Як повідомляв КУРС, Івано-Франківська міська рада не дала дозволу на розробку детального плану території вздовж правого берега Бистриці Надвірнянської. Проте, біля прибережних смуг, де ще немає дамби, вже звели нові садиби. Будують просто на старому руслі водойми. Струмки і джерела, що живлять гірську ріку, засипають твердими побутовими відходами, вирубують дерева.
Ще п’ять років тому це була територія відпочинку. Густий ліс ховав городян від пекучого сонця, а під час останньої повені 2008 року врятував мікрорайон від стихії. Тоді дерева зупинили велику воду. Зелені насадження на берегах залишались недоторканими з часів першої хвилі забудови цієї частини міста – у післявоєнні роки. Наприкінці 90-х тут було більше сотні будинків та гаражний кооператив.
Сьогодні стара дамба протяжністю близько 200 метрів поросла вербами та чагарниками. Весняні паводки щороку змивають у воду бетонні плити та неукріплений берег. Вулиці Об’їздова, Вербова, Токарська, Простора, частково Микитинецька у разі повені опиняться у воді.
Так склалось, що береги не укріплювали у місцях, де були густі зелені насадження. Зараз від лісу у цьому мікрорайоні залишились хіба що пні, і то завалені будівельним сміттям.
Відповідальність за будівництво дамби не один рік лежить на плечах міської влади, адже берегоукріплюючі конструкції в приміських зонах Івано-Франківська знаходяться на балансі комунального підприємства ДРЕУ.
"Берег ріки швидко забудовують. Лиш протягом року тут виросло три нових садиби, ще принаймні дві ділянки огороджені. Колись у нас майже кожен господар тримав корову чи козу, то зараз біля берега ніде пасти. Знищили усю траву, вирубують дерева для нової забудови, – скаржиться мешканка вулиці Об’їздової Надія, прізвища просить не називати. – Пам’ятаю, того року з літа і до глибокої осені одна за одною по вулиці їздили вантажівки, завозили будівельні матеріали до берега".
Щоб з’ясувати, хто відповідатиме за забруднення території і наслідки вирубки дерев, кореспондент КУРСУ звернулась в Державну екологічну інспекцію Івано-Франківської області. До слова, у той же день на місце виїхав інспектор, який знімав на відео і фотографував величезні купи сміття, забруднені струмки, що несуть усякі нечистоти у Бистрицю.
"Аби притягти до відповідальності і нарахувати збитки внаслідок незаконної рубки дерев, нам потрібно зафіксувати місце зрубу, визначити породу дерева та діаметр пнів, які, ймовірно, засипані сміттям. Сьогодні не маємо технічної можливості розгортати тверді побутові відходи, – каже начальник Держекоінспекції в Івано-Франківській області Богдан Чукор. – Протокол про порушення складаємо тільки на встановлену особу. Не спійманий на гарячому – не злодій".
Чиновник припускає, що пні дерев могли навмисне закидали сміттям, аби уникнути покарання. Держекоінспекція вимагатиме від органів міської влади відреагувати на факти порушення природоохоронного законодавства, також звертатиметься в інспекцію з благоустрою міста.
Процедура відведення земельної ділянки під будівництво передбачає дозволи в архітектурі, санстанції, департаменті екології. За незаконне використання території відповідні органи мали б призупинити будівництво.
На жаль, за останній час контролюючі органи не проводили жодних перевірок у так званій прибережній смузі Бистриці Надвірнянської. Про це свідчать стихійні звалища у старому руслі ріки, забруднені і закидані відходами джерела і струмки.
До речі, за п’ять хвилин ходи від сміттярки знаходиться пункт водозабору "Теплокомуненерго". Ржава труба качає зелену воду, де плавають пляшки від пива, старе взуття.
Спускаюсь нижче до берега, аби сфотографувати, яку воду подають городянам. Там тхне.
"Будь-яка водна екосистема має свої природні фільтри – дерева, чагарники та іншу рослинність. Якщо ці струмки, що спадають у Бистрицю, такі забруднені, виникає логічне питання: якої якості буде вода у ріці? – говорить доктор біологічних наук, директор Інституту гірського лісництва Василь Парпан. Він розглядає фото, зроблені біля водойми. – Це – жах. Нехай ситуацію оцінить санепідемстанція".
На цій території необхідно негайно провести комплекс природоохоронних заходів, вважає еколог. Насамперед очистити джерела та огородити їх, вивезти будівельне сміття, щоб воно не потрапило у воду. А найпростіший спосіб вберегти мікрорайон від наслідків можливої повені – захистити існуючі зелені насадження.
"Якщо, не дай Бог, вода розіллється, як це було у 1969 році, то цей мікрорайон затопить повністю аж до старого кладовища позаду міського Будинку скорботи", – припускає Василь Парпан.
Мешканцям мікрорайону не варто сподіватись, що влада швидко відреагує на ситуацію, адже відстутність детального проекту розбудови та розвитку території не завадила зводити нові котеджі. Також не розроблений проект на будівництво дамби, хоча у генплані міста вона передбачена.
У департаменті архітектури і містобудування Івано-Франківської міської ради пояснюють, що із сучасними методами будівництва не мають значення складні геологічні умови. І те, що на місці старого русла Бистриці Надвірнянської зараз стоять новобудови.
"Якщо людина отримала земельну ділянку, то вона має право замовляти будівельний паспорт на садибну забудову, згідно з генпланом там була передбачена ця забудова, – розповідає головний архітектор міста Володимир Гайдар. – План території є підставою для проектного будівництва, зокрема дамби і дороги".
Депутати Івано-Франківської міськради вирішили внести цю територію у новий генплан як рекреаційну зону. У цьому випадку доречно сказати: краще пізно, ніж ніколи. Та чи раптове прозріння дозволить зберегти цю зелену оазу міста, а також звести довгоочікувану дамбу, яка без детального плану території не буде спроектована?
Як не прикро, але у законодавстві достатньо лазівок, що дають змогу недбало користуватись землями прибережних смуг. Виходить, як немає проекту організації території – будуй як хочеш, скидаючи відходи за високий паркан, їдь джипом де заманеться, рубай дерева, клади шлагбаум, щоб бути князьком на захопленій території… Все одно тобі за це нічого не буде…
Марія ТИМОЧКО
