fbpx

Вілли і пансіонати старої Гуцульщини: готель Гануса в Яремчі

Наша історія 14:36, 28.07, 2014

Готель Гануса в 30-х роках минулого століття став культурним осередком туристичного Яремче: тут виступали оперні співаки, переглядали кінофільми, ставили п'єси, проводили свята і зустрічі. У цьому будинку протягом його майже столітньої історії побували чимало знаменитостей: Богдан Лепкий, Олесь Гончар, Чингіз Айтматов і навіть… Збігнєв Бжезінський.

КУРС продовжує цикл публікацій про вілли і пансіонати Гуцульщини, збудовані до Другої світової війни. Ці унікальні дерев'яні, рідше кам'яні, споруди поєднували здобутки тогочасної європейської архітектури з самобутнім гуцульським народним стилем. Витончені, елегантні, неповторні, вони або не пережили воєнного лихоліття, або ж виявилися чужими й непотрібними в радянську епоху. Але залишилися документи, світлини, людські історії… 

 

Читайте також: Вілли і пансіонати старої Гуцульщини: "Український хмародер" у Ямній

 

Яремче вже сотню років утримує неофіційний, але цілком заслужений статус туристичної столиці Карпат. Розквіт міста як курортного центру розпочався у 1894 році з побудовою залізниці Станіславів – Воронєнка. Вже перед Першою світовою війною для послуг "літників", як тут називали туристів, пропонувалось більше 500 кімнат – від скромних до класу "люкс". До 1899 року тут було побудовано 50 дерев’яних і мурованих вілл. У 1905 – 1906 роках в Яремче відпочивало за сезон 1500 осіб, що приносило чималий дохід власникам пансіонатів, готелів, водолікувального закладу доктора Градера і численних вілл.

Особливе місце серед рекреаційних закладів початку ХХ століття здобув готель, ресторан і кав’ярня Францішека Гануса. Це одна з найбільших і найкращих будівель Яремче того часу. Вкритий бляхою мурований двоповерховий будинок з високим цоколем, з просторою верандою.

В 1930 році була проведена значна реконструкція приміщення: за проектом місцевого архітектора Макса Цукера будинок збільшився майже вдвічі, ніж передбачав первинний план. Тут розмістилися ресторан, кав’ярня, танцювальний зал, згодом кінотеатр, численні допоміжні кімнати для персоналу, кухні та 20 кімнат готелю. Деякий час у будинку діяла Станція Туристична.

На одній із світлин 30-х років ХХ століття бачимо групу учасників Польського Товариства Татранського перед верандою готелю Гануса. Другий зліва – Вінцент Горецький, капітан у відставці, останній передвоєнний війт Яремче (до вересня 1939 року).

Вже на початку ХХ століття будинок Гануса став осередком культурного життя в Яремчі. Тут проводились концерти, святкування, зустрічі, вистави, згодом перегляд фільмів. Один із галицьких часописів повідомляв, що "17 серпня 1902 року з ініціативи Яремчанського Туристичного клубу під опікою пані Фестенбург в залі ресторану Францішека Гануса проведено концерт. На концерті виступили оперні артисти Анна Флоріян (співачка), Болеслав Копинський (віолончеліст), Марія Луцька, Володимир Лелека (естрадні артисти), Генрік Збірховський (скрипаль), Марія Людкевич (скрипалька). Дохід з концерту скеровано на будову яремчанського костелу. Після концерту відбулися танці".

Поважні яремчанці колись любили згадувати, що якось місцеву жительку Марію, що постачала молоко для ресторану та кав’ярні, запросили до готелю Гануса на перегляд фільму. А це було в середині 30-х років ХХ століття. Жінка дуже злякалась коней на екрані, які, здавалось їй, зараз стрибнуть в глядацький зал, і з криком втекла звідти. Цей епізод веселив гостей Яремчі.

Як відзначалося в путівнику, ціни за добу перебування в готелі Ф. Гануса коливалися в межах 3-6 корон. Кімнати були дуже комфортними, а готель в центрі Яремче працював всі сезони.

З готелем Гануса пов’язані сумні спогади видатного українського письменника, літературознавця, перекладача і вченого Богдана Лепкого. Про своє перебування в Яремчі під час Першої світової війни в 1914 році Богдан Лепкий розповів в оповіданні "Папері є?". В ту пору він виїхав з Тернопілля, що вже палало у вогні війни, через Станіславів до Яремчі. Тут, як згадував письменник, було тихо, пахло живицею, дівчатка продавали суниці, – здавалося, війна сюди не прийде.

Лепкий оселився в готелі Гануса, заприятелював з начальником залізничної станції. Коли на привокзальному майдані навпроти готелю зібрались юнаки-добровольці, які записались у Легіон українських Січових Стрільців, напутню промову перед майбутніми січовиками виголосив саме Богдан Лепкий.

Однієї трагічної ночі, коли російська армія обстрілювала Яремче з артилерії, письменник перебував у помешканні начальника залізничної станції. У готель Гануса влучили осколки снаряда, спалахнула пожежа, яку швидко погасили. Але у вогні згоріли речі Лепкого і частина архіву: завершена коректура драми "Мотря", а також третій том "Історії української літератури". Залишатися в Яремчі було небезпечно, письменник рушив до Воронєнки, а потім через Рахів – до Відня.

Яремчанці бережуть пам’ять про видатного письменника. Іменем Богдана Лепкого названа одна із вулиць міста. А 27 липня 1999 року на адміністративному будинку виконкому Яремчанської міської ради, колишньому готелі Гануса, встановили меморіальну дошку, яка нагадує про перебування тут Богдана Лепкого. Автором барельєфу є Август Басюк, скульптор з Івано-Франківська.

Відомості про самих власників готелю – родину Ганусів – досить скупі. З метричної книги померлих Делятинського римо-католицького костелу довідуємося, що дружина Францішека Гануса Кароліна Ганус з родини Козійчук померла в Яремчі 1 жовтня 1912 року у віці 40 років. "Книга пам’ятна адресова військових емігрантів 1914 – 1915" пише, що Францішек Ганус, власник готелю в Яремче, з родиною з восьми осіб 25 серпня 1914 року виїхав з Галичини і замешкав в Асігу біля Лутомісла. Як свідчать установчі документи створеного в 1934 році Мисливського товариства в Яремчі, одним із його членів був син Францішека Гануса Ян Ганус, який займався "промислом овець".

З відомостей про начислення заробітної плати працівникам ресторану Гануса дізнаємось, що тут працювали дванадцять осіб, з них п’ять музикантів. За липень 1938 року вони отримали таку заробітну плату: Зюлковські Ян – 90 злотих, Боровські Болеслав – 280, Созіко Міхал – 90, Бласіковські Станіслав – 280, Яглак Станіслав – 90. Кельнери (три) відповідно отримали по 90 злотих. Кухар Радомські – 100 злотих, покоївка Романова Кароліна – 15 злотих, служниця Ропкалюк Софія – 15 злотих, робітник Ропкалюк Ілько – 10 злотих.

Під час Другої світової війни будівля готелю і ресторану Гануса зазнала значних пошкоджень. Про цей об’єкт в списку націоналізованих радянською владою будинків в 1945 році зазначено, що збитки, нанесені війною, оцінюються в 275 000 карбованців.

В післявоєнний період в колишньому готелі і ресторані розмістився виконком місцевої влади і кінотеатр. У виконкомі свого часу бували поважні гості, які відвідували Яремче, зокрема письменники Олесь Гончар і Чингіз Айтматов.

В 1993 році в будинку виконкому міської ради побував видатний політолог, радник президента США Джиммі Картера Збігнєв Бжезінський. Це була приватна ностальгійна подорож. Зазначимо, що Бжезінський-старший був із Золочева, і деякий час він з сином Збігнєвом приїжджали на відпочинок у Ворохту.

Нещодавно в будинку виконкому міської ради, колишньому готелі Ф. Гануса, зробили капітальний ремонт. Його часто відвідують численні туристи, що цікавляться історією і архітектурою Яремчанщини.

 

Якщо Вас цікавить житло і відпочинок у Карпатах, Вам допоможе сайт karpaty.ua  – безліч цікавих пропозицій!

Світлана Флис, краєзнавець

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: