Коли йдеться про український ІТ-бізнес, Івано-Франківськ все частіше згадують поряд із Києвом і Львовом. Франківська компанія Softjourn увійшла до топ-100 аутсорсингових компаній світу за рейтингом Міжнародної асоціації IAOP "The Global Outsourcing 100". Великі компанії з цієї ж топ-сотні SoftServe та ELEKS давно відкрили в Івано-Франківську філії. Тут працює ІТ-кластер, який у своїй місії категорично пов’язав розвиток ІТ-середовища з розвитком міста. Без сумніву, саме ІТ-сектор в Івано-Франківську є найбільш інноваційним не тільки в сенсі технологій, а й у сенсі управлінських моделей і стандартів. Він має потенціал стати локомотивом економічного розвитку і євроінтеграції Івано-Франківська.
"Надходження від експорту послуг у сфері телекомунікацій і ІТ-технологій в Україні складають понад 1,5 млрд дол., що становить близько 10% у структурі експорту послуг Україною. Угода про асоціацію, що затверджує високі стандарти захисту прав у сфері інтелектуальної власності і полегшує доступ до європейських IT-ринків, сприятиме подальшому розвитку цього високодинамічного бізнесу", – Віктор Гречин, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Softjourn
Компанія заснована у 2005 році. Сьогодні її штат в Івано-Франківську налічує 150 працівників. Один із співзасновників і директор Сергій Фіцак розповідає, що все почалося з купівлі кількох потужних комп’ютерів, і він разом з двома українськими партнерами почав писати програми, а два партнери із Фрімонту у Каліфорнії (США) – шукати клієнтів.
За десятиліття Softjourn виріс до компанії, яка має замовників у США, Австралії, більшості країн Європи.
Нещодавно франківська компанія відкрила офіс у Вроцлаві (Польща). Сергій Фіцак каже, що на такий крок компанія пішла, щоб заспокоїти клієнтів, стурбованих війною на сході України. Реєстрація нового офісу у країні Євросоюзу не завдала жодних клопотів і зайняла усього один день. Для цього найняли тамтешніх бухгалтерів та юристів, які ведуть усі адміністративні справи. Їхні послуги не виявилися надто дорогими, каже Сергій Фіцак.
"Як не дивно, основні труднощі були в тому, що українським програмістам, як виявилося, не вигідно їхати за кордон і працювати там. Вони тут "на руки" можуть заробити навіть трохи більше, ніж у Польщі. В основному це через високі податки, бо саме життя там лише трошечки дорожче", – пояснює директор.
За словами Сергія Фіцака, ІТ-бізнес один з небагатьох в Україні, який нічого не потребує від влади, а має лише сумлінно платити податки. Головне – щоб не заважали.
"Зараз однією з найбільших перепон є непередбачуваність нашого законодавства. Ми не знаємо, що придумають за півроку і які податки треба буде платити. Це найгірше. У сусідній Польщі податки набагато вищі, але ми розуміємо, як там буде через рік, чи два, чи три. А що нам принесе навіть 2017 рік – ми не знаємо".
SoftServe
Компанія була заснована ще у 1993 році у Львові і сьогодні має 28 офісів у восьми країнах світу. У SoftServe близько 4,5 тисяч працівників.
Директор івано-франківської філії компанії SoftServe Любомир Ходак розповів, що на початку 2000-х років один зі співзасновників компанії Тарас Кицмей приїхав до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з презентацією компанії – шукав молоді свіжі кадри. Група студентів, серед яких був і Любомир, вирішила ризикнути і вирушила до Львова на три роки вчитися. А в 2007 році запрацював івано-франківський офіс. Сьогодні філія налічує 300 працівників.
Серед клієнтів компанії SoftServe всесвітньовідомі фірми IBM, Cisco Systems та Microsoft.
"Боротьба за клієнтів йде постійно, але ми фокусуємося в основному на великих корпораціях. Маленькі клієнти можуть бути лише, якщо це перспективні стартапи", – розповідає Любомир Ходак.
За словами Любомира Ходака, фахівці SoftServe, їхні працівники за бажанням без проблем отримують роботу в Європі, що вказує на високий рівень фахівців – їм не потрібно перевчатися.
Новачків у компанію беруть із хорошим знанням англійської мови та навичками роботи в команді. Технічних знань можуть тут навчити – у компанії діє власний корпоративний університет для підготовки молодих ІТ-фахівців – SoftServe University.
