“Китайська стіна” – це найбільше і, мабуть, найбільш успішне й інноваційне ОСББ Івано-Франківська. «Колись це був найгірший будинок в місті, а зараз квартир на продаж нема», – хваляться мешканці будинку – і мають для цього підстави.
Але карантин через пандемію коронавірусу як для мешканців, так і для правління ОСББ став серйозним викликом. Довелося думати не лише про дезінфекцію, але й про те, як врятувати інженерні мережі від перевантаження, коли мешканці майже пів тисячі квартир опинилися одночасно вдома, про те, як помогти групі ризику, як перебудувати комунікацію в спільноті.
Дезінфекція
ОСББ «Китайська стіна» створене у травні 2016 на вулиці Хоткевича, 54. ОСББ складається з трьох корпусів, але всі вони вважаються одним будинком на 13 під’їздів. У 465 квартирах живе майже дві тисячі мешканців.
Для обслуговування ОСББ не наймають підрядні організації – економлять гроші. Двірник і прибиральниця – мешканці будинку. Коли почався карантин, за додаткову плату їм запропонували дезінфікувати під’їзди.
«Я їм сказала: ви це робите не з примусу, а добровільно за окрему плату, за рішенням правління ми вам будемо доплачувати кожного місяця. І ми доплачували двом робітникам по 800 гривень в місяць на руки», – розповідає голова ОСББ Оксана Іванюк.
Працівники два рази в день обробляли перила сходів з першого на другий поверх, вхідні двері, домофони і ліфтові кнопки. Раз на день мили підлогу на першому поверсі і раз на тиждень мили все.
Бувало, Оксана Іванюк і сама підміняла працівників.
Але хвороби в “Китайській стіні” уникнути не вдалося – в одному з під’їздів таки стався спалах коронавірусу – захворіло 12 людей. Один чоловік помер.
«Цей під’їзд прибирали окремо. Прибиральниця вдягалася у захисний костюм, обробляла все – і ліфт, і панелі, і стіни», – пригадує Оксана Іванюк.
Хоча про спалах коронавірусу офіційно керівництво ОСББ ніхто не повідомляв. Люди стежили, до кого приїжджала швидка, кого госпіталізовували і передавали інформацію «сарафанним радіо».
Також мешканці будинку доповідали про заробітчан, які поверталися з-за кордону і винаймали у «Китайській стіні» квартири, щоб пересидіти самоізоляцію.
«Сусіди дуже вдало спрацьовували, якщо ці люди порушували карантин. Телефонували і доповідали: «Така-то приїхала – вона вже сьогодні виходила, дзвоніть, – розповідає Оксана Іванюк. – Ми дзвонили, попереджали: не виходьте, бо викликаємо поліцію і будемо штрафувати».
В карантинний час комунікують мешканці будинку через вайбер, також створена група у фейсбуці для обміну інформацією. Раніше ОСББ видавало навіть власну газету, але коронавірус змусив до економії. Тому тепер для пенсіонерів, які не користуються інтернетом, розвішують оголошення у під’їздах.
Якщо треба розповсюдити дуже важливу інформацію – друкують на кольорових листках.
Під час карантину мешканців інформували про необхідність дотримання самоізоляції, просили допомогти стареньким з продуктами та консультували, як діяти, якщо у будинку є хворі.
За донесення інформації до мешканців у окремих під’їздах відповідали члени правління, які там живуть.
Мережі не витримали карантину
Після того, як всі мешканці опинилися вдома на ізоляції, почалися проблеми з інфраструктурою – каналізацією та електропостачанням.
«Ми зіткнулися з тим, що пішло надмірне навантаження на мережі. Ще й похолодало. Люди почали включати обігрівачі. Почали горіти автомати. Бували дні, що по три аварії одразу, а особливо забиття каналізації стало масовим, – розповідає Оксана Іванюк. – Зазвичай одна третина мешканців будинку сидить вдома – діти та пенсіонери. А тут дома опинилися всі, і аварійних випадків стало дуже багато».
При цьому сама голова ОСББ вдома на карантині не сиділа.
«Я не відсиділа на карантині жодного дня. Тому що коли вони всі сиділи вдома, у нас додалося роботи. Особливо із мережами», – зазначає Оксана.
Ще одна проблема, з якою стикнулося керівництво ОСББ, – мешканці перестали вчасно сплачувати квартплату. Якщо до карантину у середньому 93–95% справно оплачували за комунальні послуги, то у березні – квітні рівень розрахунків впав до 70–80%.
Щоправда, і квартплати на час карантину не зменшували.
«У нас немає коштів, які йдуть в нікуди. Тобто оплата йде за фактично надані послуги, – пояснює голова ОСББ. – Є якась проблема – ми її ліквідовуємо, а решта зберігається на рахунку», – розповідає Оксана Іванюк.
На що йдуть гроші, кожен мешканець будинку може перевірити через спеціальну програму ОСББ-онлайн. Крім того, щомісяця фінансові звіти вивішують на під’їздах. А раз у рік перед мешканцями будинку звітують члени ревізійної комісії.
Попри всі труднощі і обмеження на газонах біля будинку регулярно косили траву і навіть посадили дерева. Мешканці будинку організували карантинну толоку – з дотриманням санітарних вимог і дистанції.
«Ми нікого не змушували, хто хотів – той прийшов. Розтягнулися по всій довжині будинку по двоє і садили дерева», – каже Іванюк.
Встигнути до зими
Але головним завданням цього року для мешканців «Китайської сіни» є завершити перехід третього будинку на індивідуальне опалення. У двох інших вдалося виконати ці роботи у 2017–2018 роках.
Як розповідає депутат міськради від округу, натхненник, ідеолог і лобіст “Китайської стіни” Стефан Магас, оформлення документів мешканці будинку розпочали якраз напередодні карантину.
«Я працював з доками. На вулиці за столиком зустрічався з людьми, в день двом-трьом людям віддавали документи. Пишемо у нашому вайбер-чаті: приходьте, забирайте, не забудьте маску», – розповідає Магас.
Карантин суттєво вплинув на цю роботу. Крім того, виникли серйозні проблеми з фінансуванням проєкту.
«Я розраховував реконструкцію газопровідного фасаду і стояків робити частково за кошти міського бюджету, як мені вдалося у першому корпусі. Але грошей вибити не вдалося. Будемо збирати людей і казати, що грошей з міського бюджету нема», – каже Магас.
Ці роботи обійдуться у понад 200 тисяч гривень. Якщо у корпусі є 204 квартири, то мешканці мають скинутися приблизно по 2 тисячі гривень з квартири. Крім того, заміна систем опалення у квартирах обійдеться кожному по 45–50 тисяч гривень.
“До опалювального сезону, мабуть, не встигнемо. Для людей це великі гроші. Адже ті, хто мав можливість і гроші, вже давно самі перейшли на індивідуальне опалення”, – каже Магас.
У планах також продовжити утеплення фасадів. Два роки тому вдалося утеплити другий корпус за програмою “Теплі кредити”. Мешканці зуміли зібрати чималу суму – 450 тисяч на дольову участь, міська влада додала 1,7 млн грн.
Цього року коштів на “Теплі кредити” у міському бюджеті не передбачили взагалі. Як зараз вирішувати питання з утепленням, будуть радитися на загальних зборах.
Що точно планують зробити цього року, то це встановити поверхові електрощитки.
«Це кропітка робота, тому що треба узгодити нюанси з кожним співвласником». – каже Оксана Іванюк.
Але це необхідно зробити, щоб проблем з електропостачанням у мешканців не виникало.
Також готуються встановити у дворі спортивні майданчики та переобладнати вуличні тренажери за програмою “Бюджет участі”, відновити видання газети “Китайська стіна” і навіть відкрити в одному з під’їздів школу китайської мови.
“Карантин не змінив наших планів, він їх відклав. Коронавірус і карантин вдарили як по бізнесменах – малих і великих, так і по простих людях”, – констатує Магас. Але він сподівається на солідарність спільноти “Стіни”, яка насправді завжди була і залишається головним капіталом і джерелом ресурсу. Саме завдяки солідарності і вмінню дійти згоди “Китайська стіна” досягала успіху у своїх планах і стала зразком для наслідування в Івано-Франківську. Саме ця солідарність неодмінно, впевнений Стефан Магас, спрацює і цього разу, навіть попри карантинну кризу, яка виснажила родинні бюджети.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.
Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
