В Івано-Франківську громадський транспорт поступається приватним автомобілям у швидкості та зручності, а пішоходи й велосипедисти не мають достатньо безпечної та комфортної інфраструктури.
Сьогодні Івано-Франківську для того, щоб зменшити кількість автомобілів на вулицях міста, потрібно розвивати комунальний транспорт, створювати безпечні умови для пішоходів і велосипедистів, а нові житлові квартали будувати разом із необхідною соціальною інфраструктурою.
Про це на панелі «Автомобіль чи альтернатива: що місто може запропонувати людині» говорили учасники форуму «Мобільність та безпека руху», який нещодавно відбувся в Івано-Франківську. Своїми думками поділилися директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк, архітекторка та урбаністка Ірина Чолій, начальник секції S9 7-ї артилерійської бригади «Ґреґіт», голова Асоціації ветеранів-підприємців Руслан Колішенко та архітектор, засновник бюро Uarch, автор блогу про міське середовище, архітектор Остап Дольний.
Чому громадський транспорт програє автомобілям
Директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк зауважив, що сьогодні громадський транспорт здебільшого сприймають як засіб пересування для тих, хто не має власного автомобіля. Водії машин не хочуть пересідати на автобуси чи тролейбуси, і це не дивує комунальника.
«Якщо у дітей запитати, для чого місту громадський транспорт, то відповідь у всіх буде майже одна: для тих, у кого немає машини. Це дуже поганий індикатор, який говорить про те, що майбутнє покоління не розуміє, як пересуватися містом без машини», — зазначив Голутяк.
Однією з головних проблем комунального транспорту Голутяк назвав швидкість. За його словами, нині громадський транспорт не завжди дозволяє дістатися з однієї точки до другої так швидко, як приватний автомобіль.
«Станом на зараз ми програємо за зручністю, а зручність — це швидкість добирання з точки А в точку Б. На це впливає як стан контактної мережі, яка вимагає обмежень швидкості, так і логістичні та інфраструктурні рішення, які приймають у місті», — зазначив керівник підприємства.
За словами Голутяка, в Івано-Франківську є 31 маршрут, на які випускають 95 одиниць рухомого складу. За такої кількості маршрутів і транспорту підприємству складно забезпечити швидке та якісне перевезення пасажирів.
Також серед причин, які провокують транспортний колапс, Голутяк назвав і прийняття владою міста політичних рішень, які задовільнять потреби тільки частини мешканців. Він зауважив, що політичний тиск і небажання підтримувати необхідні інфраструктурні зміни заважають розвитку комунального транспорту в Івано-Франківську.
«Ми не можемо запроваджувати новий маршрут шляхом голосування в інтернеті, як це, на жаль, у нас відбувається. Саме через це маємо колапс із тим, що у нас і як їздить містом. На жаль, дуже часто логістичні та інфраструктурні рішення впираються у бар’єр, який називається політичні рішення, — сказав він. — Тобто, коли політичне рішення не збігається із нормальним інфраструктурним чи йде всупереч, бо люди не розуміють, для чого приймаються ті чи інші рішення. Ми тут говоримо сьогодні як експерти, але ми маємо ще 80% кола “бо я так хочу, відповідно я цього вимагаю від влади”. А вона у свою чергу залежна від тих, хто її обрав, і приймає рішення, які не сприяють тому, щоб розвивати ті чи інші речі професійно».
Як хаотична забудова змушує людей сідати в авто
Архітекторка та урбаністка Ірина Чолій наголосила, що хаотична забудова провокує збільшення кількість автомобілів на вулицях, а це створює дискомфорт для мешканців Івано-Франківська.
«Насправді, мабуть, немає жодної людини, яка б не бачила проблеми у хаотичній забудові нашого міста чи у дуже великій кількості машин на вулицях. І це спричиняє максимальний дискомфорт для кожного з нас», — зауважила експертка.
Чолій вважає, що перед погодженням будівництва нового багатоквартирного житлового комплексу необхідно оцінювати, чи має район достатньо інфраструктури для майбутніх мешканців.
Ідеться про школи, дитячі садки, лікарні, зелені та рекреаційні зони, магазини, заклади надання адміністративних послуг та інші об’єкти, якими люди будуть користуються щодня і при цьому їм не доведеться сідати в автівки.
«Найперше, що мали б робити в Івано-Франківську перед тим, як дати погодження на якусь багатоповерхівку, — це подивитися на ту інфраструктуру, яка є поряд. Передусім треба робити те, що має бути, і тільки після цього будувати ЖК. Не буде мобільності на дорогах, коли людина змушена їхати автомобілем, тому що у її районі немає магазину, школи чи садочка. Це прості речі», — пояснила урбаністка.
Натомість, за її словами, сьогодні в Івано-Франківську будівництво ведеться за іншими принципами, а нові житлові квартали заселяються швидше, ніж розвивається інфраструктура. А це, відповідно, збільшує кількість автомобілів на дорогах і створює додаткове навантаження на транспортну систему.
«Це давним-давно робить світ. На жаль, Івано-Франківськ, починає про це думати. Або навіть не починає про це думати. Я вважаю, це найбільша проблема», — підсумувала архітекторка.
Велодоріжки у Франківську не утворюють цілісної мережі
Проблему велосипедної інфраструктури порушив ветеран і підприємець Руслан Колішенко. Він розповів, що вирішив здійснити бажання дитини проводити більше часу з татом і покататися разом на велосипеді. Однак задоволення від такої поїздки він не отримав.
«Син, може, і кайфанув. Але я абсолютно не кайфанув. Я всю дорогу переживав», — каже Руслан Колішенко.
За його словами, така подорож показала, наскільки важливими для велосипедистів є добре продумані, облаштовані велодоріжки та культура поведінки всіх учасників дорожнього руху.
Він звернув увагу, що велосипедні маршрути в місті подекуди раптово обриваються. У результаті власник двоколісника просто опиняється перед стовпом або іншою перешкодою й не розуміє, куди йому рухатися далі.
Ірина Чолій погодилася із військовим та додала, що місту бракує цілісних та продуманих маршрутів для велосипедистів. І саме двоколісники можуть бути хорошою альтернативою автомобілям.
«Велосипед — це теж громадський транспорт. Але якщо ми хочемо, щоб людина користувалася ним щодня, то вона має знати, що її маршрут пройде по зручній і безпечній велодоріжці і вона не буде шукати велошляхів. Вони у нас є, але відсутня їхня цілісність», — сказала урбаністка.
Учасник наголосили, що для цього в Івано-Франківську потрібно працювати над створенням безперервної мережі веломаршрутів, яка буде з’єднувати житлові райони з місцями роботи, навчання, відпочинку та іншими важливими об’єктами.
Для франківців важливий час, а для міста — транспортна схема
Руслан Колішенко також наголосив, що під час модернізації транспортної інфраструктури потрібно враховувати час, який люди витрачають на дорогу.
За його словами, раніше Івано-Франківськ можна було сприймати як місто, де до багатьох місць реально дістатися приблизно за десять хвилин. Тепер навіть поїздки тривалістю 15 хвилин можуть бути складними, особливо якщо йдеться про громадський транспорт.
На думку Колішенка, якщо громадський транспорт дозволятиме швидко та без зайвих затримок діставатися до потрібного місця, більше людей будуть готові ним користуватися. Для цього потрібно не лише збільшувати кількість громадського транспорту, слід оптимізувати маршрути та покращити організацію руху, для того щоб тролейбуси та автобуси не стояли у заторах, а могли їх оминати.
«Я 100% залишу автомобіль і сяду а автобус, якщо буду знати, що так буде значно швидше. Час — це сьогодні головне для людей», — наголосив Руслан Колішенко.
У свою чергу архітектор Остап Дольний переконаний, що вирішувати транспортні проблеми потрібно на рівні всього міста, а не окремих вулиць. Для цього необхідно розробити транспортну схему та провести комплексний аналіз дорожньої мережі.
«Як не крути, у нас часто беруть шматочок вулиці у 500 метрів, приймають по ньому якісь рішення, а те, що далі вже не має з’єднання з іншою частиною, нікого не цікавить», — зазначив архітектор.
Тому більшість нововведень не розв’язує проблем, адже не враховує впливу на інші частини міста. Транспортні маршрути, дороги, велодоріжки та пішохідні зв’язки мають утворювати єдину систему.
Дольний також звернув увагу на зміни, передбачені генеральними планами Івано-Франківська. Зокрема, він згадав малу об’їзну дорогу та продовження вулиці Молодіжної до вулиці Максимовича.
«Я дослідив у межах своєї роботи попередній генплан і новий, який був прийнятий, і коли там малу об’їзну забрали, продовження вулиці Молодіжної до Максимовича віддали на догоду якійсь комерції, позабирали деякі вулички. А потім дивуються, чого у нас затори, чого немає об’їзних шляхів. Ну не знаю прям чого (КУРС. – іронізує)», — поділився спостереженнями і міркуваннями Дольний.
На його думку, зміни в плануванні вуличної мережі впливають на можливості об’їзду завантажених ділянок та зменшення заторів у місті. Йдеться про невеликі вулички Франківська, які раніше були проїзними, але перетворилися на тупикові.
У підсумку учасники панелі визначили, що сьогодні місто має створити умови, за яких користування автомобілем не буде єдиним зручним варіантом. Для цього громадський транспорт повинен бути швидким і передбачуваним, пішохідні маршрути — безпечними, а велосипедні — цілісними та зручними для щоденних поїздок.
Водночас експерти наголосили на важливості професійного підходу до транспортних змін. Вони переконані, що комфортне пересування залежить не від одного окремого рішення, а від того, наскільки узгоджено місто розвиває транспорт, вуличний простір і житлову забудову.
Читайте також: У Франківську говорили про те, як розбудовувати місто і не спотворювати його
