Зневажливі коментарі дозволяють собі навіть високопосадовці, чиновники та політики. Здебільшого такі зверхні “настанови” жінкам зводяться до порад дбати про особисте життя і родину.
Звісно, жінки так і роблять. Згідно з даними державної служби статистики України, 45% українських жінок (6,8 мільйонів) у віці 15-70 років у першій чверті 2016 року вважались безробітними. Для чоловіків ця цифра нижча – лише 35% (4,3 мільйони).
Але навіть якщо українка працює, часто їй недоплачують. За тією ж статистикою, жінки в середньому отримують на 35,6% менше у порівнянні з чоловіками.
У 2016 році центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова провів опитування і виявив, що 48% жінок та 52% чоловіків вважають, що гендерної дискримінації в Україні немає.
Газета Kyiv Post поговорила з чотирма успішними жінками про їхній кар’єрний шлях.
Ніна Кур’ята
“Чоловіки завжди просять більше грошей”
Ця жінка пам’ятає час, коли вона, готуючи суп, колисала дитину в одній руці, а в другій тримала слухавку й телефонувала політичним експертам. Ці зусилля принесли свої плоди: Ніна Кур’ята, 39, працює головним редатором BBC Ukraine.
Ніна Кур`ята, фото Олега Петрасюка
Вона гордо заявляє: на BBC гендерні питання – це не проблема. Тут ніхто не питатиме потенційного працівника, скільки у нього (у неї) дітей та чи буде їх з ким залишити, допоки батьки на роботі.
Кур’ята працює на BBC з 2011 року. До того вона була політичним журналістом. У 2008 жінка брала інтерв’ю в одного з керівників Національного банку України – чоловіка.
“Тільки-но прийшовши на зустріч, я одразу відчула його несприйняття”, – каже Кур’ята.
Коли під час інтерв’ю вона ставила запитання, чоловік у відповідь часто повторював: “От якби ви лише були обізнані в цій темі”. Кур’ята вважає, що таким способом він проявляв мізогінію (мізогінія – зневага до жінок, жінконенависництво – ред.).
“В Україні чоловіки при владі не звикли, щоб жінка керувала”, – каже вона.
Кур’ята також звернула увагу на те, що при прийомі на роботу чоловіки схильні просити більшу заробітну платню, ніж жінки.
“Коли чоловік приходить на BBC на співбесіду, інколи він просить навіть більшу зарплатню, ніж у мене”.
Кур’ята впевнена – якщо сімейна пара правильно розподіляє обов’язки, жінці ніколи не доведеться обирати між роботою та домом.
Оксана Сироїд
“Чоловіки конкурують зі своїми керівниками, жінки конкурують між собою”
Вона – перша жінка-заступник голови Верховної Ради. Оксана Сироїд, 41, виросла в сім’ї, де батько обожнював її матір.
Оксана Сироїд
“Завдяки такому вихованню, мені ніколи і на думку не спадало, що я чогось не досягну, бо я жінка”.
Сироїд вважає, що в Україні жінки не борються за свої права, а просто повертають собі їх назад.
“За часів Гетьманської Держави (1654-1764) українки мали право наслідувати спадок, право, якого не мали жінки у більшості європейських країн, – каже Сироїд. – Українки завжди були дуже незалежні”.
Серед її помічників є як чоловіки, так і жінки, і Сироїд помічає різницю у їхньому підході до роботи.
“Чоловіки намагаються конкурувати зі мною, натомість жінки конкурують між собою”.
Сироїд впевнена, що жінки повинні активніше підтримувати одна одну. І в той же час їй би хотілось, щоб суспільство ставилось до жінок відповідно до їхніх заслуг, а не гендерних, істотно застарілих упереджень.
“Я пам’ятаю, коли у березні Наталію Бойко призначили заступником міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції, з’явилось так багато негативних коментарів, бо вона – жінка, та ще й молода”, – каже Сироїд.
Софія Опацька
“Часто мізогінію проявляють самі ж жінки стосовно інших жінок”
Софія Опацька, 41, декан і засновник Львівської бізнес-школи Українського католицького університету. Вона представляє західну частину України де, як вважає Опацька, люди “більш традиційні”.
Софія Опацька
“На заході України жінка, щоб вважатись успішною, повинна робити все і одразу: показувати високі результати і вдома, і на роботі, – каже Опацька. – А от для чоловіка зазвичай достатньо мати хорошу роботу”.
Вона також звернула увагу на те, що коли виникають певні складнощі, жінки схильні звинувачувати себе, в той час як чоловіки звинувачують усіх навколо, включно з урядом та “системою”.
Опацька має двох дітей та чоловіка, який її обожнює, і бувають періоди, коли їй доводиться бути на роботі сім днів на тиждень.
Також вона проводить лекції у Львівській бізнес-школі. Опацька перекона: немає для жінки-лектора важчої аудиторії, ніж жіночі програми.
“Коли я проводжу лекцію для чоловіків, головне – не говорити дурниць, – каже Опацька. – Однак жінки зазвичай більш схильні до осуду”.
Опацька пояснює, в кінці кожної лекції лектори пропонують студентам оцінити їхню роботу, і зазвичай найнижчі бали ставлять саме жінки.
“Дуже часто вони оцінюють мою роботу нижче у порівнянні з чоловіками”, – розповідає засновниця бізнес-школи.
Яна Міненко
“Український офіс Renault у світі має репутацію жіночого офісу”
Лише один із 128 офісів Renault у світі може похвалитись жінкою-керівником, і це – український офіс. Яна Міненко, 37 років, почала працювати у компанії Renault Group у 2002, повільно піднімаючись кар’єрними сходами до вершин. У 2014 вона стала генеральним директором компанії Renault.
Яна Міненко, фото Костянтина Чернічкіна
Міненко вважає себе трудоголіком і гордо заявляє, що вона та її робота – дві невід’ємні частини єдиного цілого.
Ян Птачек, колишній генеральний директора Renault, якось сказав Міненко: “В Україні я просуваю жінок, бо тут вони більш амбітні”.
На своєму кар’єрному шляху жінці не доводилось зустрічати дискримінацію. Натомість Міненко зауважує: в Україні і досі панує занадто багато стереотипів.
В той же час в офісі Renault в Києві пропорція чоловіків та жінок приблизно однакова, 50/50. У більшості європейських офісів, зауважує Міненко, ситуація набагато гірша.
Міненко помітила, що чоловіки та жінки по-різному ведуть бізнес: жінки намагаються всім догодити, а чоловіки більш схильні до суперечок, люблять приймати виклики. Проте генеральний директор компанії впевнена: і чоловічий, і жіночий підхід надзвичайно важливі для побудови успішного бізнесу.
Марія КАПІНОС
Ця стаття опублікована у рамках проекту «Журналістика толерантності» громадської організації «Фонд Розвитку ЗМІ» та газети Kyiv Post. В рамках проекту будуть висвітлюватись проблеми та виклики, з якими стикаються представники сексуальних, етнічних та інших меншин в Україні. Проект проходить за підтримки американського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Інтерньюз. Зміст матеріалів не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.
