На Прикарпатті 16 офіційних полігонів твердих побутових відходів. Вони займають площу, на якій легко помістилися б 120 футбольних полів.
Але незаконних звалищ у кілька разів більше. Скільки точно – невідомо. Для боротьби зі стихійними смітниками у Мінекології створили карту ecomapa.gov.ua, куди люди можуть завантажувати координати і світлини сміття та слідкувати за тим, як його приберуть.
Екологічна інспекція в Івано-Франківській області звітує про ліквідацію 40 несанкціонованих сміттєзвалищ з початку 2017 року. Тільки за двома фактами порушені кримінальні справи.
Найбільший в області полігон ТПВ розташований поблизу Івано-Франківська у селі Рибному. Щодня він приймає близько 250 тонн сміття. Якщо ситуація не зміниться, то за кілька років третина області, включно з Івано-Франківськом, не матиме куди скидати відходи. Схожа ситуація і на інших полігонах Прикарпаття, які швидко вичерпують свій ресурс.
Заступник директора департаменту екології ОДА Андрій Пліхтяк зазначає, що майже усі полігони ТПВ заповнені на 70-80%.
“Сказати, скільки вони ще можуть приймати сміття, ми не можемо. В області ведеться постійна робота над вирішенням проблеми відходів. В червні на полігоні Івано-Франківська встановили сміттєсортувальну лінію. Тепер близько 20% сміття сортуватимуть, що продовжить роботу полігона. Ведуться роботи і на інших полігонах”, – говорить Андрій Пліхтяк.
Цього року мають розпочатися роботи з рекультивації полігона ТПВ у Брошнів-Осадській ОТГ. Їх вартість оцінюють у 77 мільйонів гривень.
“На ньому підготують нове місце, повністю облаштоване за вимогами директив ЄС. Буде встановлено водонепроникну основу. І також передбачається сміттєсортувальна лінія”.
Зараз в області триває рекультивація полігона ТПВ у Снятинському районі. І готується проект рекультивації полігона у Болехові.
Зі сміттям – як у Європі
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася поступово наблизити своє законодавство у сфері охорони довкілля до європейських нормативів. Зокрема, й у поводженні з відходами. Урегулювати захоронення сміття має розроблена в кінці 2017 року “Національна стратегія поводження із відходами”.
“Стратегія напрацьовувалася відповідно до рекомендацій Директив ЄС. На сьогодні Міністерством екології та природних ресурсів розробляється Національний план управління відходами до 2030 року. Івано-Франківська ОДА уже подала свої пропозиції, – говорить Андрій Пліхтяк. – На підставі Національного плану буде розроблений Регіональний план управління відходами, з конкретними заходами і джерелами фінансування”.
Національна стратегія передбачає, що до 2023 року в Україні перероблятимуть 15% побутових відходів, а сортуватимуть сміття вдома 23% українців. До 2030 року ці показники мають зрости до 50% і 48%.
Досягти таких результатів у переробці мають за допомогою сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів.
За даними міжнародної неурядової організації “Екологія. Право. Людина”, станом на кінець 2017 р. 85% українців заявили, що готові сортувати сміття, якщо будуть створені належні для цього умови, у будь-якому разі сортувати відходи не будуть 6%. Майже половина українців готові сортувати відходи на 3-4 фракції, а 29% – на дві: сухе та вологе сміття.
За попередніми планами, в Івано-Фракнківській області мають залишитися 4-5 полігонів ТПВ. Усі інші будуть рекультивовані та закриті так, аби не приносити шкоду довкіллю.
“Попередньо в Івано-Франківській області має бути один комплексний завод з переробки відходів та три-чотири станції сортування. Те, що можна відсортувати, – забрати, а те, що не підлягає, – дати на завод”, – пояснює Пліхтяк.
Ще у 2012 році Верховна Рада, декларуючи свої проєвропейські наміри, внесла зміни у закон “Про відходи”. Вони передбачають, що вже з 1 січня 2018 року всі українці обов’язково повинні сортувати відходи. А полігонам ТПВ заборонили приймати невідсортовані відходи.
“Закон був прийнятий раніше, поправка увійшла у дію з 2018 року. Відповідно держава мала передбачити під це якесь фінансування. Але факт такий, що зараз ми коштами обласного бюджету йдемо до цього. У нас введено сортувальну лінію на франківському полігоні, закуплено сміттєвози та контейнери для роздільного збору відходів”, – говорить Пліхтяк.
Так, у минулому році придбали 9 сміттєвозів для громад області. Також для 26 населених пунктів закупили контейнери для роздільного збору відходів. Протягом року продовжать закупляти контейнери і сміттєвози.
У Верховині сміття сортують супергерої
Найвідповідальніше сортують сміття в Івано-Франківській області, мабуть, верховинці. У квітні цього року у гірському селищі Верховина з населенням майже 6 тисяч осіб встановили 78 великих металевих контейнерів для пластику, скла та інших відходів.
За словами заступниці селищного голови Верховини Оксани Чубатько, контейнери придбали за 573 тисячі гривень, виділених з екологічного фонду обласного бюджету. За кошти селищного бюджету облаштували місця під контейнери та встановили борди “Я люблю Верховину і сортую сміття”.
Цього року у селищі сподіваються отримати ще 500 тисяч гривень з обласного бюджету для придбання контейнерів.
У жовті контейнери місцеві жителі та туристи викидають пластик, у зелені – скло, решту – у третій контейнер.
“Ми працювали близько двох років над цим. Пояснювали людям, чому потрібно сортувати сміття. Дуже багато допомогли громадські активісти, які проводили семінари, тренінги, – говорить Оксана Чубатько. – Так гарно почали сортувати сміття, що ми не очікували такого прогресу, напевно, люди були готові до того. Буквально за тиждень у нас набиралися повні контейнери”.
За перший місяць з баків вивезли більш як 6 тонн скла та майже тонну пластику.
До цього у селищі зародилася ініціатива “Верховина сортує сміття”, яка і стала поштовхом до масового сортування відходів у селищі.
“Верховина почала сортувати сміття ще 4 роки тому. Пам’ятаю, що ми складали окремо пластик та скло й відвозили на комунальне підприємство. Але тоді ще мало хто знав, для чого сортувати сміття. Рік тому наша родина поставила контейнер для пластику, а згодом і для скла на нашій вулиці. Хоча вже тоді було багато скептиків, які стверджували, що сітку для пластику наповнять просто сміттям і з того нічого не вийде. Люди все ж таки в ту сітку клали лише пластик… І ми побачили, що верховинці хочуть і можуть сортувати сміття”, – говорить одна із ініціаторок руху “Верховина сортує сміття” Яніна Лучейко.
Зараз урни для скла, пластику та паперу стоять і у селищній та районній радах, школі, лікарні. Їх виготовляють люди, яких направляють на громадські роботи. Над контейнерами розміщена інформація про принципи сортування сміття та як почати сортувати сміття удома.
Урни у Верховинській райраді
“Загалом, люди ставляться до сортування сміття з позитивом та величезними очікуваннями, тому що Верховина – туристичний край і проблема засміченості лісів та річок є актуальною. Сортування відходів дає можливість привернути увагу загалом до сміття та змінити своє ставлення до нього. Все більше людей розуміють: якщо сортувати сміття і здати його як вторсировину, воно вже не опиниться ні в річці, ні в лісі”, – зазначають в ініціативі “Верховина сортує сміття”.
Окрім того, волонтери постійно самотужки прибирають туристичні місця. Сміття теж сортують та здають у пункти прийому.
Для заохочення мешканців активісти створюють цікаві історії про супергероїв, які рятують Карпати від сміття.
“Ідея про хлопчика-супергероя народилася у Руслана Трача під час прибирання місця відпочинку біля річки. Так ми хочемо показати, що сортувати сміття не тільки корисно, але й весело”, – розповідають волонтери “Верховина сортує сміття”.
Від проповідей до дій
Громаду селища Більшівці у Галицькому районі до сортування сміття та ощадного ставлення до природи навернув місцевий священик Василь Завірач.
У 2016 році з ініціативи отця у селищі встановили 11 контейнерів для роздільного сортування відходів. Гроші на контейнери виділило бюро з питань екології УГКЦ, яке очолює виходець із Більшівців Володимир Шеремета.
