Природна функція суглобів – забезпечувати рухливість і водночас бути нам опорою. Але з часом через травми, надмірні навантаження чи вікові зміни “головний архітектор” суглоба – хрящова тканина – починає руйнуватися. Це призводить до болю, обмеження рухливості, а в найважчих випадках – до необхідності ендопротезування, тобто заміни суглоба на штучний.
Сучасна ортопедія не стоїть на місці. Є інноваційні підходи, які дозволяють “відремонтувати” суглоб та відтермінувати або повністю уникнути операції заміни. Ці методики фокусуються на відновленні пошкодженого хряща, використовуючи принципи біотехнологій та регенеративної медицини. Про них розповідає ортопед-травматолог Валентин Романюк, лікар клініки “Мед-Атлант”.
Що таке хрящ і чому він руйнується?
Хрящ – це основна структурна одиниця суглоба, його фундаментальний компонент. Він покриває кінці кісток, створюючи міцну і гладку поверхню. Разом із синовіальною рідиною (суглобовою “змазкою”) хрящ забезпечує легкий, ковзний і вільний рух, що дозволяє нам ходити та займатися спортом.
Хрящову тканину формують клітини хондроцити. Вони синтезують компоненти міжклітинної рідини, які надають хрящу пружності та здатності до амортизації, пояснює ортопед.
Сам хрящ не має ані нервових закінчень (він аневральний), ані кровоносних судин (він аваскулярний). Це має два ключові наслідки.
Хрящ не болить на початкових стадіях ушкодження, тому момент початку проблеми часто пропускається.
“Якщо є пошкодження, то хрящ вже так і функціонує, умовно кажучи, все своє подальше існування. Біль виникає, коли в процес втягуються навколишні структури, що мають нерви – наприклад, капсула суглоба”, – пояснює Валентин Романюк.
Хрящ не здатен до самостійного повноцінного відновлення. На місці пошкодження не утворюється рубець, як це відбувається з іншими тканинами, що мають кровотік і загоюються.
Руйнування суглобового хряща називається остеоартритом. Остеоартрит може бути викликаний як травматичними ушкодженнями – наприклад, після розриву меніска, так і захворюваннями й дегенеративно-дистрофічними процесами, пов’язаними з природним старінням клітин хряща.
“Деколи буває, що пацієнт приходить з болем і вже під час першого візиту дізнається, що в нього така стадія остеоартриту, що треба проводити заміну суглоба”, – зазначає лікар.
Можуть бути й інші причини больового синдрому суглобів, зауважує Валентин Романюк. З досвіду він знає, що таке деколи стається після укусу кліща: “Коли в організмі є борелії, вони чинять згубний вплив на суглоби. Ці бактерії викликають інфекційне захворювання – кліщовий бореліоз, або хворобу Лайма”.
Пошкодження хряща можуть спровокувати:
- Надмірні навантаження: присідання, біг, стрибки, підйом важких предметів спричиняють знос хряща через постійний тиск.
- Травми: прямі удари, вивихи надколінка, розриви зв’язок або менісків порушують біомеханіку суглоба, що веде до нерівномірного розподілу навантаження та пошкодження хряща.
- Надлишкова вага: кожен зайвий кілограм збільшує навантаження на суглоби, прискорює зношення хрящової тканини.
- Анатомічні особливості: викривлення ніг, плоскостопість створюють хронічне мікронавантаження на хрящ і пошкоджують його.
- Малорухливий спосіб життя: нестача м’язової маси через сидячий спосіб життя підвищує ризик травмування суглобів і ушкодження хряща.
- Запальні та інфекційні захворювання: ревматоїдний артрит, подагра та ін.
- Аутоімунні процеси: коли організм сприймає власні тканини, як-от тканини суглобів, чужорідними і активує імунну систему їх атакувати.
- Вікові зміни: з віком хрящ стає менш еластичним та крихким, а його здатність до відновлення знижується.
- Порушення обміну речовин: деякі ендокринні патології, як-от цукровий діабет, можуть впливати на стан хряща.
- Генетична схильність: спадкові фактори можуть збільшувати ризик розвитку захворювань хряща.
Коли локальне ушкодження хряща через травми є значним, або через захворювання і дегенеративні процеси стає тотальним (всеохопним), вдаються до ендопротезування. Проте сьогодні є технології, які дозволяють відтермінувати цю операцію або й уникнути її. Їх використовують у клініці “Мед-Атлант”.
Діагностика та планування лікування
Найбільш поширеним явищем, із яким доводиться стикатися, розповідає Валентин Романюк, є розрив меніска – хрящової прокладки-амортизатора у суглобі.
“Ми говоримо не лише про спортсменів – футболістів, баскетболістів, які отримали адекватну травму. Часто розрив меніска відбувається без очевидної травматичної події”, – зауважує ортопед-травматолог. І наводить приклад з практики.
Молода пацієнтка звернулася зі скаргами на біль у коліні. Вона не могла пригадати травматичного епізоду: “Просто виходила з автобуса, стала на сходинку, відчула хрускіт, заболіло”. Біль не минав місяцями, але вона продовжувала ходити, терплячи його.
Пацієнтку скерували на МРТ – магнітно-резонансну томографію. З’ясувалося, що відбувся клаптевий розрив меніска. Відірваний клапоть потрапив між дві суглобові поверхні та істотно пошкодив хрящову тканину.
МРТ-обстеження вважається “золотим стандартом” первинної діагностики суглобів. Воно показує стан хряща, зв’язок та м’яких тканин загалом. Це абсолютно безпечний метод, оскільки не використовує рентгенівське випромінювання. Проте МРТ має певні обмеження: це нединамічне обстеження – пацієнт лежить нерухомо, не дає 100% інформації про всі нюанси в суглобі. Саме тому для лікаря найкращим методом остаточної діагностики є артроскопія, акцентує Валентин Романюк.
Артроскопія – це діагностично-лікувальна операція. Вона дозволяє візуально, за допомогою камери, оглянути суглоб зсередини, що забезпечує найкращу оцінку його стану.
“Ми завжди пояснюємо пацієнту, що МРТ надає 70-80% інформації. Тому, якщо планується оперативне втручання, завжди прогнозуємо два основні сценарії розвитку подій. Це необхідно тому, що власне під час ендоскопічної операції лікар отримує найбільш повну та точну картину стану суглоба та обсягу пошкоджень”, – пояснює ортопед.
Лікар завжди готовий до кількох сценаріїв лікування і завжди обговорює їх із пацієнтом після МРТ, коли приймається рішення про подальшу тактику.
Нові технології: як “ремонтують” суглоби
Коли ушкодження хряща є локальним (місцевим або частковим), застосовують реконструктивні методи, щоби усунути дефект. “Це життєво важливо, адже “раковина” у хрящі чи непокрита ділянка кістки травмує протилежну здорову хрящову поверхню, спричиняючи руйнування всього суглоба”, – розтлумачує ортопед-травматолог.
Ось чотири новітні ключові технології, які дозволяють “відремонтувати” суглоб:
Мозаїчна хондропластика (OATS)
Цей метод є надійним стандартом, коли використовують принцип трансплантації власної тканини. “Уявіть, що у вас є пошкоджена ділянка на дорогій паркетній підлозі. Ми не міняємо всієї підлоги. Ми заміщуємо зону пошкодження”, – доступно пояснює лікар.
З ненавантажуваної ділянки суглоба, де він не використовується для опори, береться стовпчик здорового хряща з кісткою. Цей стовпчик переноситься і “вживлюється” у ділянку дефекту. “Це забезпечує надійне зрощення, 100% інтеграцію кістки з кісткою, дозволяючи нам відновити ідеально гладку, білу поверхню хряща”, – розповідає Валентин Романюк.
Це найбільш травматична, порівняно з іншими, часто відкрита операція, але вона дає високу впевненість у результаті.
Мікрофрактуринг
Це мінімально інвазивний метод – виконується артроскопічно, через невеликі проколи. У ділянці дефекту створюють багато дрібних отворів.
“Коли робимо ці отвори, фактично “пробуджуємо” кістку. Разом із кров’ю і жировою тканиною на поверхню ушкодженої ділянки виходять особливо важливі мезенхімальні стовбурові клітини з кісткового мозку. Ці клітини перебудовуються і формують на місці дефекту фіброзно-хрящовий регенерат – поверхню, яка за своїми властивостями подібна до хряща”, – описує технологію лікар.