ELEKS
Заснована у 1991 році у Львові, в Івано-Франківську компанія ELEKS працює 10 років. Вже 8 років франківську філію очолює Наталія Мухітдінова. На підприємстві сьогодні працюють 70 спеціалістів.
Компанія виконує замовлення клієнтів з різних континентів, причому близько 70% зі США, 20% – з Європи і 10% – з Азії.
"Для нашого ІТ-ринку характерно, що ми конкуруємо за зовнішніх клієнтів і з Америки, і з Європи. Але ще характерно, що ми конкуруємо і за працівників", – зазначає Наталія Мухітдінова.
При цьому вона зазначає, що робота наших програмістів не надто дешевша за послуги європейців. Можливо, тому і замовлень з країн Євросоюзу менше.
"Зарплати на ІТ-ринку, як очікується, зростатимуть, оскільки європейські компанії мають дефіцит гарних спеціалістів, особливо середньої ланки. Лібералізація ринку праці в рамках Угоди дасть змогу більш комфортно "переманювати" до себе українських ІТшників. Окремі положення документу, цілком імовірно, сприятимуть консолідації ринку.
Зокрема, ідеться про закріплення за роботодавцями прав на комп’ютерні програми, створені в процесі трудових відносин із найманим працівником (нині в Україні це суміжні права роботодавців і найманих фахівців). Це дасть поштовх збільшенню кількості формалізованих компаній, а отже – детінізації ринку ІТ-послуг", –
Соціальна місія
Хоч і серед замовників найбільших франківських ІТ-компаній переважно іноземні клієнти або великі підприємства з іноземними інвестиціями, українські програмісти залишаються небайдужими до середовища, у якому живуть працівники.
"Є розуміння, що люди, які працюють в ІТ-сфері, не повинні замикатися суто на собі і на клієнтах, а повинні навколо себе створювати комфортне середовище, – зазначає Сергій Фіцак. – Моє внутрішнє переконання, що я хочу будувати бізнес, який був би прикладом у тому місті, де знаходиться офіс. Цей бізнес має бути орієнтований не лише на клієнтів та заробіток грошей, а й має давати щось суспільству. Це стосується у першу чергу громади Івано-Франківська".
Так, Softjourn активно підтримує ініціативи платформи "Тепле місто". Сергій Фіцак зазначає, що такі ж цілі ставить і для нещодавно відкритого вроцлавського офісу. "Для нас Вроцлав стає викликом, де ми хочемо так само побудувати бізнес, який буде прикладом для цього міста. Івано-Франківськ і Вроцлав – це зовсім різні рівні. Але ми це робимо повільно, щоб краще зрозуміти культуру Вроцлава і допомагати йому".
На підприємстві SoftServe створили відкритий фонд "Open Eyes", у який відраховується відсоток з прибутку, а також туди жертвують кошти самі працівники. Фонд інвестує у різні соціальні проекти. Компанія активно підтримує українську армію – і не лише грішми, а й власноруч збирає безпілотники для військових.
"Це все взаємопов’язано: ми розуміємо, що ми частина соціуму і не можемо жити якось по-іншому, – пояснює Ходак. – Наші працівники користуються громадським транспортом, дітей відправляють у садки, школи чи університети. Усі сфери стосуються і ІТшників, тому ми дбаємо про свій внесок у життя спільноти".
Компанія ELEKS також не залишається осторонь проблем, пов’язаних з військовою ситуацією, і регулярно збирає кошти на підтримку армії. Працівники також ініціювали проект допомоги дітям з малозабезпечених родин – збирали для них комп’ютери із вживаних частин. Окрім цього, є традиційні заходи, в яких бере участь компанія, наприклад, щорічна весняна толока на березі Бистриці.
ІТ-кластер: розвиток бізнесу – розвиток міста
Франківські компанії об’єдналися в ІТ-кластер, який займається створенням умов для кращого розвитку бізнесу у місті. Його очолює Любомир Ходак.
Одним із головних напрямків, які розвиває кластер, є освітній. За власною ініціативою практикуючі ІТ-спеціалісти набирають групи студентів в ІФНТУНГ і навчають їх відповідно до нинішніх вимог і стандартів галузі. Окрім цього, ІТ-кластер інвестує кошти в олімпіади та в підтримку перспективних студентів.
Успішний айтішник – людина популярна і мобільна, фактично громадянин світу. Але саме тому вибір, де жити, де зупинитися – в якому місті, в якій країні, – дуже важливий. Франківські компанії активно просувають місто як найбільш комфортне для фахівців цієї сфери.
Фото зі сторінки Івано-Франківський ІТ кластер у Facebook
"Ми зараз конкуруємо на рівні локацій, як, наприклад, Івано-Франківськ – Львів – Київ. Одним із завдань кластеру є позиціонування Івано-Франківська як міста, де класно жити айтішнику. У нас є свої сильні сторони. Наприклад, поруч Карпати. Є люди, які переїжджають поближче до гір. Також наше місто недалеко від кордону з Польщею, адже багато хто любить покататися за кордон", – каже Любомир Ходак.
Кадровий голод
На фахівців у галузі ІТ попит лише зростає. Керівники компаній в один голос нарікають, що відчувають нестачу кваліфікованих кадрів. Хоч популярні сьогодні спеціальності набирають достатньо студентів, рівень освіти залишає бажати кращого.
"Ми відчуваємо величезний розрив між рівнем освіти, яку дають університети, і тим, який нам потрібен", – зауважує Сергій Фіцак.
"Я не бачу зараз сенсу йти вчитися в університет на програміста, – підтримує Наталія Мухітдінова. – В цьому хіба є сенс, щоб виробляти у собі навички, дисципліну і так далі, але не отримати знання з програмування".
Вона додає, що зараз з’являються молоді люди, які самостійно цікавляться розвитком ІТ-галузі і дбають про самоосвіту, записуються на різноманітні тренінги і курси. Не обов’язково для айтішника отримати диплом про вищу освіту, цілком затребуваною може бути і середня освіта, яка готуватиме тестерів чи навіть молодших програмістів, каже Мухітдінова. Курси для підготовки майбутніх кадрів має і компанія ELEKS.
Наталія Мухітдінова переконана, що Україні треба лише трохи почекати, щоб минула "демографічна яма". Тобто сьогодні на ринок праці виходять люди, рік народження яких припадає на демографічну яму у 90-х роках минулого століття. Тому і молодих спеціалістів бракує. Але вже за кілька років ситуація має змінитися.
На базі Softjourn’а на вихідних проводять навчання для дітей дошкільного віку та "першачків". Їх навчають використовувати комп’ютери не як це роблять споживачі, а творити щось за їх допомогою. SoftServe також має проект "ІТ школяр", у рамках якого основам програмування навчаються діти-сироти або діти із малозабезпечених сімей. Для багатьох з них це може стати початком самореалізації в цій галузі.
"ІТ-бізнес із України матиме більші шанси отримати доступ до програм, що фінансують науку. А надалі – тісніше інтегруватися в європейські виробничі процеси і стати хабом для Research & Development центрів ІТ-компаній із усієї Європи. Наукова співпраця прямо передбачена текстом Угоди. Зокрема, ідеться про просування спільних проектів для досліджень у галузі ІКТ у Рамковій програмі Європейської спільноти наукових досліджень і технологічного розвитку", – Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес.
Захист продукції та авторських прав
Не таємниця, що в України склався досить негативний імідж на світовому ринку як країни, де авторські права не в особливій пошані. Тому українським підприємствам доводиться докладати чималих зусиль, щоб запевнити іноземних партнерів у безпеці їхніх замовлень.
"Напевно, є осад ще з минулих часів, що в України була репутація "піратської" країни. Але все поступово міняється", – каже Сергій Фіцак.
Зазвичай захист прав на інтелектуальну власність та про нерозголошення детально прописується як у договорах з клієнтами, так і з працівниками компанії, які розробляють програмний продукт. Зрозуміло, що розробка відбувається лише на ліцензійних програмах.
Кардинально покращити ситуацію у сфері авторських прав має Угода про Євроасоціацію, яка прямо передбачає посилення захисту прав інтелектуальної власності.
"Посилення захисту прав інтелектуальної власності означатиме для бізнесу підвищення захисту інвестицій у нові технології й інноваційні продукти. У разі впровадження дієвих заходів контролю з боку правоохоронних органів і судової системи це в цілому покращить інвестиційну привабливість країни. Проте посилений захист авторських прав означатиме підвищення витрат на купівлю товарів і послуг, які містять інтелектуальну складову. Передусім, як очікується, більш пильною може стати увага європейських споживачів до використання українським бізнесом ліцензійного програмного забезпечення як при наданні ІТ-послуг, так і при виробництві товарів кінцевого споживання", – Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес.
