Наприкінці лютого цього року Держлісагентство оголосило конкурс на зайняття вакантної посади начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Заявки подали п'ятеро кандидатів, а саме: радник голови Хустської районної ради Закарпатської області Берец Володимир Антонович, начальник управління регіонального розвитку департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА Мочерняк Роман Михайлович, перший заступник начальника Івано-Франківського ОУЛМГ Олійник Роман Романович, директор ДП "Надвірнянське лісове господарство" Івано-Франківського ОУЛМГ Осташук Руслан Васильович, а також безробітний Синьогуб Василь Миколайович.
КУРС запропонував усім п'ятьом однакові запитання: назвати 3 головні проблеми лісового господарства області та які 3 першочергові рішення потрібні для виправлення ситуації. Ми також попросили кандидатів надати власні резюме для публікації. Переконані, що громада має право знати, хто керуватиме однією з ключових галузей області й відповідатиме за такий цінний ресурс, як ліс.
Попередньо кандидати на посаду досить жваво відгукнулися на пропозицію. На жаль, дотримали слова не всі.
Роман Мочерняк:
– Доступ підприємців до деревини. Поставлю цю проблему першою не за шкалою надважливості, а саме через те, що її можна швидко вирішити на місцевому рівні та без залучення великих обсягів бюджетних коштів.
Неодноразово в ЗМІ з'являлась інформація про фейкові аукціони, на яких кругляк під виглядом дров продається підприємствам, які навіть не мають потужностей для переробки, а лише розпилюють його і перепродають. Натомість реальні переробні підприємства такої можливості не мають. Саме тому необхідно якомога швидше створити прозорий механізм, який дозволить місцевим підприємцям, які займаються глибокою переробкою, купувати сировину. Розвиток деревообробної галузі в області зможе одразу вирішити широкий пласт проблем: легальний прозорий доступ реальних підприємців (включаючи сектор мікробізнесу), дозволить зменшити обсяг самовільної вирубки, поступово збільшиться обсяг внутрішнього використання та частка переробленої деревини в загальному об’ємі експорту, покращиться інвестиційний клімат регіону за рахунок розвитку переробного підприємництва.
Самовільна вирубка лісів – це проблема комплексна, важка, тому для вирішення потребує залучення багатьох відомств, в тому числі і на загальнодержавному рівні: створення додаткових механізмів контролю (електронні реєстри дерев, створення лісової поліції), притягнення до відповідальності (в тому числі і забезпечення стягнення штрафів виконавчою службою). Невеликим, але дієвим кроком у вирішенні проблеми може бути дозвіл дрібного відпуску деревини для потреб населення, що проживає в гірських районах області, де важко купити дрова і деревину в легальний спосіб.
Окреме питання – так звана санітарна вирубка, внаслідок якої залишаються повністю оголеними десятки гектарів лісу, а з документів складається враження, що все законно і так і має бути. Цю катастрофічну практику необхідно негайно припинити, в тому числі і з залученням правоохоронних органів.
Відсутність лісових доріг. Наявна кількість та якість лісових доріг повністю виключає можливість використовувати ліс з рекреаційною метою, заготовляти деревину в високогір'ї, гасити пожежі, відновлювати ліс, особливо ялинові насадження, об’єм всихання яких на сьогодні катастрофічний, але ми не маємо доступу туди ані для санітарної вирубки дерев, ані для лікування, ані для висаджування нових.
Об'єктивно кажучи, цю проблему не вирішити лише за рахунок області, необхідне додаткове залучення коштів під цільові програми створення ефективної мережі лісових доріг.
Подане на конкурс резюме Романа Мочерняка:
Роман Олійник:
– Проблеми ділю на лісівничі, екологічні та економічні.
Маємо загальні лісівничі проблеми – такі, що характерні для усієї Європи, – це всихання смерекових лісів, ураження деревостанів хворобами і шкідниками. І специфічні місцеві проблеми – передовсім суцільні вирубки.
З суцільними рубками пов’язані екологічні проблеми – трелювання лісу тракторами схилами гір, тягання руслами рік. Немає технологій і технічних засобів для вибіркових рубок і трелювання, немає доріг до місць рубок углиб стиглих лісових масивів. На мою думку, саме теперішні технології заготівлі лісу та способи рубок і відсутність інфраструктури є найголовнішою проблемою лісового господарства Прикарпаття. Ми бідні і тому маємо такі проблеми.
