fbpx

Як наука повертається на гору Піп-Іван

Суспільство 10:37, 14.08, 2019

Ще кілька років тому астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван була екзотичною руїною без жодної перспективи. Але все змінилося завдяки спільному проєкту Прикарпатського національного і Варшавського університетів та програмі ЄС з транскордонного співробітництва. «Білий слон», як неофіційно називають споруду, відроджується.

З 2012 року Прикарпатський національний університет разом із Варшавським університетом працюють над відновленням обсерваторії. Перемовини з польськими колегами про те, щоб спільно відновити будівлю і зробити її українсько-польським науковим центром, велися ще з 2007 року. Зараз об’єкт має офіційну назву – Міжнародний науковий центр «Обсерваторія».  

Попередньо у будівлі провели консерваційні роботи, аби можна було розпочати безпосередньо відновлення. Кошти на консервацію отримали у рамках малих грантів Посольства Республіки Польща в Україні, а також Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща для відбудови культурних об’єктів.

«Треба пам’ятати про те, що це колишня астрономічна обсерваторія Варшавського університету. 1938 року вона була головним науковим об’єктом польського вишу», – зауважує ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

Першим серйозним кроком у напрямку створення наукового центру на горі Піп-Іван стало встановлення в липні 2019 року на даху будівлі смарт-датчика погоди Lufft WS800-UMB. Обладнання вартістю близько 20 тисяч євро передав у безоплатне користування Варшавський університет. За результатами досліджень приладу науковці визначать тип астрономічного телескопа, який університети встановлять у відновленій обсерваторії на горі Піп-Іван.

піп-іван
Директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький та ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда

«Вже сьогодні ми переконані, що це буде не оптичний телескоп, тому що хмарність на Піп-Івані значно вища від визначеної норми хмарності. Для встановлення оптичного телескопа безхмарними мають бути близько 330 днів у рік, Піп-Іван має максимум 70 ясних днів», – зауважує ректор Ігор Цепенда.

Смарт-датчик працюватиме в обсерваторії від 2 до 5 років. Обладнання визначатиме весь блок питань, пов’язаних із кліматом: хмарність, температуру неба, середовища, силу вітру. 2020 року у рамках гранту Європейського Союзу планують встановити сучасне метеообладнання, яке дасть змогу додавати додаткові модулі.

піп-іван

Йдеться про підписану 22 лютого 2018 року угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польща «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп-Іван для потреб високогірного рятувального центру» в рамках програми ЄС з транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна.

Грант спрямований на те, щоб об’єкт запрацював на постійній основі повний рік. З одного боку, він сконцентрований на створенні потужного наукового центру, а з другого – на функціонуванні українсько-польської школи гірського рятівництва. 

Як наука повертається на гору Піп-Іван 1
Підписання Грантової угоди між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проекту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру»

«На сьогодні ми маємо тільки групу ДСНС в Івано-Франківській області. Рятувальники щодня на чергуванні на Піп-Івані. Управління ДСНС в області, яке очолює полковник Володимир Чернецький, є нашими партнерами. Фактично з 2017 року туристи, які йдуть  Чорногірським хребтом, забезпечені захистом, і завдяки цим рятувальникам збережене не одне людське життя. В такому напрямку об’єкт  функціонуватиме, розширюватиме свої можливості, і це буде найвищий високогірний науковий об’єкт не тільки України, але й Центральної Європи», – зауважує Цепенда.

піп-іван

Проєкт розрахований на два роки, тобто завершиться 22 лютого 2021 року. Сума проєкту складає 1 мільйон 53 тисячі євро, які передбачають і закупівлю обладнання, і тренінги, і будівельні роботи.

У встановленні в рамках гранту сучасного метеообладнання зацікавлені багато інституцій Європи. Найвище на сьогодні метеоспостереження в Центральній Європі відбувається в Татранській Ломниці в Словаччині. Обладнання в обсерваторії на горі Піп-Іван також дозволить проводити дослідження на висоті більш як 2000 метрів.

Викладачі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника протягом останніх п’яти років проходять річні стажування в провідних університетах Республіки Польща, щоб сформувати координаційні групи, які дозволятимуть проводити дослідження на горі Піп-Іван.

Другий важливий аспект відновлення обсерваторії – збереження біорізноманіття.

Минулого року Прикарпатський університет спільно з Міністерством освіти та науки України, Міністерством екології та природних ресурсів та Карпатським національним природним парком підписав Меморандум про створення на базі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Центру екологічного моніторингу.  

До відновлення наукового центру залучать також інші університети України, Польщі і Карпатського регіону. Паралельно тривають перемовини з університетами Західної Європи. Зокрема, проєктом зацікавилися норвезькі колеги, які досліджують лишайники з точки зору їхньої екологічної складової.

«Дослідження, які відбуваються тут в рамках природоохоронних наук, сконцентровані на тому, щоб зробити добрий науковий аналіз екологічного стану Карпатського національного природного парку і Карпат», – підсумовує ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

Довідка. Обсерваторія на вершині гори Піп-Іван – найвище розташована споруда в Україні (2028 м). Будівництво обсерваторії розпочалося 1936 року, а здали будівлю в експлуатацію 1938 року.

Як наука повертається на гору Піп-Іван 2
Як наука повертається на гору Піп-Іван 3
Як наука повертається на гору Піп-Іван 4
Як наука повертається на гору Піп-Іван 5
НА ФОТО:
Астрономічна обсерваторія на Піп-Івані працювала лише рік – з 1938-го по 1939-тий. Архівні фото.

Будівля виконувала функції як астрономічної, так і метеорологічної обсерваторії Варшавського університету. Керівником Обсерваторії призначили польського географа та метеоролога Владислава Мідовича. Тоді за значущістю обсерваторія на горі Піп-Іван посідала одне з перших місць у Європі та світі. Рух 33-сантиметрового астрографа виробництва британської фірми “Sir Howard Hrabb Parson & Co” забезпечували двигуни, автоматично регульовані спеціальним хронометром із секундними контактами. Астрограф розміщувався в куполі діаметром шість метрів, який також повертали електродвигуни. Крізь отвір у куполі проводили астрономічні спостереження.

Обсерваторія повноцінно функціонувала тільки один рік. 1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Вже 18 вересня співробітники були змушені покинути Обсерваторію. Згідно з вказівками, частина обладнання і документації була знищена. 

Вікторія Дубінець

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: