У резонансній кримінальній справі, в розслідуванні якої ось уже понад п’ять років не можуть поставити крапку, стався несподіваний поворот: під час судового слухання у Надвірнянському районному суді підсудному раптом змінили обвинувачення. Представник прокуратури вніс постанову, якою виключив із обвинувачення корисливі мотиви вбивства, причому ніякого іншого мотиву скоєння цього злочину натомість не запропонував. Таким чином Андрій Ониськів відтепер відповідатиме за злочин, передбачений частиною 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство), санкція якої не передбачає довічного позбавлення волі, а нижня межа покарання дещо менша від попередньої – від 7 до 15 років ув’язнення без конфіскації майна.
Нагадаємо, що у грудні 2012 року Богородчанський районний суд визнав Андрія Ониськіва винним у навмисному вбивстві Михайла Слободяна саме з корисливих мотивів, присудивши йому 12,5 років позбавлення волі. За версією слідства, якої донедавна дотримувалося й державне обвинувачення на суді, причиною злочину стали невиконані боргові зобов’язання, які виникли між молодими людьми.
Як свідчили під час цього судового процесу і батько, і приятелі убитого, Михайло Слободян неодноразово позичав Андрію Ониськіву чималі суми грошей, які перепозичав для цього у своїх знайомих. Між ними, начебто, навіть існувала домовленість про земельну ділянку, на якій розташована автостоянка на вулиці Івасюка, за якою Ониськів віддавав її в користування Слободянові за 50 тисяч доларів у рахунок неповернутих боргів. За показами тих же свідків, останньою позичкою для Ониськіва стали 25 тисяч доларів, які він нібито зобов’язався повернути наприкінці березня 2010 року. І саме 27 березня того року він поїхав разом зі своїм кредитором на Закарпаття, щоб оглянути якийсь міфічний кар’єр, який вони буцімто планували купити на спілку. Дорогою Ониськів звернув з Калуської траси у бік Чорного лісу, де згодом у бункері закинутої колишньої військової частини виявили Михайла Слободяна, убитого пострілом з пістолета.
Однак на суді Ониськів визнав тільки один факт позики – 70 тисяч гривень під заставу належного його дружині будинку на Закарпатті, яку було оформлено нотаріально і за яку він повністю розрахувався. Він стверджує, що більше грошей у Слободяна не позичав. Щоправда, факт існування у підсудного фінансових проблем під час судового процесу таки підтвердився. Ониськів сам розповів про свої негаразди із банком, який відібрав у нього нерухомість, подаровану батьком для ведення бізнесу і яку він заставив для отримання кредитів. За його словами, саме для того, щоб вирішити свої проблеми з банкірами, він і звернувся до Михайла Слободяна, який певний час займався також колекторською діяльністю.
Апеляційний суд в Івано-Франківській області, скасувавши вирок Богородчанського суду і відправивши справу на повторний розгляд до Надвірної, звернув увагу на те, що під час судового слідства не були встановлені точні суми боргових зобов’язань Ониськіва перед Слободяном. Справді, жодних боргових розписок не збереглося. А той факт, що батько Андрія Ониськіва, відшкодувавши під час слідства потерпілим 109 тисяч доларів заподіяної шкоди, вказав, що 87 тисяч доларів із цих грошей – це узгоджена сума на покриття боргових зобов’язань підсудного, у прокуратурі не врахували як істотний доказ існування боргів.
19 травня у Надвірнянському районному суді розпочнуться дебати у цій довготривалій справі. Зважаючи на зміну обвинувачення, прокуратурі, мабуть, доведеться вимагати для покарання підсудного меншу міру покарання, ніж була призначена вироком Богородчанського суду.
Нагадаємо також, що під час судового процесу пропали ключові речові докази – мобільні телефони вбитого Михайла Слободяна та підсудного Андрія Ониськіва. Свого часу саме проведене під час слідства в Богородчанському районному суді дослідження у сфері мобільного зв’язку довело, що відповідно до зафіксованих вхідних та вихідних дзвінків з телефону Андрія Ониськіва в день, коли було скоєно вбивство, він перебував на виїзді з лісосмуги поблизу закинутої військової частини, де й було знайдено тіло Михайла Слободяна.
Богдан СКАВРОН