п'ятниця, 14 грудня

Ольга Яремченко: "Франківщина – єдина область, де лісівники і влада блокують розширення нацпарків"

На переконання природоохоронців, на Прикарпатті процес розширення національних парків саботують лісівники та обласна влада. Про це в інтерв’ю КУРСу розповіла керівник проекту "Збереження карпатських пралісів" Ольга Яремченко.

Реалізація проекту "Збереження карпатських пралісів" передбачає розширення територій дев’яти національних природних парків у Львівській, Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях. Проект впроваджується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.

Зокрема, на Прикарпатті планують збільшити територію трьох національних парків: Верховинського, Карпатського та НПП "Гуцульщина".

– Пані Ольго, з 2014 року ви куруєте проект "Збереження карпатських пралісів". Що з того часу вдалося зробити і з якими труднощами ви стикнулися?

Цей проект був ініційований німецькою природоохоронною організацією "Франкфуртське зоологічне товариство". Чому вони його ініціювали? Тому що вони у себе в Німеччині праліси майже втратили. І зараз моляться на старовікові ліси, які в них збереглися, – роблять дуже потужні атракції. Показуючи людям ці унікальні ліси, можна дати відчути цю справжню природу, яка майже не зазнала людського втручання. Це вражає. І вони побачили, що у нас, в Карпатах, праліси ще збереглися, і долучилися до підтримки проекту зі збереження карпатських пралісів.

У 2014 році ми почали його впроваджувати. За цей період ми визначили, скільки пралісів знаходиться навколо природних парків. Тобто вони прилягають до територій парків і є перспектива їх зберегти. Яким шляхом? Передати в парки. Тому що в більшості випадків це лісові масиви, які збереглися на верхніх схилах гір у віддалених від населених пунктів районах, і вони важкодоступні для лісового господарства, тобто економічно невигідні. І у більшості випадків навколо них збереглися особливо цінні ліси. Ось ми цю частину роботи зробили.

Після цього написали наукові обґрунтування на розширення територій національних парків, подали у  Мінприроди, і там погодили ці документи. І вже Міністерство у 2015 році на місця надіслало клопотання з науковими обґрунтуваннями і листи з проханням провести процедуру погодження розширення територій національних природних парків. Відповідно до законодавства і на основі наданих клопотань та наукових обґрунтувань ми почали роботу із лобіювання розширення національних природних парків.

На сьогодні нам вдалося знайти спільну мову із Закарпатською областю. Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль нас вислухав і сказав, що взагалі ідею заповідників він не підтримує, а  збереження цінних лісів обов’язково потрібно підтримати. У результаті на сьогодні ми маємо погодженими у Закарпатській області 23 тисячі гектарів, які пішли під розширення трьох національних парків. Єдине, що поки що це все погоджено на рівні області. А Указ Президента не підписаний. Тобто ми чекаємо Указу Президента на розширення.

У Львівській області активність проявив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. Він сам до нас звернувся, щоби ми провели обстеження і визначили ділянки пралісів для того, щоб створити на них природно-заповідні об’єкти. Наразі ми закінчили роботи з ідентифікації, підготували наукові обґрунтування, клопотання і днями маємо передати на створення об’єктів ПЗФ.

У Чернівецькій області на сьогодні голова облдержадміністрації підтримав ідею розширення національних природних парків відповідно до вимоги Євросоюзу (площа території природно-заповідного фонду в Україні до 2021 року має збільшитися з 6,7% до 15%, – КУРС) і відповідно до Указу Президента від 21 листопада 2017 року. І зараз під головуванням його першого заступника регулярно відбуваються наради і обговорення, на якому етапі перебуває процедура розширення, які проблеми є, шукають шляхи їх вирішення. І крім того, у Чернівецькій області з нами на конструктивний діалог пішли лісівники. Зараз дуже тісно працюємо над уточненням ідентифікованих ділянок пралісів, які ми визначили в рамках проекту. Іде процедура уточнення, погодження, і далі будемо розглядати питання про забезпечення їх сталого збереження. Тобто там також ми досягли конструктивного діалогу, і процес іде.

А на Івано-Франківщині у нас нічого не виходить. Ми дуже активно протягом двох років намагаємося досягти діалогу і з начальником обласного управління лісового господарства, і з головою ОДА. Коли пішов Голубчак (екс-очільник обласного управління лісового і мисливського господарства, – КУРС) і прийшов новий керівник Руслан Осташук, ми дуже надіялися, що він молода прогресивна людина і ми знайдемо з ним спільну мову. А вийшло так, що він взагалі до себе не допускає. З Міністерства екології і природних ресурсів спеціально приїхала ведучий спеціаліст, щоб зустрітися з ним, попередньо домовилася. Мета зустрічі – обговорити розширення Верховинського НПП. Він обіцяв, що зустрінеться. У результаті в день зустрічі з’ясувалося, що він не прийде. Він прислав своїх людей, ми не могли допроситися, щоб вони озвучили свої прізвища і посади. Це була остання розмова...

– На Прикарпатті планують збільшити територію трьох національних парків. Попри труднощі робота бодай якось просувається? Скільки пралісів на територіях, які планують приєднати до цих парків?

Почнемо з Верховинського НПП, оскільки він не має проблем з оформленням земель і та ділянка, яка пропонується під розширення, не несе економічної вигоди для регіону і лісового господарства. Ми пропонуємо Верховинський парк розширити на 11 965 га, з цієї території всього 765 га пралісів і старовікових лісів. Але там є землі природно-заповідного фонду, причому так склалося, що вони вийшли розділені. Частина тих об’єктів була включена у парк, а частина залишилася. І це створює певні проблемні моменти в роботі того ж держлісгоспу. Крім того, ці 11 965 га з’єднають Верховинський парк з Карпатським і утворять мережу природно-заповідної території. За допомогою кластерів, які пропонують додати до кожного з національних парків, заплановано утворити екологічний коридор загальною площею понад 200 тисяч га, який з’єднає заповідні території України та Румунії.

Ми не виступаємо за те, щоб заборонити рубку у промислових лісах. Ми згідні з позицією, що є ліси експлуатаційні, тобто призначені для ведення лісового господарства, але є ліси і захисні.

78% з цих 11 965 га розташовані на висоті 1100 метрів над рівнем моря, де промислова рубка заборонена. І там немає ні доріг, ні інфраструктури, яка би дала можливість заготовляти. Якщо віддати цю територію до складу парку, об’єм рубок не зменшиться, відповідно не зменшиться об’єм сплати податків. Окрім того, що не зменшиться кількість деревини.

Лісівники також апелюють до того, що люди не матимуть роботи. До прикладу, зараз там працює, за інформацією держлісгоспу, 20 працівників. Якщо ця територія буде у складі парку, знову-таки доведено, що там буде працювати 33 людини. Тобто кількість працівників збільшиться. Тобто передача цієї території не тягне за собою зменшення надходжень для держлісгоспу, економічних втрат лісгосп не матиме.

Щодо НПП "Гуцульщини", то його планується розширити на площу 600,4 га, з яких приблизно 50 га старовікових лісів. А також пропонується перевести в постійне користування парку площу 2090 га, які включені до території парку без вилучення. З цих 2090 га десь 80% старовікових лісів.

У Карпатському НПП мова йде про значні території – це 25,5 тисяч га. Тут уже мова йде про експлуатаційні ліси, про територію цілого держлісгоспу. Пралісів там є до тисячі гектарів.

Але ситуація по Карпатському парку така, що верхня частина гір в місцевості перебуває у складі держлісгоспів, а нижня – у складі національних парків. Є тільки готовність парку запропонувати взаємну заміну. Верхи віддати у парк, а низи, – там, де більше експлуатаційних лісів, – передати лісівникам. Крім того, ми готові йти на конструктивний діалог, щоби площу з 25 тисяч га скоротити. Щоби все-таки не постраждали лісгоспи і залишися експлуатаційні ліси. Ключовий момент – це те, що є ділянка під розширення, яка з’єднує Карпатський національний парк з природним заповідником "Горгани". От коли нам вдасться досягнути домовленостей, щоб віддали нам у Верховинський парк ділянку верхових лісів, яка з’єднує Верховинський і Карпатський парки, і ділянку, яка з’єднує Карпатський парк із "Горганами", тоді б ми отримали неперервний екологічний коридор, який об’єднає сім природно-заповідних об’єктів: два заповідники (Карпатський біосферний і "Горгани") і п’ять національних природних парків.

– Влітку лісівники начебто погодилися на передачу п’яти з половиною тисяч гектарів під Верховинський нацпарк. Що ж сталося після того? Яка причина того, що тепер блокують це питання?

От якраз ми не можемо зрозуміти, в чому криється причина. Тих 5,5 тисяч га, які вони обіцяли на початку літа, вже відмовилися передавати.

Ймовірніше за все, у них немає контраргументів, у них немає чим довести, що наша пропозиція є недоцільною і економічно невигідною для регіону. І тому вони просто уникають зустрічі, щоби цю ділянку чомусь не віддавати через якийсь свій інтерес. Я не знаю який.

Керівництво області, голова облдержадміністрації, заступник можуть скерувати цю роботу, забезпечити виконання Указу Президента, в якому чітко прописано четвертим пунктом про важливість створення транскордонних екологічних коридорів і розвиток міжнародної співпраці.

На сьогодні це єдиний регіон у Карпатах, який має перспективу створення такого надпотужного транскордонного екологічного коридору і біосферного резервату. Румунська сторона підтримує цю ідею, і вони готові до співпраці. Добитися цього конструктивного діалогу у нас поки що не виходить.

– Що дасть цей транскордонний коридор для місцевого населення?

Івано-Франківська область і, зокрема, парк "Верховинський" межує з румунською стороною – з країною Єврозоюзу. Від Євросоюзу надходять пропозиції щодо фінансування проектів різних напрямків. Створення транскордонного біосферного резервату – це перспектива міжнародної співпраці в рамках розвитку міжнародного туризму, у рамках розвитку екомаркетингу в межах цього біосферного резервату.

Ось ми в рамках проекту працюємо у напрямку розвитку екомаркетингу на території нацпарків. У Сколівських Бескидах у Львівській області національний парк вже два роки отримує матеріально-фінансову підтримку на розвиток цього напрямку. У них дуже потужно йде виготовлення і реалізація чаїв, меду, подарункових наборів. І наразі на це не вистачає ресурсу інших парків. І ще в чому пріоритет такої екомаркетингової роботи? В тому, що ця продукція може отримати без проблем статус органічної продукції, тої продукції, що створюється із сировини національних природних парків, з біосферних резерватів. А це перспектива отримувати дохід, причому великий дохід, у сталий спосіб, зберігаючи ліси.

Крім того, в межах цього біосферного резервату є перспектива впровадження міжнародних природоохоронних, туристичних, соціальних проектів. Тому якщо Івано-Франківська область підтримає розширення цих двох парків, то вигоду отримає і Івано-Франківська область, і Закарпатська, і Чернівецька. Тому що там до цього резервату приєднується два парки. Наш інтерес у тому, щоб область почала розвиватися у сталий спосіб і забезпечила збереження цих верхових лісів.

– Раніше ви говорили про те, що будете звертатися до Президента. Яку відповідь отримали?

Зверталися. Відповіді ніякої. Зверталися і до прем’єр-міністра, і ніякої відповіді не отримали. Паралельно з тим, що обласна адміністрація, управління лісових ресурсів не йдуть на діалог з нами і не виконують Указ Президента у частині створення цього екологічного коридору, то ще зараз Івано-Франківська область відзначилася по НПП "Гуцульщина". Безпрецедентна ситуація, в якій сільська рада своїм рішенням вилучає частину землі і передає лісгоспу під охорону. При тому, що парк створений Указом Президента, і такі питання, якщо там є якісь конфлікти, повинні вирішуватися у правовому порядку.

Нас найбільше тривожить, що це такий випадок, який рикошетом може піти по всій Україні. І по всій Україні люди будуть спровоковані, що ось національні парки – це погано для людей, і відповідно почнеться руйнування природно-заповідного фонду. Допустити таке в жодному разі не можна.

І ліс у Карпатах також треба рубати. Але оті ділянки, які просяться, щоб їх зберегли, треба зберегти.

– Якщо все-таки лісівники погодяться передати Верховинському НПП не 12, а 5,5 тисяч га, чи ви готові йти на компроміс? Так само по інших нацпарках…

Ми весь час про це говоримо, що ми готові до конструктивного діалогу і пошуку компромісу для вирішення цього питання.

Щодо "Карпатського" ми готові скорочувати площу. Головне – приєднати цю ділянку, яка з’єднає парк із заповідником. Але це єдина область, в якій ми не можемо допроситися.

Щодо "Гуцульщини" зрозуміло, що там купа проблем. Наша позиція – сідати, говорити і шукати вихід із ситуації.

Просто якщо нам скажуть "Ні" – ми вийдемо з області і не будемо її чіпати. А ми готові вкладати і вкладаємо кошти, поки не створимо у парках таких умов, що вони самі почнуть заробляти на себе.

Марія Гаврилюк

КОМЕНТУВАТИ