Коли контейнери встановили, перед священиком постала нова проблема – переконати людей сортувати сміття. Спочатку багато мешканців викидали лушпиння з картоплі чи консервні банки у контейнери для пластику чи паперу.
Спільно з представниками екологічного бюро отець проводив просвітницькі зустрічі у школі, народному домі, селищній раді. Навіть оголосили конкурс: пообіцяли, що у районі, де буде найчистіший контейнерний майданчик, зроблять пісочницю чи гойдалку.
Але найкращий ефект мали проповіді у церкві.
“Завжди пригадував слова покійного Любомира Гузара, який говорив, що Бог прощає завжди, людина – інколи, а природа – ніколи. І тому я кажу: природа відомстить! Але за що ми мстимо нашим дітям, чого ми знущаємося над ними?” – розповідає священик.
Слідкував, чи не викидають мешканці зайвого у контейнери, окремий працівник, якому протягом року бюро з питань екології оплачувало цю роботу.
За перші кошти від проданої вторсировини – 800 гривень – у селищі висадили алею яблунь.
“Тоді люди зрозуміли, що те, що вони викидають, може не лише забруднювати, але й приносити користь”, – каже Завірач.
Пізніше у Більшівцях встановили дитячий майданчик за 70 тисяч гривень. Частина грошей – це кошти від продажу сміття, інша – допомога екологічного бюро УГКЦ.
Навесні цього року контейнери з балансу церкви передали на селищну раду.
За два роки у Більшівцях близько 60% мешканців почали сортувати відходи, але, за словами селищного голови Більшівцівської ОТГ Василя Саноцького, досі трапляються люди, які викидають у контейнери невідсортоване сміття. Був випадок, коли у контейнер викинули мертву козу.
“Проте ситуація, яка була ще два роки тому, радикально змінилася. Сміття стало менше. Є люди, які сортують сміття вдома у мішки і просять під’їхати, коли забирає машина відходи. І що основне – є діти маленькі, які уже навіть батькам кажуть, що треба сортувати”, – каже війт.
Селищний голова Більшівцівської ОТГ Василь Саноцький
Василь Саноцький запевняє, що влада підтримує ініціативу церкви. За кошти ОТГ встановлять контейнери для роздільного збору сміття в інших селах громади.
“Ми виділили кошти на 13 майданчиків в інших селах об’єднаної громади. У більших селах облаштуємо по 2-3 майданчики, у маленьких – по одному. Будуть контейнери для збору пластику, скла та картону”, – каже війт.
Отримані від продажу вторсировни гроші витрачатимуть на висадку дерев та облаштування дитячих і спортивних майданчиків.
Священик Василь Завірач також наголошує, що, окрім просвітництва, лише жорстка політика держави і великі штрафи зможуть врятувати Україну від сміття.
Священик Василь Завірач
“Багато нашої молоді їде за кордон, де бачать, що треба сортувати сміття. Але в чому біда: там вони не викинуть ні папірця, ні пляшки, бо знають, що не можна, а повернуться додому і викидають, – говорить Василь Завірач. – Якщо держава не втрутиться, не будуть штрафи, такі конкретні, для тих зловредних людей, які не хочуть слухати й нічого не розуміють, то нічого не зміниться”.
Молодий війт наводить лад зі сміттям
Сортувати відходи у селі Котиківка Городенківського району почали, аби очистити вулиці та бодай частково вирішити проблему напівлегального полігона ТПВ поблизу села.
Сміттєзвалище в урочищі Деренівка
За словами сільського голови Івана Вережака, попередня каденція сільради виділила комунальному підприємству Городенки земельну ділянку в урочищі Деренівка для облаштування офіційного полігона. Але досі ніяких рішень у Городенці щодо цього не прийняли. А сміття продовжують звозити з Городенківського та частково Коломийського районів.
Іван Вережак
Часто територія звалища розростається далеко за відведені межі. І щоб її прибрати, котиківчанам доводиться організовувати цілодобові чергування та затримувати машини з відходами.
“Минулого року сміття було до цього місця (кількадесят метрів за межами ділянки, відведеної під полігон, – Ред.). Дійшло до того, що ми організували цілодобове чергування і нікого не пускали. Ми не дозволили вивозити фірмі АВЕ. І вже коли не пустили машину із відходами з лікарні, міськрада Городенки виділила трактор, КаМАЗи і трохи прибрали сміття”, – розповідає сільський голова Іван Вережак, ведучи машину розбитою ґрунтовою дорогою.
Два роки тому громадська організація, яку очолює теперішній сільський голова, виграла екологічний конкурс від МХП “Перспектива”. Тоді за 10 тисяч гривень у селі встановили чотири спарені контейнери для скла та пластику.
За два роки, відколи у селі стоять контейнери, більш як половина мешканців Котиківки стали розділяти скло та пластик. У сільраді цим задоволені та планують встановити додаткові контейнери для пластику – він об’ємніший, ним швидше наповнюються контейнери.
Іван Вережак показує господарство та проводить за будівлю сільради, де розташовані контейнери для роздільного збору відходів.
Сміття з контейнерів вивозили минулого тижня, але пластику уже близько половини, скла трохи менше – в основному пляшки від алкоголю. “Не подумайте, не я їх сюди викидав”, – сміється війт.
Спершу контейнери вичищали за два, два з половиною місяці. Тепер кожні два тижні забирають скло і пластик.
“Люди вже звикли пресувати пляшки, аби більше помістилося. Якщо контейнери заповнені, приносять відсортовані відходи у пакетах і складають поблизу”, – розповідає Вережак.
Від контейнерів війт веде у сільраду, там встановлені коробки для збору паперу, відпрацьованих батарейок та пластикових кришечок.
“Я максимально стараюся донести людям потребу у сортуванні. У мене вдома дитина знає, що металеву кришку чи пластмасову пляшку не можна викидати у смітник. Коли назбирується кілька мішків, я кидаю у машину і везу на пункт прийому”, – розповідає Іван Вережак.
Зібране із контейнерів скло одразу здають у пункт збору. Пластик зберігають у складських приміщеннях. Коли його назбирується багато, приїжджає машина із пункту збору і забирає.
Грошей за вторсировину сільрада поки не отримує. Підприємець, який забирає відходи, облаштує пісочницю чи гойдалку на дитячому майданчику.
Франківськ готується до “сміттєвої” реформи
На кухні у Світлани три пакети: в перший жінка викидає пластик, у другий – скло, третій – органічні відходи, окремі коробки є для паперу та відпрацьованих батарейок.
“Я не суперсвідома сортувальниця. Захопилася цим давно, але свідомо сортувати сміття стала після курсів Марічки Федорук зі сталого домогосподарства. Вона навчила, як економити природні ресурси та не шкодити екології”, – розповідає Світлана.
Зібрані вдома скло і пластик франківка несе на сусідній майданчик, де є спеціальні контейнери для них. Папір раз у кілька місяців здає у пункт прийому макулатури. Відпрацьовані батарейки Світлана відносить у спеціальний контейнер у холі обласної державної адміністрації.
“На жаль, у нас немає грядок, щоб викопати яму для органічних відходів. Лушпиння від картоплі, яблук, помідорів, інших овочів та фруктів потрібно викидати у спеціальну яму. За рік у ній утворюється компост, добрий для підживлення городини”.
У мерії Івано-Франківська вирішили, що за кілька років усі мешканці міста мають бути, як Світлана, – відповідально сортувати сміття.
Фахівці департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою розробили проект рішення “Про сортування відходів у місті Івано-Франківську”. Воно передбачає поступове впровадження у місті сортування відходів.
Сміття франківці викидатимуть у чотири різнокольорові контейнери:
– у жовтий – метал та пластик (пластикові пляшки з-під напоїв, пластикові коробки та інші упакування, кришечки, пакети з-під молока та соку, упакування з-під засобів для миття, чищення, косметичних засобів, поліетиленові пакети, алюмінієві банки, фольгу, металеві кришки та ковпачки, кольорові метали, пластикові іграшки);
– у синій – паперові відходи (картон, каталоги, листівки, брошури, газети і журнали, офісні та шкільні паперові відходи, зошити, книги, візитки, обгортковий папір, паперові торбинки);
– зелений – скло та скляні вироби (скляні пляшки і банки з-під води, напоїв, алкоголю, олії, парфумів та іншої косметики у скляній тарі);
– коричневий – харчові та біовідходи (залишки їжі чи лушпиння, скошену газонокосаркою траву, тирсу, кору, листя і квітки).
Стартувати “сміттєва реформа” у Франківську мала з липня 2018 року. Але остаточне рішення виконавчий комітет міської ради відклав на кілька тижнів.
“Є певні побоювання, чи вдасться це рішення виконати. Маємо врахувати усі застереження і пропозиції, щоб воно не стало просто декларативним. Маємо зауваження від перевізників. Вони переживають, чи зможуть виконувати рішення, адже їм потрібно придбати додаткові автомобілі для вивозу сміття. Нам потрібно ще кілька тижнів, щоб узгодити ці проблемні питання”, – сказав директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак.
Сортування відходів у Франківську впроваджуватимуть із встановлення малих спарених урн у бюджетних установах та великих комунальних підприємствах. Далі будуть ставити урни в громадських місцях.
Великі контейнери для роздільного збору відходів облаштовуватимуть у наступному році. Їх мають встановити переможці конкурсів на вивезення побутових відходів. Компенсувати витрати на закупівлю контейнерів підприємці мають за рахунок продажу вторинної сировини.
Для заохочення франківців сортувати сміття планують запровадити стимулююче тарифоутворення на першому етапі реформи. Хто сортуватиме – платитиме менше.
Заступник директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Ігор Сенчук каже, що у департаменті вивчають українське законодавство, аби дізнатися, чи можна запровадити такі тарифи і як контролювати, хто сортує відходи, а хто ні.
Паралельно проводитимуть інформаційну роботу з населенням. Почнуть із навчальних закладів, де школярам розповідатимуть про важливість сортування відходів.
“Це буде довгий і складний процес, людей важко переконати і навчити. Зараз ми бачимо, як іде з пластиком. Стоять напівпорожні сітки для пластику, а люди все одно кидають пляшки у звичайні контейнери”, – говорить Сенчук.
До впровадження 100% сортування відходів в Івано-Франківську сміття із загальних контейнерів пропускатимуть через сміттєсортувальну лінію. Її нещодавно відкрили на полігоні ТПВ у Рибному поблизу обласного центру. Вартість лінії 12 мільйонів гривень – по 6 мільйонів виділено з міського та обласного бюджетів.
Працюватиме лінія у дві-три зміни. Залежить від того, скільки працівників вдасться набрати. Поки що є одна зміна і лінія працює через день. За зміну 15 працівників при роботі устаткування на максимальній потужності сортуватимуть 50 тонн відходів. “Зараз вийшли на потужність 20-22 тонни сміття за зміну”, – запевняє директор КП “Полігон” Юрій Мороз.
Сміття на лінії проходить через вісім постів. Два перші пости відбирають папір і картон. Наступні два – білу ПЕТ-пляшку, ще два – блакитні пляшки, наступні два – кольорову, останні – сортують скло.
В кінці лінії встановлений магніт, який притягує метал.
Отриману вторсировину зберігають на полігоні. Коли її набереться достатня кількість – шукатимуть покупців. За словами Юрія Мороза, будуть орієнтуватися на Дніпропетровську та Харківську області – там, за його словами, більше платять за сировину.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків під час відкриття сміттєсортувальної лінії пообіцяв, що це лише перший крок до реалізації масштабного проекту з будівництва першого в області сміттєпереробного заводу.
“Це вже не перший здобуток, адже торік на полігоні відкрили біогазову установку. Але на цьому не плануємо зупинятися. Наступний план – сміттєпереробний завод. У цьому напрямку вже є перші напрацювання”, – заявив Марцінків.
Місто уже знайшло земельну ділянку під завод. Сесія Івано-Франківської міської ради підтримала підписання між містом, Міністерством оборони та Івано-Франківською ОДА відповідного меморандуму. Він передбачає, що Міноборони виділить Франківську майже 10 гектарів землі поблизу полігона у Рибному під будівництво заводу. Навзамін місто надасть кілька квартир військовослужбовцям ЗСУ.
Будувати завод планують за рахунок інвестиційних та кредитних коштів. За попередніми оцінками, вартість заводу з переробки відходів 20-25 мільйонів євро.
Василь КРАЙНИК
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
Матеріали публікуються в рамках проекту “Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа”. Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
