Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкозахворювань серед жінок у світі та в Україні. Ключем до успішного лікування та повного одужання завжди було і залишається раннє виявлення.
Коли звичайний дискомфорт чи невелика зміна стають тривожним сигналом, який не можна ігнорувати? Чи варто довіряти самообстеженню і що має стати приводом для негайного візиту до лікаря? Лікар клініки “Мед-Атлант”, хірург-онколог вищої категорії Юрій Стинський відповідає на ці критично важливі питання і пояснює, коли УЗД краще за мамографію та які міфи ускладнюють діагностику.
Самообстеження чи регулярні огляди?
– Коли наші мами були молоді, їм розповідали, що виявити проблему з грудьми допоможе самообстеження. Вчили, як його проводити, з якою періодичністю, на що звертати увагу, щоб виявити захворювання чи пухлини. Який сучасний підхід?
Самообстеження залишається одним із перших і найважливіших пунктів онкопрофілактики та раннього виявлення патології. Жінка краще за всіх знає структуру власних грудей і може найшвидше помітити тривожні зміни. Сучасна медицина підтверджує це. Ми говоримо про раннє виявлення — це наш головний пріоритет.
Самообстеження треба проводити раз на місяць, бажано у першу фазу циклу — одразу після завершення менструації, коли груди не набряклі. Це варто робити після душу і перед дзеркалом, з піднятими руками, щоб відзначити будь-які візуальні, а також тактильні зміни.
Але самообстеження не виключає потребу у візитах до лікаря. Навіть якщо ви нічого не знаходите, треба періодично приходити на консультацію. Є така закономірність, що жінка сама може знайти у грудях утворення розміром від 2 см і більше. Тоді як лікар загальної практики (сімейний лікар) може виявити від 1 см, а лікар-онкохірург може пропальпувати утворення від 0,5 см та менше. Раннє виявлення маленької пухлини значно підвищує шанси на повне одужання.
– Як часто жінка має ходити на консультацію до лікаря-мамолога, щоби перевірити здоров’я грудей? Чи залежить це від віку?
Частота візитів від віку не залежить. Обстежуватися слід починати з 20 років і робити це раз на рік.
Якщо ж у грудях виявляють певні зміни або жінка належить до груп ризику, час контрольного обстеження визначають індивідуально — воно може бути частішим і більш детальним.
– Яка стандартна діагностика?
Для широкого загалу стандартний підхід такий:
- До 40 років: клінічне обстеження (огляд лікаря) плюс УЗД (ультразвукове дослідження) молочних залоз.
- Від 40 років додається мамографія (рентгенівське дослідження грудей), виконується раз на два роки.
- Від 50 до 75 років: обов’язковим є щорічне обстеження з мамографією. Це основний контингент, який найчастіше хворіє на рак молочної залози. За світовою статистикою, понад 80% випадків раку молочних залоз серед жінок припадає саме на цю вікову категорію.
– Чому в молодшому віці частіше використовують УЗД, а в старшому — мамографію?
Це загальний підхід, але призначення завжди приймає лікар індивідуально. Ці методи часто доповнюють один одного.
У молодих жінок грудна залоза містить багато залозистої тканини, яка на мамограмі виглядає досить щільною. Через це мамографія може бути менш інформативною, і УЗД чи МРТ (магнітно-резонансна томографія) можуть дати кращу картину.
У старшому віці настає інволюція — заміщення залозистої тканини на жирову. Груди стають менш щільними, і мамографія є більш інформативною — вона виявляє так звані мікрокальцинати, відкладення солей кальцію, які є першими ознаками онкологічного процесу.
Група ризику: хто в ній?
– Хто входить до групи ризику з онкології молочної залози? І як про це дізнатися?
Групу ризику має формувати насамперед сімейний лікар. Він керується відповідним протоколом, який містить критерії визначення ризику.
Основні категорії ризику, на які звертають увагу, такі. Спадковий або сімейний анамнез — наявність раку грудей або яєчників, або простати у близьких родичів. Для уточнення проводять генетичний аналіз на мутації генів.
