Сьогодні рак молочної залози — вже не вирок. Завдяки розвитку медичних технологій та комплексному підходу до лікування більшість жінок одужують і зберігають красу та високу якість життя. Стефан Івков, хірург-онколог клініки “Мед-Атлант”, розповідає про сучасні методи лікування раку грудей – зокрема, як команда фахівців обирає тактику терапії.
Основні методи лікування
Сучасне лікування раку грудної залози базується на мультидисциплінарному підході, що означає спільну роботу команди фахівців: клінічних онкологів, хірургів, хіміотерапевтів, променевих терапевтів та психологів і реабілітологів.
“Це дозволяє індивідуально підібрати найефективнішу стратегію для кожної пацієнтки та підтримку на кожному етапі”, — зазначає лікар-онколог.
Існують різні методи лікування: системні, які впливають на весь організм, та місцеві, або локальні — впливають безпосередньо на пухлину.
Хірургічне лікування. Полягає у видаленні пухлини та уражених тканин. Сучасна хірургія дозволяє у 70-80% випадків проводити органозберігаючі операції, що означає видалення лише частини, а не всієї молочної залози.
Хіміотерапія. Використання спеціальних препаратів, які гальмують розмноження ракових клітин, знищують їх. Це системний метод, який може призначатися як до (для зменшення пухлини), так і після операції (для знищення залишкових ракових клітин), пояснює Стефан Івков.
Променева терапія. Використання високоенергетичного випромінювання для знищення ракових клітин. Це місцевий метод лікування, який часто застосовується після органозберігаючих операцій для зменшення ризику рецидивів.
Гормонотерапія. Застосовується для пухлин, чутливих до гормонів, зокрема до естрогену (жіночий статевий гормон). Гормонотерапія блокує дію естрогену або зменшує його кількість в організмі, що перешкоджає росту пухлини. “Близько 70% пухлин молочної залози є гормонозалежними. І коли ми блокуємо естроген в організмі, пухлина не розвивається”, — акцентує хірург-онколог.
Таргетна терапія. Новітній метод лікування, що спрямований на специфічні молекули в ракових клітинах, які відіграють ключову роль у рості та поширенні пухлини. Наприклад, при HER2-позитивних пухлинах (які мають білок HER2/neu) використовують таргетні препарати, що блокують цей білок.
Також застосовується при гормонозалежних пухлинах, якщо вони рецидивують або поширюються, особливо за наявності певних мутацій. “Це лікування специфічних видів пухлин з допомогою нових препаратів, які спеціально підібрані, щоби впливати на ці пухлини”, — розтлумачує лікар.
Імунотерапія. Стимулює власну імунну систему організму для боротьби з раком.
“Для кожної пацієнтки лікування підбираємо індивідуально. Є протоколи, за якими визначаємо, що саме зараз доцільно робити, з чого починати. Є види раку, які завжди починаємо лікувати із системної терапії, незалежно від розміру пухлини, навіть якщо вона невелика. А є такі, де одразу — хірургічне лікування”, — розповідає Стефан Івков.
Кінцеве рішення, каже хірург-онколог, залежить від типу раку, віку пацієнтки та, що дуже важливо, від її бажання.
На всіх етапах лікування обговорюється не лише медичний аспект, а й бажання пацієнтки щодо об’єму хірургічного втручання та естетичного результату. Лікар пояснює, що комплексний підхід, який включає сучасні органозберігаючі та онкопластичні методики, часто є більш ефективним і має кращі показники виживання та менший ризик місцевих рецидивів, ніж повне видалення грудей (мастектомія). А ще це важливо для психологічного комфорту та якості життя жінки.
Алгоритм для пацієнтки
Перший крок після звернення — ретельна діагностика, наголошує хірург-онколог. Вона включає клінічний огляд (лікар проводить фізичне обстеження) та інструментальні обстеження, до якого входить:
- мамографія: рентгенівське дослідження молочних залоз, “золотий стандарт” для виявлення змін;
- УЗД (ультразвукове дослідження): додаткове обстеження, що дозволяє деталізувати структуру тканин;
- МРТ (магнітно-резонансна томографія) грудних залоз: застосовується за потреби для більш точної візуалізації;
- біопсія: взяття невеликого зразка тканини пухлини для подальшого аналізу;
- гістологія: дослідження зразка тканини під мікроскопом для визначення типу клітин пухлини;
- імуногістохімія, аналіз на генетичні мутації;
- КТ (комп’ютерна томографія): дозволяє оцінити поширеність ракового процесу в організмі, виявити можливі метастази.
Після отримання всіх результатів збирається мультидисциплінарна команда. Спеціалісти спільно обговорюють кожен клінічний випадок, спираючись на новітні міжнародні протоколи лікування (такі як NCCN та ESMO), і приймають колегіальне рішення про оптимальний план терапії. Цей підхід забезпечує індивідуальний підбір методів, враховуючи в тому числі вік пацієнтки і загальний стан її здоров’я.
Індивідуальний підхід: збереження грудної залози чи “операція Джолі“
Різні типи раку мають різну біологію та потребують різної терапії. Стефан Івков акцентує: коли визначають схему індивідуального лікування, перш за все беруть до уваги тип пухлини, розмір пухлини та імуногістохімію.
Імуногістохімія — дослідження, що дозволяє визначити, які рецептори є на поверхні ракових клітин і до чого чутлива пухлина (наприклад, до гормонів чи таргетної терапії). За словами лікаря, це ключ до вибору найбільш ефективних препаратів.
“Перш ніж визначити, чим і як будемо впливати на пухлину, ми її вивчаємо — дізнаємося, що саме застосувати, щоби вплив був якомога ефективнішим”, — говорить він.
Для молодих пацієнток важливим є аналіз на BRCA1 та BRCA2 мутації — він показує ризик розвитку раку другої грудної залози та яєчників. У таких випадках може бути рекомендована двобічна шкірососковозберігаюча мастектомія — видалення обох молочних залоз зі збереженням соска та шкіри, з подальшою реконструкцією імплантами. Це так звана “операція Джолі”, названа на честь Анджеліни Джолі, яка пройшла цю процедуру профілактично.
Раніше побутувала думка, що на початкових стадіях рак лікується, а на більших — ні. Але тепер, коли застосовують сучасне лікування, стадії вже не мають такого вирішального значення, як раніше, каже Стефан Івков.
Насправді все залежить від кожної конкретної пухлини, яка має свої прогностичні критерії. Наприклад, гормоночутливі пухлини навіть на другій-третій стадії мають кращий прогноз, ніж так звані тричінегативні пухлини на першій стадії.
Важливо, що сучасна медицина дозволяє проводити передопераційну системну терапію, яка може значно зменшити пухлину або навіть призвести до її повного зникнення, так званого PCR (повна патогістологічна відповідь). Це істотно покращує прогноз, особливо для пацієнток з агресивними типами раку.
“Для нас, лікарів, важливо визначити, у яких випадках ми застосовуємо передопераційний вплив — наприклад хіміотерапію, — щоб зменшити пухлину і в підсумку мати можливість зберегти молочну залозу”, — пояснює Стефан Івков.
Хірург-онколог каже, що рак грудей — більше не страшний вирок. Лікарі мають потужний арсенал, з допомогою якого ефективно впливають на хворобу.
“Онкологія молочної залози вже не фатальне захворювання, як це було 20 років тому. Тепер ми знаємо набагато більше про цей рак: як з ним боротися, за чим спостерігати”, — каже він.
За словами Стефана Івкова, змінилася і сама хірургія. Раніше були радикальні мастектомії — видаляли грудь із м’язом. “То було каліцтво”, — констатує лікар. Зараз комплексний підхід дає змогу практично у 80% випадків зберегти молочну залозу. Застосовуються онкопластичні техніки, щоби не тільки відновити, а, можливо, навіть покращити вигляд грудей — і не тільки в білизні, а й без одягу.
Онкопластика: сучасна хірургія пропонує новітні рішення
Онкопластика — відносно молода галузь, яка поєднує в собі принципи онкохірургії та пластичної хірургії. Онкохірургія відповідає за онкологічну безпеку, тобто повне видалення пухлини з чистими краями резекції та перевірку лімфатичних вузлів. Пластична хірургія — за відновлення або покращення естетичного вигляду, в нашому випадку — молочної залози.
Мета онкопластики — не лише вилікувати рак, але й зберегти природний вигляд грудей. Це має величезне значення для психоемоційного стану жінки, підкреслює Стефан Івков.
Онкопластичні хірургічні техніки поєднують принципи онкологічної радикальності з методами пластичної реконструкції, що дає змогу зберегти природну форму грудної залози після видалення пухлини. Залежно від анатомічних особливостей пацієнтки та об’єму резекції існують два основні підходи:
1. Об’єм-редукційні техніки.
У пацієнток із великими або птозованими грудьми можливо виконати органозберігаючу операцію одночасно з редукційною мамопластикою чи підтяжкою. Це дозволяє не лише забезпечити адекватне видалення пухлини з чистими краями резекції, а й досягти естетично гармонійного результату.
2. Об’єм-заміщувальні техніки.
У жінок із невеликим об’ємом грудної залози або при великих локальних дефектах застосовують локальні клапті шкіри та підшкірної клітковини (наприклад, периферійні перфорантні клапті). Такі клапті дозволяють заповнити дефект після туморектомії та зберегти природні контури грудей без необхідності мастектомії.
Під час таких операцій використовують клапті шкіри з інших частин тіла для закриття дефекту після видалення пухлини, якщо грудна залоза невелика.
Можуть виконати одномоментну реконструкцію грудей за допомогою імплантів або власних тканин пацієнтки у випадках, коли необхідне повне видалення молочної залози. Це дозволяє відразу після видалення відновити форму груді, зберігаючи шкіру та сосок.
Після лікування: прогноз та можливості
Період реабілітації після онкопластичних операцій зазвичай становить від одного до трьох днів перебування в клініці та два-чотири тижні первинного відновлення. Повне відновлення може тривати до двох місяців, а у випадках реконструкції з використанням клаптів — трохи довше. Ризики, як і при будь-якому хірургічному втручанні, існують — це дискомфорт, інфекції, сероми, але вони мінімальні завдяки сучасним протоколам.
Важливо, що сучасна медицина дозволяє жінкам після лікування раку грудної залози зберігати здатність мати дітей (фертильність). Тому лікування молодих жінок ретельно планується, а за потреби проводиться кріоконсервація яйцеклітин або ембріонів.
Як захиститися від раку грудей
Хірург-онколог зазначає: як такої профілактики раку молочної залози не існує.
“Наш єдиний і найпотужніший інструмент — це раннє виявлення, оскільки саме це визначає успіх лікування та прогноз”, — говорить Стефан Івков.
Щоб бути максимально спокійною, лікар рекомендує кожній жінці визначити, чи були у неї в родині випадки раку. До групи спадкових ризиків зазвичай відносять рак молочної залози, рак яєчників у жінок, а також рак простати у чоловіків і рак підшлункової залози. Причому спадковість не ділиться за статтю.
Якщо у сім’ї таки були випадки раку, то потрібно звернутися до мамолога чи онколога — починати обстеження слід щонайменше за 10 років до того віку, коли захворювання виявили у родича. Стефан Івков радить пройти детальну діагностику: “Щоб ми змогли оцінити ваш індивідуальний рівень ризику, і вже потім під нашим контролем ви будете регулярно проходити необхідні обстеження та динамічне спостереження”.
Та навіть якщо у сім’ї ніхто не хворів, це, на жаль, не означає, що жінка повністю поза зоною ризику — більшість випадків раку молочної залози не пов’язані зі спадковістю, додає онколог.
За його словами, незалежно від сімейного анамнезу, вкрай важливо після 40 років раз на два роки робити мамографію. Після 50 років обстеження має бути щорічним, оскільки пік захворюваності припадає приблизно на 60 років. “Мамографія — це наш золотий стандарт у ранній діагностиці раку грудей”, — нагадує лікар.
Своєчасна діагностика, комплексний підхід до лікування, що включає індивідуальний підбір методів та онкопластичні техніки, дають змогу не лише одужати, а й зберегти якість життя, красу та жіночність, переконаний Стефан Івков:
“Пацієнткам завжди кажу: лікуємо не лише хворобу. Ваша краса, ваше здоров’я та ваша впевненість — це наша спільна мета. Ми тут, в “Мед-Атланті”, працюємо саме для того, щоби її досягти”.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Страхи довкола седації: розвінчуємо міфи про медикаментозний сон
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Чому збільшуються лімфовузли і що з цим робити: пояснює гематолог Ірина Аксентійчук
- Анна Крижанівська: “Мені доводилося лікувати 18-річних із раком шийки матки, якого кожна жінка може уникнути”
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
