Розпорядники бюджетних коштів продовжують укладати договори з фігурантами "чорного списку" АМКУ через лазівки в законодавстві.
Антимонопольний комітету України слідкує за тим, аби в державних тендерах відбувалась чесна конкуренція та учасники торгів не змовлялись між собою на торгах. Тому рішення про порушників з’являються в його списках. На Івано-Франківщині адмінколегія АМКУ через спотворення результатів тендерів внесла до так званого "чорного списку" понад 30 компаній. Це підприємства, які узгодили свої дії на тендері і спотворили його результати, аби гарантовано хтось із них виграв.
Фірми, притягнуті до відповідальності через спотворення результатів торгів, відсторонюються від участі у тендерах на три роки. Якщо вони все-таки вирішать обійти закон, замовник зобов’язаний відмовити учаснику з "чорного списку" брати участь у процедурі закупівлі.
Як пояснює голова правління ГО "Центр "Антикорупційна платформа" Христина Зелінська, у "чорному списку" є учасники тендерів, що мають спільних засновників або керівників. Підприємства, які спотворювали торги, також можуть бути зареєстровані за однією адресою. Про антиконкурентні узгоджені дії, пояснює Зелінська, може свідчити однаковий стиль оформлення документів, поданих на тендер. Зокрема, ідентичний шрифт, описки і помилки. А також подача учасниками торгів майже в один і той же час довідок, виданих однією датою та послідуючими номерами; банківські гарантії, взяті в одних і тих же банках; нотаріальне посвідчення документів у одного і того ж нотаріуса; застосування ідентичних програм до розробки документів тощо. Перевірити змову можна також шляхом пошуку через публічний модуль аналітики ProZorro, аби подивитись, наскільки часто змовники ходять разом на торги і як вони опускаються в ціні під час аукціону.
Лазівки в законі
Деякі занесені до "чорного списку" компанії надалі отримують бюджетні кошти та поставляють товари і послуги держустановам. Зазвичай замовники укладають з порушниками прямі договори на допорогові суми. Є випадки, коли замовники всупереч законодавству допускають недобросовісні фірми до тендерів.
З понад 30 фігурантів "чорного списку" після заборони брати участь у тендерах 6 продовжили отримувати замовлення у бюджетних установах Івано-Франківщини. Активісти "Антикорупційної платформи" порахували, що бюджетні установи на Прикарпатті перерахували фірмам-порушникам майже 20 млн грн.
До прикладу, підприємець Іван Рубашний після занесення до "чорного списку" уклав договорів з бюджетними установами майже на 1,5 млн грн. Підприємець постачав м'ясо та рибу відділу освіти Галицької РДА та Бурштинської міської лікарні. Всі договори, окрім одного, з Рубашним замовники укладали на допорогові суми. Один договір на суму 416,4 тис. грн відділ освіти Галицької районної державної адміністрації уклав після проведення переговорної процедури закупівлі, яку знову-таки провів після того, як тендер двічі не відбувся через недостатню кількість учасників.
Порушники "Альтеко" і "Гріненерджі" занесені до "чорного списку" разом. Ці підприємства узгодили конкурентну поведінку у тендері на закупівлю пари та гарячої води, який оголосив Погонянський психоневрологічний інтернат. На той час обидва підприємства очолював Михайло Петрів, зараз керівником обох фірм є Ігор Карпенко, а кінцевим бенефіціаром – Роман Карпенко.
Після занесення у "чорний список" ТОВ "Альтеко" уклало з бюджетними установами договорів на понад 11 млн грн. Всі договори укладені за переговорною процедурою. Фірма "Гріненерджі" за такою ж процедурою – майже на 6 млн грн.
Замовники обґрунтовували переговорну процедуру тим, ці підприємства є монополістами, орендують у них котельні, тому з технічних причин нібито неможливо провести процедуру відкритих торгів.
"Договір про закупівлю за переговорною процедурою може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Одним з основних критеріїв застосування переговорної процедури є відсутність конкуренції на відповідному ринку. Проте відсутність конкуренції повинна бути належним чином обґрунтована та підтверджена", – пояснює Христина Зелінська.
Проблему з монополістом на постачання теплової енергії вдалося вирішити у Верхнянській ОТГ. Там попрощалися з приватною компанією, яка надавала ці послуги, і передали місцеву котельню на обслуговування місцевого комунального підприємства. Завдяки цьому у Верхні зараз економлять майже 200 тис. грн в місяць.
В одній з офіційних відповідей на звернення Антикорупційної платформи управління ДАСУ у Івано-Франківській області трактує законодавство так, начебто заборона брати участь у торгах для учасників з "чорного списку" АМКУ стосується тільки відкритих торгів. Тобто, якщо замовник проводить закупівлі якихось товарів через переговорну процедуру закупівлі або сума такої закупівлі не перевищує 200 тис. грн (якщо купуються роботи – 1,5 млн грн), то можна укладати договір з компанією, яка вже притягалась раніше до відповідальності за спотворення торгів.
Нові фірми – нові тендери
Ще однією схемою отримання бюджетних грошей є створення нових фірм для участі у тендерах. Підприємства, пов’язані з порушниками з "чорного списку" АМК, отримали з бюджету майже 10 млн гривень.
До прикладу, підприємець з Долинщини Ігор Новошицький у 2015 році отримав з бюджету Долинської міської ради 285 тис. грн за договором на постачання яловичини. Після того був внесений у "чорний список" АМК. Відтак тендери на постачання м’яса на Долинщині починає вигравати ТОВ "Ромен Долина плюс", керівником та засновником якої є цей самий Ігор Новошицький. Після занесення Новошицького у "чорний список" як підприємця його фірма отримала замовлень маже на 3 млн грн.
ТОВ "Карпат-Нафтохім", засновником та керівником якої був Бойко Ярослав Костянтинович, після внесення у "чорний список" припинила свою діяльність. Після того Ярослав Бойко створює фірму "Хімпром-Стан-Дарт" і вона отримує замовлень від бюджетних установ на понад 700 тис. грн.
Так само, як і з "Гріненерджі" та "Альтеко", бюджетні установи укладають договори на постачання теплової енергії з ТОВ "Біо-тек". Цю фірму також очолює Ігор Карпенко, а Роман Карпенко є її кінцевим бенефіціаром. Після занесення "Гріненерджі" та "Альтеко" до "чорного списку" фірма "Біо-тек" отримала замовлень майже на 6 млн грн.
"На жаль, державні замовники ігнорують можливість перевірити, чи учасника тендеру нема в "чорному списку". Це дозволяє компаніям-порушникам подавати неправдиву інформацію і успішно отримувати кошти від держустанов", – підсумовує керівниця "Антикорупційної платформи" Христина Зелінська.
Марія Гаврилюк
*Для створення цього матеріалу не витрачено жодної бюджетної гривні.
Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО "Антикорупційна платформа". Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!