Беруть до уваги побутовий анамнез — шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем та ін.
Важливий репродуктивний анамнез. В групі ризику — жінки, які народили після 30 років або ті, у кого перші менструації були пізніми і припинення місячних, тобто менопауза, — також пізня, після 50 років.
Рекомендую жінкам звернутися до свого сімейного лікаря та поцікавитися цим протоколом, щоби перевірити, чи не належать вони до групи підвищеного ризику, і відповідно скоригувати частоту обстежень.
Головні тривожні сигнали
– Що під час самообстеження грудей має насторожити жінку передусім?
Перше, на що варто звернути увагу, це зміна форми або контуру грудної залози.
Власне це можна виявити, стоячи перед дзеркалом з піднятими догори руками. Якщо груди раптом стали виглядати по-іншому, мають вм’ятини чи горбики — це сигнал, який не можна ігнорувати.
– А якщо жінка пальпувала і виявила безболісну грудку чи ущільнення — чи це може бути ознакою онкології?
Це не означає одразу рак, але це завжди має насторожувати, бо чогось такого не повинно бути. Будь-які вузлові зміни чи ущільнення в грудній залозі апріорі є підозрілими і вимагають обстеження з метою виключити онкологічне захворювання.
Перша дія — негайно звернутися до лікаря і пройти стандартне обстеження. Самостійно визначити природу ущільнення неможливо. Існує думка, що рак не болить, але це не 100% правило. Бувають випадки, коли онкологія викликає дискомфорт чи больові відчуття.
Треба пам’ятати, що є пухлини, які імітують доброякісні, але насправді є злоякісними. І навпаки. Тільки консультація та обстеження можуть визначити природу новоутворення.
– Які обстеження підтверджують чи знімають діагноз “онкологія молочної залози”?
За стандартами, проводиться клінічний огляд, призначаються додаткові методи обстеження, як-от УЗД, мамографія, МРТ, але ключовим для встановлення остаточного діагнозу є морфологічна верифікація. Тобто біопсія.
Біопсія — це забір маленького зразка тканини ущільнення для дослідження під мікроскопом. Вона необхідна, щоби точно визначити, чи є клітини злоякісними. Ми можемо мати сумнівні результати за іншими обстеженнями, і лише біопсія дає остаточне уточнення діагнозу.
– Раніше пацієнтки дуже боялися біопсії, побутував міф: якщо зачепити пухлину, це спровокує її ріст або переродження. Чи зараз ситуація змінилася?
Це дійсно міф, і, на щастя, зараз про це широко відомо. Раніше близько половини пацієнток відмовлялися від біопсії через різні страхи. Тепер, коли міфи і чутки спростовані, відмовляються значно менше — приблизно одна з десяти пацієнток. Доводиться пояснювати, переконувати, шукати підхід.
Той міф, який ви навели, виник через такі випадки, коли за всіма клінічними даними здавалося, що новоутворення в грудях — доброякісне, фіброаденома, але результати біопсії показували, що це все ж таки злоякісна пухлина.
Для мене як для лікаря важливо, що біопсія дозволяє “виловити” саме такі випадки і врятувати пацієнтку. Біопсія допомагає виявляти рак.
Не ігнорувати, перевірятися в онколога
– Циклічний біль у грудях перед менструацією — це норма чи привід для хвилювання?
Сам по собі циклічний біль, який виникає щомісяця перед місячними і зникає після них, не є патологією, що вимагає обов’язкового звернення до онколога.
Та якщо виникають зміни цього болю — він з’являється поза циклом (між менструаціями) або після їх завершення, — це вже бути ознакою гормонального дисбалансу. У такому випадку насамперед потрібно звернутися на консультацію до гінеколога для перевірки гормонального фону.
Варто зазначити: зміна гормонального фону не провокує онкологію. Вона може викликати мастопатію — зміни структури грудної залози. Мастопатія не є передраковим захворюванням, ці процеси не пов’язані.
