fbpx

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах

Суспільство 19:15, 01.10, 2021

Якщо ви знаєте, що коронавірус не передається через 5G, а шапочки з фольги викликають у вас лише посмішку, це ще не означає, що вами не маніпулюють.

Соцмережі кишать маніпуляціями і фейками – від примітивних постів про забобони і магію до ретельно вибудуваних наративів. Користувачі щодня стикаються з неправдивими новинами, і більшість людей піддається маніпуляціям.

Якими техніками і прийомами користуються професійні маніпулятори та як інформаційна гігієна допомагає захиститися від їхнього впливу, КУРС розбирався з експертами з комунікацій.

Дослідження, яке провела волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” та SemanticForce, свідчить, що:

  • 73% українських користувачів Facebook не дотримуються інформаційної гігієни;
  • 61% – публікує матеріали з ресурсів-сміттярок;
  • 39% – публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію;
  • 26% користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні (13%);
  • 25% користувачів публікують результати тестів / ігор / опитувань чи тексти флешмобів, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації.

Щодо Facebook-користувачів з Прикарпаття, то:

  • 68% – не дотримуються інформаційної гігієни;
  • 62,9% – поширюють матеріали з ресурсів-сміттярок;
  • 22,7% – публікують фейки;
  • 26,8% – маніпуляції;
  • 14,14% – проходять тести, грають в ігри та беруть участь у різноманітних флешмобах.

Пояснюємо небезпеку кожного з цих пунктів.

Що таке сайти-сміттярки

Це дослідження свідчить, що більшість користувачів не розуміє шкоди від сайтів-сміттярок або не здатна їх розпізнати.

Таких сайтів є сотні або й тисячі. Вони мають свої телеграм-канали та сторінки у Facebook. Вони створені для того, щоб заробляти гроші, і публікують так звані новини на різноманітну тематику. Кожен перехід на такий ресурс приносить йому прибуток. Сміттярки анонімні – не відкривають ні імен редакторів, ні контактної інформації.

«Сайти-сміттярки не несуть ніякої відповідальності за ту інформацію, яку вони публікують. Тому що вони не медіа. У них немає редакцій, немає журналістів, які мали б відповідати за ті матеріали, які вони публікують», – пояснює засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.

Оскільки на таких ресурсах ніхто за інформацію не відповідає, то вони публікують абсолютно все: це можуть бути і правдиві новини, і абсолютно фейкові, і тексти, в яких лиш частина правди, решта – вигадка.

Такі ресурси починають маніпулювати із заголовків: їхня мета – викликати емоцію. Так само емоційними підводками на кшталт «Любиш Україну – став лайк» вони заманюють вподобати їхні сторінки у Facebook.

Отже, основні ознаки ресурсів-сміттярок: на сайті відсутня контактна інформація та інформація про редакцію (інколи підписують матеріали несправжніми іменами); пишуть абсолютно про все; тексти переповнені емоціями – тут не добирають слів, розвішують ярлики та прямо підштовхують до висновків.

Тести, ігри, флешмоби

Як тести, так і флешмоби спрямовані на те, щоб збирати інформацію про користувачів. Її згодом використовують як для рекламних цілей, так і для шахрайських схем.

Час від часу у мережах масово починають проходити тести чи грати у миттєві ігри на кшталт «Яка ти квітка?», «Як ти будеш виглядати у старості?», «Яка професія тобі пасує?» тощо.

Переважно перед тестом з’являється попередження, до яких даних ви надаєте доступ. Але вони зазвичай написані внизу дрібним шрифтом, аби не привертати уваги.

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 1

Починаючи грати, ви активуєте додаток до Facebook-профілю – і він отримує доступ до ваших даних. Це можуть бути і контактні дані, вказані у фейсбуці, ім’я, фотографії, дата народження, список друзів і ваша активність. А відповідаючи на запитання тесту, ви надаєте про себе ще й емоційні характеристики. Як пояснює консультант ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Антон Кушнір, у кращому разі цю інформацію використають, щоб слати вам спам у рекламних цілях. Але є неприємніший варіант.

«Коли ми на фейсбуці намагаємося пройти, до прикладу, тест чи гру, а з’являється прохання, щоб ми поставили додаток уже не у свій фейсбучний профіль, а у браузер, яким ми користуємося, то тут потенційно більші неприємності. Тому що цей додаток може перехоплювати наші паролі, коли ми їх уводимо, або ж нашу переписку. Він зможе дивитися, на які сайти ми ходимо, яку ми інформацію вносимо. З цим треба бути особливо обережним», – застерігає Кушнір.

Експерт зазначає, що ці додатки інколи так щільно інтегруються у браузері, що може знадобитися допомога спеціалістів, щоб їх видалити.

Антон Кушнір радить перевірити у налаштуваннях Facebook та браузера, які додатки встановлені, та з’ясувати, до якої інформації вони мають доступ.

Флешмоби у Facebook, на перший погляд, часто не видаються небезпечними, адже не містять сторонніх посилань і жодним додаткам користувач доступу до особистої інформації не надає. Але це не так.

Вже з десяток років у мережі поширюється повідомлення про те, що всі публікації користувачів є об’єктами їх авторського права. Посилаються при цьому або Бернську, або на Римську конвенцію.

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 2

З часом повідомлення трохи видозмінюються, але суть залишається та сама.

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 3

«У фейсбуці є політика використання даних. І коли ми реєструємося, ми приймаємо ці умови. І незалежно від того, що ми далі пишемо у ФБ, ці умови не міняються. Тому що Facebook матиме нагальне право доступу до тієї інформації, яке прописане у користувацькій угоді. Умови користувацької угоди можна переглянути у налаштуваннях. Facebook має право збирати про нас інформацію, надавати її третім особам, щоб таргетувати на нас рекламу, і так далі», – пояснює Антон Кушнір.

Популярними є флешмоби-переклички, суть яких зводиться до того, щоб поставити у коментарях «+».

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 4
Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 5

Або ж користувачі поширюють повідомлення з якоюсь історією та додають свою фотографію. В кінці пишуть, що насправді це історія якогось умовного Івана Петрова, а поширювачу просто цікаво, хто дочитав пост до кінця.

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 6

Начебто такий собі безневинний жарт. Але всі масові повідомлення однакового змісту запускають для того, аби зібрати персональну інформацію користувачів.

«Якщо ми озброїмося моніторинговими системами чи програмами і вийдемо у Facebook, щоб зібрати інформацію про велику кількість людей, нам це не вдасться зробити. Тому що Facebook захищає свої дані. Проте якщо на великій кількості сторінок буде один і той самий текст, зібрати таку інформацію буде набагато легше», – роз’яснює Оксана Мороз.

Причому невідомі збирають інформацію і про тих, хто публікує дописи, і про тих, хто на них реагує. Тут важливо розрізняти, коли інформацію збирають самі цифрові платформи (Facebook, YouTube), а коли це роблять маніпулятори на цифрових платформах.

«Цифрові платформи діють у рамках жорсткого американського законодавства, вони узагальнюють інформацію, віддають третім сторонам, рекламодавцям у дуже узагальненому вигляді. Тому на ринку всі рекламодавці, і маніпулятори в тому числі, не отримують колосальної кількості даних для того, щоби персоналізувати повідомлення. З одного боку, потреба персоналізувати дані зростає, з другого, – даних для цього не вистачає. Тому маніпулятори самі вигадують інструменти, які, паразитуючи на цифрових платформах, дають їм необхідні дані», – пояснює Мороз.

Звісно, не всі флешмоби запускають маніпулятори. Однак якщо вони передбачають поширення однакового фрагмента тексту чи певні хештеги, то їх рано чи пізно використають маніпулятори в своїх цілях. 

Вас можуть перетворити у бота

Користувачам Facebook у різноманітних оголошеннях пропонують здати в оренду акаунти. Такі пропозиції навіть присилають у приватних повідомленнях.

Як розпізнати фейки, маніпуляції та інші небезпеки у соцмережах 7

Обіцяють не міняти паролі та нічого не публікувати від імені користувача. Начебто сторінка потрібна для рекламних цілей. Насправді користувача хочуть перетворити у своєрідного бота. Нічого доброго від цього не слід чекати.

«Якщо ви віддаєте комусь пароль до свого облікового запису, то віддаєте  повністю свій обліковий запис, і з ним можуть робити що завгодно. Це означає: писати щось від нашого імені, просити грошей. І після цього немає жодної гарантії, що вам доступ повернуть, тому що пароль можна рано чи пізно поміняти, і ви вже ніколи не потрапите у свій обліковий запис, а потім ви ще довго будете відновлювати свою репутацію, – пояснює консультант «Лабораторії цифрової безпеки» Антон Кушнір. – Це все одно, що хтось каже: а віддайте-но мені на тиждень ключі від своєї квартири, де ви живете, де у вас зберігаються документи і цінності».

Іноді, щоб виманити пароль, присилають фішингові повідомлення з посиланнями, клікнувши на які, ви самі передаєте пароль зловмисникам.

«Треба придумати окремий пароль, який використовуємо тільки на фейсбуці і ніде більше. Також треба  налаштувати двофакторну аутентифікацію (двоступеневу перевірку). Це захищає від того, що зловмисник, який якимось чином дізнався ваш пароль, не увійде в акаунт без вашого підтвердження, бо другий пароль вам приходить на телефон», – пояснює Антон.

Він розповідає, що шахраї можуть виманювати паролі, залякуючи або щось обіцяючи.

«Шахраї зазвичай намагаються тиснути на якісь емоції. Вас або лякають тим, що ви порушили якийсь пункт правил фейсбуку і вас заблокують чи видалять сторінку. Або скажуть, що ви щось виграли, а щоб отримати приз, треба увести за певним посиланням свій пароль», – каже Кушнір.

Такі повідомлення можуть приходити і від знайомих людей.

«Бо можуть їх ламати і через них ламати вас. Тобто коли у повідомленні тиснуть на якісь емоції і вимагають, щоби ви перейшли за посиланням і ввели свій пароль, будьте уважними», – застерігає Антон Кушнір.

Фейки і маніпуляції

Фейки у фейсбуці запускають з різною метою: хтось хоче дискредитувати свого політичного опонента, хтось – конкурента по бізнесу, хтось запускає фейки у маркетингових цілях, а хтось шерить небезпечні конспірологічні фейки.

Як пояснює головна редакторка фактчекінгового проєкту «По той бік новин» Альона Романюк, вразливість людини до фейків і маніпулцій не залежить від її освіти, віку чи місця роботи.

«До фейків  і маніпуляцій вразливі абсолютно всі, просто у кожного є своя межа і свій тригер, тобто та тема, яка бентежить. Коли якась інформація зачіпає емоцію людини, вона поширює дезінформацію як правду», – пояснює Альона Романюк.

Всі фейки мають на меті відключити у користувача раціональне мислення та увімкнути емоцію – викликати страх, паніку, гнів або й сміх.

«У нас є два типи мислення – емоційне і раціональне. Коли ми мислимо раціонально, то ставимо запитання, аналізуємо інформацію, намагаємося докопатися до суті або принаймні сумніваємося в чомусь. Коли включається емоційний тип мислення, навіть дуже розумні люди, які мають кілька вищих освіт, можуть поширювати неправдиві повідомлення», – пояснює Романюк.

Пандемія коронавірусу спричинила величезну кількість фейків – від статей про фальшиві ліки проти ковіду до матеріалів, спрямованих на дискредитацію влади та системи охорони здоров’я. За словами Альони Романюк, антиковідні фейки і зараз залишаються найпопулярнішими у соцмережах.

Актуальні також фейки про відомих політиків, маніпуляції навколо ринку землі. Не менш активно поширюються фейки, які стосуються дітей.

«Наприклад, що дітей викрали чорні автівки або що дитина отруїлася якимось солодким напоєм. Де це трапилося – не пишуть. Мета – нагнати жах і перевірити, наскільки ми вразливі до дезінформації. Взагалі, будь-яка тема, яка виникає в інформаційному просторі, супроводжується як мінімум маніпуляціями, як максимум – відвертими фейками», – наголошує Альона Романюк.

Завдяки соціальним мережам фейкова інформація поширюється в рази швидше, ніж правдиві новини. 

«Фейкова інформація яскрава, вона проста для розуміння. Зазвичай це те, що вже в людей на язику. Для того щоб докопатися до суті, потрібен час. Для того щоби опублікувати фейк, часу не потрібно. Відповідно це впливає на швидкість його поширення», – зазначає Альона Романюк.

Професійні маніпулятори часто застосовують такі прийоми:

  • Підміна понять. Наприклад, маніпулятори ставлять справжню фотографію, але супроводжують її історією, яка фото не стосується.
  • Напівправда: змішують правду і брехню, тоді віддвлити зерно від полови дуже складно.
  • Застосування певних емоційних прикметників, іменників або словосполучень: «Шок!», «Сенсація!», «Ви повинні знати правду» або «Поширте всім» і так далі.
  • Псевдоексперти: факти підмінюють судженнями, намагаються персональну думку якогось експерта видати за факт. «Факти завжди можна перевірити, натомість думки всіляких експертів – це лише їхні персональні судження», – пояснює Альона Романюк.

Інформаційна гігієна

Якщо ви хочете спростувати фейк, ні в якому разі його не слід поширювати – заскріньте і в дописі поясніть, що це фейк.

«Головне не взаємодіяти з фейковою новиною, тому що кожен коментар буде додавати цій новині аудиторію. Якщо хтось із ваших знайомих повівся і поширює випадково фейк, напишіть людині в особисті повідомлення, поясніть, що це неправдива інформація, і попросіть її видалити», – пояснює Альона Романюк.

Такі пости не треба коментувати – повідомте Facebook про неправдиву інформацію та оминайте її. Так само варто ігнорувати у соцмережах ботів – не вступати з ними у дискусії, не реагувати на коментарі. Ні в якому разі не додавати у друзі. На ботів треба скаржитися і блокувати їх.

Щоби не стати жертвами маніпуляторів, Альона Романюк радить дотримуватися кількох правил:

  • Слідкувати за емоціями. Якщо у вас інформація викликала емоцію, необхідно зупинитися і піти попити чаю, погуляти, тільки тоді цю інформацію поширювати.
  • Не встрявати у дискусії у соціальних мережах з людьми, яких не знаєте, або на теми, в яких не розумієтеся, у незрозумілих і маловідомих групах і дак далі. Тому що є багато ботів та тролів, мета яких – спровокувати людей до дискусії, таким чином поширювати інформацію і піднімати рейтинг того чи іншого поста.
  • Скласти для себе список джерел інформації, які поширюють правдиву інформацію і перевіряють факти перед їхньою публікацією. Такі медіа є і на загальноукраїнському рівні, і на локальному.

«І зберігати голову холодною, бо, як тільки ми вмикаємо наші емоції – відразу ведемося на фейки», – наголошує Альона Романюк.

*Цей матеріал виготовлено в рамках проєкту “Західноукраїнська медіамережа” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: