Під трьома трубами
П’ятдесят років тому на околиці Бурштина, містечка за 45 км від Івано-Франківська, запрацювала ТЕС. Над містом, що складається з однієї центральної вулиці та площі, кількох панельних мікрорайонів і приватного сектора, нависають три труби. Стовпи диму з них видно у сусідньому Галичі, що розташований на півдорозі до Франківська. Бурштинська ТЕС – найкрупніша з-поміж 12 українських теплостанцій, що виробляють електроенергію, спалюючи вугілля. На додачу до викидів, бурштинці мають "море" – водосховище, куди ТЕС скидає відпрацьовану "зворотну" воду, та золовідвали – нагромадження паливного шлаку і золи.
На початку 1970-х років підприємство компенсувало екологічні "незручності" солідними інвестиціями у соціальну та відпочинкову інфраструктуру міста: побудувало Палац культури та комплекс спортивних споруд зі стадіоном і басейном, облаштувало парк, відкрило пляж на Бурштинському морі.
З 1990-х ТЕС перестала фінансувати ці об’єкти, інфраструктура занепала. Досить сьогодні заглибитися у двори центральної частини міста, щоби побачити розбиті, в ямах, доріжки, гойдалки та спортмайданчики, які просять ремонту, під'їзди, в яких з точки зору енергоефективності незле було би замінити вікна й двері.
Незле з точки зору безпеки харчових продуктів було би також перенести овочевий ринок Бурштина, що розклався вздовж центральної дороги – автотраси національного значення Н-09. "Пил на помідорах нікого не лякає. Ми й до чорного снігу взимку звикли", – чи то жартує, чи то жаліється продавчиня Леся Шекета. Жінка – з села Поплавники, що недалеко від Бурштина. Розповідає, що вітер з боку міста приносить в село дощі, від яких сіріє вимочена у "ваніші" білизна, а на листі рослин залишаються брудні патьоки. "То все ці труби, – тицяє вгору пані Леся. – Ми вже навчилися за кольором диму визначати, коли чекати сажу з неба". Її колежанка на кавунах Галина Курляк з села Бовшів додає, що вітер час від часу несе особливий бурштинський пил аж за 60 км у Гошів Долинського району. В Гошеві на Ясній горі знаходиться відомий на Прикарпатті паломницький центр – тамтешні мешканці, серед яких її родичі, також нарікають на "брудні" вітри, дощі і сніги.
Наприкінці лютого цього року жителі Бурштина масово обурювалися та ділилися в мережі фото й відео темного від сажі снігу. Такий збіг, що сталося це після того, як Бурштинська ТЕС повідомила про реконструкцію одного з 12 енергоблоків і зменшення викидів.
Тоді на громадських слуханнях у Галичі створили групу, яка мала дослідити стан та екологічний вплив ТЕС. До неї увійшли представники громадськості та місцеві депутати. Ця група про роботу не звітувала досі, даних не оприлюднювала. Питання викидів та забруднення повітря неодноразово виносилося і на профільні комісії обласної ради, відтак у Бурштині в червні за участю нардепів відбулося виїзне засідання постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань екології та раціонального природокористування спільно з комісією з питань європейської інтеграції, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку туризму. Обговорили екологічну ситуацію в регіоні та статистику захворюваності на туберкульоз та онкологію його мешканців. Однак, сама екологічна тема була розмита туристичною, і в результаті Бурштин отримав рекомендації… з розвитку туризму (!).
За даними Мінекології, Бурштинська ТЕС п’ятий рік поспіль – у трійці підприємств, що найбільше забруднюють повітря в Україні. За даними управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА, підприємство – абсолютний лідер з викидів шкідливих речовин в області. У 2017 році викиди від виробничої діяльності Бурштинської ТЕС становили 158,5 тис. тонн – майже 80% усіх викидів від стаціонарних джерел забруднення на Прикарпатті.
У найсвіжішій "Регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області" управління екології ОДА вказано, що щільність викидів у рік у розрахунку на квадратний кілометр території області складала більш як 14 тонн, а в розрахунку на одну особу – 142,4 кг. За даними головного управління статистики в Івано-Франківській області, у структурі викидів забруднюючих речовин переважають: діоксид та інші сполуки сірки – 137,7 тис. т (в т. ч. 127 тис. т від Бурштинської ТЕС); сполуки азоту – 14,2 тис. т (та 108,7 тис. т відповідно); речовини у вигляді суспензії та твердих часток – 31,5 тис. т (27,9 тис. т відповідно).
Обсяги викидів не відповідають європейським нормам й істотно шкодять здоров’ю людей, йдеться в дослідженні науковців Івано-Франківського національного університету нафти й газу "Екологічні проблеми енергетики", що його оприлюднили три роки тому. Дослідники сконцентрувалися на екологічних особливостях території навколо Бурштинської ТЕС і проаналізували вплив викидів. Окрім спеціалістів ІФНТУНГ, до дослідження були залучені вчені Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. В роботі були використані дані з екопаспортів Буршитської ТЕС за 2010, 2013, 2015 роки та власні дослідження. "Відсутність якісного палива та морально застаріле обладнання призводять до наднормативних викидів хімічних газоподібних сполук і твердих часток в атмосферне повітря. Викиди є основними джерелами хімічного неканцерогенного, канцерогенного та радіоактивного забруднення атмосферного повітря, що впливають на якість життя та здоров’я населення", – визначили науковці.
Бурштинська ТЕС входить до списку Топ-100 підприємств України, що завдають найбільшої шкоди довкіллю та здоров'ю мешканців Карпатського регіону, зазначено в дослідженні. Викиди з трьох димових труб ТЕС, висотою 180 та 250 м, розносяться на відстань до 100 км. Понад 20% шкідливих речовин, – а серед них летюча зола, частки недопаленого пилуватого вугілля, сірчистий ангідрид, оксиди азоту, сполуки важких металів, – розсіюються за певних погодних умов під час інверсійних процесів за межі не тільки Карпатського регіону, але і навіть нашої країни. Зола та вугільний пил осідають переважно у 30-кілометровому радіусі навколо станції. Золошлакові відходи містять у своєму складі важкі метали і радіонукліди, які повітряним шляхом – через вітрову ерозію відвалів – також потрапляють у біосферу, вказують науковці.
Карта "Сучасна екологічна ситуація Галицького району" з дослідження "Екологічні проблеми енергетики"
Істотний рівень забруднення пов’язаний з використанням низькосортного вугілля та зі збільшенням потужності ТЕС, вважають дослідники. Викиди погіршують стан здоров’я населення, яке проживає на прилеглих територіях. Тільки вплив вугільної золи та пилових викидів в рази підвищує рівень захворювання органів дихання, органів травлення, систем кровообігу, ендокринної системи, розладів харчування, обміну речовин, провокує вроджені аномалії.
Висновок науковців підводить до того, що зменшення об’єму викидів, їх відкритий моніторинг та прогнозування екологічної ситуації навколо ТЕС дозволить змінити якість життя мешканців Бурштина, Івано-Франківщини й України загалом.
Мастодонт енергетики і його зобов’язання
На сьогодні в сфері якості атмосферного повітря Україна імплементувала шість директив Євросоюзу, повідомили в управлінні екології ОДА, яке контролює реалізацію європейських зобов’язань на місцевому рівні.
Україна з 2011 року є членом Енергетичного Співтовариства і зобов’язалася втілювати відповідні програми зі зниження викидів об’єктів теплоенергетики. Так, згідно з Директивою 2001/80/EC, після 31 грудня 2017 року всі великі спалювальні установки, а до таких належить Бурштинська ТЕС, мали би відповідати за рівнем викидів європейським нормам.
