Страх, тривога, болісні відчуття — саме такі очікування супроводжують пацієнтів, яким призначають інвазивні діагностичні процедури, як-от гастроскопію або колоноскопію. Проте сучасна медицина пропонує рішення, здатне повністю усунути психологічний і фізіологічний дискомфорт, — це медикаментозний сон, або седація.
Контрольований стан глибокого розслаблення дозволяє провести необхідне обстеження, забезпечуючи пацієнту спокій і відсутність негативних спогадів. Лікарка-анестезіологиня клініки “Мед-Атлант” Віра Чигер пояснила, чим седація відрізняється від наркозу, коли варто обирати медикаментозний сон, і розвіяла найпоширеніші міфи.
Що таке медикаментозний сон (седація)?
Медикаментозний сон, або седація, — це стан поверхневого сну чи глибокого розслаблення, викликаний седативними препаратами, який завжди відбувається під обов’язковим контролем лікаря-анестезіолога.
Основна мета седації — забезпечити комфортне проведення медичних процедур. Пацієнт перебуває у стані сну або глибокої дрімоти, що допомагає зняти тривогу, стрес і біль. При цьому важливо, що зберігаються життєво важливі функції дихання та кровообігу. Хворий не відчуває болю, м’язи повністю розслаблені, а негативні спогади про процедуру повністю виключені.
“В клініці “Мед-Атлант” проводять гастро- та колоноскопію під медикаментозним сном. Це не болючі, але неприємні процедури. Для того щоби забезпечити комфорт пацієнту і щоб після обстеження не було жодних неприємних відчуттів (наприклад болю в горлі після гастроскопії), рекомендуємо робити їх уві сні”, — пояснює Віра Чигер.
Крім того, розслаблений пацієнт дозволяє лікарю, який проводить діагностику, працювати спокійніше та ретельніше, зазначає анестезіологиня.
Коли седація рекомендована?
Седація необхідна або рекомендована, якщо у людини низький больовий поріг, був попередній негативний досвід обстеження або присутні тривожність і страх перед процедурою.
Вона також застосовується, коли планується довга або складна маніпуляція, наприклад видалення поліпів при колоноскопії.
Як відбувається процедура седації в клініці “Мед-Атлант”?
Перед обстеженням лікар-анестезіолог проводить детальну попередню оцінку стану пацієнта (аналіз супутніх захворювань, лабораторних показників, ЕКГ) та визначає оптимальний індивідуальний підхід.
Потім пацієнту встановлюють внутрішньовенний катетер і вводять препарати, що викликають короткочасний сон.
Протягом усього часу процедури анестезіолог забезпечує постійний моніторинг показників життєдіяльності (пульсу, тиску, сатурації), гарантуючи пацієнтові безпеку.
Побічні ефекти від медикаментозного сну мінімальні та швидко минають. Після завершення маніпуляції пацієнт поступово прокидається — протягом кількох хвилин. Процес також супроводжує лікар-анестезіолог.
Для відновлення пацієнт перебуває у кімнаті пробудження ще 15–20 хвилин і, як правило, може залишити клініку вже за годину.
Розвінчуємо міфи про медикаментозний сон
Навколо седації існує п’ять поширених міфів, розповідає з практики Віра Чигер. Лікарка озвучує страхи, якими з нею діляться пацієнти, і пояснює, як є насправді.
Міф про небезпеку. Багато хто боїться, що медикаментозний сон — це небезпечно. Насправді, завдяки необхідному обладнанню та постійному моніторингу стану пацієнта анестезіологом, процедура є безпечною.
Міф про біль. Пацієнт не відчуває жодного болю чи дискомфорту під час процедури. Більшість прокидається і щиро дивується: “Це справді все? Ви вже зробили?”.
Міф про важке пробудження. На противагу поширеній думці, після завершення дії препаратів пацієнт прокидається протягом 5 хвилин. Сон і пробудження не має тривалих фізіологічних наслідків, за пів години-годину пацієнт може бути готовий покинути клініку.
Міф про негативний вплив на мозок. Препарати, що їх використовують для седації, швидко виводяться з організму і не впливають на пам’ять у майбутньому. Хоча в день обстеження можлива більша сонливість, реакція може бути дещо сповільнена, але ці відчуття минають за декілька годин.
Міф про те, що седація підходить усім. Слід пам’ятати, що, звичайно, існують протипоказання: важкі супутні захворювання (серця, нирок, печінки) або алергія на препарати, тому попередня оцінка анестезіолога є обов’язковою.
Седація і загальний наркоз: ключові відмінності
“Важливо розуміти, що седація і загальний наркоз — це різні стани”, — акцентує анестезіологиня.
Основна відмінність полягає в тому, пояснює Віра Чигер, що при седації пригнічується лише свідомість, пацієнт зберігає здатність дихати самостійно, його можна швидко привести до тями і він здатний відчувати дію сильних подразників.
Натомість під впливом загального наркозу дихальну функцію виконує спеціальне обладнання (штучна вентиляція легень), а свідомість і больова чутливість відсутні.
Таким чином, седація застосовується для короткотривалих діагностичних процедур (до 30–40 хвилин), а загальний наркоз потрібен для оперативних втручань.
Рекомендації перед седацією та після
Для успішного проведення процедури медикаментозного сну необхідно дотримуватись нескладних правил, зазначає лікарка-анестезіологиня.
Перед медичним сном не можна вживати їжу (зокрема каву, чай) за 6–8 годин до обстеження, а воду — за 2–3 години.
Стосовно щоденних медичних препаратів, то для їхнього вживання чи скасування потрібна попередня консультація з лікуючим фахівцем.
Після процедури варто пам’ятати, що через тимчасове сповільнення реакції не можна водити авто, а важливі справи краще відкласти на наступний день.
“Чи доводилося анестезіологу бути психологом? Звичайно, так. Часто буває, що тримаю пацієнтів за руку до тих пір, поки не заснуть, якщо їм так спокійніше. Вміння знайти потрібні слова і викликати довіру в пацієнта є дуже важливим у нашій роботі”, — ділиться Віра Чигер.
Лікарка підсумовує: хоча не всіх пацієнтів вдається переконати відразу, практика показує, що ті, хто раніше відмовився від седації, при повторному обстеженні найчастіше обирають спати і нічого не відчувати.
“Седація не є обов’язковою, але зробить вашу процедуру максимально комфортною. В клініці “Мед-Атлант” ми дбаємо про ваш спокій та безпечний сон”, – підкреслює анестезіологиня Віра Чигер.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Чому чоловіки відрощують вуса: уролог про рак простати та як його попередити
- Суглоби чують дощ: як уникнути осіннього загострення
- УЗД-діагностика щитоподібної залози: що потрібно знати
- Синдром подразненого кишківника: чому гастроентеролог радить звернутися до психолога
- Гормональний дисбаланс після відпустки: як повернутися в норму
- Анемія: чим загрожує несвоєчасне лікування
- Як здати аналіз крові, щоби не зіпсувати результат: 12 порад пацієнтам
- Нетримання сечі: лікування за допомогою лазера і не тільки
- Як гастроскопія та колоноскопія рятують від серйозних хвороб
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
- Як менше стресувати і зберегти серце здоровим: 10 простих способів
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Лазерна епіляція для жінок і чоловіків: розвінчуємо поширені міфи
- Як вагітним пережити спеку: 10 порад гінеколога
- Чому прадіди важливі: генетичне обстеження при плануванні вагітності
- Інтимна гігієна: чому надмірний догляд та реклама можуть зашкодити жіночому здоров’ю
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Запаморочення й головокружіння: коли нестійкість стає симптомом серйозних розладів
