Щоб стати справді зручним та цікавим для життя, Івано-Франківськ має змінити підхід до просторового розвитку. Одним з напрямків є розширення агломерації, розвиток самодостатніх районів з метою конкуренції за людей та інвестиції.
Про те, чому Франківськ потребує комплексного підходу до розвитку, а ставки на туризм є хибними, розповідає представник компанії «Ярковиця» Ярослав Яцишин.
Міста повинні конкурувати
Сьогодні Івано-Франківськ працює над стратегією розвитку, або, іншими словами, довгострокового плану розвитку міста. Ініціювали цей процес Бізнес-Асоціація Івано-Франківська, яка спільно з міською радою провели декілька стратегічних сесій та окреслили основні напрямки руху.
«На цих зустрічах лунають різноманітні ідеї, які наразі перебувають на етапі впорядкування, – розповідає Ярослав Яцишин. – Проте всі ми чітко розуміємо, що після завершення військових дій Україна має залишитися цілісною державою і розвиватися значно динамічніше, ніж ворог. Цей розвиток можливий завдяки двом ключовим факторам: зростання внутрішнього споживання та залучення зовнішніх інвестицій та запозичень».
У приклад Ярослав Яцишин ставить Польщу, яка після вступу до Євросоюзу зробила ставку на модернізацію та розвиток промисловості. Це дало змогу не лише подвоїти ВВП на душу населення, а й стати одним із центрів виробництва в Центральній Європі. У країні суттєво зросли іноземні інвестиції, а транспортна та виробнича інфраструктура зазнали масштабної модернізації.
Водночас Яцишин критично оцінює ставку деяких країн виключно на туризм як основний напрямок розвитку.
«Більшість історій про туристичні потенціали – це більше нав’язані концепції. Візьмімо Хорватію. Ця країна зробила ставку на туризм і зараз має середню чисту зарплату близько 1439 євро. Але це і є межа їхнього зростання. Їхній туристичний потенціал – це три місяці: липень, серпень, вересень, – пояснює Яцишин. – Тим часом Польща пішла шляхом промислового розвитку, і там зараз середня зарплата 2035 євро. Середня пенсія у Польщі – 826 євро, а у Хорватії – 500 євро. Одна країна працює три місяці, а друга працює цілий рік».
На прикладі Хорватії, каже Яцишин, стає очевидним, що Івано-Франківську не треба нав’язувати туризм як головний вектор розвитку. Потрібно робити ставку на створення сучасних центрів притягання людей – розглядати Івано-Франківськ як агломерацію з сусідніми містами.
«Ми розуміємо, що міста під час такого, дай Бог, зростання, повинні також конкурувати між собою за людей та інвестиції. Саме ця конкуренція буде визначати якість життя в Івано-Франківську, – каже Яцишин. – Що таке якість життя? Якість життя – це якісна медицина, якісна освіта та культура, матеріальний добробут та безпека. Саме ці чотири фактори є ключовими показниками в світі».
Та щоб усі ці сфери могли повноцінно розвиватися, необхідні не лише зовнішні вливання, а й значне внутрішнє споживання. І воно стане конкурентним, якщо Івано-Франківськ з околицями зможе збільшити своє населення щонайменше до пів мільйона. Саме це питання зараз є одним із центральних у дискусіях про майбутнє міста.
Вихід за межі
Цифра в пів мільйона може здатися амбітною і викликати занепокоєння, особливо щодо інфраструктури. Однак рішення полягає не в ущільненні центру, а в переосмисленні Івано-Франківська як широкої агломерації. Ключовим елементом цієї агломерації має стати Калуш.
«У Калуші є величезний промисловий потенціал, – пояснює Ярослав Яцишин. – Там розташовані великі промислові об’єкти з розгалуженими комунікаціями: водопостачанням, каналізацією, значними потужностями електропостачання. Це ідеальна промислова зона».
Географічна близькість Калуша до Івано-Франківська також є перевагою. Дістатися з мікрорайону Пасічна до Калуша можна за 15-20 хвилин. Це відповідає важливій урбаністичній та психологічній вимозі: фахівці стверджують, що поїздка на роботу, довша за 40 хвилин, негативно впливає на «показник щастя» та загальне самопочуття людини.
Окрім того, інтеграція Калуша в агломерацію дозволить раціоналізувати транспортні потоки, зменшивши завантаженість вулиць Івано-Франківська, зокрема сумнозвісного моста на Пасічній.
А стратегічна близькість до Галича – міста, яке має туристичний потенціал, – відкриває перспективи розвитку креативних індустрій, екотуризму та рекреаційних ініціатив.
«В ідеалі, мешканці Пасічної мали б їздити на роботу не лише до центру Франківська, а у міста-сателіти – Калуш, Галич тощо, – говорить представник «Ярковиці». – Водночас Івано-Франківськ має розвиватися як комфортне та привабливе місце проживання, де є широкі можливості для дозвілля, навчання та культурного розвитку».
Реклама