Окрім того, будемо вважати це третьою групою проблем, маємо надто зарегламентоване законодавство з корупційними ризиками. Воно заганяє в глухі кути в першу чергу тих, хто господарює в лісах. В цьому контексті проблемою є доступ до ресурсів тих, хто має виробництва і сплачує податки тут, на Прикарпатті.
Рішення, які слід прийняти, щоби вирішити ці проблеми: тут все починається з державної політики, і щоби докорінно змінити стан лісового господарства України і Прикарпаття зокрема, треба чітко розуміти загальні і місцеві пріоритети.
На посаді, щоби вирішити названі проблеми, маю намір запровадити таке:
– Збільшити частку несуцільних рубок – вибіркових, рубок догляду, при яких не зостаються гігантські лісосіки. Після яких залишається ліс і виконує свої функції, хоч із нього вибирають стиглу деревину.
– Запровадити пілотну систему реалізації деревини, яка би передбачала квоти для місцевих переробників, гарантії і принципи, що дадуть інвесторам упевненість у забезпеченні роботою. Частина деревини має реалізовуватися за прямими договорами.
– Ті, хто працюють в лісовому господарстві, – професіонали-лісівники, – повинні бути захищені на соціальному, економічному і моральному рівнях. Щоби лісівники не ходили з тавром злодіїв. Буду робити все, що від мене залежить, на всіх рівнях, щоби працівників лісу не "носили в зубах" і не робили цапами-відбувайлами.
– Бачу пряму загрозу розвалу лісової служби. Хто би як не казав, але її існування береже наші ліси від цілковитої деградації, а державу від обезліснення. Непродумані реформи, як-от приватизація лісів і лісових підприємств, можуть обернутися для нас усіх непоправними втратами.
Подане на конкурс резюме Романа Олійника:
Решта троє кандидатів викласти публічно свої погляди на проблеми лісової галузі Прикарпаття та оприлюднити резюме відмовилися.
Руслан Осташук спочатку погодився, а пізніше послався на відпустку. Цікаво, що саме Осташука вважають фаворитом: до його кандидатури прихильні керівництво Івано-Франківської облдержадміністрації та наближений бізнес, а також попередній начальник обласного управління лісового господарства.
Коротка біографія Осташука доступна в мережі. Руслан Осташук – директор ДП "Надвірнянське лісове господарство" Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства. 45 років. Одружений, двоє дітей. Закінчив Брянський технологічний інститут за спеціальінстю "лісове і садово-паркове господарство". З 1994 року до теперішнього часу працює у сфері лісового господарства, обіймав посади від майстра, лісничого, начальника різних відділів до теперішньої. Депутат Івано-Франківської обласної ради від БПП "Солідарність".
Василь Синьогуб вимагав персональної ідентифікації журналіста, назвавшись "великою людиною в Києві", та врешті попрощався зі словами "буду радитися". Більше на зв'язок не виходив.
Синьогуб Василь зараз безробітний. 56 років. Закінчив Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію за спеціальністю лісове господарство. Очолював Головне управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, працював на посаді першого заступника голови Держекоінспекції. Від обов’язків його відсторонив Кабмін через проведення службового розслідування. На посаду не повернувся.
Володимир Берец відмовив на тій підставі, що перебуває за кордоном. Про нього відомо мало.
Берец – радник голови Хустської районної ради Закарпатської області. Закінчив Національний університет "Львівська політехніка" за спеціальністю організація і регулювання дорожнього руху. Підприємець, був засновником ПП "Базис", наразі зареєстрований як ФОП, спеціалізація – дошки хвойні обрізні.
Хто саме стане керівником обласного управління і візьме на себе відповідальність за прикарпатський ліс, стане відомо у п'ятницю, 31 березня. Оцінити прозорість конкурсу, об'єктивність комісії та рівень кандидатів зможе кожен охочий: Держлісагентство обіцяє пряму трансляцію конкурсу та співбесід на своєму каналі в YouTube за цим посиланням. Он-лайн трансляція буде доступна з 10:00 год. Про результати конкурсу та коментарі експертів читайте на нашому сайті.
Підготувала Наталія Кушніренко