Здоров’я грудних залоз потребує не лише уваги, а й чіткого розуміння алгоритму дій у разі виявлення змін. Своєчасна діагностика та довіра до фахівців здатні докорінно змінити прогноз хвороби.
Разом із Анатолієм Шіляком, мамологом та онкохірургом клініки “Мед-Атлант”, розібрали, як виглядає шлях жінки від першого сумніву до завершення лікування. Головний меседж лікаря: рак – не вирок, а хвороба, яка на сьогодні успішно лікується, якщо пацієнт і лікар працюють як одна команда.
“Календар безпеки”: чому важливо прийти на огляд
Більшість доброякісних змін у грудних залозах жінки не потребують радикального втручання, зазначає мамолог. Але новоутворення – це зовсім інша історія.
Новоутворення можуть бути як доброякісні, так і злоякісні. За словами лікаря, існують два основні шляхи, як жінка дізнається про проблему. Перший – коли пухлина вже достатньо велика і жінка відчуває її самостійно. Другий – випадкове виявлення під час профілактичного огляду.
Лікар наголошує: найкращий варіант – коли пухлину знаходять під час планового візиту, а не тоді, коли жінка намацала чи побачила її сама. Бо переважно тоді новоутворення вже чималого розміру.
“Ми не можемо виявити зміни, якщо не побачимо жінку. Нам потрібно, щоби вона просто приходила – щороку, починаючи з 20-25 років. На ранньому етапі лікування легше для пацієнтів і має значно вищий відсоток виживаності. Ми дуже тішимося, коли завдяки профогляду знаходимо хворобу на нульовій стадії, коли вона дуже добре лікується і ефективність від лікування може сягати 99%”, – каже Анатолій Шіляк.
Питання, яке лікарі чують чи не найчастіше: “Коли починати та як часто перевірятися?”. Відповідь Анатолія Шіляка однозначна: системність в оглядах є головною запорукою безпеки, а золоте правило календаря – раз на рік.
Мамолог наголошує на універсальному підході: щорічний огляд має стати обов’язковою звичкою для кожної жінки, незалежно від наявності скарг.
Ризик захворювання у 20-25 років значно нижчий, ніж у 50, пояснює лікар, тому в молодій віковій групі часто діють за показаннями. На вік 50+ статистично припадає пік онкології грудей у жінок. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема з гормональними змінами.
Проте статистика – це лише цифри, зауважує мамолог. Захворіти можна і раніше, і пізніше, тому при наближенні до цього “пікового” віку пильність і жінок, і лікарів має зростати. “Ми боремося за те, щоб будь-яка проблема була виявлена на початковому етапі”, – акцентує Анатолій Шіляк.
Назустріч пацієнткам: фокус і комунікація
Вже під час першого візиту лікар визначає, чи належить пацієнтка до групи підвищеного ризику. Це залежить від спадковості, генетики та індивідуального анамнезу. Саме на основі цих даних формуються персональні рекомендації: комусь достатньо УЗД та мамографії, а комусь потрібні додаткові методи обстеження, щоб не пропустити навіть рідкісні форми захворювання. “Навіть якщо форма захворювання зустрічається вкрай рідко, ми маємо про неї думати”, – налаштований мамолог.
Анатолій Шіляк констатує, що культура профілактики в Україні поступово змінюється. Жінки стають більш свідомими, частіше звертаються для чекапів, і це значно полегшує роботу медиків.
“Дуже приємно бачити, що жінки починають ходити на огляди чемно. Ми завжди йдемо назустріч, щоб шлях пацієнтки до кабінету був максимально простим і позбавленим стресу”, – додає він.
Сучасна медицина стала ближчою до пацієнта. Лікарі використовують месенджери та соцмережі, щоб підтримувати зв’язок із жінками, які перебувають у віддалених районах або за кордоном. Проте Анатолій Шіляк застерігає від надмірних ілюзій щодо онлайн-комунікації. Він наголошує, що дистанційно, без огляду, діагноз не поставити – він не буде об’єктивним.
“Ми намагаємося йти назустріч пацієнткам – зробити процес оглядів комфортнішим і швидшим, використовуємо онлайн-ресурси, щоби бути на зв’язку. Але важливо розуміти: дистанційна консультація мамолога як повноцінне заключення – неможлива. Без клінічного огляду “руками” лікар не може дати чіткої відповіді про стан тканин грудної залози”, – говорить мамолог.
