Франківці Артур Шкрібляк, Володимир Жолобан та Дмитро Король розробили зарядні станції для військових. На передовій ці надпотужні павербанки заряджають не лише телефони та планшети, а й рації, дрони та тепловізори. Також вони можуть забезпечити добу безперервної роботи системи Starlirk і навіть завести автомобіль.
За пів року хлопці відправили на фронт приблизно пів тисячі станцій PPS (Portable Power Station – портативне джерело живлення). Перший такий прилад виготовили для товариша, який воює на передовій. Він попросив друзів передати кількадесят павербарбанків, втім, у перші місяці війни вони стали дефіцитом. Всі троє винахідників за освітою інженери, тож швидко придумали, чим їх замінити.
“На початку павербанки нереально було найти, бо їх вже всіх розкупили, ми подумали, чим можна замінити, і виникла ідея, а чому б самим не зробити такий пристрій. І якось само собою пішло”, – розповідає один з ініціаторів проєкту Володимир Жолобан.
Перший павербанк, каже Володимир, був непрезентабельний та негерметичний, проте він досі працює на передовій. За пів року хлопці значно вдосконали виробництво. Зараз їхні станції протиударні та водонепроникні, обладнані не лише USB-виходами, а й розетками та прикурювачами.
“Ми почали виробництво великих павербанків, щоб хлопці, замість того, щоби брати по сто павербанків, могли взяти один ящик і почати виконувати своє завдання”, – каже співзасновник виробництва Дмитро Король.
Робота до комендантської години
Майстерню облаштували у підвалі сервісного центру, де працює Дмитро. Тут можна працювати і під час повітряної тривоги.
У день, коли КУРС відвідав виробництво, о 19:00 тут ще кипить робота. Хлопці працюють до комендантської години, бо треба завершити замовлення.
Перші станції Артур, Володимир та Дмитро монтували самі.
“Спочатку це був маловідомий продукт, в нас не було такого попиту, ми виготовляли одну станцію три дні. Потім почали набирати людей, і це було вже 10 станцій в тиждень, зараз ми вийшли на показник – 10 станцій в день”, – говорить Дмитро Король
Сьогодні, окрім засновників майстерні, над виготовленням зарядних станцій працює шестеро людей, четверо з них – переселенці з Херсона.
“Хлопці працюють з 8:00 до 18:00. Коли є навантаження або в хлопців є можливості, затримуються до 19-20 години. Ми троє фактично працюємо з 10 ранку до 10 вечора. Бували й дні, коли працювали до 5:00 ранку”, – розповідає Дмитро.
Умовно майстерня розділена на три зони: в одній готують всі деталі, у другій їх паяють, у третій монтують.
Потужні павербенки хлопці виготовляють з кількох блоків живлення, використовують китайські комплектуючі, перепаюють їх і укомплектовують сильнішими елементами.
“Це блоки живлення від LED-стрічок, – демонструє Дмитро. – Ми їх повністю перепаюємо. Ми поставили в три рази потужніші транзистори, міняємо діодний міст, ставимо потужніші конденсатори. Трансформатор ми не міняємо, бо зараз немає де в Україні його робити”.
До середини червня майстри складали зарядні станції з китайських акумуляторів – нічого не міняли. Втім, такі вироби довго не працювали.
“До нас почали приходити скарги, що деякі елементи горять дуже швидко. Тобто зараз хлопці проводять дурну непотрібну роботу, перепаюють всі елементи. Але ми прийняли рішення, що для нас надійність важливіша за економічну вигоду”, – говорить Дмитро Король.
Після того як перепаяли всі деталі, приступають до монтажу зарядних станцій – запаковують у металеві корпуси. Вони загерметизовані та водонепроникні.
“Хлопці можуть станцію ставити у воду, плавати з нею без жодних проблем”, – запевняє Дмитро.
До слова, корпуси для зарядних пристроїв замовляють у франківського заводу “Карпати” і ще у двох місцевих підприємств.
