"Голова сільської ради сказав: якщо ви не здасте гроші, то в селі не буде газу і вам не проведуть", – нарікають селяни.
Село Космач – останнє село, яке газифікували у Богородчанському районі. Про проведення газу заговорили у 2012 році. Тодішній сільський голова Ярослав Климбус запропонував селянам скидатися на придбання газових труб.
Спершу люди здавали по 2,5 тисячі гривень – по 500 з них нібито витратили на проект газифікації.
"Потім сказали здавати ще по 2,5 тисячі гривень, відтак – ще по дві і всього вийшло сім тисяч!" – розповідає мешканка села Надія Курилюк.
За словами мешканця Космача Василя Вітюка, селяни здали на газифікацію два мільйони гривень (!). На вулиці Верховинській є до ста домогосподарств. На газифікацію здали гроші не всі. Всього з вулиці зібрали 79,5 тисяч гривень.
Наразі – це єдина вулиця, яка залишилася без газу, хоча селяни запевняють, що одні з перших зробили свій внесок у газифікацію села.
"Замість нашої вулиці газифікували вулицю Молодіжну. Вона тільки забудована, там напослідку заплатили гроші. На той час на нашу вулицю вже закупили труби і закопали їх на Молодіжній", – обурюється Надія Курилюк.
Попри те, що Климбус ініціював збір коштів на газифікацію, сам їх не збирав. Він призначив шістьох відповідальних осіб, який назвав вуличним комітетом. Однак війт разом з членами вуличного комітету, розповідають селяни, їздив закупляти газові труби і контролював процес.
"Земельні роботи теж проводилися за наші гроші. Голова сільради купив свій трактор і своїм трактором копав траншеї. Ще один трактор наймали", – розповідає Війтюк.
Коли ж мешканці села почали вимагати звіту, на що пішли гроші і чому їх не вистачило на газифікацію вулиці Верховинської, сільський голова несподівано виїхав в Америку. А члени вуличного комітету звітувати не поспішають, кажуть, що всі документи у Богородчанському управлінні по експлуатації газового господарства. Єдине, чим селяни можуть довести, що здавали гроші, – це квитанції від вуличного комітету, але чомусь з печаткою сільської ради.
Як розповідає мешканець Космача Дмитро Яблінчук, наразі люди написали скарги у поліцію та прокуратуру. Після того члени вуличного комітету почали збирати ще по 500 гривень з осель, до яких провели газ, щоб віддати гроші тим господарствам, до яких не доклали газові труби. А з деяких мешканців і по кілька тисяч:
"Мені газ провели до стояка, заплатила 13 тисяч гривень, а ще п’ять треба заплатити, щоб довели до хати", – розповідає мешканка села Надія Огільчин.
З цих грошей 10 тисяч гривень жінка віддала вуличному комітету, а три перерахувала на рахунок Богородчанського УЕГГ. Пані Надія нарікає, що довго збирала гроші на газифікацію домівки, довелося навіть продати телицю, а очікуваного газу ніяк не дочекається.
Новообрана сільський голова Ганна Вітюк воліє триматися осторонь від газового конфлікту і все спихує на попередника.
"На сесії сільської ради була пропозиція від вуличного комітету до новообраних депутатів допомагати ходити по селу і збирати кошти, щоб повернути їх тим, хто не отримав газу, – розповідає голова села. – Я вважаю, що як я, так і депутати не мали відношення до тої газифікації, що відбувалася до нас. Якщо вуличний комітет тим займався, то нехай надалі збирає кошти".
Також сесія сільської ради створила ревізійну комісію, яка б мала знайти відповіді на запитання, які цікавлять селян. Однак управи на вуличний комітет Ганна Вітюк не має, скаржиться, що заледве вибила робочий проект на газифікацію села.
"Вчора цей проект мені передала одна з членів вуличного комітету Ольга Гринишин. Я дуже довго вибивала документацію…" – каже голова села.
До слова, замовником проекту є сільська рада. За документом, кошторисна вартість газифікації села становить 4,4 млн гривень.
Сама Гринишин не відповідає на телефонні дзвінки ні журналіста КУРСу, ні голови села.
Бухгалтер сільради Марія Попойлик теж не може пояснити, чому робочий проект газифікації села, виданий 9 жовтня 2014 року, зберігався поза межами сільради.
"До вчора я не знала, що сільська рада є замовником проекту. Треба було робити по-іншому. Треба було створити або громадську організацію, взяти бухгалтера і контролювати кошториси, розхід коштів, ми цього не знали. Я тут працюю три роки і я не знала, що сільська рада замовник. Вони собі збирали кошти, ніхто не контролював це", – виправдовується вона.
У Богородчанському УЕГГ підтвердили, що замовником проекту газифікації Космача була сільська рада. Відтак, за кошти ПАТ "Івано-Франківськгаз" з села Росільна до Космача підвели газопровід.
"Після цього люди побажали продовжити газифікацію і прийняли рішення скинутися. На зборах села обрали відповідальних людей, які акумулювали кошти. Ці люди укладали з нами договори і поетапно виконували роботи", – розповів Тарас Микуляк, заступник начальника управління по будівництву Богородчансьокого УЕГГ.
Відповідальні особи – це якраз члени вуличного комітету. За словами Микуляка, саме вони підписували акти виконаних робіт і визначали черговість вулиць, які газифіковувалися. Однак на яку суму виконали роботи, посадовець сказати не готовий.
Не можуть відповісти на це запитання у поліції. У той час, як люди очікують, що правоохоронці встановлять справедливість, КУРС з’ясував, що вони навіть не відкрили кримінальне провадження.
"Жителі села вважають, що вуличний комітет, а також особи, які займалися збором коштів, в тій чи іншій мірі не скерували кошти за належністю. Встановлено, що ці діяння містять ознаки цивільно-правових відносин. На сьогоднішній день перевірка закінчена і матеріали списані до справи у відповідності до ЗУ "Про звернення громадян", – пояснив Василь Сав’як, начальник Богородчанського відділу поліції.
Перекладаючи на людську мову, радить селянам звертатися до суду. Мовляв, поліціянти у цьому конфлікті безсилі, бо не витрачалися на газифікацію бюджетні кошти.
У свою чергу голова села Космач Ганна Вітюк обіцяє, що вулицю Верховинську таки газифікують. Сільська рада звернулася до начальника НГВУ "Надвірнанафтогаз" з проханням допомогти завершити газифікацію села і отримала попередню згоду.
До слова, "Надвірнанафтогаз" має у власності більше восьми гектарів землі у Космачі. Селяни розповідають, що за Радянського Союзу у селі було 24 свердловини. А село посідало друге місце в Україні за видобуванням нафти і газу. Наразі шість свердловин ще пульсують. Однак, попри наявність сільських родовищ, мешканці Космача і далі топлять дровами.
Марія Гаврилюк