Як творився і приймався закон "Про очищення влади", чого очікувати і які його ризики, які сподівання суспільства від парламентських виборів – у розмові з його автором, народним депутатом України, членом Ради партії "ВОЛЯ" Юрієм Дерев’янком.
– Пане Юрію, відомо, що Закон "Про очищення влади" – результат спільних зусиль активістів Майдану, експертів, патріотичних політиків. Відкрийте трохи "кухню" – як він творився?
Закон про люстрацію або "Про очищення влади" створювався понад півроку. Ідеї очищення, оновлення влади були народжені Майданом. Це ключова вимога Революції гідності.
Всі усвідомлювали, що очистити владу потрібно, але достеменно не розуміли, в який спосіб, за якими критеріями, хто саме це має робити. Коли Януковича нарешті прогнали, а в Раді з’явилася нова більшість, то одразу було зареєстровано зо п’ять різних законів про люстрацію. І вже тоді стало очевидно: коли є багато варіантів, не пройде жоден.
Тоді ми створили робочу групу співавторів, координатором якої я став, і почали зводити всі люстраційні законопроекти в один. Ця робота почалася з організаційного засідання, на якому були депутати від різних політичних сил – Пацкан, Сиротюк, Осуховський, Ємець та багато інших. Долучалися представники громадського сектору Євромайдану. Всі погодилися, що потрібен один документ, який врахує ідеї і переваги поданих різними середовищами й авторами законопроектів.
Ще тоді, на перших засіданнях, виникла ідея виписати закон таким чином, щоб критерії і механізм люстрації були настільки чіткими, що вже не матиме вирішального значення, який саме орган її проводить, щоб менше було суб’єктивності в рішеннях. Тобто ми зробили ставку на чіткі процедури, які виключають корупційні ризики при застосуванні закону.
– Чому після перемоги Майдану, після формування нової більшості в Раді закон дався так важко?
Закон Рада ухвалювала під шаленим тиском громадськості. Коли голосували в першому читанні з якоїсь третьої спроби, Автомайдан навідався до багатьох депутатів додому, активісти писали на телефони нардепам смс-ки, тривали акції під Радою… І люди дотиснули. Проголосували.
Багато хто з депутатів, певно, думав, що на цьому все й закінчиться, що випустять пару і до ухвалення в цілому закон не дійде. А ви розумієте, ця Рада така, що коли група Кінаха, група Литвина чи Єремєєва не голосують, то закон не має шансів. Більше того, в "УДАРу" було чимало зауважень…
Тому дехто надіявся, що перше читання – це і є кінець. А далі – вибори, і тему закрито. Ми це так само розуміли. І вирішили дотиснути закон ще в цьому парламенті. Створили комісію з доопрацювання законопроекту, залучили громадські організації, всіх небайдужих. Врахували критику і поправки. І я вважаю, що закон став кращим. 16 вересня його прийняли в остаточній редакції.
Потім величезна кількість "добродіїв", які біля Порошенка сьогодні крутяться, робили все, щоб президент не підписав закон. Рідна сестра Льовочкіна, яка досі є офіційним представником України в ПАРЄ, пробувала заблокувати люстрацію. Вони також відправили закон на експертизу у Венеціанську комісію, де представником України досі є Ківалов і партнер Портнова Пилипенко, щоб зарубати документ там… До цієї справи підключилася і численна агентура Кремля в нашій владі. Так що не все так просто. Боротьба була серйозна.
– Закон підписано і опубліковано. Що тепер?
З моменту його підписання і опублікування протягом 10 днів по першій категорії осіб, які згідно з законом підлягають люстрації (а всього люстрації підлягають вісім категорій чиновників), Міністерство юстиції та інші органи влади повинні опублікувати список тих, хто безумовно має бути звільнений із забороною займати державні посади протягом 10 років. Це високопосадовці в уряді, їхні заступники і – аж до голів РДА. Це ті люди, які очолювали обласні органи внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, податкової і їх заступники, які працювали більше року при режимі Януковича.
Все передбачено дуже чітко, і тут навіть процедура перевірки не потрібна: всі, хто допомагав Януковичу на високих посадах нищити в країні демократію, будувати авторитаризм, будуть звільнені майже миттєво. А для інших категорій передбачена процедура перевірки, яка триватиме 60 днів.
