На обкладинці книжки про прикарпатців, полеглих на Майдані, зазначено: "Книга Скорботи, Пам’яті і Шани України". Всередині – тексти без підписів. Автори фотографій вказані, а от автори частини текстів – ні. Та й тим підписам, які є під нарисами про героїв Небесної Сотні, як виявилося, не можна вірити. "Леся Рудик" – підписаний текст про загиблого сотника з Городенки Сергія Дідича. Але насправді його написала не богородчанська поетеса Леся Рудик (як виявилося, вона про це не знала), а голова ГО "Молода Просвіта" Євгенія Бардяк.
Євгенія Бардяк виявила обман, коли взялася читати книгу. З подивом впізнала в ній частину своїх текстів і з обуренням написала в соцмережі Фейсбук "пост про плагіат і порушення авторського права за гроші платників податків".
"Зовсім випадково натрапила на одне з видань про Небесну Сотню, власне, про Прикарпатську Небесну Сотню. Рівно два роки тому я почала писати свої тексти про наших Героїв, які розміщувала на власному блозі у газеті "Вікна". Для мене ця робота була моральним обов’язком перед тими, хто віддав життя, у тому числі і за мене. Усе, що я могла зробити для цих сміливих чоловіків, – залишити для наступних поколінь їхній реальний (зібраний з різносторонніх спогадів рідних і друзів) образ романтичних, щирих, патріотичних, мужніх, які прагнули порядку і правди в Україні. Майдан був початком – становлення європейських цінностей досі триває. І сьогодні я відчула дуже неприємний дисонанс, побачивши свої тексти без жодних змін у вищезгаданому виданні з підписом іншої людини, в деяких випадках – без зазначення авторства", – повідомила Євгенія Бардяк.
В такий спосіб у книжку "Герої Революції Гідності" упорядники, каже Євгенія, узяли шість її публікацій.
Колектив упорядників видання, а це Івано-Франківський обласний відділ пошуково-видавничого агентства "Книга Пам’яті України", очолює заслужений журналіст України Ганна Данилюк-Шекеряк. У відповідь на претензії авторки упорядники розвели руками, мовляв, "усі матеріали брали з інтернету". Пізніше в коментарях для ЗМІ Ганна Шекеряк розповіла про поспіх у підготовці до друку книжки, редакторську помилку на фінальному етапі аж до "механічного натиснення кнопки деліт (видалення)".
"У мене не брали дозволу на використання текстів, не повідомляли про те, що вони будуть вміщені у цьому виданні", – підкреслила КУРСу Євгенія.
Очевидно, що спеціаліст у книговиданні – Ганна Данилюк-Шекеряк очолює обласний відділ "Книги Пам’яті" більш як 10 років і щороку видає книжки – не може не знати норм ЗУ "Про авторське право і суміжні права", зокрема ст. 7-14, який регламентує цю діяльність.
Не можуть бути необізнані із цим законом і члени редколегії видання "Герої Революції Гідності".
Добірка персон – мало сказати, що солідна. "Гуманітарний" заступник голови ОДА Ігор Пасічняк, тодішній (книга вийшла минулого року) начальник інформаційного Депаратменту ОДА Ігор Дебенко, тодішній заступник голови облради, а тепер заступник міського голови Франківська Олександр Левицький, історик, викладач Прикарпатського університету Сергій Адамович. Титуловані краєзнавці, у доробку яких є десятки книжок, – Петро Арсенич та Михайло Мулик. Не менш титуловані журналісти, редактори обласних ЗМІ – Петро Парипа, газета "Галичина", та Ольга Бабій, обласне телебачення "Галичина". Журналіст і письменник Ярослав Ткачівський. Директор обласної бібліотеки Людмила Бабій. Погодившись працювати в редакційній колегії, ці люди розділили відповідальність за книжку з її упорядниками.
"Книжку про прикарпатців-героїв Небесної Сотні готували за матеріалами ЗМІ. Засідання редколегії відбувалися, вони стосувалися також і інших видань, які готує "Книга Пам’яті". Я бачив уже готову книжку", – відповів на запитання про погодження фінального рукопису видання Ігор Пасічняк.
Заступник голови ОДА сказав, що неприпустимо, щоби книжка, а надто така, що вшановує пам’ять українських героїв, вийшла з порушенням авторських прав.
"Проведемо перевірку, з’ясуємо і, якщо цей факт підтвердиться, покараємо винних", – додав він.
Яким буде покарання, будуть визначатися. За іронією долі, в той самий день, коли стався скандал, Ігор Пасічняк вручав цю книгу на відкритті меморіальної дошки полеглому на Майдані Михайлу Костишину в селі Нижній Струтин Рожнятівського району його родичам.
Не додивилися чи й не дивилися? Саме редколегія дає добро на фінальний варіант книги, який іде в друк. А на етапі підготовки оцінює доречність тексту, фото, заголовків, об’єми поданих матеріалів тощо та виправляє недоліки.
"Рукопис надсилали всім членам редколегії на електронну пошту", – сказав член редколегії Ігор Дебенко. Він отримав на мейл кінцевий варіант книги і "гортав" його. Зі слів Ігоря Дебенка, редакційна рада з приводу цієї книги збиралася не раз. На одній із таких Ярослав Ткачівський та Людмила Бабій наголошували, що видання потребує особливої ретельності і акуратності у виконанні, щоби не применшити нічию пам’ять і не травмувати сім’ї полеглих. Наголошувалося на необхідності зустрітися з родичами Небесної Сотні, оскільки готову книгу планували подарувати в кожну родину героїв.
"Ми вважали, що над статтями працює колектив "Книги пам’яті", і полишили це на їхню професійність. Звертали увагу на інше – на збалансованість інформації: про когось у первинному варіанті було більше тексту і фото, про когось – менше. Давали зауваження. Упорядники вносили зміни і розсилали правлені варіанти членам редколегії, – пояснив "кухню" Дебенко. – Ні в кого не могла виникнути думка, що статті в книзі – плагіат. Що береться вся повністю стаття з якогось сайту без посилання на автора. З членів редакційної ради на це ніхто не звертав увагу, бо в голову не могло прийти, що ці речі треба перевіряти…"
Виявилося, що перевіряти треба було не тільки дотримання авторських прав. За кілька останніх днів, відколи Євгенія Бардяк повідомила про крадіжку її робіт, скандал поширився і на сім’ї Небесної Сотні.
"До нас не приїздили, не дзвонили і взагалі ніяк не зверталися по книжці про героїв Революції Гідності", – повідомила дружина Сергія Дідича Галина. Нещодавно на презентації в обласній бібліотеці цю книгу урочисто вручили її доньці. Дівчинка впізнала текст Євгенії Бардяк – вона теж розказувала про батька, пізніше читала історію в інтернеті і знає її ледь не напам’ять. А тут побачила під нею чужий підпис.
"Для нас, родичів наших Героїв, дуже важливим є увіковічення пам’яті про них. І дуже неприємно читати перекручену і неперевірену інформацію. Стаття, яку написала Євгенія Бардяк, написана не рукою, а серцем. І дуже несправедливо, що під її роботою підписалася людина, яку я не знаю", – прокоментувала пост Євгенії у Фейсбук дружина Ігоря Ткачука Марія.
Вона зауважила ще й помилки.
"В книзі також є стаття з інтернету, яка взагалі не відповідає дійсності і неправдива. А одна з фотографій, де Ігор з другом, підписана, що то він зі старшим сином. Боляче читати, коли розумієш, що неправду прочитають ще багато людей і подумають, що так воно й було", – відреагувала Марія Ткачук.
Вирішення проблеми з авторським правом керівник "Книги Пам’яті" Ганна Данилюк-Шекеряк бачить у тому, щоби в кожну книжку вклеїти наклейку, на якій зазначити, що з вини редакції допущена помилка. Попросити вибачення в Євгенії Бардяк. І зазначити, що матеріали під таким-то заголовком є її авторства.
Однак авторка на таке не погоджується. Євгенія надіслала листа Ганні Данилюк-Шекеряк з вимогами припинити розповсюдження видання, вилучити вже роздані примірники та принести публічне вибачення через обласні ЗМІ. Такі вимоги Євгенія аргументує тим, що книга вийшла коштом громади – тобто ці 500 примірників профінансовані з обласного бюджету.
В іншому випадку Євгенія Бардяк має намір звертатися до суду – вимагати вилучення видання і компенсації моральної шкоди.
"У нас ніколи не буде порядку, в нашій державі не буде порядку, якщо люди не будуть відчувати відповідальність за те, що роблять. За кожну зроблену справу треба нести відповідальність", – наголосила Євгенія.
А надто після Революції Гідності.
Наталія Кушніренко
P.S.
Книжка "Герої Революції Гідності" була видана в серпні минулого року обласним відділом "Книги Пам’яті України" в рамках регіональної цільової програми підтримки книговидання на 2011-2015 роки. Вартість програми, як зазначено на сайті ОДА, – 6 млн 590 тис. грн.
Річний бюджет "Книги Пам’яті" на випуск видань історико-меморіального серіалу в межах цієї програми у 2015 році склав трохи більше 350 тис. грн. Вийшли друком три книги.
Цьогоріч затверджена нова регіональна програма з книговидання на 2016-2020 роки, яка коштує 6 млн 250 тис. грн. Річна вартість програми – 1 млн 250 тис. грн. З них 350 тис. грн отримає "Книга Пам’яті України". На цей час готуються два видання.
Керівник відділу "Книги Пам’яті", що видає книжки за кошт обласного бюджету, входить в експертну раду з питань книговидання, що визначає, які книжки будуть видаватися бюджетним коштом. У типовому "Плановому кошторисі витрат", який додається до заявки на кожну таку книжку, першою статтею видатків йде "авторський гонорар". Але це вже інша історія.