В процесі з'ясувалося, що виконати цю директиву, яка поширюється на 220 об'єктів, Україна не може: переважна більшість спалювальних установок має бути виведена з експлуатації через стан обладнання та недотримання вимог екологічного законодавства. Відтак прийшли до компромісного варіанту, який розтерміновує виконання зобов’язань перед ЄС, – від початку цього року вступив у дію "Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок". Документ, що був прийнятий у листопаді 2017 року, базується на "Енергетичній стратегії України на період до 2035 року" та визначає план повної реконструкції вітчизняної енергетичної галузі до кінця 2033 року.
Національний план поширюється і на Бурштинську ТЕС – в ньому прописані терміни модернізації станції. Також передбачено, що частина блоків буде виведена з експлуатації як такі, що реконструкції не підлягають, пояснив Петро Кульба, начальник відділу економіки, природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу та зв’язків з громадськістю управління екології ОДА.
12 енергоблоків Бурштинської ТЕС були введені в експлуатацію в 1964–1968 роках. Завдяки вдалому географічному розташуванню на перетині ліній електропередач, що з’єднують Україну з Угорщиною, Словаччиною та Румунією, з 2002 року ТЕС відокремлена від об'єднаної енергосистеми України і працює у складі так званого "Бурштинського острова" – паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Сьогодні 36% виробленої нею енергії йде на експорт в країни ЄС і Молдову.
У 2012 році Бурштинська ТЕС була приватизована – увійшла до групи ДТЕК, найкрупнішого приватного енергохолдингу України.
"На сьогодні діяльність підприємства регламентується дозвільною документацією. Дозвіл на викиди в атмосферне повітря виданий Мінприроди України. Три з 12 енергоблоків повністю реконструйовані. Кількість викидів за останні п’ять років постійно зменшується. Заміна фільтра займає тривалий час, до одного року, а дозвіл на його зупинку дає Міністерство енергетики. Самостійно зупиняти їх чи здійснювати ремонт ми не можемо", – повідомив на виїзному засіданні облради директор ДТЕК "Бурштинська ТЕС" Денис Шмигаль.
"Від початку приватизації ТЕС пройшла сертифікацію за міжнародними стандартами екологічного менеджменту", – додала керівник напрямку екології компанії ДТЕК Ірина Вербіцька.
"Коли будувалися ТЕС, ще не було розуміння екологічної безпеки. І коли ми зараз розглядаємо таких мастодонтів електроенергетики України, як Бурштинська ТЕС, і намагаємося, відповідно до зобов’язань перед ЄС, зробити з них передові екологічні об’єкти, то стикаємося з низкою проблем, – пояснила Вербіцька. – Не можемо зупинити станцію і провести реконструкцію всіх блоків. Реконструкція проводиться в Україні за певним графіком. Деякі блоки будуть модернізовані, а деякі закриті через свою застарілість відповідно до Нацплану скорочення викидів. Є питання з Нацпланом – він введений в дію, але підзаконні акти не адаптовані, механізмів фінансування його заходів не передбачено. Компанія розглядала питання будівництва нового блоку, який би замінив 4 старі, – але знову ж таки є проблема фінансового забезпечення. Тому що інвестиційна надбавка до тарифу на електричну енергію була скасована, а завдяки їй проводилися всі реконструкції і екологічні модернізації. Наразі механізму фінансування замість інвестнадбавки немає. І знаємо, що його не буде, бо з наступного року до нас приходить новий енергетичний ринок. Це знову ж таки зобов’язання України перед ЄС – ми мусимо імплементувати новий ринок електроенергії в Україні. Яким чином він буде працювати, ще невідомо. Яким чином в умовах нового ринку наші станції будуть відповідати екологічним критеріям – теж невідомо".
За даними держстатистики, які є в розпорядженні управління екології ОДА, викиди Бурштинської ТЕС зростали до 2015 року включно, тоді станція викинула 197,9 тис. т шкідливих речовин, і знизила впродовж 2016-2017 років – до 168,5 та 158,5 тис. т викидів відповідно. Дані вираховують за кількістю спаленого станцією вугілля, кількість шкідливих речовин визначають за вмістом у ньому домішок, зокрема сірки. Ірина Вербіцька запевняє, що ТЕС в останні роки отримує більш екологічне паливо. Також вона повідомила, що цього року Бурштинська ТЕС реконструювала електрофільтр 10-го енергоблоку. Раніше фільтр пропускав 370 мг викидів на кубометр газів, тепер – 50 мг. Ці викиди вже відповідають європейським нормам, передбаченим у директивах ЄС. Щоправда, йдеться виключно про золу і тверді частки – на блоках Бурштинської та інших ТЕС в Україні фільтрів на інші викиди не передбачено. Хоча, за директивами, чистити викиди від сполук сірки та азоту обов’язково.
"Сьогоднішні норми викидів на тих блоках Бурштинської ТЕС, які не реконструйовані, мають дозволи на 1300 мг по золі та пилу. Це встановлено на законодавчому рівні. Чудес не буває. Є закони фізики: якщо ви щось спалюєте, є викиди, якщо є викиди, їх треба чистити. Можете чистити за українськими нормативами, а можете доводити до європейських. За Нацпланом, мусимо довести до європейських", – зазначила керівниця екологічного напрямку ДТЕК.
Ірина Вербіцька розповіла, як у травні цього року делегація компанії переймала досвід на одній з ТЕС в Італії.
"Коли під’їжджали до станції, важко було зрозуміти, чи вона взагалі працює, бо візуальних викидів там немає в принципі. Для порівняння: на станції стоїть сіркоочистка, азотоочистка, пилоочистка. В Україні до такого рівня викидів треба дійти до 2028 року – за пилом і сіркою, і до 2033 року – за азотом", – деталізувала вона.
Відповідно до "Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок" у підсумку викиди оксидів сірки мають бути зменшені у 18 разів, пилу – у 48 разів, діоксидів азоту – у п'ять разів. Скорочення викидів Бурштинської ТЕС поширюється тільки на 8-12 енергоблоки. При цьому кінцевим терміном для скорочення викидів діоксиду сірки та пилу визначений 2028 рік, оксидів азоту – 2033 рік. Скорочення викидів пилу має початися з 2018 року – спочатку на 10-му енергоблоці; в 2023 році – на 9-му; впродовж 2026-2028 – на 8, 11 та 12 блоках. Скорочувати викиди азоту та сірки повинні взятися на цих блоках у 2023 році. Решта енергоблоків Бурштинської ТЕС визнані застарілими – у додатках до Нацплану прописано, що 1-4 та 6-й енергоблоки до 2023 року мають бути зупинені. Що стосується 5-го та 7-го блоків, їх теж передбачено замінити новими, але пізніше – впродовж 2024-2032 років.
"До 2027 року плануємо провести реконструкцію 8-12 блоків. До 2020 року компанія мусить визначитися, яку технологію встановить на цих блоках для очистки викидів від сірки і азоту. З 2025 по 2028 рік маємо ввести в експлуатацію нові блоки на заміну застарілим, які виведемо з експлуатації", – озвучила план ДТЕК Ірина Вербіцька.
У відповіді Бурштинської ТЕС на запит управління екології ОДА зазначено, що будівництво сіркоочисних установок та азотоочисних установок має розпочатися з 10-го блоку в 2023 році. Наступними повинні модернізувати енергоблоки 9-й та 8-й – у 2026 році, та 11-й і 12-й – у 2027 та 2028 роках. Найбільш проблемні блоки – 1-4-й та 6-й – мають бути зупинені через п’ять років, а доти повинні експлуатуватися менш як 20 тис. годин. Блоки 5-й та 7-й, що їх теж готують до зупинки, можуть бути задіяні зі зменшеним навантаженням до 2032 року.
У контексті виконання Нацплану на Бурштинській ТЕС реконструйований один енергоблок. Хоча прес-служба компанії повідомляє про реконструкції на блоках № 5, 7 та 10 і витрати в 310 млн грн на оновлення застарілого обладнання станції та зменшення її викидів в атмосферу до європейських норм упродовж 2012-2018 років. Очевидно, йдеться про капітальні ремонти електрофільтрів, які разом із середніми та поточними ремонтами віднесені до природоохоронної діяльності підприємства. Так, у 2015 році на охорону атмосферного повітря за рахунок власних коштів Бурштинська ТЕС, за даними управління екології ОДА, витратила майже 8,2 млн грн. З них 2,3 млн – на капремонт електрофільтрів 6-го блоку і 5,2 млн грн – на поточний ремонт фільтрів 1-12 блоків. У 2016 році – 7,1 млн, з них 360 тис. грн на капремонт фільтрів 9-го блоку і 5,4 млн. на поточний ремонт фільтрів 1-12 блоків. В 2017 році видатки зросли до 50 млн грн за рахунок початку реконструкції і переоснащення фільтрів 10-го блоку (41,5 млн). Капремонт фільтрів 1-го блоку коштував 4,2 млн грн, ще 4,5 млн знову витратили на поточний ремонт електрофільтрів 2-5, 7-9, 11 та 12 енергоблоків. Цього року Бурштинська ТЕС відповідно покращить стан повітря в області на 40,8 млн грн: 30 млн видасть на продовження робіт з реконструкції і технічного переоснащення 10 блоку, 6,2 млн грн – на капремонт фільтрів 4-го і 12-го енергоблоків, 3,8 млн грн – знову поточний ремонт 1-3-го, 5-го, 7-11-го блоків.
Видається, що цим Бурштинська ТЕС і обмежиться, принаймні у найближчий час.
"Комплекс потенційних джерел і механізм фінансового забезпечення реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та виведення з експлуатації великих спалювальних установок, включених до Національного плану, на цей час на законодавчому рівні не визначено. В сучасних умовах тарифоутворення своєчасне та повне виконання заходів "Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок" за власний рахунок не вбачається можливим", – відповів на запит з приводу джерел фінансування заходів Нацплану директор ТЕС Денис Шмигаль.
Як зазначено у річному звіті компанії ДТЕК, консолідована виручка групи ДТЕК за 2017 рік становила 145 070 млн грн. Чистий прибуток за результатами 2017 року склав 4 628 млн грн.
Незамилене око
"Трохи туману і дощу – і повітря стає брудним, пил далеко не розсіюється, а паде близько. Ну і традиційно – вранці повітря найбрудніше. Різниця в концентрації пилу частинок менше ніж 2.5 µm PM2.5 день/ніч 2-10 разів. Мінімальна концентрація пилу вдень 3-5 одиниць, а вночі досягає 70 одиниць. Приблизно такі ж значення пилу по частинках розміром до 10 µm – PM10. Для здоров'я людей найбільш небезпечний пил меншого розміру – PM2.5", – на "Бурштинському екологічному Каналі" у Фейсбук коментують відео одного дня роботи ТЕС, 20 червня.
Кілька днів у листопаді 2017 року Бурштин засипало золою. ТЕС тоді запевнила, що електростанція в цей час працювала в звичному режимі, аварійних випадків в роботі станційного та газоочисного обладнання не було. Концентроване випадання золи в місті пояснили зміною погодних умов: мовляв, через високу вологість повітря, опади та зміну напрямку вітру тверді частинки не розсіювались, а осідали. Тоді екологічного каналу в Бурштині ще не було. Як і тоді, коли представників обласної Держекоінспекції не допустили на планову перевірку Бурштинської ТЕС.
"Документи з повідомленням про перевірку були їм направлені. Але нас не впустили на територію підприємства. Сказали, що до перевірки готові, а не допускати – це розпорядження центрального офісу компанії", – пригадав останній досвід контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на Бурштинській ТЕС заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Богдан Чукор.
Підприємство ніяк не покарали – жодних штрафних санкцій в такому випадку не передбачено, повідомив посадовець.
Наступна планова перевірка Бурштинської ТЕС на дотримання норм викидів – в 2019 році, такі проводяться раз на два роки. Що стосується позапланових, то їх можуть влаштовувати тільки у відповідь на скарги громадян. У 2016-му та в першій половині 2017 року скарги на забруднення довкілля Бурштинською ТЕС були масовими. А от від початку цього року, як запевнив Чукор, до екоінспекції жодної не надходило.
Зараз відбувається реформування Державної екологічної інспекції – її ліквідовують. Натомість створюють Державну природоохоронну службу України. Це буде єдиний контролюючий орган у сфері довкілля, йому передадуть всі контрольні функції – з врахуванням в компетенції вимог Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а також здійснення функції екологічного моніторингу. Зокрема, моніторингу якості повітря.
"Ми йдемо до європейських норм, приводимо українське законодавство у відповідність до європейського, але вимоги до підприємств не ставимо європейські, – нарікає фахівець з екологічного контролю. – Досить було би на кожній трубі Бурштинської ТЕС поставити датчик з лічильником, що вимірює рівень викидів. А нашій службі дати доступ до даних у системі моніторингу".
Подібну пропозицію два роки озвучував міністр екології Остап Семерак. Зважаючи на імплементацію низки директив ЄС, які регламентують оцінку впливу на довкілля і доступ до екологічної інформації, він пропонував змінити застарілі, формульні, підходи до обліку шкідливих речовин у промислових викидах та підходи до інформування населення. Уряд разом з державним банком "Укргазбанк" запустили систему пільгових екологічних кредитів на модернізацію виробництва для підприємств-забруднювачів. Ті натомість мали встановити фільтри та лічильники "на кожній трубі" – з вільним доступом до інформації всіх українців. Разом із системою загальнодержавного моніторингу мали бути введені нові правила для підприємств: перебрав ліміти на викиди – маєш платити в рази більше. Більшість компаній, серед них ДТЕК, пропозицію проігнорували.
"Бурштинський екологічний Канал" стартував наприкінці березня цього року. Система моніторингу наразі складається з відеокамер, які цілодобово знімають викиди з труб ТЕС, та датчиків, що з допомогою лазера кожні 10 секунд вимірюють миттєві значення двох ґатунків пилу PM2.5 і PM10, розповів представник команди каналу, підприємець в сфері ІТ та комунікацій Олексій Олійник.
Мешканець Бурштина, що закінчив факультет автоматизації і комп'ютерних технологій Львівської політехніки, став ініціатором системи моніторингу та екологічного каналу в соцмережах майже випадково.
"У мене в підміському селі Бовшів, одразу за золовідвалами ТЕС, – дача і над нею труби. Чотири роки дивився, як димить і курить. На будинку була встановлена система відеоспостереження, і одного разу, коли з труб знову повалило чорне і ще чорніше, я розвернув камеру на ТЕС. Впродовж місяця збирав статистику і побачив періодичність – труби найбільше димлять уночі. Щоночі з першої години до п’ятої ранку з них фугує – дим темнішає і посилюється", – пояснив Олексій.
Щоби підкріпити візуальну картину даними, з товаришами взялися будувати моніторингову систему. До датчиків пилу додали датчик температури повітря і вологості, а також атмосферного тиску. На цей час можна моніторити метан – його викидає не лише ТЕС, а й підприємства сільського господарства в Галицькому районі, як-от "Гудвеллі Україна", колишня "Даноша". Також можна відслідковувати формальдегід. Ще придбали датчик вуглекислого газу. В найближчих планах оснастити систему датчиком на діоксид сірки. Це один з найбільш токсичних викидів енергоустановок, який складає більш як 90% сірчистих сполук, що виходять з димовими газами котлоагрегатів. За наявності кисню SO2 переходить в SO3 і, взаємодіючи з водою, утворює сірчану кислоту. У вигляді атмосферних опадів 43% залишається на поверхні ґрунту, 12% поглинають рослини, 13% розчиняється у річках та інших водоймах. Також команда каналу має на меті включити в моніторингову систему обладнання, що визначає концентрацію сполук азоту в повітрі. Датчики придбають в Естонії – вони сертифіковані у ЄС.
Роботою команди "Бурштинського екологічного Каналу" зацікавилися в Мінприроді. Це інноваційний досвід, подібного в Україні немає. Незважаючи на любительський рівень моніторингової системи, бо прилади не пройшли належну повірку в державних органах стандартизації, вона дає підстави завдяки спостереженню впродовж тривалого часу з одного місця та кута при змінних даних погодних умов і роботи підприємства робити висновки про роботу ТЕС, викиди та порушення.
"Про порушення щодо пилу, а відповідно й інших супутніх шкідливих сполук, можна говорити, якщо порівнювати показники "ніч-день". Датчики показують рівень викидів в одиницях. І якщо вдень маємо 5 одиниць, то вночі 50 (!) одиниць тих самих викидів. Ми фіксували вночі перевищення денних показників у 2-10 разів. Багато залежить від вітру – куди поверне факел і де розсіється пилова хмара. Але завжди найбільший рівень пилу – під ранок. Почали розбиратися, чому вночі йде постійне перевищення? Вночі можуть працювати зношені блоки, які ТЕС готує до виводу з експлуатації і мала би задіювати мінімально – відповідно у них найбільше зношені фільтри. Також удень може працювати менша кількість енергоблоків. Перевірити це можна за графіком навантаження від ДІС – там дається розпорядження, які блоки мають працювати, і це можна співставити з викидами. Є пікові нічні години, коли ТЕС додає потужність, і по годинах розписано, які блоки мають включатися", – розтлумачив Олексій.
Адмін "Бурштинського екологічного Каналу" зазначив, що не належить до екологічних активістів. Його і команду цікавить власне моніторингова система, її технічний аспект. "Ми не революціонери. Просто відкрили екологічну інформацію, яка і так мала би бути у вільному доступі. Це важливо для мешканців Бурштина та Галицького району, бо це їхнє життя і здоров'я. Треба людину, яка змогла би використати ці дані", – підкреслив він.
Окрім власне системи моніторингу повітря, "Бурштинський екологічний Канал" подає багато екологічної інформації, зокрема розповідає про ініціативи колег з промислових міст, де працює подібний громадський контроль за викидами.
Влаштувати таке в Бурштині непросто. 90% жителів міста, за словами міської голови Роксолани Джури, працюють на ДТЕК "Бурштинська ТЕС". На підприємстві висока зарплата – в середньому 12 тис. грн. – і жорстка, як говорять містяни, позиція стосовно працівників. З мерією Бурштинська ТЕС співпрацює. "Із ДТЕК ми уклали угоду соціального партнерства. За 2,5 роки в місто вкладено близько 10 млн грн", – зазначила на виїзному засіданні облради мер Бурштина. "Ми разом пишемо стратегію до 2020 року і будемо розвивати місто", – заявив там само директор ТЕС Денис Шмигаль. "Бурштинська ТЕС є стратегічним партнером Бурштина та Галицького району", – погодилися обласні депутати.
Дев'ять із 25 депутатів міської ради Бурштина також є працівниками ТЕС. Підприємство підтримує медичні та освітні заклади, допомогло місту відремонтувати фонтан та басейн, долучилося до започаткування в місті рок-фестивалю. Перейшло на прямі договори з абонентами у забезпеченні мешканців Бурштина гарячою водою. Щорічно в бюджет міста Бурштина станція сплачує 7-8 млн грн ПДФО. Плюс екологічний податок. ДТЕК декларує, що сплатила минулого року в держбюджет 2 млрд грн екологічного податку, в т. ч. 310 млн від Бурштинської ТЕС. Цього року екологічний податок з Бурштина буде більшим – 360 млн грн, це означає, що станція буде працювати більше. За розщепленням податку 20% цих коштів залишаться у спецфонді місцевого бюджету, щоби відповідно до постанови уряду № 1147 п. 20 бути використаними на екологічні заходи. Щоправда, громади "латають" екологічними коштами діри в ремонті доріг та спрямовують гроші на капітальне будівництво, але то вже інша тема.
Що стосується моніторингу викидів на державному рівні, то саме зараз триває розробка розпорядження Кабміну "Про державну систему моніторингу повітря" та "Про схвалення Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля" відповідно до імплементації Директив Євросоюзу 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС. Вони передбачають спостереження за якістю повітря та аналіз відповідності існуючої мережі спостережень європейським вимогам, тож в Україні розпочали роботу із вдосконалення порядку розміщення постів спостережень за якістю повітря.
На місцевому рівні пішли своїм шляхом. За рішенням Івано-Франківської обласної ради в червні цього року з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Бурштинській міськраді виділили 300 тис. грн на проведення моніторингу за станом атмосферного повітря. Проект просунув депутат облради, секретар депутатської комісії з питань екології та раціонального природокористування Андрій Іваськів.
"Жителі Бурштина, як і населення довколишніх сіл Галицького та Рогатинського районів, мають розуміти, в якому екологічному середовищі вони живуть. Для визначення реального стану речей ми маємо мати дані незалежної експертизи. Незаангажованість експертизи – це ключовий момент. Бо та, яку проводять на Бурштинській ТЕС, викликає у людей сумнів, як корпоративна. Якщо ж експертизу призначить, скажімо, місцева влада, у людей теж будуть питання, адже великий відсоток населення не довіряє владним структурам в усій країні. Тому дослідження ситуації і визначення висновків потрібно доручити незалежній організації", – обґрунтував він витрати з обласного бюджету.
Зупинилися на "Центрі екологічного аудиту та чистих технологій", який працює під керівництвом доктора екологічних наук Григорія Шматкова. Комісія ОБСЄ долучила його до роботи в рамках "Проекту глобального екологічного фонду сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер". Представник Центру Валерій Мамотов побував у Бурштині під час зустрічі з обласними депутатами. Фахівці цієї організації повідомили, що готові приступити до вивчення екологічної ситуації в місті, перш ніж братися до аудиторської роботи.
"Ми розробили Програму моніторингу довкілля всієї Івано-Франківської області – повітря, води, землі на Прикарпатті в цілому. Метою Програми є розробка і реалізація комплексу заходів, спрямованих на усунення недоліків та удосконалення протягом 2018-2022 років обласної системи моніторингу довкілля, забезпечення потреб органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації про стан довкілля в області. Зараз цей документ доопрацьовується і буде поданий на затвердження обласної ради. Якщо Програму приймуть, то вже цього року на створення і функціонування системи обласного моніторингу виділять 1,8 млн грн з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища", – додав Андрій Іваськів.
Чи будуть дані аудиторів на замовлення міської ради Бурштина відкритими, наразі невідомо. Так само, як і те, яким буде доступ громадськості до даних заявленої обласної програми. Єдиним громадським засобом інформування про викиди ТЕС поки що залишається "Бурштинський екологічний Канал". Моніторинг якості повітря потрібен свідомим прикарпатцям як засіб громадського тиску на ТЕС хоча би для того, щоби підприємство виконало взяті на себе зобов’язання Нацплану зі скорочення викидів – і дало змогу Бурштину дихати.
Наталія Кушніренко
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
Матеріали публікуються в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа". Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).