Щоправда, цей метод підходить не всім. Регенерат може бути менш якісним у старших пацієнтів, оскільки кровопостачання суглоба та кількість стовбурових клітин зазвичай нижчі.
Використання колагенових мембран
Цей новітній метод є поєднанням ортобіології та фармацевтичних технологій, каже лікар. Вони дозволили виготовити індуковані колагенові мембрани – спеціальні біосумісні матеріали, які використовують у місці дефекту хрящів.
Технологія операції така. Дефект хряща зачищається, застосовується мікрофактуринг, а потім на нього, як заплатка, встановлюється колагенова мембрана – наприклад, з колагену. Мембрана фіксується за допомогою фібринового клею, який готується з власної крові пацієнта. Мембрана перебудовується, утворюючи на місці ушкодження гладку поверхню “під хрящ”.
“Мембрана слугує свого роду біологічним каркасом, – каже Валентин Романюк. – Вона захищає ділянку, куди вийшли стовбурові клітини, та активізує їхнє дозрівання. Таким чином ми отримуємо більшу впевненість у тому, що на місці дефекту утвориться якісний і стабільний регенерат”.
Система AutoCard – аутологічна трансплантація
Це інноваційна високотехнологічна методика – імплантація хрящової крихти. Найбільш вартісний метод. Він також виконується артроскопічно.
Під час зачистки дефекту всі мікрочастинки пошкодженого хряща збираються у спеціальний фільтр системи AutoCard, описує лікар. З власної крові пацієнта готується фібриновий клей та плазма, збагачена тромбоцитами (PRP). Зібрана хрящова крихта змішується з фібриновим клеєм та плазмою і використовується для заповнення дефекту. Процес відбувається під контролем відеокамер.
“Це втілена фантастика біотехнологій, – відгукується про методику ортопед-травматолог, – ми закриваємо дефект власною хрящовою тканиною пацієнта, в процесі додаємо висококонцентровані фактори росту (PRP). Оскільки повертаємо на місце вже існуючі хондроцити (прабатьківські клітини хряща), це дає найкращий можливий результат стосовно якості та довговічності регенерату”. А отже ендопротезування не потрібне в принципі.
Валентин Романюк акцентує: “Наше завдання у “Мед-Атланті” – запропонувати пацієнту найменш травматичний та найефективніший шлях. Якщо є можливість, ми завжди обираємо ремоделювання та відновлення замість повної заміни суглобів”.
Що раніше звернення по допомогу, коли відчутний постійний дискомфорт, іще без болю, то більше шансів скористатися новітніми технологіями і зберегти власний суглоб здоровим та функціональним на довгі роки.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Таргетна терапія та “операція Джолі”: сучасні методи лікування раку грудей у жінок
- Як зрозуміти, що щось не так із грудьми: сигнали, які не можна ігнорувати
- Страхи довкола седації: розвінчуємо міфи про медикаментозний сон
- Чому чоловіки відрощують вуса: уролог про рак простати та як його попередити
- Суглоби чують дощ: як уникнути осіннього загострення
- УЗД-діагностика щитоподібної залози: що потрібно знати
- Синдром подразненого кишківника: чому гастроентеролог радить звернутися до психолога
- Гормональний дисбаланс після відпустки: як повернутися в норму
- Анемія: чим загрожує несвоєчасне лікування
- Як здати аналіз крові, щоби не зіпсувати результат: 12 порад пацієнтам
- Нетримання сечі: лікування за допомогою лазера і не тільки
- Як гастроскопія та колоноскопія рятують від серйозних хвороб
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
- Як менше стресувати і зберегти серце здоровим: 10 простих способів
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Лазерна епіляція для жінок і чоловіків: розвінчуємо поширені міфи
- Як вагітним пережити спеку: 10 порад гінеколога
- Чому прадіди важливі: генетичне обстеження при плануванні вагітності
- Інтимна гігієна: чому надмірний догляд та реклама можуть зашкодити жіночому здоров’ю
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Запаморочення й головокружіння: коли нестійкість стає симптомом серйозних розладів
