вівторок, 11 грудня

Як експорт органічної сушки допоможе господарям з Обертина врятувати землю

Вихід на ринок ЄС з екологічною продукцією – це не тільки валютні доходи. Це ще й ощадне господарювання й збереження екологічно чистого довкілля. Про це знають в прикарпатському селищі Обертин, в якому кооператив "Файні ябка" модернізує виробництво, аби пройти екологічну сертифікацію.
Зображення 1 / 3 Використовуйте клавіші для перегляду

У центрі селища Обертин на Тлумаччині височіє димохід, який не працює і на ньому вже гніздяться лелеки. Це приміщення старої пекарні, яке сьогодні відремонтували, переобладнали і вже готують смачні, запашні, та ще й екологічно чисті сухофрукти. А ще тут взялися за квашенину. Кожна нова серія продукції щоразу проходить контроль якості і цілком може претендувати на місце на європейських ринках.

Обертинський кооператив "Файні ябка" лише на початку свого амбітного шляху до європейського споживача. Але засновники сповнені оптимізму і готові пройти вимогливу процедуру до кінця. 

 

Як з’являється сушка

На початку липня у соціальному кооперативі "Файні ябка" сезон заготівлі вишень та смородини, бувають і гриби. Лише п’ять працівниць весело щебечуть та сміються на цілий цех, перебираючи руками сушену смородину – кожну ягідку.

З виробництвом знайомить директор підприємства Богдан Бучинський.

Починається все з прийому свіжозібраних фруктів та ягід. Їх підвозять до самого входу у цех люди з цього ж Обертина, з Тлумача, а також з навколишніх сіл: Олеші, Хотимира, Великої Кам’янки. Гриби інколи привозять з Верховини. Тут їх вивантажують та зважують.

"Поки що люди ще всього нового бояться. Але багато з тих, хто раніше на базари їздили, тепер ходять до нас – здають продукцію", – розповідає Богдан.

Богдан Бучинський

Відразу усе миють та очищають від хвостиків. Для зручності придбали спеціальне обладнання для виймання кісточок з вишень. Є і комбайн з різними насадками, який сам ріже яблука чи інші фрукти на шматочки.

Далі все розкладають на спеціальні стенди з сітками, які відправляють у сушку. Тепло подається за допомогою промислового твердопаливного котла. Поки що є одна сушка, в найближчих планах встановити ще дві.  

На роботу у "Файних ябках" запросили технолога з 20-річним стажем роботи Лесю Зорій. Жінка каже, що до кожного виду сушки є свій підхід. Так, наприклад, смородину спершу прив’ялюють при 50°C, а тоді при 70°C висушують протягом доби. А вишню відразу потрібно сушити при 75-80°C.

Після сушки продукція має вистигнути. А тоді потрапляє у сортувальний цех  працівниці перебирають руками кожну ягідку і кожен шматочок, щоб не злипалися між собою і щоб кісточка яка не попалася.

"Я приходжу і вже знаю, як треба сушити… Найліпше сушити яблука та грушки – там небагато соку, і потім легше перебирати", – каже пані Леся.

Далі продукція потрапляє на склад, де її пакують у фірмові обгортки.

В день цех може переробити 700-800 кг продукції. У високий сезон, коли надходить більше фруктів та ягід, наймають додаткових працівників.

"Умови праці – є все для того, щоб робити, тільки бажання треба мати", – додає Богдан Бучинський.

Цього року на замовлення почали робити і квашену капусту, солені огірки та помідори без жодних консервантів. Також спробували консервувати сливи та вишні.

Директор запевняє, що фрукти та овочі екологічно чисті та не оброблені хімікатами:

"Ця сировина не оброблена, тому що в нас нема людей, які би мали цілі плантації. В нас всі мають грядки, де щось собі вирощують, закривають, а зайве приносять нам, щоб не пропадало. Ще й заробляють".

Сировину для сушки оцінюють за середньою ринковою ціною. До прикладу, вишню цього року брали по 8-10 грн за кг. У вартість кінцевої продукції включається собівартість, втрата вологи, зарплата працівницям, утримання цеху, податки та невеличкий відсоток на прибуток – тобто на соціальні проекти. Так, один кілограм сушених вишень без кісточок обійдеться у 150 гривень – вона одна з найдорожчих, оскільки у процесі сушки втрачає дуже багато вологи, та й мороки з нею працівницям чимало.

"Якщо все робити правильно, то за якість треба платити", – пояснює ціноутворення директор.

До кінця місяця "Файні ябка" планують почати виходити на більші об’єми. Після проходження міжнародної сертифікації замовників на ринках ЄС шукатимуть на міжнародних агровиставках. 

Чистоту продукції підтверджують і результати лабораторних аналізів обласної санітарно-епідеміологічної станції. Кожну нову серію готової сушки віддають на експертизу.

Кооператив має два невеликі власні городи. Поки ми ознайомлювалися з роботою цеху, працівниці перейшли на один з них, де вже відцвіла полуниця – пішли "чесати сапу", або ж полоти бур’яни. Ягоду зібрали раніше та вже висушили.

А час другого городу з малиною ще не настав. Незабаром очікується новий врожай, який також зберуть під сміх і веселі розмови п’ять пар жіночих дбайливих рук.

 

Соціальний кооператив

"Файні ябка" – це кооперативний рух, який має стимулювати селян продавати продукцію, вирощену у власних садах. Раніше їм доводилось збувати фрукти та ягоди через закупівельників за невеликі суми або їхати до більших населених пунктів та продавати все на базарі.  

Ідея зародилася у місцевого підприємця та депутата облради Богдана Станіславського ще у 2015 році.

"На думку спали розповіді про митрополита Шептицького, як він почав кооперативний рух, коли приїхав на Франківщину. Я подумав: "Як його розвивати?" і поїхав по кооперативах, які є на Тернопільщині, і зіткнувся з тим, що є одна проблема – збут, бо вирощування – це інше, – каже Станіславський. – Тому ми вирішили зайнятися переробкою продукції і, зокрема, сушінням", – розповідає Станіславський.

Для цього спершу спеціально створили громадську організацію "Файні ябка – 57", яка, у свою чергу, заснувала товариство з обмеженою відповідальністю, що має право здійснювати комерційну діяльність. Зміст у тому, що весь прибуток має спрямовуватися на соціальні проекти.

Богдан Станіславський

Наприкінці 2016 року Станіславський презентував свою ідею та знайшов підтримку меценатів. У її втіленні взяли участь 57 інвесторів, які вклали по одній тисячі доларів у розвиток такого кооперативу. Ця сума була потрібна, щоб відремонтувати приміщення та купити першу лінію обладнання. У серпні, на День Незалежності, у світ вийшла перша продукція. А у жовтні 2017 року відбулося урочисте відкриття та освячення цеху.

"Ідея була в тому, що і на цій землі можна заробляти гроші і не обов’язково виїжджати. Місія нашого кооперативу – "Село, в якому хочеться жити". Якщо багато з наших людей їздили і працювали на збиранні ягід, вони вже знають, що це таке є, і так само могли би тут це вирощувати. А ми їм маємо допомогти у тому, щоб купити цю продукцію, переробити і продати",  каже Богдан Станіславський.

Зазначимо, що у Парижі вихідці з Обертина мають свою комуну – чимало людей виїхало до столиці Франції на заробітки.

Весь прибуток повертатиметься у громадську організацію, яка передаватиме кошти на соціальні проекти. Є угода, що доки "Файні ябка" не почнуть приносити прибуток, ТОВ "Станіславський", яким керує Богдан Станіславський, щомісяця перераховуватиме на рахунок громадської організації по 10 тисяч гривень. За останні 7 місяців усі кошти були спрямовані на конкурс для випускників шкіл, які набрали найбільшу кількість балів на ЗНО: семеро дітей отримали по 10 тисяч гривень заохочення

Є плани і на найближче майбутнє – Прикарпатський національний університет отримає 1000 доларів США (в еквіваленті) на дві стипендії (по 500 доларів) від "Файних ябок" двом студентам, які покажуть найкращі результати при вступі та після навчання на І семестрі.

Наразі підприємство шукає ринки збуту, які зацікавлені в екологічно чистій органічній продукції високої якості. Це може стосуватися закладів харчування, які часто пропонують клієнтам натуральні узвари. Є перспективи виходу на іноземні ринки, оскільки там цінується органіка.

Зараз триває процес сертифікації – поки що української. Але коли облаштування усіх приміщень, у тому числі для персоналу, будуть завершені, "Файні ябка" відразу пройдуть міжнародну сертифікацію якості ISO 9001, орієнтуючись на яку, проводили усі ремонтні роботи від самого початку. З цього приводу допомагають консультанти Центру сертифікації у Хмельницькому, які працюють на добровільних засадах, оскільки кооператив має соціальне спрямування. Вони підказують що і як потрібно облаштувати відповідно до міжнародних стандартів.

Пройшовши ці етапи, підприємство перейде до ще однієї сертифікації та отримає органічне маркування на своїй продукції.

 

Як відбувається сертифікація органічної продукції

10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 5448-д "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", який адаптує внутрішню систему контролю якості органічної продукції та узгоджує українське законодавство з європейським. Раніше в Україні законодавчої бази для органічного сектору не було.

"Давно вже був запит наших партнерів як з Європейського Союзу, так і з інших країн стосовно органічної продукції. Тому потрібно було, щоб було чітке і адаптоване до європейських норм законодавство в органічній сфері, що ми і зробили, – зазначає експерт Офісу підтримки реформ у напрямку розвитку органічного виробництва та нішевих культур Євген Чеботарев. – Це підвищить довіру стовідсотково".

Основна місія нового закону – захист кінцевого споживача.

"Щоб підприємство мало офіційний статус та право маркувати свою продукцію органічним логотипом – чи то європейським, чи національним, – воно має пройти сертифікацію", – каже експерт.

Він стверджує, що у разі, якщо підприємство бажає виробляти чи вже виробляє органічну продукцію, це означає, що воно має бути готовим сертифікувати кожен етап її виробництва, починаючи із землі, де виростає сировина. І це перша відмінність від проходження будь-якої іншої сертифікації.

"Ми зараз на ринку маємо таку ситуацію, що, окрім чесно виготовленої сертифікованої органіки, є різні "еко", "біо" та інші маркування. Зрозуміти, що саме у тій продукції є "еко" чи "біо" – чи весь продукт, чи його частина, – сам чорт ногу зламає, і це ні про що не говорить. Натомість, коли це сертифікована органічна продукція, це означає, що весь повністю процес сертифікований", – пояснює Чеботарев.

Згідно із новим законом, для органічного виробництва мають застосовуватися специфічні та дозволені речовини та елементи технології, ощадливі до довкілля і безпечні для споживача.

Для того, щоб отримати сертифікат, необхідно звернутися до одного з органів сертифікації органічного виробництва. Станом на 2017 рік в Україні таких організацій налічувалося близько двох десятків. Це не державні органи, а завдання держави контролювати їх діяльність. Закон формує систему контролю (нагляду) за процесом виробництва та виробниками відповідно до практики країн ЄС.

Окрім цього, буде створений реєстр органічних виробників, сертифікуючих органів, органічного насіння.

Для проведення сертифікації на підприємстві встановлюється перехідний термін від року до трьох. Інспектори органу сертифікації відбирають проби землі, води, органічних добрив, саджанців та ін., і вони мають відповідати чітко визначеним критеріям та нормам.

"Сертифікується увесь ланцюг виробництва – від насіння до кінцевогр переробленого продукту… Весь процес у комплексі оцінюється на відповідність критеріям органічного виробництва, – зазначає Чеботарев. – Таким чином, коли підприємство отримує сертифікат органічного виробника, ним 100% підтверджує, що весь процес тривав чесно, прозоро, чітко і якісно".

Закон про органічну продукцію не лише допоможе експорту української продукції, а й покращить умови, в яких вона вирощується. У статті 14 документа сказано, що загальними принципами виробництва органічної продукції є раціональне використання природних ресурсів, забезпечення їх відтворення; відмова від використання хімії; підтримання родючості ґрунту, використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей, рослинам, здоров’ю та благополуччю тварин. Тож можна сподіватися на поступове відродження родючості ґрунтів та покращення стану навколишнього середовища, пише АgroPolit.com.  

Підприємство, яке вже проходило "органічну" сертифікацію, має підтверджувати її раз на рік.

Якщо підприємство бажає на продукції розмістити "органічне" маркування, то пройти сертифікацію обов’язково, в іншому разі – передбачені штрафні санкції. За порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції накладатимуться штрафи на фізичних осіб-підприємців у розмірі від 8 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією продукції, на юридичних осіб – від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією. Окрім цього, суб’єкт виключається з Реєстру операторів та позбавляється сертифіката.

Закон №5448-д окремо передбачає можливість надання державної допомоги безпосередньо органічним виробникам. Для цього Мінагрополітики визначило пріоритетну підтримку в рамках Українського державного фонду, який надає безвідсоткові кредити обсягом до 500 тис. грн на 5 років. Органічні виробники мають можливість брати участь у всіх державних програмах підтримки сільського господарства та мають пріоритети. Тим більше, що органічне виробництво – це той сектор, який дає значну маржу і створює додаткові робочі місця в сільській місцевості. 

Проходити "органічну" сертифікацію можна паралельно з національною чи міжнародною, якщо виробництво до цього готове – це пришвидшить час для виходу продукції на нові ринки.

За словами Євгена Чеботарева, сертифікація за новими стандартами і правилами не лише захистить споживачів, а й допоможе виробникам, оскільки значно полегшить вихід на іноземні ринки.

Олена Бас

Фото, відео – Юрій Паливода

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

Матеріали публікуються в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа". Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).  

 

КОМЕНТУВАТИ