п'ятниця, 14 грудня

Терра інкогніта газовидобутку в Україні: чого нам чекати від реформи Держгеонадр

У парламенті відбувся круглий стіл, на якому вітчизняні та іноземні спеціалісти обговорили хід реформи Держгеонадр та газонафтовий потенціал малодосліджених областей на півдні та заході України.

Захід називався символічно: "Досягнення цілей газовидобутку до 2020 року. Чи всі можливості використано". Його ініціаторами стали парламентський комітет з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки та представники Великобританії.

 

Досвід англійців для України

Великобританія в 2016 році вирішила: треба видобувати більше власних вуглеводнів. Щоб зацікавити видобувні компанії вкладати у цей напрямок кошти, прийняли відповідне законодавство.

Перший секретар Посольства Великобританії Кейті Коттрел розповіла присутнім про політику королівства щодо нарощування власного видобутку вуглеводнів. Зокрема, йшлося про те, як англійський уряд стимулює видобувні компанії. З іншого боку, їхню діяльність контролює державний регулятор UK's Oil and Gas Authority. В установи – широкі повноваження. Так, вона може накладати штрафні санкції на порушників законодавства розміром до мільйона фунтів.

Окрема мова – про дослідження, презентоване Baringa на замовлення EBRD щодо потенціалу видобутку вуглеводнів в Україні та рішень, які потрібно просувати на державному рівні. Заступник директора ЄБРР Марина Петрова та один із представник Baringa Partners LLP Джайєш Пармар поділилися рекомендаціями у цій сфері. В принципі, Україна вже на цьому шляху. Але рухається не так швидко, як хотілося би. Зокрема, до 2020 року в нинішньому темпі нам навряд чи вдасться повністю задовольнити потреби українських споживачів (населення та підприємств) у газі власного видобутку.

Серед визначних кроків реформи галузі можна назвати кілька. Серед них, у першу чергу, зменшення рентної плати на "нові" свердловини, передача 5% ренти до місцевих рад, на території яких ведеться видобуток вуглеводнів, а також прийняття закону про дерегуляцію у нафтогазовій сфері. Про це більш детально на круглому столі розповіли заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Михайло Близнюк та заступник міністра екології та природних ресурсів Віктор Вакараш.

Коментуючи виступи англійських та українських експертів, депутат Верховної Ради Ольга Бєлькова зауважила: "Для реалізації амбітної Концепції 2020 недостатньо тих компаній, що зараз працюють на ринку. Їх має стати у два-три рази більше, тому треба спрямовувати зусилля на залучення таких компаній".

Ольга Бєлькова

Також народна обраниця погоджується з англійцями щодо реформи регулятора галузі. Державна служба геології та надр України має бути самостійною та перетворитися на "сервісний орган".

 

Що стане на перешкоді електронним аукціонам?

Тим часом трансформація у Держгеонадрах відбувається складно, зауважив в.о. голови комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки Олександр Домбровський.

Одна із причин – брак фінансування на геологічну розвідку надр, повідомив т.в.о голови Державної служби геології та надр України Олег Кирилюк: "Кошти, які виділяються на геологічне вивчення, складають всього-на-всього 100 тисяч гривень на рік. Тоді як для однієї пошукової свердловини потрібна така ж сума. За ці кошти треба здійснювати моніторинг, вивчення, спостереження, виявлення рудних-нерудних копалин, води і багато інших процесів".

Олег Кирилюк

У цьому році через масштабні зміни у галузі Служба провела інвентаризацію всіх нафтогазових ділянок в Україні, на яких в ті чи інші часи проводилося геологічне вивчення. З’ясувалося, що сьогодні в Україні є розвідані ресурси у межах 35 тисяч кв. км. Із них 10 тисяч – на шельфі Чорного моря. Ще 15 тисяч – відпрацьовані службою площі, підготовлені для конкурсу. Найбільший інтерес становлять 30 ділянок на 7 тисячах кв. км у дев’яти областях України. Перший десяток буде виставлений на електронний аукціон до кінця 2019 року.

Олег Кирилюк закликав видобувні компанії до співпраці, тому що інформація про лоти стала більш відкритою: "Раніше як відбувався аукціони? Наказ, потім публікація в "Урядовому кур’єрі", а там – коротенька інформація про геологічні координати, вартість – і все. Звичайно, цього було замало інвесторам, щоб визначитися: брати чи ні участь в аукціоні. Із Асоціацію газовидобувних підприємств ми підготувати фактично по кожній ділянці "тизер" обсягом 10 сторінок – там і геологічні координати, і стадія вивченості, і геофізика, і наявність свердловин різних років, і сусідські ділянки та що там видобувають, і магістральні трубопроводи поруч. Українською та англійською буде друкуватися ця інформація, щоб потенційні інвестори могли нею скористатися".

При цьому керівник Держгеонадр зауважив: згадані 35 тисяч кв. км – це місця, де роками проводилося геологічне вивчення.

"Натомість Південь України погано вивчений, і великі території на Заході залишилися без геологічного вивчення, сейсморозвідки, – наголосив Олег Кирилюк. – А без цього держава втрачає можливість у 2020-2021 роках виставляти території /на аукціони/ для надання надр у користування. Вони фактично будуть "пусті". Тому Держгеонадра двічі пропонували Кабміну і Верховній Раді надати можливість Службі отримувати 50% тих коштів, які вона залучає за рахунок продовження і надання дозволів, проведення аукціонів. Якби на наступний рік було прийнято таке рішення, ми могли б залучити до держбюджету 1 млрд грн і 50% отримати при цьому на геологічне вивчення. Це ті кошти, за які ми могли б принаймні здійснити інтерпретацію багатьох ділянок, на яких за останні 10, 20, 50 років проводилося геологічне вивчення".

 

Про УГВ, ренту і не тільки

Про проблеми і досягнення "Укргазвидобування" (УГВ) розповів її керівник Олег Прохоренко.

У компанії зараз більше досягнень, ніж проблем. Так, УГВ в минулому році вийшла на 24-річний рекорд із видобутку газу з показником 15,3 млрд кубометрів. Значний приріст при цьому – в добовому видобутку: за три роки він зріс з 40-41 до 44 млн кубометрів.

Олег Прохоренко

УГВ у рази стала більше бурити і проводити 3D-сейсморозвідку. Розвивається ГРП-програма, успішні операції з ремонту свердловин та інтенсифікації видобутку. Відбувається оновлення бурового обладнання, а також залучення до буріння іноземних сервісних компаній.

Саме завдяки УГВ громадяни України отримали на 1 млрд кубометрів газу більше, як порівняти з 2015 роком. Це означає, що НАК "Нафтогаз" на таку ж цифру менше закупив імпортного палива і заощадив державні гроші.

Про співпрацю із УГВ розповіли керівники ОТГ з Полтавщини, присутні на круглому столі. Приміром, у Коломацькій громаді в цьому році надходження від рентних платежів склали 9 млн грн (1%, тому що об’єднана громада створена в цьому році), у 2019-му буде втричі більше (3% від ренти для ОТГ). При цьому 70% бюджету сільської ради складають саме кошти від видобутку вуглеводнів цією компанією.

До речі, про рентні платежі. Вони могли б суттєво допомогти громадам Західної України інтенсивно розвиватися – якби не описані Кирилюком "білі плями". Поки що за об’ємом таких надходжень лідирують Харківщина та Полтавщина – із 596,6 та 537,1 млн гривень відповідно (за 10 місяців 2018 року). У той же час як Львівщина отримала 65,6 млн, Івано-Франківщина – 85,8 млн.

Анна Довгошей

КОМЕНТУВАТИ