній кількості балів на конкурсі.
Наостанок картинка з самого конкурсу. Усіх претендентів на посади запросили в Київ для проходження тестувань на 10 годину ранку в Нацдержслужбу. Зібралося близько сотні людей, які приїхали «від Івано-Франківська до Харкова». Після півторагодинного очікування біля парадного під’їзду усіх запросили на 6-й поверх будівлі і повідомили, що тестування відбудеться через 3 дні. На питання, чому не повідомили раніше, щоб не їхати, не ночувати, не тратитися, відповіли: «Кабмін продовжив терміни прийому документів, ми не встигли, ми не передбачили, ми не змогли».
Майже усі претенденти мовчали, жоден не висловив протесту, бо далі ж конкурс, треба ковтнути приниження. Колективна життєва мудрість «амбітних професіоналів» підказувала, що протест може ускладнити життя. Точно знаю, що ті, хто так легко сприймає приниження, так само легко чинитимуть свавілля. Навряд чи це запорука змін до кращого.
В кінці 80-х років на вулицях з’явилися «наперстники». Я не з тих, хто пробував зіграти в цю «інтелектуальну» гру. Але маю підозру, що от цього разу випадково втягнувся, не роздивився, не розпізнав.
Після поїздки на конкурс напрошується невеселий висновок: треба вчити англійську мову і, напевно, емігрувати в іншу державу.
Чи краще зупинимо цю дурість разом?
Роман ОЛІЙНИК, forestier
Довідка КУРСу
Роман Олійник – лісівник, кандидат с/г наук з економіки лісового господарства. Працював на різних посадах в Інституті гірського лісівництва та управлінні лісового і мисливського господарства в Івано-Франківській області.
Вивчав лісове господарство Польщі, Словаччини, Чехії, Австрії, Німеччини, Росії, Швеції, Фінляндії, США та інших країн. Керував проєктом фонду “Відродження” з реформування лісової галузі, працював в українсько-шведському проєкті з розробки стратегічного плану лісового госпдарства, українсько-швецарському проєкті FORZA. Протягом 11 років був членом Координаційної Ради від Світового Банку проєкту FLEG (правозастосування у лісовому секторі економіки), був членом Наглядової Ради проєкту ЄБРР з сертифікації лісів Івано-Франківської області.
Роман Олійник – автор понад 60 наукових публікацій про лісове господарство в Карпатах, власник авторського свідоцтва на винахід.