Без шаблонів: обстеження та встановлення діагнозу
Маршрут обстеження не однаковий для всіх. Все залежить від віку, сімейної історії та того, що лікар бачить під час огляду. Залежно від віку та ризиків призначається скринінг. Анатолій Шіляк зауважує, що навіть при відсутності скарг пацієнтці можуть призначити УЗД, мамографію або МРТ.
“Скринінг буде різним для кожної пацієнтки. Наприклад, МРТ з контрастуванням ми не призначаємо всім підряд – це потрібно при обтяженому анамнезі, коли в родині були випадки раку (якщо хворіли родичі першої чи другої лінії), або при виявлених генетичних мутаціях. Ми формуємо персональний діагностичний пакет, де кожне дослідження має свою мету”, – пояснює мамолог.
Лікар застерігає від самостійної здачі онкомаркерів, оскільки вони не є специфічними для встановлення діагнозу і можуть лише додати зайвого стресу. “Ми не використовуємо онкомаркер СА-15-3 для первинної діагностики. Він не є специфічним. Набагато точнішими методами є УЗД, мамографія та МРТ”, – наголошує він.
Єдиний спосіб підтвердити або спростувати онкологію – це гістологічне дослідження, що вважається “золотим стандартом” діагностики. Це вивчення зразка тканин, взятих з організму людини, для визначення їхньої структури, стану клітин та наявності патологій. Процедура в клініці “Мед-Атлант” виконується під контролем УЗД з високою точністю. Лікар бачить підозрілу ділянку на екрані та після знеболення за допомогою спеціальної голки бере фрагмент тканини.
“Діагноз злоякісного новоутворення встановлюється виключно після біопсії. Навіть доброякісне утворення може потребувати трепан-біопсії, якщо воно велике, змінюється в динаміці або виглядає підозріло. Тільки отримавши результат гістології, ми розуміємо характер пухлини та можемо планувати лікування”, – розтлумачує Анатолій Шіляк.
Боротьба за життя: радикальне та паліативне лікування
Після підтвердження онкологічного діагнозу пацієнтка не залишається наодинці з паперами. Подальші кроки у лікуванні визначає спеціальна мультидисциплінарна комісія, тобто консиліум лікарів. Це дозволяє уникнути помилок і врахувати всі нюанси стану здоров’я.
“Від моменту біопсії до початку лікування може пройти до 4 тижнів – це світовий стандарт, – розповідає Анатолій Шіляк. – У цей час ми проводимо КТ, імуногістохімію та інші аналізи. Комісія (онкохірург, хіміотерапевт, променевий терапевт, психолог, патолог, клінічний онколог та ін.) збирається, щоб визначити тактику індивідуально. За рішенням комісії пацієнтка чітко розуміє свій план: чи це буде терапія, чи хірургія на першому етапі”.
На відміну від онкологічних діагнозів, доброякісні утворення не потребують скликання консиліуму. У таких випадках лікар приймає рішення одноосібно, керуючись міжнародними та українськими протоколами. Залежно від клінічної картини фахівець обирає оптимальну тактику – це може бути як активне лікування, так і динамічне спостереження, підібране індивідуально під потреби пацієнта.
Лікуючий лікар має чітко пояснити пацієнтці мету лікування, зазначає мамолог. В онкології виділяють два основні підходи, і вибір між ними залежить від поширеності процесу та загального стану організму.
Радикальний підхід. Мета радикального лікування – повністю усунути хворобу з організму. Це комплекс заходів (операція, хіміотерапія, опромінення та ін.), після яких пацієнт переходить у стан ремісії.
“Радикальне лікування робить пацієнта умовно здоровим. Ми боремося за те, щоби ремісія була пожиттєвою. Особливо це ефективно на ранніх етапах, коли пухлина ще не поширилася організмом. І це той наш пріоритет, який тримаємо у фокусі під час кожного профогляду”, – каже лікар.
Паліативна допомога дає контроль над хворобою. Якщо онкологія виявлена на етапі, коли повне одужання (радикальне лікування) неможливе, медицина не опускає рук. Паліативне лікування – це не відмова від боротьби, а стратегія тривалого контролю над хворобою та збереження повноцінного життя, наголошує Анатолій Шіляк.
“Якщо пацієнт не підлягає радикальному лікуванню, він отримує паліативну допомогу, яка може тривати дуже довго. Сьогодні практично будь-який пацієнт, у якого збережені вітальні функції (серце, легені працюють адекватно), може тривало отримувати помічну терапію. Раніше люди не зверталися, бо думали, що їм уже не допоможуть. Зараз є чимало способів допомогти на різних стадіях раку. Наша задача — не просто лікувати пухлину, а покращити якість життя людини”, – каже він.
