fbpx

"Vision Zero" для Франківська: чому у місті стільки ДТП і що з цим робити

Суспільство 17:19, 01.08, 2016

Щоденні новини про ДТП, про загиблих і травмованих ми, будьмо відверті, сприймаємо як щось неминуче і належне, просто як статистику. Є дороги, є машини – мусять бути ДТП, в тому числі й смертельні. Десь така логіка в обивателя. Але це зовсім не так. Активісти громадської організації "Vision Zero" переконані: смертність на дорогах Франківська можна звести до нуля. Аварійність – це проблема, а не фатум, її можна й треба дослідити й проаналізувати. І вони це зробили – вперше в Івано-Франківську.

Це дослідження – важливий етап тривалого проекту за безпеку дорожнього руху та "нульову смертність" на дорогах Івано-Франківська, який розпочали Віктор Загреба, Андрій Черніков та Андрій Коман, співзасновники громадської організації "Vision Zero".

1

Андрій Черніков і Віктор Загреба
 

Протягом двох днів активісти і волонтери "Vision Zero" працювали "в полі"  збирали інформацію про рух транспорту, поведінку водіїв, потім аналізували й узагальнювали зібрані власними силами й отримані від поліції дані. Це дозволить розробити сучасну стратегію безпеки дорожнього руху для Івано-Франківська.

 

Аварійність і смертність

Спершу активісти проаналізували дані від поліції про усі ДТП, які сталися в Івано-Франківську протягом 2016 року, та аварії з потерпілими за останні два роки. Зробили детальний картографічний аналіз усіх дорожньо-транспортних пригод у місті.

На карті відображена повна інформація про тип ДТП, кількість учасників, потерпілих, її час та місце.

Окремо створена мапа всіх смертельних випадків, які сталися в Івано-Франківську.

"Це здебільшого широкі вулиці, які мають чотири смуги руху і є так званими магістральними. По суті, майже всі смертельні ДТП сконцентровані на цих вулицях", – говорить засновник ініціативи "Vision Zero" Віктор Загреба.

Після цього активісти взялися за збір інформації про фактори ризику та обставини, які збільшують або зменшують ймовірність аварії та травматизм на дорогах. Для цього дослідили швидкість автівок на території міста. Зокрема, на магістральних вулицях, на яких підвищена аварійність і смертність.

Андрій Черніков стягнув дані з GPS-трекерів маршрутних автобусів.

"Нам не був цікавий ні розклад руху, ні інтервал роботи маршруток. Нам були цікаві місця, де маршрутки розганяються більше 60 км/год", – зазначає Черніков.

Ця інформація дозволить створити теплову карту, де відображені ділянки та частота перевищення швидкості 60 км/год. маршрутками.

2

Віктор Загреба відзначає, що карта перевищення швидкості маршрутками майже ідеально накладається на мапу смертності.

 

Швидкість

Для перевірки припущення про взаємозв’язок перевищення швидкості та кількості аварій активісти дослідили швидкість автомобілів вдень та вночі на шести різних локаціях в Івано-Франківську. Перевіряли за допомогою радара, яким колись користувалися співробітники Державної автомобільної інспекції. За 11 сесій активісти заміряли швидкість руху 1064 автомобілів.

3

Волонтери "Vision Zero" фіксують швидкість руху автомобілів в Івано-Франківську

Заміри робили не у середмісті, а на так званих магістральних дорогах, які найбільш небезпечні. Досліджували ділянки вулиць Незалежності (виїзд у бік Тисмениці), Набережної імені Василя Стефаника, Крихівецької з боку Богородчан, Коновальця у районі Чукалівки та Галицької у районі перехрестя з Тролейбусною та в’їзд у місто з боку Калуського шосе.

Результати замірів невтішні: понад дві третини водіїв в Івано-Франківську порушують ПДР та їдуть містом швидше 60 км/год. У випадку наїзду на пішохода чи велосипедиста з такою швидкістю шанси вижити в останніх менше 50%.

4

"За правилами дорожнього руху на цих вулицях можна їхати не більше 60 км/год. На них присутні нерегульовані пішохідні переходи "зебри", велосипедисти, громадський транспорт. Це вулиці, а не траси, але тим не менше більшість автомобілістів їздять по них так, як по трасах, – понад 60 км на годину",  констатує Віктор Загреба.

Найгірша ситуація на вулиці Крихівецькій з боку Богородчан. Там 89% всіх машин рухаються понад 60 км/год. А якщо взяти поріг 80 км, то це 40% водіїв, і навіть 6% від цього потоку їдуть зі швидкістю понад 100 км/год.

Цікаві дані моніторингу руху по Набережній, на якій ще нібито не завершені ремонтні роботи. Там офіційно стоять знаки 30 км/год., але насправді ніхто не їде нижче 50 км/год. Там більш як 72% водіїв рухаються зі швидкістю 60 і більше км/год.

"Ніхто на знаки у нашому місті не дивиться і ніхто особливо не дбає про дотримання безпечної швидкості. Водії їдуть з такою швидкістю, яка їм здається припустимою".

На вулицях Коновальця та Галицькій не така печальна ситуація, як у попередніх випадках. Там менші показники середньої швидкості, менший відсоток тих, хто їде небезпечно. На Коновальця лише 3,5% їдуть швидше 80 км на годину.

Загалом, за чотири години вимірювання швидкості руху на вулицях радар зафіксував 204 автомобілі, які їхали понад 80 км на годину у межах міста. Ще 32 машини "летіли" понад 100 км/год. Це означає: якщо вони наїжджають на пішохода чи велосипедиста, то це майже гарантована смерть останніх.

5

"Це величезні показники, і це дуже небезпечно. Якщо нічого не робити, ДТП будуть ставатись й надалі, знову будуть смертельні випадки".

Для боротьби з масовим перевищенням швидкості пропонується на найбільш швидкісних ділянках дороги встановити камери автоматичної фіксації швидкості руху або облаштовувати кільцеві перехрестя.

 

Ремені безпеки

Всі знають, що треба пристібатися. Це написано у ПДР і науково доведено, що ремінь безпеки більш ніж на 50% збільшує шанси вижити у ДТП. Це реальна й перевірена 60 роками світової історії практика. Але дослідження показують, що лише 15% водіїв в Івано-Франківську користуються ременями безпеки.

6

Волонтер Андрій Шевчук збирає дані про користування ременями безпеки. Вибрано місце, де автомобілі їдуть повільно, добре світить сонце. Навіть на цій фотографії видно, що водій їде непристебнутий.

Протягом двох днів волонтери "Vision Zero" провели спостереження за 1318 машинами у п’яти точках міста – як у центрі, так і поза ним. Це надійні дані, тому можна констатувати, що влітку 2016 року лише 15% водіїв у Франківську користуються ременями безпеки.

Ремені, звісно, не зменшують імовірність ДТП, але пом`якшують їхні наслідки. За цей рік у Івано-Франківську 200 потерпілих у ДТП, з них 100  водії чи пасажири автомобілів. З цих ста, можливо, п'ятдесятьом вдалося б уникнути лікарняного лікжка, якщо б вони були пристебнуті. 

 

Велосипедисти

Лише 25% велосипедистів в Івано-Франківську дотримуються ПДР та пересуваються у темну пору доби з переднім і заднім ліхтариками, ще у 15% є один ліхтарик. Всі інші на власний страх і ризик їздять нічним містом без жодних світлових пристроїв, що значно підвищує фактор небезпеки, оскільки велосипедист уночі практично невидний водію автомобіля на швидкості.

7

 

Інфраструктура

Дослідження причин аварійності і смертності на дорогах були б неповними без вивчення проблем дорожньої інфраструктури у місті.