Перспективи
У світі до якості послуг українських ІТ-компаній ставляться позитивно. Найбільшими конкурентами у цій сфері є Китай, Індія, країни Латинської Америки.
"Є відчуття, що українські розробники якісніші, але в той же час достатньо дорогі. Це спонукає тримати марку", – зазначає Сергій Фіцак.
"Ми повинні пропонувати клієнту вищу цінність, тобто виконувати замовлення краще, ніж це роблять індуси, – вважає Любомир Ходак. – Все залежить від замовників. Серйозні замовники, як правило, намагаються працювати з перевіреними партнерами і компаніями з хорошою репутацією. Наше завдання – пропонувати кращі сервіси".
"Нам треба ІТ розвивати, але не стільки орієнтуватися на дешевизну робочої сили, як на інноваційні проекти. У цьому плані ми можемо розвиватися, але умов немає. Ми дуже закрите суспільство у порівнянні з Америкою чи Європою. Там ніхто не боїться ділитися бізнес-ідеями, а в Україні бояться, що хтось її може перехопити. Ця закритість нам заважає у першу чергу, як на мене", – ділиться Сергій Фіцак.
"У нашому світі є багато геніальних ідей, але поки жодна з них не втілена, вона не несе ніякої цінності. А коли доходить до реалізації, ця ідея може змінюватися на відсотків 50-60, – додає Любомир Ходак. – Тому ідею може реалізувати будь-хто, якщо знайде на це кошти, ресурси, людей".
Може видатися, що компанії з великим досвідом і штатом заповнили і поділили ринок ІТ-послуг і місця для нових гравців нема. Але це не так: згадані компанії конкурують і лідирують в аутсорсингу (робота з клієнтами-замовниками на зовнішніх ринках). Натомість поле для стартапів і створення власного інтелектуального продукту відкрите завжди.
Так, серед відносно молодих компаній в Івано-Франківську варто відзначити Webmil. Недавно компанія презентувала стартап Stafffr. Цього року його показали на найповажнішому "Startup Grind" у Кремнієвій долині в Каліфорнії (США).
Stafffr – зручний онлайн сервіс, що допомагає зберегти та систематизувати всю інформацію про співробітників, управляти кадрами підприємства. Виконавчий директор підприємства Сергій Гнатчук зазначив, що Webmil відрізняється від інших тим, що від початку поставили собі завдання з аутсорсингу вирости у компанію, яка розробляє власний продукт.
Чи варто зараз братися початківцям за ІТ-бізнес? Сергій Гнатчук каже, що так:
"На мою думку, сьогодні лише профільних "скілів" (англ. – вмінь, навичок – КУРС) уже стає замало. Компанії дедалі частіше дивляться на спеціалістів як зі знанням і розумінням мови програмування, так і з бізнес-навичками, економічною освітою. Це зумовлено тим, що спеціаліст з досвідом і розумінням відповідної галузі ціниться в рази вище".
Серед нещодавніх здобутків іванофранківців і проект "Navizor" від команди інноваторів з компанії bvblogic. Це мобільний навігатор, який прокладає автомобільні маршрути з врахуванням якості доріг та економить водіям до 15% пального і витрат на ремонт. Ним уже користуються в 37 країнах світу. В Україні поки що вдалося розробити пілотний проект мапи доріг Дніпра та області. А у Франківську довго тягнуться перемовини з місцевою владою, яка б мала надавати інформацію про стан та ремонти доріг для додатку.
У команді розробників переконані, що в українського ІТ-продукту на світових ринках добре майбутнє.
"Перспективи є, але потрібно заявляти про себе на весь світ, їздити на міжнародні змагання, конференції, брати участь в інкубаційних та акселераційних програмах в США та Європі. Наших спеціалістів у світі знають і дуже поважають, але потрібно ще навчитися, крім робити круті технологічні стартапи, ще й продавати добре себе і свій продукт", – каже співзасновник "Navizor’а" Андрій Хомин.
ІТ-галузь має високий потенціал до розвитку навіть у скрутний для держави час: на інтелектуальний продукт українців є попит, нездоланних перешкод для старту і роботи немає, головне – бажання, компетенція і конкурентні ідеї.
"Якщо людина горить ідеєю, має час і натхнення, – каже Наталія Мухітдінова, – то її ніяка біда не зупинить".
Автор: Олена БАС
Фото, відео: Юрій Паливода
Матеріал публікується в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізується Громадською організацією "Інтерньюз-Україна" у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та не обов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