Якість життя як пріоритет: специфіка терапії
Лікар акцентує на тому, що навіть складне лікування, як-от хіміотерапія, не повинно перетворювати життя пацієнтки на суцільне страждання. Побічні ефекти – лише тимчасовий етап, який можна і треба проходити з підтримкою лікарів.
“Так, буде дискомфорт. Але це етап, який закінчиться. Наша мета – щоб після або навіть під час терапії пацієнтка мала високий рівень життя. Ми даємо рекомендації, як мінімізувати вплив препаратів, щоб жінка могла залишатися активною”, – зазначає мамолог.
Сучасна онкохірургія давно відійшла від концепції “видалити все”. Наприклад, біопсія “сторожового” лімфовузла дозволяє не видаляти всі лімфовузли, а це допомагає уникнути післяопераційних ускладнень та запобігає інвалідизації. Теперішній пріоритет – органозберігаючі операції та естетика.
“Ми використовуємо реконструктивні операції, щоб зберегти сексуальність і впевненість жінки, – зазначає лікар Шіляк. – Жінка в ремісії має бути не просто здоровою, вона має мати високу якість життя. Тому ми працюємо комплексно – поєднуємо видалення пухлини з естетичною хірургією”.
Індивідуальна стійкість: психологічна опора та довіра до лікаря
Анатолій Шіляк переконаний: успіх лікування онкології на 50% залежить від психологічного стану та відкритості пацієнтів. Страх перед діагнозом – це нормально, але він не повинен блокувати дії, вважає лікар.
Повідомлення діагнозу завжди потребує такту. Лікар наголошує, що мета – не налякати, а фахово і доступно донести інформацію про важливість лікування. Бо психологічний стан пацієнтки є для медиків також критично важливими фактором. “Ми завжди підтримуємо пацієнток. І акцентуємо, що рак – уже не вирок, з ним можна ефективно боротися”, – додає мамолог.
Коли є відкритість і довіра між лікарем та пацієнтом, результат набагато ефективніший, каже він з власного досвіду: “Я завжди говорю жінкам: не соромтеся ставити запитання. Жодне з них не звучить по-дурному. Що більше ви знаєте, то легше впоратися з проблемою. Буває, жінка мовчить, і я прошу її подумати і довіритися, бо, коли вона вийде за двері, невисловлені питання почнуть гризти – і це погіршить її стан”.
Єдине запитання, на яке лікар Шіляк не дає відповіді, стосується прогнозу на майбутнє: “Мене часто питають: “Скільки мені залишилося?” або “Який буде результат?”. Я не маю відповідей про майбутнє. Ми очікуємо, що все йтиме за планом, але якщо ні – будемо приймати рішення в моменті. Різні пацієнти по-різному реагують на лікування. Ми не можемо всього передбачити”.
У боротьбі з хворобою надзвичайно важливою є підтримка родини, проте ще важливіший унікальний внутрішній ресурс кожної жінки, зазначає мамолог.
“Ми бачимо абсолютно різні приклади: від пацієнток, які потребують тривалого супроводу, до тих, хто за кілька годин після хіміотерапії вже сідає за кермо, продовжуючи піклуватися про близьких. Саме тому психологічний стан та відкритість пацієнток є для нас пріоритетом”, – підкреслює він.
Лікар закликає не замикатися в собі та не соромитися допомоги психолога. Зрештою, медицина – це не лише цифри та статистика, а й індивідуальна стійкість, наголошує Анатолій Шіляк: “Кожен організм унікальний, і наша мета – зробити все задля досягнення ремісії. Я бачив безліч випадків, коли пацієнти ставали “нестатистичними” і жили всупереч будь-яким прогнозам – повноцінно, довго та радісно”.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
Читайте також:
- Коли мовчання коштує життя: правда про рак шийки матки без страху і міфів
- “Невидимі” операції в онкології: як сучасні технології змінюють підхід до лікування
- Гінекомастія: коли збільшення грудей у чоловіків є сигналом для УЗД-обстеження
- Таргетна терапія та “операція Джолі”: сучасні методи лікування раку грудей у жінок
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Страхи довкола седації: розвінчуємо міфи про медикаментозний сон
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Чому збільшуються лімфовузли і що з цим робити: пояснює гематолог Ірина Аксентійчук
- Анна Крижанівська: “Мені доводилося лікувати 18-річних із раком шийки матки, якого кожна жінка може уникнути”
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
