– Шанси пережити повномасштабну атаку російських військ у нас є – якщо добре сховатися, – жартує Звіад Корідзе, голова Комісії з питань помилування при президентові Грузії. Сусідство Росії та присутність російських військ у зонах заморожених конфліктів – самопроголошених республіках і окупованому Криму – змушують Україну, Молдову і Грузію шукати захисту в сильних міжнародних союзників, передусім НАТО. Проте позиція Альянсу в російсько-турецькому конфлікті є тривожним дзвіночком: імовірно, цим країнам слід розраховувати лише на власні сили.
Звіад Корідзе
Грузія визначилась із намірами вступити в НАТО ще десять років тому. 2008-го це рішення було схвалене на референдумі, і тогочасний президент Міхеїл Саакашвілі звернувся до генерального секретаря Альянсу, задекларувавши готовність Грузії приєднатись до Плану дій щодо членства в НАТО. Проте цього не сталося й дотепер. За словами Звіада Корідзе, як виклики 2008 року, коли Росія вторглася на територію Грузії, так і теперішні проблеми державної безпеки ставлять питання про інтеграцію до НАТО на порядок денний, однак одностайності серед грузинських громадян і політиків щодо цього немає.
– НАТО має багато форматів співпраці, – говорить Корідзе. – Те, що Грузія найближчим часом не стане членом Альянсу, не значить, що вона відмовилась від нього. Співпраця триватиме. Наприклад, торік у Грузії був відкритий спільний з НАТО військовий центр. Важливо й те, що Грузія бере участь у спільних військових операціях, зокрема в Афганістані.
Тбілісі також поглиблює військову співпрацю з сусідньою Туреччиною. Уряд цієї держави вже заявив про підтримку членства Грузії в НАТО.
Молдова, натомість, про приєднання до Альянсу не думає: за конституцією вона є нейтральною країною. Проте співпраця з НАТО в форматі партнерства триває з 1992 року. 2006-го був підписаний Індивідуальний план партнерства Республіки Молдова з НАТО, що передбачає співпрацю у безпековій, військовій та оборонній сферах.
За словами аналітика Інституту світової політики, молдавського політолога Леоніда Літри, реальна загроза для Молдови походить із Придністров’я. Про напад на територію, де розміщені російські війська, не йдеться, але й захищатись у разі вторгнення Молдова не готова. Тому Кишинів пропонує самопроголошеній Придністровській Молдавській республіці твердий мир.
Леонід Літра
– Треба готуватись до будь-яких ризиків, але єдиною державою, яка порушує нейтралітет Молдови, є Росія. Саме її війська розміщені на території нашої країни без згоди уряду, – констатує Літра.
1992 року почалась і співпраця НАТО з Україною, що приєдналась до Ради євроатлантичного партнерства. 2008 року Україна подала заявку щодо можливості приєднання до Плану дій із членства. Однак після приходу до влади Віктора Януковича і Партії регіонів євроатлантична інтеграція була знята з порядку денного. Коли влада в Україні змінилась, а Росія окупувала Крим і ввела війська на Донбас, уряд відмовився від позаблокового статусу і розпочав нові переговори про співпрацю з НАТО.
Наші уявлення про Північноатлантичний альянс дещо ідеалізовані, застерігає український військовий аналітик Сергій Згурець. Нещодавня заява НАТО про невтручання в турецько-російський конфлікт ставить під сумнів ефективність альянсу у разі загрози для його членів.
– Мені здається, що треба нарешті покінчити з ілюзіями, – каже Згурець. – Адже Росія вже розірвала Грузію на шматки, і світ це проковтнув. Ні НАТО, ні США не змогли вплинути на дії Росії. Наслідки цієї політики зараз переживаємо ми.
Кожна держава, що є членом НАТО, приймає рішення про участь у військовій операції самостійно. Ця демократична процедура не дозволяє Альянсові діяти оперативно у разі загрози. Тому, за словами Згурця, Україні слід розраховувати лише на власні сили. З ним не погоджується Звіад Корідзе:
– Перефразую слова Вінстона Черчилля про те, що демократія – жахлива система, але кращої у світі ще не вигадали. Можливо, когось не влаштовує ефективність НАТО на сьогоднішньому етапі, але альтернативної системи колективної безпеки обабіч Атлантичного океану немає.
На думку Згурця, альтернативою є Сполучені Штати Америки. Ця держава допомагає вирішити проблемні питання швидше за НАТО, членом якого вона є.
Грузинский експерт застерігає, що проблемою для пострадянських країн може стати так звана "Ісламська держава". Поки що ні Грузія, ні Молдова, ні Україна не перебувають у зоні прямого впливу бойовиків, але така загроза існує.
"Треба шукати систему, здатну протистояти ІДІЛ, – говорить Корідзе. – Ця організація веде постмодерну війну. Такий формат протистояння має багато важелів, крім тероризму".
Проблемою може стати й ситуація в Росії, адже на Північному Кавказі вже зараз існують збройні формування, не контрольовані Кремлем. Якщо Російська Федерація розпадеться, ці формування можуть становити загрозу для сусідніх країн, тоді Грузії варто замислитись про стратегію оборони.
Україні за останні два роки вдалося відчутно посилити свої збройні сили, збільшивши кількість військових і техніки. Але цього не досить.
– Генеральний штаб пішов шляхом масштабування радянської армії, – коментує Сергій Згурець. – Основу армії збільшують, але не вживають ніяких заходів для збільшення її боєздатності. Це пов’язано і зі старою школою, і з браком грошей. Командування збройних сил не має бажання проводити кардинальні реформи. Думаю, перехідний період реформування триватиме ще три-п’ять років, а трансформація армії розпочнеться разом із економічним зростанням.
На думку Сергія Згурця, необхідно не лише залучати нових військовослужбовців, а й повертати тих, хто звільнився з армії через невисокі зарплати. Адже зараз уряд підвищив зарплатню контрактникам удвічі. Контрактна армія є пріоритетом для України, проте в умовах конфлікту її не досить – поки що обов’язковий призов не можна скасовувати.
– Я вважаю, що поруч із контрактною армією треба проводити загальнообов’язкові короткочасні (шість – дев’ять місяців) військові навчання, – ділиться своїм поглядом на це питання Звіад Корідзе. – Але я проти обов’язкової служби, якщо вона сприймається як каторга. Грузія робить ставку на контрактну армію, і у другій половині 2016 року уряд готується представити проект скасування загального призову.
Грошей бракує й армії Молдови. "У списку фінансування оборонної системи Молдова посідає 138 місце зі 142 країн. На армію йде лише 0,5% від ВВП. Без достатніх ресурсів ми не зможемо переформатувати армію", – нарікає Леонід Літра. За його словами, Молдова пильно стежить за перебігом конфлікту на Донбасі, адже "якщо Україна не вистоїть перед Росією, то й Молдова впаде". Сергій Згурець, утім, упевнений: навіть у разі повномасштабного вторгнення Україна готова дати відсіч російським військам.
Діана Колодяжна, для КУРСу
Фото Олени Зашко