– І все ж закон критикують. Кажуть, що ризикуємо втратити і цінних професіоналів, які не винні, що працювали на держслужбі в часи Януковича. Що впливові і багаті чиновники знайдуть лазівки… Що б ви відповіли критикам?
Ми виписали дуже чіткі процедури перевірки. Не тільки колишні партійні боси, комсомольські ватажки, екс-кадебісти, посадовці режиму Януковича будуть відсторонені від влади на 10 років, а й корупціонери – ті чиновники, які не зможуть пояснити походження свого майна. Тобто ми передбачили ще й майнову люстрацію для нечистих на руку службовців.
– Під звільнення потрапляють тисячі чиновників, а чи є "лава запасних", є ким замінити цих людей? Чи не отримаємо ми управлінський хаос у країні, яка й так ослаблена війною?
По-перше, ми не звільнимо тисячі людей одночасно. Є черговість, є план перевірки. Чітко прописано – спочатку верхівка, потім середня ланка, а потім вже всі інші службовці.
Друге. В країні є багато нормальних фахівців. У Чехії, коли прогнали зі спецслужби кадебістів, то слідчими працювали навіть журналісти, і вони були набагато кориснішими для суспільства. Тому в мене немає жодних сумнівів, що в 46-мільйонній країні ми знайдемо спеціалістів. В кожному відомстві, у кожному міністерстві є не тільки керівники і заступники, а є ще й начальники управлінь і ще начальники відділів, і ще начальники інших підрозділів, які тягнуть всю роботу. Просто вони ніколи не потрапляють нагору. Тому що верхівка міняється лише з політичних мотивів, а не професійних.
Середня ланка влади – це якраз ті люди, які є жертвами цієї системи. Замість того, щоб отримувати нормальну зарплату і чесно працювати, їх посадили на майже жебрацьку платню, а верхівка отримує колосальні корупційні доходи. І це абсолютно неприродно, це ненормально, це повністю викривлена система. Тому, звичайно, корупціонери підуть геть, а порядні професійні службовці пройдуть майнову люстрацію і будуть працювати на країну.
Крім того, партія "ВОЛЯ" заснувала громадсько-політичний проект "Національний кадровий резерв", який допоможе замінити звільнених внаслідок люстрації чиновників кваліфікованими патріотичними професіоналами.
– Ви вважаєте, що у влади є політична воля виконувати закон?
Є воля людей. І вона зараз переважає. Тому навіть якщо політичної волі комусь не вистачає, то переможе воля громадян. І я не заздрю жодному політику чи чиновнику, який спробує перешкодити реалізації цього закону.
– Наскільки далеко після Майдану і під час війни зробило крок громадянське суспільство, і чому так катастрофічно за ним не встигає влада? Реформи йдуть важко, перспективи в теплі і спокої пережити зиму видаються туманними, війну не зупинили… У вас немає відчуття, що ще крок – і це буде некерована країна? Що третій Майдан справді на носі…
По-перше. Те, що ми говорили на Майдані, що потрібно міняти не обличчя, а систему, ми ж говорили не Януковичу і його банді, яка йшла в небуття. Ми це говорили уже тим, кого Майдан таки привів до влади. Їм доведеться виконати настанови Майдану.
По-друге, сподіваюсь, що в новому парламенті ми не будемо мати проблеми з розумінням, куди йдемо: чи в минуле, на Схід, чи до європейських цінностей, на Захід. Ми вже не будемо мати таких суперечок і розбіжностей, а отримаємо конституційну більшість довкола бачення, що треба будувати європейську демократичну Україну.
Звичайно, систему, яка будувалася в країні 23 роки, буде змінити непросто. Якщо коротко, країною керувала певна група осіб, яка сформувала політичні партії і владу. І ці партії міняються – то влада, то опозиція, і так з року в рік…
І в цьому парламенті, навіть після того, як переміг Майдан і сформувалася начебто проєвропейська більшість, коли було потрібно голосувати за закони, які зачіпають систему, ми одразу зіштовхувалися з браком голосів. Бо на цій системі роками заробляють такі, як Льовочкін, Фірташ, Ахметов, Пінчук, Коломойський та інші олігархи. Вони цю систему підтримують, фінансують ті ж партії, формують уряд. Тому ми й досі не маємо закону про прозорість фінансування політичних партій, щоб всі розуміли, хто і що замовляє і яка музика грає в чиїх інтересах. Ми не маємо закону про вибори за відкритими партійними списками і розуміємо, кому в першу чергу він заважає.
Ця система довела країну практично до банкрутства.
– Сподіваєтеся, що у новій Раді стане легше? Але ж ми бачимо і в списках партій, і на мажоритарних округах немало сумнівних облич…
Я взагалі вважаю, що нова Рада протримається максимум 1,5 – 2 роки. Саме тому, що формується вона за старими правилами і в неї йдуть партії і політичні групи, політики, які фінансуються тими ж старими олігархами.
Так, ця Рада буде трохи кращою, але не тому, що цього хочуть олігархи, а тому, що сьогодні для того, щоб за вас голосували, ви маєте у свій список взяти активістів з Майдану, героїв АТО, відомих журналістів, словом, зробити гарну прикрасу старій схемі. Це вже позитивно хоча б тому, що дає шанс потрапити в Раду тим, хто в іншій ситуації такого шансу би не мав.
Думаю, ці люди не продадуться і не будуть підспівувати тому чи іншому олігарху. Все, що вони мають, – це їхня репутація, громадянська позиція, і я думаю, що вони будуть тримати її надалі. Після Майдану в нас з’явилася політична партія "ВОЛЯ" – це ті люди, які з самого початку і до кінця розуміли, що вони борються за зміну системи і хочуть справді змінити країну.
– Чому "ВОЛЯ", одним з лідерів якої ви є, не висунула свій партійний список на виборах?
Ми вирішили не розмінюватись. Нас тягнули стати залежними від того, хто профінансує вибори, а, значить, і сформує нам список, і ми станемо чиїмось фасадом. Ми сказали – ні. Але ми йдемо в парламент по 36 мажоритарних округах. Єдині, з ким ми могли піти на об’єднання, щоб наші представники потрапили в список політичної партії, яка теоретично зможе подолати 5% бар’єр, – це "Самопоміч". Тому, що ми в програмних речах дуже схожі.
Ви розумієте, що означає піти на вибори власним партійним списком? Це означає витратити колосальну суму грошей. А в нас і часу було мало: партія розвивається лише 3-4 місяці. Донести виборцям, що є адекватні люди, яких можна підтримати і які не будуть працювати за старими правилами, не так просто за такий короткий час. Тим більше без доступу до телеканалів, до медіа.
Тому і вирішили йти на мажоритарних округах. Наші кандидати висунуті в Дніпропетровську, Одесі, Полтаві, на Прикарпатті. Думаю, частина з них точно здобуде перемогу. У нас в області, думаю, ми маємо шанси на перемогу по трьох округах – це 87-й, де я висуваюсь від партії "ВОЛЯ", 88-й – де висувається Володимир Грабовецький, та 84-й – де кандидує Ольга Галабала.
До речі, 84-й буде одним із драматичних округів, тому що від партії Порошенка там висувається колишній перший секретар обкому комсомолу. От вам і люстрація, от і весь підхід… На цьому окрузі ми маємо яскраве протистояння минулого і майбутнього: проти колишнього комсомольського ватажка йде одна з кращих представників громадського сектору Майдану. Свого часу під час революції Ольга Галабала разом з Ганною Гопко переконала депутатів Європарламенту прислати в Україну комісара з прав людини, що суттєво загальмувало зачистку Майдану. Це було вдруге за всю історію Європарламенту. Вперше вони в такій ситуації приїжджали в Грузію, коли розпочалася війна. А ось до нас приїхали на прохання Ольги і Ганни. Це дві освічені молоді жінки, які мають європейську освіту і зробили важливі справи для країни. І такі люди в нас є.
Якби у нас було більше часу, ми б зуміли донести людям інформацію про таких наших активістів і партійців. Але й за цих чотири місяці ми маємо в партії понад 3000 людей, які відгукнулися на наші ідеї. Це і Автомайдан, і Самооборона. В нас дуже багато людей, які не хочуть заморожувати країну в тому стані, в якому вона зараз є. І це означає, що через політичний інструмент, через політичну партію у них буде шанс потрапляти на посади та в органи місцевого самоврядування. Нехай для початку цих людей в парламенті буде всього десять, то все ж цей парламент буде кращий. Я вже не кажу, що в ньому не буде регіоналів і комуністів.
– Але комуністів ЦВК зареєструвала, хоч ви боролися проти них у Раді.
Ми боролись за розпуск їхньої фракції. Ми вважали, що її треба ліквідувати тому, що будь-яка парламентська фракція має право формувати ДВК та ОВК, і це означало б, що ця п’ята колона впливатиме на вибори. А оскільки фракцію розпустили, то вони не мають тепер в обов’язковому порядку своїх членів ДВК і ОВК. Тепер вони можуть туди потрапляти лише за жеребкуванням, а до цього мала бути гарантована присутність скрізь. Тобто ми маємо певний прогрес.
Вибори – це природна люстрація для депутатів та політичних партій. Тому я вважаю, що цей парламент буде трошки кращий, ми зараз знаходимося на лінії прогресу.
– Якщо, за вашими прогнозами, нова Рада пропрацює рік-півтора, то що скажете про Порошенка? Добуде свій термін?
Люди повинні вимогливо ставитися до всіх, кого вони обирають. Якщо обранці не виконують зобов’язання, то виборці мають заявити, що потрібні перевибори. Це буде найкраще, що вони можуть зробити. Це і відповідь на питання, чи буде третій Майдан. Якщо влада не відчуває, що не відповідає запитам суспільства, то відбувається вибух чи Майдан. Але третій Майдан не буде мирним, це буде вже військовий переворот. Це завжди шкідливо для країни. Завжди краще владу перезавантажувати в законний спосіб.
– Країна зараз в ситуації війни, яка невідомо коли закінчиться. Добровольці їдуть в АТО. Перемир’я то діє, то не діє. Ваше бачення, чим усе це все завершиться?
На мій погляд, кінець війни абсолютно відомий. Росія не має жодних шансів завоювати Україну. Цей час, який ми маємо на перемир’я, мусимо використати для того, щоб докорінно змінити концепцію оборони та захисту і відновити нашу обороноздатність. Треба міняти й армію. Всі дорослі здорові чоловіки мають один раз в рік проходити військовий вишкіл для того, щоб вміти володіти зброєю.
Коли ми говоримо про перемир’я, йдеться не тільки про лінію фронту. Гріш ціна тому перемир’ю, коли наші хлопці продовжують гинути. Але все ж це вже не та повноцінна війна.
– Ви вважаєте, що Росія на цьому зупиниться?
Росії це все не вигідно так само, як і Україні. Сьогодні активна фаза бойових дій на Сході означає те, що в Росію потечуть як біженці більше мільйона людей. Це буде гуманітарний колапс для території Донбасу. А Путіну не потрібні переселенці, які неминуче будуть збурювати Росію. Ми зараз маємо реальну проблему на Сході, але й росіяни будуть її мати, якщо бойові дії будуть продовжуватись. Зараз Україні треба виграти час, щоб відновити боєздатність.
– Ви думаєте, що це буде зроблено, що кошти на армію не розкрадуть? Є в нашої влади інстинкт збереження? Чи тільки жадібності?
Сьогодні інстинкт жадібності в наших державних мужів має все ж поступитися інстинкту виживання. Бо якщо Янукович, який прокрався, ще мав куди тікати, то ці вже не матимуть.
– Тим часом видається, що армію підтримує більше суспільство, ніж Міноборони.
Так і є. Це означає, що треба люструвати багатьох генералів і чиновників. Сьогодні ми не маємо жодної прозорої картини щодо витрачання коштів громадян, зібраних на АТО. Я особисто перестав платити гроші на рахунки, а почав сам купляти бронежилети, каски, тепловізори і передавати персонально бійцям. Це і економніше, і надійніше.
Мене обурює, коли ми отримуємо інформацію, що МВС чи Міноборони закупило щось для сил АТО за завищеною ціною. Значить, крадуть. Має бути політична відповідальність абсолютно всіх тих, хто сьогодні керує. Думаю, що люди не дурні і на виборах дадуть гідну оцінку таким керівникам.
Розмовляв Сергій Борис
На правах політичної реклами