В Івано-Франківську роками не вирішується проблема безпритульних тварин. Причини різні, зокрема невиконання законодавства щодо захисту тварин, безвідповідальність влади, особливо в підпорядкованих міській раді структурах, відсутність системного підходу. Зрештою всі ці проблеми падають на плечі волонтерам, які сам на сам залишаються з сотнями безпритульних тварин.
Що за 4 роки на посаді зробив міський голова Руслан Марцінків та його команда для вирішення цієї проблеми?
Нова влада – нова програма. Кожна нова владна команда починає так. Нинішня міська влада прийняла програму поводження з безпритульними тваринами. Програма була добра. Там і будівництво притулку, і стерилізація та вилов тварин, вакцинація, співпраця з благодійними організаціями, просвітництво… Папір витримав все. Написали, проголосували… Що ж зроблено?
Програма передбачала будівництво притулку. Першим і найважливішим кроком для цього мало бути виділення землі, далі розробка проєкту і фінансування. Немає нічого. Зовсім.
Зважаючи на глибину боргової ями, в яку скотилося місто, і відтак скупий бюджет на 2020 рік, кошти на будівництво притулку точно не будуть виділені. Тому забудьмо про притулок – ця міська рада його не побудує. Загалом, щоб не впадати в зайві подробиці, єдиний пункт програми, який виконується та фінансується на постійних умовах і вартий уваги, – це стерилізація тварин. Правда, безкоштовно стерилізувати можна тільки собак, а от котів уже за гроші. Щодо просвітництва, обліку та співпраці з волонтерами, то діяльність нагадує “гасіння пожеж” – коли в місті трапляється певна проблема, тоді волонтери отримують якусь мізерну допомогу.
Зрештою, якщо звести всі рішення влади за чотири роки під один знаменник, то міська влада стерилізує собак, випускає на вулицю, частково підтримує волонтерів і невтомно обіцяє будівництво притулку.
Свіже рішення влади про створення комунального центру з перетримки собак на базі притулку в селі Павлівка стало, мабуть, найбільш популістичним і безглуздим. В притулку перебуває близько пів сотні собак, яких обходять два пенсіонери. Умови утримання тварин жахливі, крім того, до притулку поганий доїзд, і тільки завдяки небайдужим волонтерам ті собаки хоча б мають їжу. І тут раптом влада вирішує, що цей “пункт жорстокості” буде центром перетримки, основна ціль якого – це пошук господарів і домівки для тварин. Хто поїде в ту Павлівку, хто захоче взяти тварину, коли побачить ці умови утримання?!
Отже, за чотири роки зроблено дуже мало, а найголовніше – немає комплексного підходу, немає бачення, як зробити місто дружнім до тварин.
Що робити владі?
Передусім перестати обіцяти те, що не може зробити. Мер повинен сказати чесно і відкрито, що притулку не буде, єдиний вихід – це налагодити якісну співпрацю з волонтерами та фондами, які займаються захистом тварин десятки років. Якщо Марцінків та його команда не мають бачення вирішення цієї проблеми, то хай звернуться до волонтерів і забезпечать можливість це робити людям, які вміють.
В місті кілька організацій, які мають під опікою сотні тварин, – це притулки та центри перетримки тварин. Саме ці організації фактично тягнуть на собі всіх безпритульних тварин міста.
По-перше, влада повинна налагодити з цими організаціями співпрацю, розробити кошториси утримання тварин на рік і повністю профінансувати забезпечені статті витрат: харчування, вакцини, вивіз сміття, комунальні послуги, вольєри та буди. Це дасть можливість організаціям, маючи стабільну підтримку, зосередити свою волонтерську діяльність на лікуванні та прилаштуванні тварин.
По-друге, максимально працювати над тим, щоб приміські села провели стерилізацію тварин. Враховуючи, що більшість сіл приєднуються до міста в рамках децентралізації, КП “Полігон” має всі передумови для того, щоб це реалізувати.
По-третє, запустити облік тварин, і тут потрібна робота з громадою, окрема промокампанія.
На завершення, треба нарешті заборонити продаж тварин на ринках, бо ті тварини поголовно є хворими, це суперечить закону, і давно пора припинити закривати на це очі.