Що таке відкриті дані та умови їх використання, регламентує ЗУ “Про доступ до публічної інформації” та Постанова Кабміну №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”.
Відкриті дані – це спосіб обробки інформації, що передбачає безоплатний та вільний доступ до неї. Тобто будь-яка особа може копіювати, публікувати та поширювати таку інформацію, навіть у комерційних цілях, з обов’язковим посиланням на джерело її отримання.
У свою чергу розпорядники інформації зобов’язані надавати дані на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних або на своїх вебсайтах.
Закон України “Про доступ до публічної інформації” також визначає перелік тих, хто виступає розпорядниками інформації. В першу чергу йдеться про органи державної влади (президент, парламент, уряд) і місцевого самоврядування (обласні, міські, селищні ради).
Водночас додаток до Постанови Кабміну №835 встановлює чіткий перелік інформації для кожного розпорядника, що має бути оприлюднена у формі відкритих даних. Раніше більшість цієї інформації можна було отримати лише через офіційний запит, витрачаючи при цьому кілька днів, а то й тижнів.
Чи не найбільший перелік даних повинні оприлюднювати органи місцевого самоврядування. Так, у вільному доступі мають бути генеральні плани територій, перелік комунального майна та незадіяних земельних ділянок, дані про тарифи на комунальні послуги, фінансова звітність комунальних підприємств, перелік розпорядників бюджетних коштів, дані про депутатів місцевих рад тощо.
Звісно, це наводить на питання, а що нам дають відкриті дані? По-перше, це збільшення ефективності управління ресурсами громади. Міські, селищні чи сільські ради продукують велику кількість інформації, що стосами накопичується в архівах. Натомість ідея відкритих даних полягає в тому, щоб ці стоси паперових чи сканованих документів переводилися або одразу формувалися у машиночитному форматі. Це відчутно економить витрачений на опрацювання інформації час (в першу чергу самими чиновниками), а її аналіз стає повнішим і ґрунтовнішим.
По-друге, відкриті дані допомагають зробити владу більш прозорою. Іншими словами – це можливість контролювати владу, а для влади – підвищити рівень довіри до неї громадян. Адже завдяки відкритим даним будь-хто може дізнатися про стан справ у своєму місті чи селі. Наприклад, перевірити, як працюють комунальні служби, хто надає послуги маршрутного перевезення або переглянути електронну чергу в дитячий садочок.
Знайти таку інформацію можна на офіційних сайтах органів влади або на єдиному вебпорталі відкритих даних. Останній був створений на вимогу вже згаданих ЗУ “Про доступ до публічної інформації” та Постанови Кабміну №835. Тобто всі владні органи, від парламенту до сільської ради, повинні публікувати та регулярно оновлювати інформацію на цьому порталі.
На порталі відкритих даних серед розпорядників інформації Івано-Франківської області можна знайти окремі міські та сільські ради, структурні підрозділи рад, районні адміністрації. Що не скажеш про об’єднані територіальні громади.
З цього приводу “Антикорупційна платформа” направила 27 звернень до голів ОТГ області з пропозицією виконати норму закону та призначити відповідальну за оприлюднення інформації особу, як цього вимагає ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, а також зареєструвати розпорядників інформації на порталі відкритих даних для оприлюднення переліку відкритих даних, визначених Постановою уряду.
Відповідь на звернення надали всього лиш три ОТГ. Так, Ямницька об’єднана територіальна громада повідомила, що всю публічну інформацію публікує на своєму сайті. Водночас запевнила, що триває робота з налагодження доступу до Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.
Відповідь Делятинської ОТГ дещо схожа із попередньою. Всю публічну інформацію вони публікують на вебсайті. Також є відповідальна особа, що реєструє запити на доступ до публічної інформації та контролює їх розгляд. А ось щодо реєстрації на порталі відкритих даних у відповіді ОТГ ані слова.
Водночас позитивно відзначимо відповідь П’ядицької ОТГ. Там ледь не одночасно із отриманим зверненням сільський голова призначив відповідальну особу за забезпечення реєстрації розпорядника та оприлюднення інформації на порталі відкритих даних та офіційному сайті ОТГ. Ба більше, окремим розпорядженням було затверджено перелік інформації, яка має бути оприлюднена у формі відкритих даних, а також вказано відділи, що розпоряджаються такою інформацією.
Сподіваємося, що решта громад послідують прикладу П’ядицької ОТГ. Дуже важливо, щоб місцева влада нарешті усвідомила, що пора відходити від формального виконання вимог закону і рухатися у бік електронної демократії. Тим більше, що запит на відкриті дані з кожним днем стає все більшим.
Остап Бринський, Тетяна Черниш
*Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та співфінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