На фронт за собівартістю
Найбільшою перевагою пристроїв, кажуть хлопці, є те, що вони вони, на відміну від генераторів, працюють без шуму і не світяться, а також не бояться забруднення.
Після багатьох експериментів франківці зупинилися на виробництві двох моделей.
Менша станція ємністю 1450 Вт*год важить 11 кг, більша – 1700 Вт*год, 13 кг.
Менша витримує навантаження до 2,5 тонн, більша – до 5. Станції обладнані USB-виходами, розетками та прикурювачами, щоб заводити автомобілі.
Пристрої можуть зарядити приблизно 150 телефонів чи 85 тепловізорів або ж забезпечити 24 години безперервної роботи системи Starlirk.
Сама станція заряджається приблизно дві години від швидкісної зарядки або п’ять годин – від звичайної. Також є можливість заряджати від генератора та сонячних панелей. До станцій додаються зарядні, перехідники та зручні сумки із водовідштовхувальної тканини.
Зарядні прилади віддають військовим за собівартістю. Спершу пробували збирати кошти на матеріали, але згодом від цієї ідеї відмовилися.
“Із 400 замовлень, які на той час до нас поступили, ми зібрали на 6, після того ми прийняли рішення, що наша робота полягає не в зборі коштів, а у виготовленні. Ми розкинули інформацію всім волонтерам, розкинули військовим, показали, яка собівартість, і сказали: закрийте нам собівартість – і ми готові з ранку до ночі працювати”, – пояснює Дмитро.
За свої кошти, каже він, хлопці покривають всі нові розробки та комунальні послуги.
Вироблені в Україні аналогічні пристрої коштують удвічі дорожче, каже Дмитро. Дешевші привозять з Китаю, але за якістю франківським павербанкам вони поступаються.
“До прикладу, якщо ми кажемо, що тут два ампери на кожне USB, то воно так і є. В аналогічних китайських виробах пише два ампери, а реально – півтора. Відповідно, бійці можуть розраховувати собі час зарядки та можливості”, – пояснює Дмитро.
Також, каже Дмитро, їхні павербанки витриваліші за китайські.
“Наша мета – забезпечити хлопців надійністю, щоб вони не думали, чи воно буде завтра працювати. В хлопців китайські аналоги працюють два-три тижні, наші станції працюють з травня дотепер”, – наголошує він.
Павербанки з підігрівом
Франківські винахідники продовжують експериментувати – розробляють нові моделі. Зокрема, планують запустити виробництво павербанків до 2 кг – суто під USB-виходи на 10 зарядок.
Також хочуть виготовляти зарядні пристрої з автономним підігрівом, які би могли працювати у морозну погоду.
“Зараз всі павербанки, які є на фронті, під час морозу просто “помирають”. Тому ми будемо розробляти автономний підігрів батарей, – ділиться планами Володимир Жолобан. – Якщо температруа буде падати нижче нуля, воно буде автоматично підігріватися. Вони будуть менше працювати, але будуть працювати. Якщо звичайний павербанк на морозі сів, то його треба відігріти, щоб зарядити, і батарея деградує, а наш буде видавати нехай і менший заряд, але може повторно використовуватися”.
Сьогодні зарядні станції франківці постачають для бійців на фронт та для цивільних в районах зі зруйнованою інфраструктурою. Після перемоги цей проєкт хлопці планують перетворити у комерційний, кажуть, що продаватимуть свої павербанки за ту ж саму ціну, що й китайські, але значно вищої якості.
“Вже зараз нами цікавляться комунальники, лікарні, приватні установи, будівельники. Люди навіть хочуть придбати додому чи на рибалку. Але у нас така позиція, що маємо сьогодні забезпечити хлопців на фронті, щоби завтра ми могли поїхати рибалити”, – зазначає Дмитро Король.
Замовити зарядні пристрої для ЗСУ можна в інстаграмі або на сайті.