Одним із рішень, що підвищує безпеку руху, є кільцеві перехрестя. Вони, по-перше, збивають швидкість руху автомобілів: неможливо проїхати кільце на швидкості 80 км/год. По-друге, кільцеве перехрестя унеможливлює лобові і бокові зіткнення автомобілів, які є найбільш небезпечними.

В Івано-Франківську є шість кільцевих перехресть. Це небагато. У Європі місто нашого розміру мало б у рази більше таких розв’язок. Але є і гарні новини: міська влада запланувала будівництво семи кільцевих перехресть у найближчі роки. Будівництво однієї з них на вулиці Привокзальній розпочалося минулого цього тижня.

Зменшують ризики аварійності у місті сприяють і острівці безпеки. Наразі в Івано-Франківську п’ять таких острівців, незабаром облаштують ще кілька.

Правильним рішенням є створення піднятих пішохідних переходів. Це сучасний і адекватнішій спосіб знизити швидкість замість так званих "лежачих поліцейських".

Активісти ГО "Vision Zero" створили онлайн-карту уже існуючих та запланованих об’єктів. Окремим шаром нанесені рекомендовані активістами місця для кільцевих перехресть та острівців безпеки. Таких – 13.

Із шести жертв ДТП цього року всі були пішоходами. Тому особлива увага має приділятись безпеці пішоходів. Але в Івано-Франківську критична ситуація зі світлофорами. Із 18 світлофорів у середмісті Франківська лише один з таймером.

"Треба більше світлофорів з таймерами, пішоходи будуть менше проявляти нетерплячість, менше вибігатимуть, якщо їм залишилось 15 секунд до завершення, вони краще дочекаються, ніж будуть бігти перед машиною".

На п‘ятьох світлофорах відсутній миготливий сигнал зеленого. Тобто зелений для пішоходів одразу змінюється на червоний. Якщо ви переходите дорогу на зелений і посередині проїжджої частини миттєво загоряється червоний, виходить, ви порушуєте ПДР.

8

У пішоходів ще "зелене світло", а водіям уже загоряється "жовтий".

Водночас на чотирьох світлофорах одночасно з червоним для пішоходів вмикається зелене світло для водіїв. Тобто відсутня проміжна фаза, яка б дозволяла пішоходам вчасно закінчити перехід і автомобілям почати свій рух. Пішохід ще на перехресті, а машина уже має право їхати.

"Це створює стрес і небезпеку для пішохода, бо пішохід через помилки міста, помилки інженера опиняється у якихось небезпечних, незрозумілих умовах".

Лише один світлофор належно обладнаний звуковою системою. Ще чотири частково обладнані цією системою. На решті 13 світлофорах немає звукового супроводу, що підвищує небезпеку для сліпих і слабозрячих людей.

 

Шлях до нульової смертності

Завдання дослідження і аналізу  якісно поставити діагноз, щоб вирішити, як це місто лікувати, каже Віктор Загреба. 

У короткостроковій перспективі можна одним розпорядженням без фінансових витрат забезпечити цілодобову роботу світлофорів, хоча б на аварійних ділянках доріг. Активісти рекомендують місту відмовитися від "миготливого жовтого" сигналу світлофора.

"Те, що ми зробили за два дні, – це перший крок до створення стратегії безпеки дорожнього руху. Ми зібрали і проаналізували усі дані, які було можливо зібрати за такий короткий час", – говорить Віктор Загреба.

Далі будуть круглі столи, дискусії, спілкування зі спеціалістами з мерії, дорожниками, поліцейськими, автовласниками на тему того, що робити передовсім. Будувати кільцеві перехрестя, вішати камери контролю швидкості чи облаштовувати підняті пішохідні переходи.

Наскільки відомо, досі жодне місто в Україні так серйозно науково не підходило до проблеми дорожньої безпеки. І Франківськ, каже Віктор Загреба, зараз має можливість розробити справді якісну стратегію, яку буде не соромно показати десь у Берліні чи Брюсселі.

 

Василь Крайник

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: