fbpx

У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська

Суспільство 08:49, 27.08, 2019

Франківський центральний критий ринок – унікальна складчаста конструкція в стилі модернізму. Він заслуговує бути в реєстрі пам’яток архітектури.

Давидюк

Центральний критий ринок спроєктували архітектор Зеновій Давидюк та конструктор Орест Івасик у 80-х роках минулого століття. Відкрили його у 1990-му році.

Складчасте перекриття ринку зі складок з попередньонапруженого залізобетону – унікальна розробка Зеновія Давидюка. Вона виготовлялась за спеціальним замовленням, пише архітектор Андрій Назаренко у Sotka.life

У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 1

Головною ідеєю конструкції було забезпечення природної аерації, адже велике торгове приміщення вимагає відповідної вентиляції. Загальний діаметр ринку – 80 метрів. Перекриття обох ярусів утворене з 18-метрових складок, а розмір куполу сягає 44 метрів. Купол такого ж розміру має, наприклад, Пантеон у Римі та собор Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції.

ринок

Олівцю Давидюка також належить купол будинку політпросвіти (сучасний кіноконцертний зал «Арена-центр») та продовольчий ринок у Хмельницькому.

У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 2
Купол “Арена-центру”, фото з міжнародної дизайнерської конференції «Design Village»
ринок у Хмельницьку
Продовольчий ринок у Хмельницькому

Складчасті конструкції

Ідея складчастої конструкції – збільшення висоти січення за рахунок геометричного перетворення її поверхні. Спробуємо розібратися, що це означає.

Несуча здатність панелі, окрім матеріалів, залежить від її товщини: що більший проліт слід перекрити – то товстішою має бути панель. Відповідно збільшується її вага, що вимагає товстіших стін чи колон. Все разом призводить до економічно поганого проєкту: важчі панелі здорожчують чи унеможливлюють транспортування та монтаж, а товсті стіни зменшують корисну площу приміщень.

несуча здатність
Достатня несуча здатність панелі для малого прольоту
несуча здатність
Недостатня несуча здатність для великого прольоту

Якщо ж панель нахилити, її несуча здатність суттєво виросте, а товщина і вага залишиться малою. Цей принцип дозволяє перекривати дуже широкі прольоти доволі легкими та тонкими плитами перекриття, а міцність і жорсткість конструкції досягається насамперед правильно розрахованою геометрією.

Така конструкція нагадує складки, через що її часто називають «конструкцією оріґамі». Окрім того, такі конструкції мають високі естетичні якості, адже інженерні розрахунки призводять до чистої математичної форми, яку не треба додатково прикрашати.

складчаста конструкція
Складчасте перекриття

Перші проєкти складчастих конструкцій почали з’являтися на початку XX століття. Перший дах зі складчастої конструкції створив французький інженер Євген Фрезіне у 1923 році для ангару для літаків у паризькому аеропорті Орлі.

складчаста конструкція
Ангар Євгена Фрезіне, Париж, 1923

Складчасті конструкції почали пристосовувати до переважно одноярусних будівель, які вимагають перекриття широких та високих прольотів, наприклад спортивних, релігійних, торгових. Їх почали зводити в усьому світі, та найбільш характерними вони є для архітектури модернізму. Складчасті конструкції використовують навіть сьогодні, пристосовуючи їх в тому числі для скульптури.

Головним недоліком залишається висока вартість проєктування, через що у світі не так багато прикладів таких будівель. Загалом, це вигідно для іванофранківців, бо що рідкісніше – те й цінніше.

Кадетська каплиця Академії ВПС США
Кадетська каплиця Академії ВПС США, Колорадо-Спрінґс, США, архітектор Уолтер Нетч, 1962. В 2004 році включена до списку національних історичних пам’яток США
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 3
Церква Святого Антоніо Полана, м. Мапуту, Мозамбік, архітектор Нуно Кравейро Лопес, 1962
скільптура свіфт
Скульптура «Свіфт», Олімпійський спортивний центр, Сучжоу, скульптор Річард Свіні, 2018

Пам’ятки

Побутує хибна думка про те, що пам’яткою архітектури може бути лише старий, умовно, сторічний будинок з ліпниною на фасаді і багатою історією. Насправді для внесення до реєстру пам’яток будівля має відповідати критерію автентичності (тобто пам’ятка повинна значною мірою зберегти свою форму) та, наприклад, бути твором відомого архітектора або мати вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування чи мистецтва тощо.

Читайте також: Кому належать ринки Івано-Франківська

Будь-яка унікальна будівля варта збереження – так каже закон.

Існує рішення Івано-Франківської обласної ради № 431-16/2007 від 13.11.2007 про затвердження списку нововиявлених пам’яток культурної спадщини, які пропонуються до взяття на облік як пам’ятки культурної спадщини. У документі під тринадцятим номером є і Центральний критий ринок. На жаль, будівля критого ринку досі до реєстру пам’яток не внесена.

Роль ринків у містах

Ринок в сучасному місті – це привілей. Можливість купити свіжу городину, набіл, м’ясо чи рибу напряму впливає на якість життя у місті, наближає містян до природи, а фермерам полегшує збут продукції, сприяє зв’язкам із містом. Є міф, що в розвинених країнах немає ринків у центрі великих міст, всі ходять до супермаркетів. Найкращим розвінчанням цього міфу є, безумовно, всесвітньовідомий архітектурний шедевр від бюро MVRDV – роттердамський критий ринок Марктгал з 228 квартирами та підземним паркінгом.

Роттердамський ринок, Роттердам
Роттердамський ринок, Роттердам, Нідерланди, бюро MVRDV, 2014

За кілька останніх років франківський критий ринок забудували фактично з усіх фасадів. Конструкція купола залишається видимою лише з повітря та з інтер’єру. Ситуацію з сучасною забудовою ринку найкраще описує цитата з Віденського меморандуму:

«Беручи до уваги основне визначення мiстобудування (згiдно зi статтею 7 Меморандуму), сучаснiй архiтектурi слiд уникати будь-яких форм псевдоiсторичного проєктування, оскiльки воно суперечить i iсторiї, i сучасностi. Один iсторичний погляд не повинен витiсняти всi iншi, оскiльки iсторiя має залишатися такою, якою вона є. В той же час розвиток культури через якiснi втручання – це кiнцева мета сучасного розвитку iсторичних мiст».

У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 4
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 5
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 6
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 7
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 8
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 9
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 10
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 11
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 12
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 13
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 14
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 15
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 16
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 17
У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська 18

Андрій НАЗАРЕНКО, архітектор

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: