Батьки сьогодні мають вибір – державний садок чи приватний. Альтернативна дошкільна освіта – гаряча тема на різних батьківських форумах в Інтернеті. Там діляться відгуками про педагогів, підхід до дітей та розповідають про умови перебування.
Насправді, нові методи виховання дошкільнят і ставка на особистість давно уже популярні за кордоном. Не дивно, що нарешті цей бум захопив і нас. Втілення сучасних педагогічних підходів вимагає індивідуальної роботи з кожною дитиною. Проте у державних закладах, де групи великі, а часто й переповнені, вихователь просто не встигає фізично.
Тому попит на інший підхід у дошкільній освіті і породив пропозицію. Приміром, на одній центральній вулиці міста може бути кілька таких закладів. Здорова конкуренція не лякає власників дитячих клубів, центрів раннього розвитку, садків неповного дня. Останні після обіду часто працюють як ігрові кімнати, тобто надають послуги догляду за дитиною. Кожен на цьому ринку, який поки ще розвивається, намагається зайняти свою нішу.
Хто працює легально?
Ще три роки тому в Івано-Франківську відкрився навчально-виховний комплекс "Перша ластівка", створений на базі вже існуючої школи. Потім "Українська Монтессорі-школа Смайлика".
"У місті немає жодного приватного дитячого садка, є два навчально-виховні комплекси приватної форми власності (школи-садки), які мають дошкільні групи ("Перша ластівка" та "Українська Монтессорі-школа "Смайлика". Ці заклади створені рішенням органу місцевого самоврядування, як це передбачено чинним законодавством", – пояснює методист інформаційно-методичного центру управління освіти і науки міськвиконкому Людмила Чмелик. – Також 6 приватних підприємців (фізичних осіб) отримали ліцензії щодо надання послуг у сфері дошкільної освіти та організували дошкільні групи неповного дня – з короткотривалим перебуванням дітей від 1 до 3,5 годин, без харчування та сну".
Ліцензія, яку видає обласна експертна рада, дозволяє надавати освітні послуги у сфері дошкільної освіти та послуги догляду за дітьми. Людмила Іванівна перелічує ліцензовані заклади:
– "Смайлик" (вул. Вовчинецька, 30),
– "Чомусик" (вул. Молодіжна,55),
– "Капітошка" (вул. В. Великого, 10),
– "Маленький Ейнштейн" (вул. Незалежності, 10),
– "Долоньки" (вул. Північний бульвар, 5),
– "Зростайлик" (вул. Бельведерська, 42).
"Все решта в місті – підпільне", – додає жінка.
Ось що пишуть на форумах батьки про альтернативні дошкільні заклади, втім, ніхто не порушує питання ліцензування:
"Ми відвідали декілька пробних занять у приватних садочках і підбирали курси англійської мови. Пішли на пробні заняття. Була неприємно вражена рівнем володіння англійської у вчителів… сама володію мовою добре".
"Були у "Смайлику", там харчування якісне. З дітками будуть гуляти кожен день. Єдине, що не сподобалось, – це те, що дітки спатимуть в тому самому приміщенні на 3-ярусних ліжках типу сходок. Ми записались у цей садок. Спробуємо".
"Ходимо уже другий рік в "Маленький Ейнштейн", з 9:00 до 17:00, дітки харчуються, сплять, а гуляють тільки в гарну погоду. Можна також і на півдня приводити".
За даними міського управління освіти, приватні заклади відвідують близько 300 дітей. Щороку у групи раннього віку (ясла) в державні дитсадки йде понад тисяча дітей. Всього у дитячих садках навчається 8779 дошкільнят. Яка ж кількість дітей відвідує клуби та центри, що працюють без ліцензії, невідомо.
"Якщо батьки не цікавляться у підприємців, чи є відповідний документ на провадження їх діяльності – ліцензія, і віддають своїх дітей у руки чужим людям, які, можливо, не мають відповідної освіти, кваліфікації, то це – пряма відповідальність батьків, – каже пані Чмелик. – Чому ми довіряємо рекламі і красивим вивіскам?"
Дошкільна освіта у підпіллі
Кореспондент КУРСу навідав десять приватних установ дошкільної освіти, що знаходяться у центральній частині міста. Зібрану інформацію попросив прокоментувати представників громадськості та освітян.
Отож, більша половина працює без ліцензії. Часто рекламна інформація про заклад не відповідає дійсності, наприклад, діти різних вікових категорій можуть займатися в одному приміщенні. Не в усіх закладах працює адміністратор, в одному так званому садку неповного дня мене зустріло п’ятеро дітлахів, і поки вихователь підійшла, я встигла з ними усіма познайомитися. Всі заклади мають одну загальну вбиральню та кухню. Оскільки організація харчування не передбачена в умовах ліцензування цих "садків", дітям дають лиш перекус – чай і печиво. Серед п’яти ліцензованих один заклад порушує умови, на яких надається цей документ. Діти там залишаються понад 3,5 години.
"Якщо діти мають сон і повноцінне харчування, то це вже заклад повного дня. Повинна працювати медична сестра, має бути облаштований харчоблок, місце для обіднього сну. Всі ці фізичні особи, які надають освітні послуги, як правило, винаймають нежитлове приміщення на перших поверхах. Вони мають надавати послуги із короткотривалим перебуванням дітей в групах", – пояснює Людмила Чмелик.
Ще про один підпільний садок біля дитячої обласної лікарні розповіла Оксана. Жінка знайшла адресу та телефони закладу в Інтернет-довідці.
"Приміщення у новобудові, всередині гарний ремонт. Не сподобалося, що у кімнаті, де гралися наймолодші діти, був невеликий надувний басейн, повний дрібних декоративних камінців. Вихователька не звертала на це ніякої уваги, – розповідає вона. – Діти цілими днями у закритому приміщенні, це мене теж не влаштовувало. Поцікавилася у керівника, чи є якийсь документ, який дозволяє їм працювати. Показали тільки реєстрацію фізичної особи, при цьому жінка розповіла, що працює в одному з державних дитсадків міста, а бізнес веде її син".
У телефонній розмові керівник цього приватного "садка" представилася Тетяною Василівною. Вона повідомила, що відвідати її заклад можна тільки з дитиною на пробному занятті. "На шість діток один вихователь. Харчуванням себе не зв’язуємо, що дали батьки, тим і годуємо. На вулицю гуляти не йдемо, літом можна вийти, зараз нереально, – розповідає. – Хворих діток не приймаємо, у мене тут строго, бо моя внучка теж ходить у групу".
Голова комітету з питань освіти Громадської ради при голові ОДА Петро Хмельовський переконаний, що влада мала б виробити систему нагляду чи контролю за приватними послугами у сфері дошкільної освіти. "Сьогодні такі заклади опинилися у ситуації, коли їх ніхто не може контролювати, до того часу, поки щось не станеться. Управління освіти контролює те, що їм безпосередньо підпорядковане", – коментує Хмельовський.
Чия відповідальність?
Умови ліцензування передбачені наказом Міністерства освіти України від 24.12.2003 року №747 "Про затвердження ліцензійних умов надання освітніх послуг".
Цікаво, що з 2012 року кількість ліцензованих закладів в Івано-Франківську не збільшилася. Навіть незважаючи на те, що термін ліцензії продовжений з трьох до п’яти років. У місті є заклади, які вже вдруге пройшли ліцензування. В управлінні освіти повідомляють, що жодну з приватних установ ще не позбавили ліцензії.
Голова ГО "Мами Прикарпаття" Мар’яна Вершиніна наголошує: щоб змусити підприємців працювати легально, умови ліцензування слід максимально спростити.
"У цій ситуації управління освіти несе відповідальність як орган виконавчої влади. Але там часто працюють люди, які мислять по-старому. Втілювати зміни повинна молодь, і нехай методом експерименту, та вони дійдуть до правильного рішення", – говорить Вершиніна.
Громадська організація "Мами Прикарпаття", вивчивши ситуацію з дошкільною освітою у місті, запропонувала організувати комунальний дитсадок неповного дня.
"Не усі батьки віддають дітей на цілий день. Ми пропонували знайти і облаштувати приміщення для такого дошкільного закладу. Це б дозволило трохи розвантажити переповнені групи, бо сьогодні батьки незадоволені, що немає достатньої кількості місць у дитячих садках, – продовжує активістка. – Але поки ми не станемо голосно і системно заявляти про проблеми, влада не зверне на нас увагу. Батьки повинні бути готові виборювати право для своїх дітей на отримання якісної освіти".
В свою чергу Петро Хмельовський наводить досвід Польщі у реформуванні дошкільної освіти. "Там все віддано на відповідальність організаторів, є опорна система, від якої усі відштовхуються, є закон, який ніхто не намагається обійти. Цікаве питання про дитсадки в об’єднаних громадах, особливо у сільській місцевості. Громада має шанс створити заклад новітнього типу, самостійно визначити, скільки грошей виділяти для освіти, як навчати дітей. На жаль, наші університети поки не готують педагогів та менеджерів, які б могли працювати у новітніх закладах".
Представники громадськості одностайно заявляють: для впровадження реформи у дошкільній освіті потрібні рішучі кроки. Влада має відновити усі втрачені будівлі дитсадків, укладати угоди із забудовниками для облаштування закладів освіти у новобудовах. Місто може знайти комунальні приміщення для приватних садків і за символічну плату чи безкоштовно надавати підприємцям. Ті, у свою чергу, будуть забов’язані навчати дітей із соціально незахищених сімей, дітей учасників АТО безкоштовно. Також влада мала б виробити умови, які будуть ліберальні до організації роботи приватних і корпоративних закладів, різних центрів, клубів і навіть ігрових кімнат. Щоб батьки, які віддали дитину на виховання і догляд, були впевнені у її безпеці.
Марія ТИМОЧКО
