Трач: газ робить бюджет
Цей закут Косівщини на межі з Коломийщиною не надто відомий: до Карпат далеко, туристів нема, бізнесу нема, безробіття, бездоріжжя. До сільської ради Трача входять ще Гуцулівка, Корости, Кривоброди, Цуцулин. Але на всі п’ять сіл – лише півтори тисячі мешканців. З Косова сюди ходить один автобус на день, ще й не регулярно. З Коломиї – три маршрутки, але доїжджають лише до Цуцулина, далі люди йдуть пішки. Відстань у 30 кілометрів автобуси долають півтори години, бо така дорога насправді роз’єднує, а не сполучає.
Як розповідає голова Трацької сільської ради Роман Яремійчук, дуже багато людей виїхали працювати за кордон. Робота тепер є і в Коломиї на заводі "Leonі", що недавно відкрився, але працювати нема кому.
"Там у нас працює одна жінка. Якби було хоча б четверо, приїжджав би автобус і забирав", – каже Роман Яремійчук.
Голова сільської ради Трача Роман Яремійчук
Бюджет Трацької сільради – 500 тисяч гривень на рік. Сільрада дотаційна, про якусь інфраструктуру, комунікацію, навіть поточні ремонти можна було б навіть і не мріяти. Якби не одна перевага – тут є газ.
Гуцулівське родовище відкрили наприкінці 2005 року. Значні запаси газу на території сільради дали надію на соціально-економічний розвиток. Втім, вітчизняне законодавство донедавна передбачало, що плата за користування надрами сільський бюджет обходить. Та й сьогодні, аби отримувати більшу частку з ренти, треба створити ОТГ. А в Трачі до цього поки не дійшло. Тому газовики йдуть назустріч.
У Трачі на Гуцулівському родовищі працює компанія "Надрагаз", яка входить до складу міжнародної енергетичної групи Burisma Group.
"З їхньою допомогою ми газифікували всі п’ять своїх сіл, вони профінансували центральний газопровід і частково вуличні. Це колосальні гроші", – розповідає сільський голова.
З 2012 року підприємство бере активну участь у соціально-економічному розвитку села. За цей час газовики помогли відремонтувати два будинки культури в Трачі і Коростах, поміняли на енергоощадні вікна у Трацькій школі, закупили для дітей вісім комп’ютерів. Минулого року підприємство виділило 300 тис. грн на ремонт дороги у Кривобродах.
Школа в Трачі завдяки газовикам з новими вікнами і комп'ютерами
"Цього року сума по договору на соціально-економічний розвиток становить 400 тисяч", – розповідає голова сільради. Це сума, співмірна з бюджетом села.
Ще приблизно 180 тисяч гривень ТОВ "Надрагаз" платить сільраді за оренду землі. Це понад третина бюджету Трача.
За словами Романа Яремійчука, маючи газ і партнерів-газовиків, усі проблеми в п’яти селах можна було б вирішити за три роки, якби бодай 20% рентної плати надходило до бюджету сільради.
"За цей час до державного бюджету за користування нашими надрами компанія заплатила 30 мільйонів. Кажу владі: дайте нам п’яту частину, і за три роки наші села стануть європейськими, і ми не будемо ходити просити", – говорить голова.
Донедавна вся рента за користування надрами йшла до державного бюджету. Цього року, у зв’язку зі змінами у законодавстві, 5% надходить до обласного бюджету. З них 2% лишається в бюджеті області, 2% – йде в район, а 1% – до бюджету сільради. Якби ж родовище було на території ОТГ, місцева громада отримувала б 3% від усієї рентної плати.
Майбутнє сіл – за видобутком
Роман Яремійчук каже, що села не проти утворити об’єднану територіальну громаду. Але тільки зі своїх п’яти сіл. Раніше в облдержадміністрації селам Трацької сільради пропонували приєднатися до Космацької ОТГ, яка розташована за 40 км від Трача.
"Трач – Космач. Це схід – захід. Розумієте, це абсурд", – каже Роман Яремійчук.
За оновленим перспективним планом трачанам пропонують приєднатися до Косова. Більшість селян, каже голова, проти такого об’єднання. Вони кажуть, що вже мають "свою ОТГ" з п’яти сіл, але їх в області не чують.
Та поки сільська рада ще не стала ОТГ, на виручку приходять самі підприємства, що працюють на її території. Зокрема, і ТОВ "Надрагаз", яке через соціально-економічне партнерство намагається розвивати села. Разом з тим, сільська рада може збільшити рентні надходження й іншим шляхом: якщо на її території збільшать видобуток.
Марія ГАВРИЛЮК