Однак деякі форми мастопатії підвищують ризик розвитку раку молочної залози, особливо за відсутності певного лікування.
– Чи є нормою виділення із сосків? Коли потрібно негайно звернутися за консультацією?
Виділення з сосків поділяються на фізіологічні, тобто нормальні, і патологічні, або тривожні.
Фізіологічні виділення виникають тільки при натиску. Вони можуть мати забарвлення від молочного до темно-зеленого, залежно від флори, що може бути присутня у протоках. Це, як правило, варіант норми і не потребує лікування.
Патологічні виділення повинні одразу насторожити жінку. Найчастіше це кров’янисті виділення — з домішками крові та серозні виділення — прозоро-світло-жовті, липкуваті, які з’являються без натиску.
Ці патологічні варіанти — не пряме свідчення онкології, але вони вказують на захворювання, яке має досить високий ризик переродження у злоякісне, тому вимагають негайної діагностики.
– Почервоніння, лущення шкіри грудей або зміна ареоли та соска — про що це може свідчити?
Якщо виникає раптове, поширене почервоніння (гіперемія) і груди стають гарячими та болючими, це частіше за все ознака запалення, наприклад маститу, і, як правило, не є ознакою онкології.
Якщо є односторонні зміни на соску чи ареолі — лущення, тріщинки, що підкровлюють, — і вони не піддаються лікуванню протизапальними чи протигрибковими мазями, це може свідчити про онкологію сосково-ареолярного комплексу. Потрібно обов’язково проконсультуватися в онколога.
Що стосується втягування соска, на це є дві причини. Доброякісна — наприклад, мастопатія, яка через ущільнення тканини грудної залози підтягує сосок. І злоякісна — за соском може знаходитися пухлинне утворення.
Якщо сосок раптом втягнувся, а це не було вродженим станом, — це 100% звернення на консультацію для виявлення причини.
– А збільшені лімфовузли у пахвових западинах чи над ключицями — чи завжди вони пов’язані з проблемами грудей?
Збільшені лімфовузли можуть бути реакцією на застуду, інфекцію чи навіть подразнення. Але “онкологічні” лімфовузли, як правило, знаходять випадково, вони не болять, хіба що різко збільшуються, викликаючи відчуття розпирання. Переважно вони односторонні.
На жаль, збільшені пахвові чи надключичні лімфовузли — це вже, як правило, не початкова стадія захворювання. Це означає, що мали б бути якісь попередні ознаки, про які ми говорили: зміна форми грудей, соска тощо.
– Самообстеження і щорічні консультації в мамолога можуть допомогти в ранньому виявленні онкології?
Онкологія — це не хвороба одного дня, вона може розвиватися десятиліттями. Раннє виявлення дійсно можливе завдяки двом речам, про які ми говорили.
Регулярні самообстеження та негайне звернення до лікаря при виявленні будь-яких підозрілих змін.
Плюс щорічна консультація лікаря, незалежно від того, турбує щось чи ні. Якщо жінка приходить раз на рік і минулого року року нічого не було виявлено, а протягом цього року щось з’явилося, то ця пухлина буде виявлена на перших стадіях.
На жаль, у нас поширене самозвернення раз на п’ять років, коли вже щось знайшов або коли вже щось сталося. Тому і фіксується багато занедбаних випадків.
У клініці “Мед-Атлант” ми пояснюємо, наскільки важливою є постійна уважність до себе і яка необхідність у щорічному спостереженні.
Ваше здоров’я у ваших руках! Не забувайте про щорічні візити.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Таргетна терапія та “операція Джолі”: сучасні методи лікування раку грудей у жінок
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Страхи довкола седації: розвінчуємо міфи про медикаментозний сон
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Розпізнати загрозу: як маскуються інфекції, що передаються статевим шляхом
- Чому збільшуються лімфовузли і що з цим робити: пояснює гематолог Ірина Аксентійчук
- Анна Крижанівська: “Мені доводилося лікувати 18-річних із раком шийки матки, якого кожна жінка може уникнути”
- Онкологія у жінок: як запобігти раку статевих органів
