Верховна Рада нарешті поставила крапку в історичній земельній реформі. В умовах пандемії коронавірусу та світової економічної кризи депутати у ніч на 31 березня ухвалили відповідний закон. Він дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення, але не одразу.
Як пандемія вплинула на земельну реформу і що змінилось у фінальній редакції, пояснюють експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Реформа VS коронавірус
Провести земельну реформу українська влада намагалась впродовж багатьох років. Однак безуспішно. Щороку мораторій на продаж с/г угідь подовжувався. Тим часом зняття цієї заборони є однією з умов співпраці України із західними партнерами: як Міжнародним валютним фондом, так і Євросоюзом.
Тож цілком логічно, що земельна реформа стала першочерговим завданням для нової влади. Перший крок було зроблено восени: «Слуга народу» майже повністю підтримала законопроєкт про відкриття ринку землі у першому читанні і збиралась швидко його доопрацювати, щоб завершити справу.
Втім, процес розтягнувся на місяці. Після першого читання опозиція подала до законопроєкту понад 4 тисячі правок, які депутати почали розглядати у лютому. За оптимістичним прогнозом парламент зміг би дійти фінішу із земельним законом лише під кінець травня. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи.
На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила фінальний законопроєкт. За ринок землі проголосували 259 народних обранців: 206 депутатів «Слуги народу», 23 – «Європейської Солідарності», 13 – «Голосу», 12 – «Довіри» та 5 позафракційних нардепів.
За словами експертів, депутати консолідувались, щоб розблокувати фінансову допомогу від МВФ й уникнути дефолту в країні.
Антикризові новинки закону
Зважаючи на глобальну економічну кризу, у фінальному варіанті закону з’явились додаткові запобіжники. Вони, на думку нардепів, мають захистити українців від продажу землі за найнижчою ціною. По-перше, ринок землі запрацює майже на рік пізніше, ніж планувалось, – аж 1 липня 2021 року. По-друге, впродовж перших двох років не можна буде продавати державну землю сільськогосподарського призначення, в обігу будуть лише приватні паї. По-третє, дозволена концентрація землі в одних руках на початку дії закону буде зменшена у 100 разів.
«Ми зменшили концентрацію для фізичних осіб до 100 гектарів. Для юридичних осіб, – це другий етап, який буде запроваджено з 2024 року, – буде до 10 тисяч (гектарів. – Ред.). Тобто перший етап – для фізичних осіб, для українців – 100 гектарів на людину», – прокоментував президент Володимир Зеленський.
Таким чином, лише з 1 січня 2024 року до ринку землі зможуть долучитися юридичні особи, і максимальний обсяг земель в одних руках зросте до 10 тисяч га. При цьому переважне право на купівлю ділянки матиме її орендар.
Крім українських громадян та компаній, купувати с/г ділянки зможуть також територіальні громади та держава. Банки зможуть брати землю як заставу під кредити.
Додаткові обмеження і заборони
Окрім «антикризових» поправок, закон містить низку інших норм, які мають захистити продавців землі та національні інтереси держави. Зокрема, документ передбачає лише безготівковий розрахунок за операції купівлі-продажу. При цьому встановлюється мінімальна ціна на землю: до 2030 року вона не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку. На думку експертів, такі вимоги допоможуть вивести з тіні операції із землею.
Найбільш дискусійне питання – продаж землі іноземцям – відповідно до закону, виноситься на всеукраїнський референдум. Очільник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко вважає, що референдум щодо продажу землі іноземцям може відбутись уже до кінця цього року. Відповідний проєкт уже розроблений.
«Коли ми повернемось до нормальної роботи, спочатку зареєструємо закон «Про референдум», а потім, я сподіваюсь, що до наступного року ми зможемо отримати предметні відповіді від народу», – зазначив Корнієнко.
Незалежно від результатів референдуму ухвалений закон забороняє іноземцям купувати землю у 50 км прикордонній зоні. Також українську землю не зможуть придбати росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.
Варто зауважити, що закон про ринок землі – не єдиний документ, який запускає земельну реформу. Для повноцінного старту у липні 2021 року потрібно ухвалити ще низку додаткових документів. Але на це у депутатів ще достатньо часу.
