КУРС вирішив з’ясувати, скільки коштують пологи в Івано-Франківську. Для цього ми звернулися до молодих матусь, які народжували протягом 2015-го – початку 2016-го року. Близько двох десятків жінок різного віку і незнайомих між собою погодились поділитися своїм досвідом.
Ціна питання
Починається все із благодійних внесків. З першим таким платежем майбутні матері стикаються, якщо хочуть стати на облік до лікаря не за місцем прописки. Якщо це в межах Івано-Франківська, доведеться сплатити 100 гривень, з області чи з іншого міста – 200 гривень. Потім потрібно домовитись з лікарем, який стежитиме за перебігом вагітності. У деяких випадках доводиться покласти ще сотню-дві гривень на стіл лікаря, щоб продовжити розмову. Якщо жінка потрапляє до дільничного лікаря, то платити ні за що не потрібно, він зобов’язаний консультувати і надавати допомогу безкоштовно. Попри це, деякі вагітні все ж робили благодійні внески до 50 гривень.
Щомісячно жінки здавали стандартні аналізи в ЖК, за кожен з яких платили по 5-15 гривень благодійних внесків, від яких можна відмовлятися, але не кожен може. Суми, здавалось би, невеликі, однак повторюються по кілька разів на місяць. Часто лікарі призначають і дорожчі аналізи в приватних закладах, вартість яких 500-700 гривень. Бувають випадки, коли дорогі аналізи необов’язкові і від них можна відмовитись, однак як ви можете бути впевнені?
Коли наближається час пологів, більшість майбутніх матусь намагались підшукати кращого лікаря та домовитись з ним. Про вартість пологів з опитаних нами жінок заздалегідь не говорив жоден лікар! Потрібно лише зробити благодійний внесок у розмірі близько 100 гривень на розвиток пологового будинку.
Суми за медикаменти, які пацієнтки змушені придбати за списком на пологи, коливаються від 800 до кількох тисяч гривень. Більше за ліки доводиться платити тим, кому роблять кесарів розтин, оскільки це вважається складнішою операцією. Практика показує, що при пологах використовується далеко не все закуплене. Те, що залишається, часто не повертають жінкам, і куди воно дівається – залишається загадкою.
Про розрахунки з тим чи іншим лікарем батьки найчастіше дізнаються або з форумів, або безпосередньо від знайомих, які нещодавно через це пройшли. Суми тут теж коливаються.
"Поки не даш у кишеню, ніхто в твою сторону й не подивиться, ніхто не прийде, не покаже, не розкаже, не допоможе. Акушери ще менш-більш ставляться нормально, а в медсестер таке ставлення, ніби ти в них 1000 гривень позичив. Хамлять, кричать, дивляться на тебе такими поглядами… Відкритим текстом говорять, щоб їм платили гроші. Як вже кажуть всі мамусі, роддом – це найбільше поле корупції. За кесарів розтин потрібно біля 10 тисяч заплатити. За звичайні пологи 5-6 тисяч. А ще плюс медикаменти", – розповіла Олександра, якій довелось нещодавно пережити планований кесарів розтин.
Однак ми з’ясували, що чимало матусь "віддячують" і меншими сумами. Вони за звичайні пологи платять в середньому по 1000 гривень лікарям, і по 200 гривень акушерам, медсестрам.
"Персонал – люди завжди люди. Зі мною поруч в палаті лежала жінка і розказувала, що тут одні дури, а не лікарі. Мабуть, все залежить від самої людини – чого ти чекаєш, що провокуєш. Коли я вночі приходила до акушерки і казала: "допоможіть мені, будь ласка", вона вставала і йшла допомагати, – розповіла мама трьох дітей Людмила. – У мене жодного разу із трьох ніхто ніколи нічого не вимагав. Так, я платила за послуги лікаря, бо хотіла народжувати саме в ТОГО лікаря, а не в якогось іншого. Це була моя особиста "заморочка". Зі мною народжували жінки, які прибули до чергового лікаря, не домовляючись, і теж казали, що все нормально, ніхто нічого не вимагав. Платити чи не платити – особиста справа кожного".
Найбільш заощадливими виявились батьки, які пішли на партнерські пологи. За відгуками матерів, у такому випадку увесь медперсонал ставиться гарно та уважно і без будь-яких "подяк", хіба при виписці шампанське та шоколад для усіх. За партнерські пологи потрібно заплатити офіційно близько 500 гривень.
"Все залежить від того, чи знаєш ти свої права, чи можеш ставити людей на місце по-доброму. Хотілось би ремонт в палатах і достойні зарплати медикам. А сама жінка має поміняти своє ставлення до процесу появи дитини: не думати, кому дати гроші, а просто насолоджувались моментом, коли вона стає Мамою! Більше позитиву!" – радить Надія, яка разом з чоловіком обрала саме партнерські пологи.
"В реанімації доглядали за мною гарно, в післяродовому відділенні теж була приємна одна медсестричка, і лікарі гарно відносилися та й, в загальному, отримала позитивні враження, адже повернулася я додому з донечкою на руках!" – розповіла Ольга, якій пологи обійшлися загалом в 11 тисяч гривень.
Кілька опитаних франківчанок народжували у пологовому відділенні Лисецької ЦРЛ. Кажуть, що там і розміри "подяки" менші, і ставлення персоналу краще.
"Дякувати" – нормально?
Медики про "подяки" говорити не хочуть. Але лікар С. зауважив, що у ситуаціях, коли молодим мамам здається, що без грошей на них ніхто навіть не гляне, потрібно врахувати кілька факторів:
"По-перше, у породіллі відбувається сплеск гормонів, що може викликати неоднозначне сприйняття ставлення до себе. По-друге, чомусь всі забувають, що лікар на роботі інколи проводить по 24 години, приймаючи складні пологи і переживаючи за своїх пацієнтів. Те, що після цього він не завжди може приділити достатньо уваги пацієнтці, ще не означає, що він хоче грошей", – пояснив лікар С.
Голова департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Мирон Матейко не взявся коментувати ситуацію з поборами у пологовому, лише закликав звертатися в прокуратуру у випадку, коли лікар називає «таксу»:
"По чутках від знайомих я можу це трактувати образно, але стверджувати, що так є, я не можу, – каже Матейко. – Позиція моя і департаменту – на роди все має бути забезпечено, хоча фінансування не дозволяє цього робити. Але перша невідкладна допомога при фізіологічних родах має бути! А питання "подяки" – добровільна згода мами чи родичів. Це мало би бути так, а не обов’язково. Питання кесаревого розтину інше, бо там є більші затрати, і це вже рахується як операція".
Чи можна не платити лікарю? Питання непросте. Якщо ловити кожного фахівця за руку, то хто ж тоді прийматиме пологи? Інтерни? Такими міркуваннями діляться молоді жінки. Створювати проблеми досвідченим лікарям, які врятували сотні життів, молоді мами не хочуть, мовляв, де ж взяти спеціалістів, якщо на усіх лікарів повідкривають справи? В успішних країнах професія лікаря високооплачувана, тому там мова про "подяки" не йде.
Екс-очільник департаменту охорони здоров’я Роман Мельник відвертіший. Він визнає, що було б краще, якби усі кошти надходили в лікарні офіційно. Тоді люди знали б, за що доводиться платити.
"Сьогодні при тому забезпеченні, яке надає держава, по-іншому бути не може. Не можна робити лікаря у всьому винним. Це величезна наша біда, і вона нам ще так гукнеться, коли відкриють європейські двері і визнають наші дипломи. Ми залишимось без лікарів. Ми сьогодні на останньому місці у світі по заробітній платі медичних працівників", – каже Роман Мельник.
Враховуючи те, що більшість медиків на сьогодні отримують офіційну зарплату 1,5-2 тисячі гривень, а середня зарплата по галузі – 2,4 тисячі гривень, "дякувати" лікарям, на думку Мельника, – нормально.
"100 років ми працюємо по схемі, яку нам колись нав’язали совіти, коли сказали, що лікарю потрібно дати мінімум, а решту він собі повинен заробити… Раніше філософи говорили, що у лікаря повинен бути дорогий перстень на руці, найкращий кінь і найкраща хата, щоб він не відволікався від того, що має надавати допомогу громадянам. Ця думка була завжди… Сьогодні я вітаю те, що люди "дякують" лікарям. Ми розуміємо, що у них низька заробітна плата і вони не можуть дати собі ради, у них теж є родини. Але це наш такий менталітет, ми звикли "дякувати". Це не найгірша наша якість", – додав медик.
Медик зазначив, що у перспективі – створення лікарняної каси, яка включатиме програму для вагітних. Вона працюватиме за моделлю страхової медицини. На відміну від благодійних фондів при медзакладах, лікарняна каса гарантовано покриє усі лікарняні витрати. Щоправда, доведеться робити щомісячні внески.
Доводиться визнати, що побори в пологових сприймаються ледь не як норма: їм знаходять безліч переконливих виправдань і лікарі, і самі породіллі. Перші справедливо нарікають на мізерну зарплату, яка ніяк не узгоджується з відповідальністю і складністю роботи. Другі – закономірно перейняті безпекою та здоров’ям дитини і власним. І готові – попри невдоволення – за це платити. Іншого варіанту деградована нинішня система не передбачає.
Страшніше, ніж побори
Є ще одна проблема, яка обурює жінок навіть більше, ніж побори. Це жахливі умови, в яких доводиться народжувати. Лякає старе обладнання, зношені матраци, облуплені дитячі ліжечка, давно не ремонтовані, нехай і чисті, палати й санвузли.
"У нас не лікарня, а концтабір. Умови жахливі. У мене було враження, що я не в пологовому, а в КПЗ. Обдерті стіни, нещасна сантехніка, але чисто. Про платні палати з євроремонтом заздалегідь не домовишся. Хто швидше народив, той і зайняв", – зазначила Людмила.
Чи не найбільший дискомфорт викликають у породіль старезні ліжка та брудні зношені матраци. Кажуть, що після пологів, а тим більше кесаревого розтину, неможливо навіть лежати на них. І тут не враховується, що потрібно часто вставати до дитинки. А колисочка багатьом матусям нагадує "маленьку тюрму".
"Наш пологовий – це справжня катастрофа! Палати ніби були чисті, санітарка кожного дня мила підлогу. Але це не умови для жінок після пологів і операцій! – обурюється Олександра. – Ліжка з пружинами, на яких просто неможливо лежати після операції чи пологів. Встати з такого ліжка без допомоги неможливо, це страшенний біль, а ставати потрібно майже кожну годину, щоб погодувати дитину, переодіти і т. д. Матраци старезні, прогинаються, з неприємним запахом. Постіль потрібно брати свою, адже там ще, мабуть, наші бабусі народжували".
Окрім цього, в пологових будинках не передбачено умов, щоб з новоявленими мамами могли залишатись їхні родичі. Тобто, залишатись можна, але все, що можуть запропонувати в закладі, – це стілець біля ліжка.
"Після пологів вручають дитину – і роби з нею що хочеш. А те, що ти тільки після операції, встати не можеш, нікого не цікавить. В палатах було по 6 жінок разом зі своїми дітками і мамами чи чоловіками, які їм допомагали. Спати їм не було де, вони сиділи на стільцях", – підтвердила Олександра.
.JPG)
Матерів також дивує харчування – на сніданок хліб і "якийсь напій", масло – не завжди. Обід також не завжди відповідає дієті, рекомендованій при грудному вигодовуванні.
Також трапляються казуси з "відвідувачами" закладу:
"Вразило те, що по ОПЦ вештаються "лєві" люди, які торгують трусами, збирають пожертви і таке інше. – розповіла Ольга. – Уявляєте картину: ви спите і відкриваєте очі від того, що якась жінка починає пропонувати вам леопардові піжами?! І це о 12 годині ночі… Я вважаю, що міняти треба все. А в першу чергу керівництво, яке опікується цим закладом на рівні області. Або покласти тих чиновників, які керують медициною на рівні області, на пару днів полежати в лікарні, погодувати, хай посплять в таких умовах!"
Попри запевнення голови департаменту охорони здоров’я Мирона Матейка, що медзаклади забезпечують невідкладну допомогу, на практиці це не завжди вдається. Матері кажуть, що коли щось раптом трапляється, медсестри "зичать" в інших пацієнтів навіть вату.
Професійність персоналу жінки оцінюють по-різному. Сходяться на тому, що є справжні фахівці – знавці справи.
"Є хороші і уважні лікарі і медсестри. Але більшість вже зіпсуті системою, пристосуванці, для яких ти лише гаманець ходячий, таке відчуття, що ти їм постійно щось винний, вони нічого не хочуть змінювати, а старші жіночки-медсестри – то взагалі стара радянська закалка у найгіршому значенні", – каже мама трьох дітей Марія.
На відношення персоналу до породіль нарікає й Олександра, яка переконана, що пора вже звільняти медпрацівників за непрофесійність:
"Роддом – це місце, де народжується нове життя. Це святе місце! Там жінка повинна почувати себе, як удома, максимально комфортно. Тому міняти потрібно ВСЕ. Починати з капітального ремонту, заміни ліжок, пологових залів, операційних. Потім братися за персонал. Потрібно ввести величезні штрафи за хабар, і не тільки за хабар, а за погане непрофесійне відношення. За погане відношення потрібно звільняти з роботи. Звільнили б одну, інша б задумалась над своєю поведінкою".
Тож не "подяки" лікарям сьогодні найбільше лякають молодих батьків. Найбільше побажань щодо покращення умов в пологових будинках обласного центру. Якби усі платежі були офіційними і спрямовувались частково на оновлення матеріально-технічної бази, частково – на надбавки медперсоналу за серйозну і відповідальну роботу, нарікань на адресу медиків було б значно менше і пацієнти почувались би комфортніше й безпечніше.
Днями на сайті електронних петицій до влади Івано-Франківська зареєстрували петицію з вимогою ремонту міського пологового. Обґрунтування автор виклав у стилістиці чорного гумору: "Запропонувати відомим іноземним кінорежисерам приміщення нашого пологового будинку як площадку для знімання стрічок апокаліптичного змісту або для створення фільмів жахів. Як перевагу нашої пропозиції запропонувати економію на декораціях, оскільки вони вже є готові. Виручені від цього кошти направити на ремонт приміщення". Сміх крізь сльози.
Олена БАС,
фото Юрія Паливоди і Марії Козакевич
